Рішення № 140617580, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/6186/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 , третя особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

у квітні 2021 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі ІДАБК у м. Львові, позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі третя особа, ОСОБА_2 ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.01.2021, просила:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 » до попереднього стану (згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.11.2015 та відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2011 №524, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В. та договором про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 15.06.2011 №626, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В.) загальною площею 1522 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІДАБК у м. Львові неодноразово проводились заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкта будівництва реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 . Зазначає, що підставою для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 стала службова записка начальника відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові від 18.10.2019. За результатами проведених заходів складено три акти перевірок, приписи про усунення виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та приведення об`єкта будівництва до попереднього стану, а також постанови про адміністративне правопорушення. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 » встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 . У зв`язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства ІДАБК у м. Львові видано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019. В подальшому, з метою перевірки виконання приписів від 05.11.2019, інспекцією було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020, який полягає у приведенні до попереднього стану нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв. м. на АДРЕСА_1 , який станом на час подання позовної заяви відповідач не виконав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу ІДАБК у м. Львові задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №380/6186/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Верховний Суд постановою від 28.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №380/6186/21 скасував і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 справу № 380/6186/21 передано для розгляду судді Потабенко В.А.

Ухвалою від 17.06.2024 суддя прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою від 03.09.2024 суд витребував у Франківської окружної прокуратури м. Львова (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) інформацію про стан кримінального провадження № 4201914141040000056 від 04.12.2019, що перебуває у провадженні слідчого відділу ВП № 2 ЛРУП № 2 Головного управління Національної поліції України у Львівській області за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою від 23.10.2024 суд клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнив, призначив в адміністративній справі № 380/6186/21 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Львів, вул. Липинського, 54) та зупинив провадження у справі до одержання результатів судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 17.03.2026 суд поновив провадження у справі №380/6186/21 за позовом ІДАБК у м. Львові до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 23.04.2026 суд у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовив.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що матеріалами справи не підтверджено факт реконструкції нежитлових приміщень шляхом надбудови приміщення без дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 саме відповідачем ОСОБА_1 . Також зазначає, що поданими позивачем доказами не підтверджується факт проведення саме ОСОБА_1 будівельних робіт щодо надбудови приміщення по вул. П. Мирного, 24 у м. Львові. Вказує, що у приписі ІДАБК у м. Львові від 05.02.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил вказується вимога протягом двох місяців з моменту отримання даного припису, усунути порушення вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом приведення нежитлового приміщення загальною площею 2715 кв.м. до попереднього стану. Водночас, позивачем при складанні акту про проведення позапланової перевірки від 05.02.2020, на підставі якого був виданий вищезазначений припис, не проведено замірів площі, яка ніби то була незаконно надбудована відповідачем ОСОБА_1 , не з`ясовано які види будівельних робіт були проведені з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також не з`ясовано, який конкретно об`єкт є самочинним будівництвом та які зміни конкретно відбулися з нежитловим приміщенням, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином вважає, що вимога позивача щодо приведення нежитлового приміщення до попереднього стану є необґрунтованою та такою, що не може бути виконана, оскільки позивачем не встановлено, які зміни відбулися з об`єктом та не з`ясовано чітких параметрів проведеної надбудови нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Крім цього представник відповідача зазначає, що підставою для набуття права власності у ОСОБА_1 була ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 про затвердження мирової угоди і визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення та споруди, загальною площею 2715 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що в поданих позивачем матеріалах, а саме в приписі від 05.02.2020 зазначається, що відповідачем ОСОБА_1 проведена реконструкція шляхом надбудови загальною площею 2715 кв.м, однак на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт, його площа згідно з відомостями Державного реєстру речових прав становила 2715 кв.м. Жодних добудов, надбудов ОСОБА_1 не проводив, а лише здійснив ремонтні роботи по заміні вікон та покрівлі нежитлової будівлі. Також зазначає, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся в ОКП «БТІ та ЕО» на проведення обмірів площі цього нежитлового приміщення та подальшого виготовлення технічного паспорта. 11.08.2021 ОКП "БТІ та ЕО" було складено технічний паспорт на це нежитлове приміщення. 11.08.2021 ОКП "БІТ та ЕО" видано довідку №1005 про те, що при проведенні переобмірів будівлі в цілому по АДРЕСА_1 загальна площа змінилася з 2715 кв.м. на 3043,2 кв.м. Отримавши вищевказані документи щодо площі приміщення, ОСОБА_1 25.08.2021 звернувся до державного реєстратора для державної реєстрації актуальної площі цього приміщення у розмірі 3043,2 кв.м. Відтак, вважає, що позивачем не представлено жодних доказів обставин щодо періоду та видів будівельних робіт, які проводилися на цьому об`єкті за час перебування його у власності ОСОБА_1 .

Від представника відповідача 15.11.2021 надійшли додаткові пояснення, в яких додатково зазначено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.08.2021 № 271806636 щодо запису про право власності № 26455107 зазначається одна із підстав для державної реєстрації ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018. Постановою Львівського апеляційного суду від 02.09.2019 ухвала Трускавецького міського суду Львівської області скасована. Таким чином вказує, що у відповідача ОСОБА_1 з моменту ухвалення постанови Львівського апеляційного суду від 02.09.2019 по теперішній час відсутня підстава, на основі якої було зареєстровано таке право власності за ОСОБА_1 . Факт державної реєстрації не є правовстановлюючою дією, а є такою, що підтверджує факт виникнення, зміни чи припинення прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних правовстановлюючих документів шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів записами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи викладене вказує, що скасування підстави набуття права власності, яка є основним критерієм щодо виникнення права власності, спростовує та нівелює презумпцію достовірності даних з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою АДРЕСА_1 не є власністю ОСОБА_1 і ніколи правомірно не перебував у його власності, оскільки, ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 скасована.

Від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 03.12.2021 на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2021 надійшли витребувані судом докази.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною Уляною Вікторівною на виконання вимог ухвали від 04.10.2021 повідомлено, що документи, на підставі яких здійснювались реєстраційні дії, передані нею до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської.

23.07.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

26.08.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

28.08.2024 від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо позовних вимог, які мотивоване тим, що з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 22.10.2019) вбачається, що 17.06.2011р. зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на площу 1522 кв.м за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі ? частки. 04.11.2015 зареєстровано право власності на об`єкт площею 1522,0 кв.м, згідно із записом від 20.04.2016 загальну площу 1522,0 кв.м змінено на 2715,0 кв.м. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.08.2021, загальна площа спірних приміщень 3043,2 кв.м. Факт зміни площі на спірний об`єкт з 1522,0 кв.м змінено на 2715,0 кв.м. підтверджуються відомостями декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності від 21.03.2016. Єдиним аргументом позивача, до якого зводиться обґрунтування позовних вимог, є те, що ІДАБК у м. Львові стверджує про те, що нею така декларація можливо не реєструвалася, проте належних та допустимих доказів на противагу та підтвердження своїх припущень не надає. Тому основний аргумент позивача, якими обґрунтовуються його вимоги щодо приведення спірного об`єкта до площі 1522 м.кв. не підтверджується належними та достовірними доказами, оскільки недійсності підроблення декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності від 21.03.2016 не встановлено ні судовим рішенням ні в кримінальній, ані в будь-якій іншій справі, відтак позиція ІДАБК у м. Львові про абсолютне твердження, що така перебудова була самочинно здійснена, не можуть братися до уваги судом як абсолют, адже доказів цього немає.

04.10.2024 від представника Франківської окружної прокуратури м. Львова до суду надійшли пояснення, в яких вказано, що 04.12.2019 Львівською місцевою прокуратурою № 1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019141040000056 за фактом підробки документів, на підставі яких внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування даного кримінального правопорушення 30.03.2021 органом досудового розслідування ЛРУП ГУ НП у Львівській області, у провадженні якого перебувало дане кримінальне провадження, змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 358 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України. 01.04.2021 прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова підслідність даного кримінального провадження визначено за СВ ВП № 2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області (на даний час СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області). Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019141040000056 від 04.12.2019 триває, слідчим проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії.

