Рішення № 140617285, 14.10.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1017/26

Провадження №2/291/875/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гарбарук І.М.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин в порядку загального позовного провадження цивільну справу №291/1017/26 за позовом ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

14.09.2026 на адресу суду надійшла вказана позовна заява.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 .

Позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, оскільки будучи юридично необізнаною, помилково вважав, що із заявою необхідно звертатися після припинення воєнного стану в Україні. Крім того, у позовній заяві зазначає, що він доглядав батька до смерті і наданий час доглядає житловий будинок та обробляє присадибну ділянку, і вважав що вказані дії є прийняттям спадщини. Окрім позивача є ще брат та сестра, які не бажають оформляти спадщину.

З врахуванням наведеного, позивач просив суд визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

ІІ. Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 головуючою суддею визначено Гарбарук І.М.

Ухвалою суду від 15.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні, витребувано у державного нотаріуса копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 30.09.2026 закрито підготовче провадженні та призначено розгляд справи по суті.

14.10.2026 на адресу суду від державного нотаріуса Ружинського державної нотаріальної контори Житомирської області Ставничого О.В. надійшли інформаційні довідки зі Спадкового реєстру.

Позивач у заяві від 30.09.2026 просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Вчорайшенської сільської ради подав до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, просили розгляд справи здійснювати у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Попільня Житомирського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10).

Як вбачається з довідки Бистріївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради №10 від 14.08.2026 ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним до дня смерті проживав без реєстрації його син ОСОБА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_1 є сином померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, де в графі батько вказано « ОСОБА_4 » (а.с.9).

14.10.2026 Ружинська державна нотаріальна контора у листі від 14.10.2026 №694/02-14 повідомила, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, заява на прийняття спадщини не подавалася.

ОСОБА_1 , як спадкоємець майна, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та роз`яснено можливість звернення до суду із відповідною заявою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 13).

Позивач стверджує, що пропустив встановлений законом строк для звернення із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що помилково вважав, що із заявою про прийняття спадщини можна звертатись до нотаріуса протягом шести місяців після припинення воєнного стану в Україні. Крім того, спадкоємець зазначає що, фактично вступив у володіння спадковим майном батька, оскільки доглядав його до смерті, і на даний час доглядає належний померлому житловий будинок та присадибну земельну ділянку.

ІV. Мотиви суду та застосоване законодавство

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1269).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (див. постанову Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 не заводилася, інші особи, в тому числі і територіальна громада на спадкове майно не претендують, спадкоємці першої черги позовні вимоги підтримують та не заперечують щодо оформлення спадщини ОСОБА_1 .

Позивач проживав разом зі спадкодавцем за його адресою без реєстрації до дня смерті.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що позов не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною та задовольнити позовні вимоги.

З врахуванням місця проживання позивача та місця заведення спадкової справи, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

Крім того, суд врахував, що визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Водночас, відмова у визначенні такого строку, за встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: Вчорайшенська сільська рада, місце знаходження: вул. В. Бердичівська, 1, село Вчорайше, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344788.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 .

Повне судове рішення

складено 14.10.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук