Рішення № 140617529, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/20786/25м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рава-руської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 4396800) з вимогами:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області 09.05.2025 №3041975-2411-1323-UA46060390000035967 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 22.03.2024 №404516 2412-1323-UA46060390000035967.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.09.2003 між Рава-Руською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі- Договір). Згідно Договору орендодавець на підставі рішення №30 ІV-ої сесії IV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 09.08.2002 та рішення №31 ХІ-ої сесії ІV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 23.07.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 0, 5118 га, розташовану в АДРЕСА_2 .

Згідно податкових повідомлень-рішень від 09.05.2025 №3041975-2411-1323 UA46060390000035967 та від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 ГУ ДПС у Львівській області площа земельної ділянки, що є предметом оренди, становить 0,3717 га, та є відмінною від тої, яка зазначена у Договорі, а саме 0,5118 га.

Вважає, що така невідповідність у визначенні площі земельної ділянки є грубим порушенням норм ПК України, зокрема п. 286.5 ст. 286 ПК України, який вимагає точного розрахунку податкового зобов`язання на основі фактичних параметрів земельної ділянки, визначених у договорі оренди.

Крім того вказав на те, що відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку частина земельної ділянки, а саме 0, 48 га, котру орендував ОСОБА_1 згідно Договору, приватизована, що підтверджується наступними документами: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895544 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191622125 згідно яких ОСОБА_3 , син позивача, є власником земельної ділянки; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895543 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191594780 згідно яких ОСОБА_4 , донька позивача, є власником земельної ділянки; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №917145 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191591623 згідно яких ОСОБА_5 , дружина позивача, є власником земельної ділянки; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №917142 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191795669 згідно яких ОСОБА_1 , позивач, є власником земельної ділянки. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рава-руську міську раду (80316, Львівська область, Львівський район, вул. Ярослава мудрого 3 м. рава-руська, код ЄДРПОУ 04056256). Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві. Вказав, що ГУ ДПС у Львівській області, нараховуючи орендну плату, використовувало інформацію щодо розміру земельної ділянки, належним чином зазначену у договорі від 11.09.2003 року, а саме 0,3717 га.

На запит ГУ ДПС у Львівській області, у Листі Рава-Руської міської ради (вх. ГУ ДПС у Львівській області №3900/5 від 02.02.2024 року) надано інформацію щодо переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі. У додатках, наданих до Листа, міститься інформація про ОСОБА_1 , як про орендаря земель, а також вказано інформацію щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у договорі оренди від 11.09.2003 року, яка станом на 2024 рік становила 2708912,43 грн.

ГУ ДПС у Львівській області при нарахуванні орендної плати за 2024-2025 роки використовувало інформацію, надану Рава-Руською міською радою у Листах, якими надано інформацію щодо переліку орендарів, з якими укладено договір оренди земельної ділянки. В додатках до даних Листів Рава-Руською міською радою, з-поміж іншого, було зазначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та відсоток орендної плати. Користуючись даною інформацією, ГУ ДПС у Львівській області було здійснено нарахування за орендну плату, що становила 5% від нормативно грошової оцінки, на 2024 рік - 135445,62 грн. та на 2025 рік 151699,10 грн. З урахуванням відсутності присвоєного кадастрового номера земельної ділянки, використанням розміру земельної ділянки, зазначеного у договорі оренди від 11.09.2023 року та розміру ставки податку, ГУ ДПС у Львівській області вважає, що податкові повідомлення-рішення були винесені на основі повних та достовірних даних щодо оренди даної земельної ділянки. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав суду заяву про уточнення позовної заяви в частині мотивувальної частини (вх. № 91242 від 14.11.2025), в якій вказав, про допущено описку щодо площі приватизованої земельної ділянки та зазначено таке: «відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку частина земельної ділянки, а саме 0, 48 га, котру орендував ОСОБА_1 згідно Договору, приватизовано». Зважаючи на те, що позивачем допущено описку у мотивувальній частині, просив викласти її таким чином: «відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку частина земельної ділянки цільове призначення яких ведення садівництва, а саме 0, 3417 га, котру орендував ОСОБА_1 згідно Договору, приватизовано».

Також позивач скерував суду відповідь на відзив, в якому вказав, що згідно Договору орендодавець на підставі рішення №30 ІV-ої сесії IV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 09.08.2002 та рішення №31 ХІ-ої сесії ІV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 23.07.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 0, 5118 га, розташовану в АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати встановлений Рава-Руською міською радою за домовленістю сторін становить у рік 2 041, 70 грн. Відповідно до п. 286.5. ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки , розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 09.05.2025 №3041975-2411-1323 UA46060390000035967 та від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 ГУ ДПС у Львівській області площа земельної ділянки, що є предметом оренди, становить 0,3717 га, та є відмінною від тої, яка зазначена у Договорі, а саме 0,5118 га.