27.04.2025 від Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4560-Е від 20.03.2025, проведеної за матеріалами адміністративної справи № 380/6186/21, у якому вказано, що враховуючи той факт, що у нежитлових будівлях за адресою: вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові була проведена реконструкція та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення за проектом, розробленим ПП «Атріум» із зазначенням сертифікованих ГАП, інженера з технічного нагляду, а також Інспекцією ДАБК Львівської міської ради був виданий дозвіл на початок виконання будівельних робіт, визначено виконавця робіт (генпідрядника), виконроба), проведена технічна інвентаризація об`єкта за заявою замовників (власників нежитлових приміщень), об`єкт реконструкції визнано готовим до експлуатації, та зареєстрована і видана Інспекцією ДАБК у Львівській області Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за вищезазначеною адресою, експерт прийшов до висновку, що виконані будівельні роботи на об`єкті будівництва площею 3043,2 кв.м. за адресою: вул. П. Мирного, 24 у м. Львові відповідають вимогам законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил будівництва.

Ухвалою від 05.05.2026 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

28.05.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо позовних вимог, які мотивовані тим, що експертизою №4560-Е від 20.03.2025, проведеною судовим експертом Анісімовою Т.І., надано вичерпні та аргументовані відповіді на ключові питання, які Верховний Суд визначив як істотні для правильного вирішення справи. Зокрема, експерт встановила, що збільшення площі об`єкта нерухомості до 3043,2 кв.м. є результатом технічно обґрунтованих переобмірів, зумовлених уточненням конфігурації приміщень, виправленням неточностей попередніх обмірів та врахуванням раніше не включених частин будівлі, а не наслідком виконання самочинних будівельних робіт. Крім того, на підставі аналізу матеріалів справи та візуального обстеження, експертом чітко підтверджено відсутність ознак самочинного будівництва. Таким чином, висновки експерта безпосередньо відповідають тим питанням, які були поставлені у вказівці Верховного Суду, та слугують належною підставою для встановлення фактичних обставин справи і винесення обґрунтованого судового рішення.

03.04.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, у якому зазначив, що з метою об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин справи Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю скерувала запит до Франківської окружної прокуратури міста Львова (лист № 0006-вих-45543 від 02.04.2026) щодо надання інформації про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019141040000056 від 04.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, стосовно об`єкта, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львів. Після отримання відповіді на зазначений запит Інспекція ІДАБК у м. Львові невідкладно подасть її до суду для долучення до матеріалів справи.

06.04.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, у якому зазначив, що у відповідь на вказаний лист Франківська окружна прокуратура міста Львова листом № 1.7-9101-0006 від 03.04.2026 повідомила, що зазначене звернення скеровано за належністю до відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для надання відповіді у встановлений законом строк.

11.06.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які мотивовані тим, що на пряме запитання щодо того, які саме державні будівельні норми були покладені в основу висновку про відповідність об`єкта вимогам законодавства у сфері містобудування, експерт не змогла назвати жодного конкретного ДБН та фактично підтвердила, що такого дослідження не проводилося. Аналогічно, експерт підтвердила відсутність будь-яких технічних розрахунків або інших спеціальних досліджень, які б дозволяли зробити обґрунтований висновок про відповідність виконаних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил. Під час допиту було встановлено, що так звана «експертиза» звелась до ознайомлення з окремими документами, наявними у матеріалах справи, та переказу їх змісту у тексті висновку. Жодного самостійного будівельно-технічного дослідження проведено не було.

