Рішення № 140617691, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/21746/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" (адреса: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15, код ЄДРПОУ 45040216), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування тимчасового обмеження виїзду за кордон

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТзОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" - ОСОБА_1 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Відповідачам встановлено строк до 9:00 години 15 жовтня 2026 року для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частина 2 статті 268 КАС України визначає, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ухвала суду про відкриття провадження від 14 жовтня 2026 надіслана на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується складеними довідкою про направлення на електронну пошту та телефонограмою від 14.10.2026 за номером НОМЕР_2.

Крім того, судом розміщено повідомлення на сайті Судова влада України про вжиття додаткових заходів для повідомлення відповідачів відповідно до ст. 130 КАС України.

Однак, відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, клопотань та заяв до суду не надали.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за відповідачем обчислюється податковий борг перед бюджетом в розмірі 103 089 334,65 грн, який складається із сум податкових зобов`язань пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Вказаний податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «С» №40611/13-01-07-10 вiд 02.09.2025 року. З метою погашення податкового боргу контролюючий орган надіслано відповідачу 1 податкову вимогу від 30.10.2025 року №0022070-1302-1301, проте остання повернулася за зворотною адресою 20.11.2025 року. Оскільки податковий борг протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги не сплачено, у податкового органу наявні підстави для звернення до суду з заявою про встановлення судом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника згаданої юридичної особи відповідно до положень статті 289-2 КАС України.

Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Головне управління ДПС у Львівській області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ", код ЄДРПОУ 45040216, адреса місцезнаходження: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15, зареєстроване з 20.12.2022 року, перебуває на податковому обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області, Львівська ДПІ.

Відповідач 2, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , є керівником товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ".

02.09.2025 року Головне управління ДПС у Львівській області на підставі Акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №45040216 від 08.08.2025 року прийняло рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №40611/13-01-07-10, яким донараховано відповідачу 1 пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 103089334,65 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №380/1411/26 встановлено, що позивач виніс податкову вимогу форми «Ю» №0022070-1302-1301 від 30.10.2025 року.

Вказану податкову вимогу надіслано відповідачу 1 за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 15.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд встановив, що вказану вимогу повернуто за зворотною адресою 20.11.2025 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №380/1411/26 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків у сумі 103089334 (сто три мільйони вісімдесят дев`ять тисяч триста тридцять чотири) грн 65 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі №380/1411/26 набрало законної сили 18.08.2026 року.

Відповідно до службової записки заступника начальника управління - начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб від 24.09.2026 року №3714/13-01-04-02-13 у ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" відсутній залишок невідшкодованих сум ПДВ.

Крім того, відповідно до службової записки Начальника управління економічного аналізу від 23.09.2026 року №1201/13-01-19-04-06 відсутні повернення помилково або надмірно сплачених грошових коштів та бюджетного відшкодування податку на додану вартість стосовно ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ".

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 30.09.2026 року №2915/13-01-13-02 станом на 29.09.2026 року за ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" обліковується податкова заборгованість, яка складається з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 103089334,65 грн.

Матеріалами справи встановлено, що податковий борг з моменту повернення до податкового органу податкової вимоги форми "Ю" від 30 жовтня 2025 року №0022070-1302-1301 не переривався та станом на 13.10.2026 перевищив 1 мільйон гривень

Посилаючись на наявність у ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" податкового боргу більше 1 мільйона, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30 листопада 2021 року №1914-IX (далі - Закон №1914-IX).

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Так, Законом внесено зміни, зокрема до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 КАС України та статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ (далі - Закон №3857-ХІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №3857-ХІІ право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Правовими положеннями пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Згідно з п.87.14 ст.87 Податкового кодексу України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Статтею 289-2 КАС України встановлені особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

За приписами частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Аналіз положень пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України та частини 1 статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що податковий орган може звернутися до суду з позовом про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України лише за умови одночасної наявності таких умов: існування податкового боргу, що становить більше 1 мільйона гривень, та несплата такого боргу протягом 240 днів з моменту вручення податкової вимоги про його погашення.

Відповідно до висновків щодо правозастосування пункту 87.13 статті 87 ПК України, викладених у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі №160/5655/22, підтриманих у постанові від 29 липня 2025 року у справі №120/3384/24, системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України свідчить, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, визначальним для вирішення питання щодо виникнення у контролюючого органу права на звернення до адміністративного суду є встановлення дати вручення платнику податків податкової вимоги, оскільки саме з цієї дати обчислюється передбачений пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України 240-денний строк, після спливу якого за наявності інших визначених законом умов виникає право контролюючого органу на звернення до суду із відповідною заявою.

Суд вище встановив, що Головне управління ДПС у Львівській області винесло податкову вимогу форми «Ю» №0022070-1302-1301 від 30.10.2025 року та направило відповідачу 1 за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 15, проте вказана вимога повернулася за зворотною адресою 20.11.2025 року.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абзацом 2 пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного Суду у постанові від 20.10.2020 року у справі №140/30/20 вказав таке: "…Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не містить...". Також Суд зазначив: "...Суд звертає увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги... у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростувати ці доводи...».

З огляду на встановлені у справі обставини, а також наведені положення податкового законодавства і правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що контролюючим органом податкову вимогу від 30.10.2025 №0022070-1302-1301 було належним чином направлено платнику податків за його місцезнаходженням рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, однак отримання зазначеного відправлення платником податків не відбулося з причин, що не залежали від контролюючого органу.

З урахуванням того, що поштове відправлення було повернуто 20.11.2025 із зазначенням причини невручення, передбачені пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України правові наслідки є такими, що настали саме у цю дату, а тому податкова вимога від 30.10.2025 №0022070-1302-1301 вважається врученою платнику податків саме 20.11.2025. Відповідно, саме з 20.11.2025 підлягає обчисленню передбачений пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України 240-денний строк, після спливу якого за наявності інших установлених законом умов у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду.

Товариством не спростовано доводи податкового органу стосовно надіслання податкової вимоги в порядку встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, відповідно до пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, що свідчить наявність правових підстав для застосування до керівника ТОВ "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" обмежувального заходу у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України станом на час розгляду цієї справи.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

При цьому, такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за кордон, є законним, оскільки можливість, умови та порядок його застосування прямо визначені пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України; переслідує легітимну мету, яка передбачена в абзаці третьому цієї норми - встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу; та є пропорційним застосованому обмеженню, оскільки має тимчасовий характер - застосовується до наступного робочого дня з дня зарахування коштів у погашення податкового боргу, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб визначений позивачем, з урахуванням положень п. 87.14 ст. 87 Податкового кодексу України.

Рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої ст. 283 КАС України, підлягає негайному виконанню.

У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 16 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ", ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження виїзду за кордон.

Встановити керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ" (код ЄДРПОУ 45040216) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до моменту погашення податкового боргу загальною сумою 103 089 334,65 грн або у разі внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ", або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ ТЕХНОЛОДЖІ".

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 15 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяТроянова Олена Вікторівна