Звернув увагу, що згідно рішення №30 Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області від 09.08.2002 та проекту реконструкції існуючого адмінбудинку ШБД 27 під мотельний комплекс ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 та встановлено площу земельної ділянки розмірі 0,5118 га з них: господарський двір 0,1128 га; під будівлями 0,0486 га; сад 0,3417 га; інші 0, 0087 га.

Враховуючи наведене, вказав, що частина земельної ділянки, а саме сад площею 0,3417 га, що входила до складу орендованої території, була приватизована, згідно зазначених державних актів на право власності на земельні ділянки. Таким чином, в користуванні орендованої землі у ОСОБА_1 залишилося 0,1701 га земельної ділянки (0,5118 га 0,3417 га). Просив позов задовольнити.

Також подав суду додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.05.2025 відповідач мав у своєму розпорядженні лист ради від 14.02.2025, отриманий 17.02.2025. З нього слідує, що умови Договору, зокрема щодо розміру орендної плати, не змінювалися. Попри це відповідач визначив орендну плату не за Договором, а за переліком, який Договору суперечить. Розбіжностей він не усунув і самого Договору не витребував.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не подала, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 24.10.2025.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив таке.

Рішенням № 30 ІV-ої сесії IV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 09.08.2002 затверджено матеріали інвентаризкації про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Проектна, 1 приватному підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування бару та офісу. Площу земельної ділянки встановлено у розмірі 0,5118 га і зобов`язано позивача укласти договір оренди (а.с. 73).

Рава-Руською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 11.09.2003 укладено договір оренди земельної ділянки (далі- Договір) (а.с. 8).

Згідно Договору орендодавець на підставі рішення № 30 ІV-ої сесії IV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 09.08.2002 та рішення № 31 ХІ-ої сесії ІV-го демократичного скликання Рава-Руської міської ради від 23.07.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 0, 5118 га, розташовану в м. Рава-Руська, вул. Проектна, 1, Жовківського району, Львівської області.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати, встановлений Рава-Руською міською радою за домовленістю сторін, становить у рік 2 041, 70 грн.

ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.05.2025 №3041975 2411-1323-UA46060390000035967, яким на підставі п. п. 54.3.3. пункту 54.3 ст. 54 ПК України та п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ ПК України визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2025 рік у розмірі 151 699, 10 грн та від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 яким на підставі п .п. 54.3.3. пункту 54.3 ст. 54 ПК України та п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ ПК України ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 135 445, 6 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За умовами п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності;

270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди;

При цьому, згідно з п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За приписами п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Умовами п. 285.2 ст. 285 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування".

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

При цьому, умовами п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Приписами п. 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;

288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України обумовлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 1 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім ч. 1 ст. 13 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 20 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон №1378-ІV) врегульовано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону №1378-IV).

06.07.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру та з 10.11.2021 відбулася зміна значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 з аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону №1378-ІV, Закону України "Про оренду землі" №161-XIV Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між її учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов`язку, а регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави. Хоча розмір, порядок та умови сплати орендної плати за землю узгоджуються в договорі оренди, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Плата за землю державної або комунальної власності (орендна плата) є обов`язковим платежем, який не може залежати від умов договору.

Стосовно посилань позивача на факт державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки суд вказує на таке.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням № 30 четвертої сесії 4-го демократичного скликання Рава-руської міської ради від 09.08.202 затверджено матеріали інвентаризації про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Проектна, 1 приватному підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування бару та офісу. Площу земельної ділянки встановлено у розмірі 0,5118 га, з них: господарський двір 0,1128 га, під будівлями - 0,0486 га, сад 0,3417, інші 0,0087 га.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2003, укладеного між Рава-Руської міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 розмір земельної ділянки становить 0,5118 га.

Відповідно до Проекту реконструкції існуючого адмінбудинку ШБД-37 під мотельний комплекс (пояснювальна записка, Креслення) від 2002 року земельна ділянка приватного підприємця ОСОБА_1 площею 5118 м орендується терміном на 25 років на території Рава-Руської шляхо-будівельної пересувної госпрозрахункової організації № 37 по АДРЕСА_2 (а.с. 24-25).

Отже, розмір земельної ділянки, яка відповідно до договору оренди від 11.09.2003 знаходилась у користуванні позивача складала не 0,3717 га, як визначено у податкових повідомленнях-рішеннях, а 0,5118 га.