15.06.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у якому зазначив, що збільшення площі будівлі з 1522 кв.м до 2715 кв.м відбулося ще у 2016 році за попередніх власників на підставі офіційно зареєстрованої Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Цей документ є чинним і не скасованим. Позиція відповідача ґрунтується виключно на припущенні, що декларація «можливо не реєструвалася». Проте, до цього часу жодне кримінальне чи цивільне провадження цього не підтвердило. Зареєстроване кримінальне провадження №4202114227000049 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, що передбачало підробку документів, проте згодом змінено кваліфікацію на ч. 2 ст. 364 КК України. По жодному епізоду на даний час не прийнято будь-якого процесуального рішення, яке б вказувало на факт підробки вказаного документа чи притягнення службових осіб до кримінальної відповідальності, а тому слід припустити, що з 04.12.2019, якщо б були будь-які факти, які б на це вказували, то відповідно дане кримінальне провадження було скеровано до суду з обвинувальним актом чи будь-яким рішенням, не говорячи про відсутність вироку в кримінальній справі, який б набрав законної сили. ОСОБА_1 не є власником цього майна. Право власності повернуто попереднім власникам ( ОСОБА_2 ). Відповідач юридично позбавлений права проводити будь-які роботи на цьому об`єкті. ОСОБА_1 не набув і не міг набути права власності на "додаткові" квадратні метри, бо сама основа його права була скасована судом ще у 2019 році. Не можна покласти обов`язок щодо перебудови чи демонтажу майна на особу, чиє право власності було анульоване судовим рішенням задовго до закінчення розгляду цього адміністративного спору. Державна реєстрація прав на нерухоме майно це не спосіб набуття права власності (у цьому випадку), а лише офіційне визнання та підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав. Відтак, ІДАБК у м. Львові обрала неефективний, технічно неможливий спосіб захисту і не надала жодного належного доказу вини відповідача.

В судовому засіданні 09.06.2026 було допитано свідка ОСОБА_4 , судового експерта.

В судовому засіданні 15.06.2026 головуюча суддя Потабенко В.А. ухвалила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 03.06.2011, посвідченого приватним нотаріусом Пшеничною У.В. та зареєстрованого в реєстрі за №524, а також договору від 15.06.2011 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 03.06.2011, гр. ОСОБА_5 передала у власність, а гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 прийняли у власність у рівних частинах кожен, будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1522,00 кв.м.

Право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 загальною площею 1522,0 кв.м. зареєстровано 17.06.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах.

Відповідно до наявного в матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 772523646101 технічного паспорта на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , складеного Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 20.02.2015, загальна площа нежитлових приміщень за цією адресою становила 2715,0 кв.м.

В матеріалах реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 772523646101 наявна декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення по вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові», яка подана замовниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради (від 11.03.2016 вх.№325) та зареєстрована Інспекцією ДАБК у Львівській області 21.03.2016 за №ЛВ14124435.

В декларації наведено інформацію про замовників будівництва, генерального підрядника та генерального проектувальника, відповідальних осіб за виконанням будівельних робіт та здійснення технічного нагляду, а також вказано дозвільні документи на проведення будівельних робіт з реконструкції та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення по АДРЕСА_1 . Загальна площа реконструйованої будівлі становить 2715,0 кв.м.

Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором 20.04.2016 проведено державну реєстрацію змін щодо відомостей про нерухоме майно, в частині збільшення загальної площі нежитлових будівель по АДРЕСА_1 до 2715,0 кв.м.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 у цивільній справі № 457/171/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі.

Відповідно до вказаної ухвали сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 домовилися врегулювати спір у справі № 457/171/18 шляхом підписання та виконання мирової угоди. Відповідачі по справі: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 визнали свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , що виникли з договору позики грошових коштів від 14.02.2014.

Цією ухвалою судом визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 2715 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 772523646101.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.09.2019 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області. Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 скасовано, а справу направлено в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 12.05.2020 у цивільній справі №457/171/18 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів залишено без розгляду.

В подальшому ІДАБК у м. Львові на підставі службової записки начальника відділу інспекційної роботи та направлення від 23.10.2019 №601-п проведено позапланову перевірку здійснення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2019 № 601, яким встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 , чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. Згідно із єдиним державним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про реєстрацію дозвільних документів на право проведення підготовчих/будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

На підставі акту перевірки від 05.11.2019 № 601 складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2019.

05.11.2019 також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 та поставлено вимогу з моменту отримання цього припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім цього, 05.11.2019 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким поставлено вимогу протягом двох місяців з дати отримання цього припису усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до супровідного листа ІДАБК у м. Львові від 07.11.2019 № 0006-Вих-3898 акт перевірки, протокол та приписи були надіслані відповідачу.

За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення 05.11.2019 позивачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2019 № 0006-вих-3994/136 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

З метою перевірки виконання вимог вищезазначених приписів, на підставі наказу від 23.01.2020 за № 41-п про проведення позапланової перевірки та направлення від 23.01.2020 за №41-пп, проведено позапланову перевірку здійснення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

За результатами вказаної перевірки складено акт від 05.02.2020 за № 41, яким встановлено, що на час проведення перевірки роботи з реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 продовжуються, а саме: проведено влаштування даху; проведено заповнення віконних отворів, що не відповідає об`єму будівельних робіт, які були виконанні на момент видачі припису. З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019.

ІДАБК у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.2020 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП;

Крім цього, ІДАБК у м. Львові винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019 та поставлено вимогу протягом двох місяців з дати отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення до попереднього стану нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вищезгаданих акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення прийнято постанови у справах про адміністративне правопорушення від 17.02.2020 № 14-а та від 18.02.2020 № 18-а про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень у вигляді штрафу.

Не погодившись із приписами ІДАБК у м. Львові від 05.11.2019 та постановами про адміністративне правопорушення від 14.11.2019 №0006-вих-3994/136, від 17.02.2020 № 14-а та від 18.02.2020 № 18-а, ОСОБА_1 було подано до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними дій та скасування приписів і постанов.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №1.380.2019.006242 позов ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними дій, скасування приписів задоволено частково. Визнано протиправними дії ІДАБК у м. Львові щодо проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м., шляхом надбудови на АДРЕСА_1 » у відсутності позивача. Визнано протиправним та скасовано припис ІДАБК у м. Львові від 05.11.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Визнано протиправним та скасовано припис ІДАБК у м. Львові від 05.11.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу ІДАБК у м. Львові задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №1.380.2019.006242 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними дій та скасування приписів відмовлено.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2020 у справі № 380/2066/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2020 позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Згодом, з метою перевірки виконання вимог вищезгаданого припису від 05.02.2020 позивачем здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв. м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 ».

За результатами перевірки складено акт від 12.01.2021 № 16, яким встановлено, що здійснити перевірку на об`єкті будівництва у відповідності до вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 553 (далі Порядок №553), не було можливим, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.

Відповідно до акту від 12.01.2021 посадовими особами позивача шляхом візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020 не виконано, нежитлові приміщення загальною площею 2715 кв. м. на АДРЕСА_1 до попереднього стану не приведено.

Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 11.08.2021 складено технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного технічного паспорта (реєстраційний номер №ТІ01:1450-4962-9596-2443) загальна площа приміщень та будівель становить 3043,2 кв.м.

11.08.2021 Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано Довідку №1005 про те, що під час проведення переобмірів будівлі в цілому по АДРЕСА_1 загальна площа змінилася з 2715 кв.м. на 3043,2 кв.м.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.08.2021 №27186636, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна загальною площею 3043,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2018 у цивільній справі №457/171/18 та довідка Обласного Комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 11.08.2021 №1005.

Оскільки припис ІДАБК у м. Львові від 05.02.2020 про приведення об`єкта будівництва до попереднього стану відповідачем також не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зазначена норма кореспондується із приписами ст. 38 Закону № 3038-VI.

Отже, у випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ч. 7 ст. 376 ЦК України та ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI.

Водночас положення ст. 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

У постанові від 21.10.2020 у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що у період з 23.10.2019 по 05.11.2019 ІДАБК у м. Львові було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено:

- акт від 05.11.2019 № 601;

- протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2019;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019.