Також суд вказує на те, що відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку частина земельної ділянки, а саме 0, 48 га, котру орендував ОСОБА_1 згідно Договору, приватизована, що підтверджується такими документами:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895544 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191622125 згідно яких ОСОБА_3 , син позивача, є власником земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 4622710400:01:010:0026 (а.с 16, 17);

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895543 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191594780 згідно яких ОСОБА_4 , донька позивача, є власником земельної ділянки, площею 0,1200 га з кадастровим номером (а.с. 18);

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №917145 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191591623 згідно яких ОСОБА_5 , дружина позивача, є власником земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 4622710400:01:010:0018 (а.с. 19, 20);

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №917142 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №191795669 згідно яких ОСОБА_1 , позивач, є власником земельної ділянки площею 1200 га з кадастровим номером 4622710400:01:010:0017 (а.с. 21, 22).

Матеріали справи містять схему перенесення контуру земельної ділянки площею 0,5118 га за адресою АДРЕСА_2 . На даній схемі розташовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 4622710400:01:010:0026, 4622710400:01:010:0018, 4622710400:01:010:0017.

Отже, судом встановлено, що позивач не має в користуванні земельної ділянки, розміром 0,3717 га, як вказано у податкових повідомленнях рішеннях від 09.05.2025 №3041975-2411-1323-UA46060390000035967 та від 22.03.2024 №404516 2412-1323-UA46060390000035967.

Відповідач у своєму відзиві вказаних обставин не спростував, лише покликався на лист Рава-Руської міської ради № 404/03.01-22 вих від 14.02.2025, в якому містилась інформація про те, що договір оренди земельної ділянки від 11.09.2003, розташованої в АДРЕСА_2 з приватним підприємцем ОСОБА_1 не переукладався та надав відповідачу додатки, які містять інформацію про орендаря, площу земельної ділянки та інформацію про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, зазначеної у договорі оренди від 11.09.2003 року.

В той же час, згідно із п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У цій справі суд з`ясував, що передачу частини земель, що є предметом згаданого вище Договору оренди, у приватну власність здійснено на підставі рішень Рава-Руської міської ради. Це рішення № 27 та № 28 - 28 сесії 5 скликання від 15.09.2009, а також рішення № 24 та № 25 - 19 сесії 6 скликання від 20.07.2012, які зазначені в державних актах як підстави їх видачі. Отже, рада одночасно є і орендодавцем за Договором, і органом, що розпорядився частиною орендованих земель. Про передачу цих земель у власність третя особа не могла не знати. Відомості про право власності на зазначені ділянки є відкритими.

Також суд вказує на те, що обов`язок інформувати контролюючий орган про договори оренди землі та зміни до них законодавець поклав саме на орендодавця.

Згідно з абзацом другим п. 288.1 ст. 288 ПК України органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу переліки орендарів. Вони також повинні інформувати його про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни. Аналогічного обов`язку для орендаря Податковий кодекс України не встановлює.

Зі змісту оскаржених податкових повідомлень-рішень від 09.05.2025 №3041975-2411-1323 UA46060390000035967 та від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 слідує, що ГУ ДПС у Львівській області площею земельної ділянки, що є предметом оренди вказав 0,3717 га. Вказаний розмір не лише не відповідає тому, що визначений договором оренди (0,5118 га), але не відповідає фактичному розміру земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, оскільки, як вже вказав суд, згідно рішення №30 Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області від 09.08.2002 та проекту реконструкції існуючого адмінбудинку ШБД 27 під мотельний комплекс ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 та встановлено площу земельної ділянки розмірі 0,5118 га з них: господарський двір - 0,1128 га; під будівлями - 0,0486 га; сад - 0,3417 га; інші 0, 0087 га.

Підсумовуючи вище, слід зазначити що частину земельної ділянки, а саме сад площею 0,3417 га, що входила до складу орендованої території, було приватизовано, згідно вищевказаних судом державних актів на право власності на земельні ділянки.

Таким чином, в користуванні орендованої землі у ОСОБА_1 не перебувало 0,3717 га).

Враховуючи те, що відповідач у податкових повідомленнях-рішеннях від 09.05.2025 №3041975-2411-1323 UA46060390000035967 та від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 неправильно визначив позивачу розмір податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2024 та за 2025 роки (неправильний розмір земельної ділянки), такі слід визнати протиправними і скасувати.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав переконливих доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тому, такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.03.2024 №404516-2412-1323-UA46060390000035967 та від 09.05.2025 № 3041975-2411-1323- UA46060390000035967.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь ОСОБА_6 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ 43968090)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Рава-Руська міcька рада (80316 Львівська область Львівський район м. Рава-Руська вул. Ярослава Мудрого 3; код ЄДРПОУ 04056256)

Суддя Качур Р.П.