З метою перевірки виконання приписів від 05.11.2019 ІДАБК у м. Львові було проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідком якого складено такі документи:

- акт від 05.02.2020 за № 41;

- протокол про адміністративне правопорушення від 05.02.2020;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.11.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.11.2019 та поставлено вимогу напротязі двох місяців з дати отримання припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення до попереднього стану нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 .

Правомірність вказаних приписів була предметом спору у справі №1.380.2019.006242.

З метою перевірки виконання вимог припису від 05.02.2020 ІДАБК у м. Львові здійснено виїзд за місцем проведення будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 », за результатами якої складено:

- акт від 12.01.2021 № 16 яким встановлено, що здійснити перевірку на об`єкті будівництва у відповідності до вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 533, не було можливим, оскільки суб`єкт будівництва або його уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.

У акті зазначено, що шляхом візуального огляду встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.02.2020 не виконано, нежитлові приміщення загальною площею 2715 кв.м. на АДРЕСА_1 до попереднього стану не приведено.

На час проведення перевірок позивачем встановлено, що площа приміщення за вищевказаною адресою становила 2715,0 кв.м.

Як встановлено судом, з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 22.10.2019) вбачається, що за ОСОБА_1 04.11.2015 зареєстровано право власності на об`єкт площею 1522,0 кв.м, згідно із записом від 20.04.2016 загальну площу 1522,0 кв.м змінено на 2715,0 кв.м. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.08.2021, загальна площа спірних приміщень 3043,2 кв.м.

До матеріалів реєстраційної справи на нерухоме майно за вищевказаною адресою, зокрема додано копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І ІІІ категорії складності від 21.03.2016, в якій зазначено загальну площу будівлі за вказаною вище адресою 2715,0 кв.м.

Матеріалами справи підтверджено, ІДАБК у м. Львові стверджувала про те, що нею така декларація не реєструвалася, а отже, є підробленою.

Також у матеріалах справи є лист Львівської міської прокуратури від 21.12.2021 №09/1-р-21, в якому зазначено про те, що ІДАБК у м. Львові надіслано звернення до обласної прокуратури щодо можливого використання підроблених документів під час реєстрації об`єкта нерухомості на АДРЕСА_1 .

З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 11.08.2021 №662 (надано представником ОСОБА_1 на виконання вимог суду першої інстанції) вбачається, що загальна площа приміщень на вказану дату становила 3043,2 кв.м.

У письмових поясненнях від 20.05.2024 представником ОСОБА_1 зазначено, що відповідач не заперечує щодо здійснення ним зміни площі об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м., про що 25.08.2021 державний реєстратор Пустомитівської міської ради Мудрак Є.М. прийняв рішення №59997301 та внаслідок вказаної реєстраційної дії, внесено зміни до запису про право власності щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 772523646101 в частині збільшення площі нежитлових приміщень, а саме: загальну площу приміщення змінено з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м. Проте, стверджує, що ця площа була змінена не з підстави здійснення реконструкції, а з підстави здійснення правильних переобмірів сертифікованим техніком та врахування світла мансардного поверху, яке не було враховано раніше.

Отже, першочерговим питанням у цій справі є встановлення факту наявності або відсутності самочинного будівництва.

За загальним правилом ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Водночас у частині 3 цієї ж статті міститься спеціальне застереження про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані у постановах від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19): державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності; формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно; реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

У постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №640/17335/21 зроблено висновок про те, що саме особа, яка здійснила самочинне будівництво, має обов`язок знести таку забудову незалежно від того, що квартира була відчужена.

Отже, у випадку встановлення факту самочинного будівництва ОСОБА_1 , саме на нього і буде покладено обов`язок привести об`єкт будівництва до попереднього стану.

Суд вказує на те, що ухвалою від 23.10.2024 суд клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнив, призначив в адміністративній справі № 380/6186/21 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Львів, вул. Липинського, 54) та зупинив провадження у справі до одержання результатів судової будівельно-технічної експертизи.

На вирішення будівельно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:

- чи відповідають виконані будівельні роботи на об`єкті будівництва загальною площею 3043, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил будівництва тощо? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;

- чи проводилися будівельні роботи з реконструкції в період з 30.05.2018 до 25.08.2021, враховуючи матеріали справи №380/6186/21, та чи можливо встановити орієнтовний час їх виконання, якщо такі проводилися?;

- чи може внаслідок переобмірів змінитись площа об`єкту з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м.? Якщо так, то внаслідок чого?;

- який розмір матеріальної шкоди може бути завдано об`єкту загальною площею 3043, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок приведення об`єкта до попереднього стану, зокрема до площі 1522 кв.м. згідно матеріалів справи №380/6186/21 та сформульованих в них позовних вимог?

27.03.2025 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за вх. №25903 надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №4560-Е від 20.03.2025, згідно з яким експертом ОСОБА_4 було надано відповіді на поставлені судом запитання.

Так, згідно з висновками висновку експертизи №4560-Е від 20.03.2025 експерт за запитання №1 вказала, що враховуючи наведені вище нормативні документи та той факт, що у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 була проведена реконструкція та об`єднання нежитлових будівель та споруд під офісно-складське приміщення за проектом, розробленим ПП «Атріум» із зазначенням сертифікованих ГАП, інженера з технічного нагляду, а також Інспекцією ДАБК Львівської міської ради був виданий дозвіл на початок виконання будівельних робіт, визначено виконавця робіт (генпідрядника), виконроба), проведена технічна інвентаризація об`єкта за заявою замовників (власників нежитлових приміщень), об`єкт реконструкції визнано готовим до експлуатації, та зареєстрована і видана Інспекцією ДАБК у Львівській області декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за вищезазначеною адресою, експерт прийшов до висновку, що виконані будівельні роботи на об`єкті будівництва площею 3043,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідають вимогам законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил будівництва (див. дослідницьку частину).

На запитання № 2 експерт вказала, що враховуючи надані на дослідження матеріали справи № 380/6186/21, документально визначено, що будівельні роботи з реконструкції в період з 30.05.2018 до 25.08.2021 не проводились, а також, оскільки з 2018 року пройшов значний період часу, не надається можливим встановити орієнтовний час виконання будівельних робіт у разі їх проведення (див. дослідницьку частину).

На запитання № 3 експерт вказала, що враховуючи довідку № 1005 від 11.08.2021 Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», яка мається в матеріалах справи, про те, що при проведенні переобмірів будівлі в цілому по АДРЕСА_1 загальна площа змінилась з 2715,0 кв.м. на 3043,2 кв.м., вищенаведені вимоги Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», експерт дійшов до висновку, що загальна площа об`єкту з 2715,0 кв.м., зазначена в технічному паспорті на нежитлові приміщення за вищезазначеною адресою, на дату інвентаризації 20.02.2015, могла змінитись за даними інвентаризації на 11.06.2021 (а.с. 145-157 том 1) на групу нежитлових приміщень на 3043,2 кв.м. з наступних причин: проведення обмірних робіт, невраховування окремих частин і виступів будівлі; при складанні ескізів і планів поверхів; розрахунку площ приміщень, позначень у журналах зовнішніх і внутрішніх обмірів; при підрахунку площ в експлікаціях до планів (див. дослідницьку частину).

На запитання № 4 експерт вказала, що розмір матеріальної шкоди, розрахований опосередкованої вартості будівництва (складів з офісними приміщеннями), які споруджуються на території України, яка може бути завдана об`єкту загальною площею 3043,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок приведення об`єкта до попереднього стану, зокрема до площі 1522 кв. м., згідно матеріалів справи № 380/6186/21, станом на дату проведення досліджень (дату надання висновку судової будівельно-технічної експертизи) становитиме 74592254,96 грн. (див. дослідницьку частину).

Як встановив суд, на адвокатський запит, поданий в інтересах ОСОБА_1 щодо стадії та можливого завершення досудового розслідування кримінального провадження №42019141040000056 від 04.12.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України Франківською окружною прокуратурою міста Львова від 29.07.2024 вказано лише, що досудове розслідування триває та вчиняються всі необхідні процесуальні слідчі дії.

Суд вказує на те, що у постанові від 03.10.2023 у справі № 280/3836/22 Верховний суд вказав, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічна позиція закріплена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18.

З огляду на викладене, суд погоджується із твердженнями представника відповідача, відповідно до яких в межах кримінального провадження №42019141040000056 від 04.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на момент розгляду справи не прийнято жодного рішення, яке б вказувало на факт підробки документу.

Отже, суд приймає декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І ІІІ категорії складності від 21.03.2016, в якій зазначено загальну площу будівлі за адресою: вул. П. Мирного, 24 у м. Львові, 2715,0 кв.м., як подану в порядку, встановленому законом.

Суд вказує на те, що позивачем не надані жодні інші докази чи матеріали фотофіксації, які б вказували на те, що здійснюється саме реконструкція приміщення шляхом надбудови, а саме будівельні роботи і саме за час перебування нежитлового приміщення по вул. П. Мирного, 24 у м. Львові у власності ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд погоджується із твердженнями представника відповідача, відповідно до яких ОСОБА_1 не проводилося жодних будівельних робіт, що вказували б на надбудову приміщення по вул. П. Мирного, 24 у м. Львові, а вказують на заміну покрівлі та вікон у нежитловому приміщенні.

Однак, для проведення таких видів робіт, які не пов`язані в реконструкцію несучих стін, дозвіл на проведення не вимагається.

Отже, фотофіксація нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 здійснена позивачем не містить жодних доказів здійснення реконструкції нежитлового приміщення відповідачем, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 464/7343/17 від 19.08.2021, відповідно до яких з огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що додані відповідачем фотографії на підтвердження факту самочинного будівництва позивачем не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності, оскільки ані за доданими фотографіями, ані за іншими матеріалами справами незрозуміло ким, коли і де зроблені дані фотографії, у зв`язку з цим перевірити умови створення даних фотографій як доказів після спливу тривало часу після проведення перевірки є неможливим, як неможливо і стверджувати, що вони були зроблені під час перевірки.

Суд вказує на те, що згідно висновку судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи випливає, що у зв`язку із значними змінами в технічній характеристиці та нумерації приміщень в будівлі загальною площею 3043,2 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 , неможливо встановити конкретне місце розташування приміщень загальною площею 2715,0 кв.м.

Окрім цього, відповідно до листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» № 1014 від 12.03.2024 вказується, що на підставі проведеної інвентаризації та виготовленої технічної документації, яка міститься в матеріалах інвентаризаційної справи, будівля загальною площею 3043,2 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 в цілому складається з приміщень: цокольного поверху - №№ 1-2/65.9 кв.м., першого поверху - №№ 3-29/1488.7 кв.м., другого поверху - №№ 30-52/811.4 кв.м., третього поверху - №№ 53-70/359.3 кв.м., мансарди - №№ 71-85/317.9 кв.м. Окремо виділені та проінвентаризовані приміщення площею 1522.0 кв.м. в будівлі за вищезгаданою адресою відсутні.

З огляду на викладене, під час розгляду справи судом не встановлено ані факту самочинного будівництва, ані факту вчинення протиправних дій щодо будівництва ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не конкретизовано, який саме попередній стан будівлі АДРЕСА_1 і які саме дії слід зобов`язати ОСОБА_1 вчинити для приведення будівлі до попереднього стану (загальною площею 1522 кв.м.).

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, судом не встановлено правових підстав для зобов`язання відповідача привести об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень загальною площею 2715 кв.м. шляхом надбудови на АДРЕСА_1 » до попереднього стану (згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.11.2015 та відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2011 №524, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В. та договором про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 15.06.2011 №626, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В.) загальною площею 1522 кв.м., а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат в цій справі не здійснюється.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.10.2026.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна