Рішення № 140616977, 28.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9127/26

2/296/4755/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - Андрущенка Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

03.08.2026 представник позивача - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - Андрущенко М.В. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 1533952671617 від 08.12.2025 в сумі 15 858,60 грн..

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 08.12.2025 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит № 1533952671617, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3000 грн, строк кредитування 360 днів, (з 08.12.2025 по 03.12.2026, денна процентна ставка - 0,93% на день, комісія за надання кредиту - 25% від суми кредиту, реальна річна процентна ставка - 339,45%, загальна вартість кредиту - 13794 грн, загальні витрати за кредитом - 10794 грн. проценти після настання прострочення не нараховуються,

У разі не виконання умов кредитного договору на позичальника можуть бути покладенні штрафні санкції які можуть становити до 40% на день, але їх загальний розмір обмежено двократним розміром кредиту.

Свої зобов`язання ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» виконало та перерахувало відповідачу 3 000,00 грн.

Відповідачем не виконано умов договору надання грошових коштів у кредит № 1533952671617 від 08.12.2025, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 15 858,60 грн., з яких: - 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 6528,60 грн. сума заборгованості за відсотками; - 750,00 грн. сума заборгованості за комісією; 5 580,00 грн. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Наявність заборгованості у відповідача за договором надання грошових коштів у кредит № 1533952671617 від 08.12.2025 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 14.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 28.09.2026 о 10-00 годині.

01.09.2026 ОСОБА_1 подала до суду заперечення в якому вказує заперечує проти заявленої суми 15?858,60 грн, наголошуючи, що фактично отримано лише 3?000 грн, а розрахунок позивача містить арифметичну невідповідність у 420 грн; проценти 6?528,60 грн, пеня 6?000 грн та комісія 750 грн потребують перевірки на відповідність умовам договору, Закону «Про споживче кредитування» та обмеженню щодо максимальної неустойки; під час воєнного стану діє звільнення від відповідальності за ст.?625 ЦК України; доказів належного вручення вимоги про дострокове повернення кредиту немає; позивач не довів правомірність кожної складової боргу, тому відповідач просить суд відмовити у непідтверджених вимогах і перевірити весь розрахунок заборгованості.

08.09.2026 представник ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» Андрущенко М.В. подав відповідь на відзив, у якій просив залишити відзив без розгляду, посилаючись на те, що його подано поза межами строку, встановленого судом для подання відзиву.

28.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Судом вжито всіх передбачених ЦПК України заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, ухвала про відкриття провадження у справі можуть бути направлені до електронного кабінету учасника справи. Відповідач зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 27.04.2026, що підтверджується відповіддю на запит №40901615.

Документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі Цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 18.08.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 18.08.2026 о 21:55:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 57).

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення документа, надісланого до електронного кабінету, є день його доставлення.

Отже, вважається, що саме 18.08.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 28.09.2026 о 10-00 годині.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Щодо залишення відзиву без розгляду через недотримання строку встановленого судом на подачу відзиву.

Судом встановлено, що ухвалу про відкриття провадження від 14.08.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача ОСОБА_2 18.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку документів у підсистемі «Електронний суд». 01.09.2026 ОСОБА_1 подала до суду заперечення, що в межах 15 денного строку що наданого судом

Отже, твердження позивача про несвоєчасність подання відповідачем відзиву є безпідставним, оскільки спростовується встановленими судом даними про фактичну дату доставки ухвали.

Суд без виходу до нарадчої кімнати відхилив клопотання представника позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

08.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір надання грошових коштів у кредит №1533952671617.

Згідно умов договору сторони погодили, що:

-сума кредиту становить 3000 грн (п. 3.2 договору);

-строк кредитування -360 днів (п. 6.1 договору);

-дата видачі кредиту - 08.12.2025 (п. 6.2 договору);

-дата повернення кредиту - 03.12.2026 (п. 6.4 договору);

-денна процентна ставка - 0,93% на день (п. 4.3 договору);

-комісія за надання кредиту - 25% від суми кредиту, тобто 750 грн (п. 4.4 договору);

-реальна річна процентна ставка - 339,45% (п. 4.5 договору);

-загальна вартість кредиту - 13794 грн (п. 4.6 договору);

-загальні витрати за кредитом - 10794 грн (п. 4.7 договору);

-проценти після настання прострочення не нараховуються (п. 14.5 договору);

-штрафні санкції можуть становити до 40% на день, але їх розмір обмежено двократним розміром кредиту (п. 14.3-14.4 договору).

Згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору) відповідач мав погасити 3 000,00 грн. одним платежем 03.12.2026, відсотки мали сплачуватися з 22.12.2025 по 418,50 грн. (24 платежі ) та склали б 10044,00 грн. Комісія за видачу кредиту мала бути сплачена одноразово-22.12.2025

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором D2729.

Кредитодавець на виконання умов договору про надяння грошових коштів у кредит № 1533952671617 від 08.12.2025 року перерахував ОСОБА_1 3000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , згідно квитанції №46522-64131-05984.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Нова Пей» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 було відкрито платіжний рахунок НОМЕР_3 ( № картки НОМЕР_4 ), на підставі анкети-заяви №10488345 на приєднання до Публічного договору про надання платіжних послуг фізичним особам. Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_3 08.12.2025 на вказаний рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 3000,00 грн.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами та комісія за видачу кредиту відповідачем не сплачені позивач вважає, що за відповідачем наявна заборгованість в сумі 15 858,60 грн., з яких:

- 3 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6 528,60 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 750,00 грн. сума заборгованості за комісією;

-5580,00 грн. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки;

та він має право на її тгнення в судовому порядку, оскільки добровільно відповідач заборгованість не погаша.

Таким чином суд встановив, що між позивачем та відповідачем існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

Відповідач ОСОБА_1 01.09.2026 подала до суду заперечення в якому вказує заперечує проти заявленої суми 15?858,60 грн, наголошуючи, що фактично отримано лише 3?000 грн, а розрахунок позивача містить арифметичну невідповідність у 420 грн; проценти 6?528,60 грн, пеня 6?000 грн та комісія 750 грн потребують перевірки на відповідність умовам договору, Закону «Про споживче кредитування» та обмеженню щодо максимальної неустойки; під час воєнного стану діє звільнення від відповідальності за ст.?625 ЦК України; доказів належного вручення вимоги про дострокове повернення кредиту немає; позивач не довів правомірність кожної складової боргу, тому відповідач просить суд відмовити у непідтверджених вимогах і перевірити весь розрахунок заборгованості.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Нова Пей» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 було відкрито платіжний рахунок НОМЕР_3 ( № картки НОМЕР_4 ), на підставі анкети-заяви №10488345 на приєднання до Публічного договору про надання платіжних послуг фізичним особам. Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_3 08.12.2025 на вказаний рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 3000,00 грн.

Отже факт укладення договору №1533952671617 від 08.12.2025 та отримання в кредит 3000,00 грн не заперечується відповідачем .

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин як і добровільності їх визнання, з огляду на що не потребує доказуванню, що договір №1533952671617 від 08.12.2025 був укладений та на його виконання відповідачем отримано 3000,00 грн

Судом має бути з`ясовано правильність нарахування відсотків, пені та комісії та моджливість дострокового стягнення 3000,00 грн .

Щодо дострокового стягнення боргу.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2026 року у справі №585/1140/24 вказав, що із аналізу частини третьої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення і строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Верховний Суд вже розглядав подібну справу №539/402/24 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до фізичної особи (позичальника) про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким кредит було видано на строк до 2027 року.

У цій справі, судом встановлено, що укладений кредитний договір є споживчим, а позов про стягнення всієї суми заборгованості заявлений до закінчення строку дії договору, оскільки він мав діяти до 03.12.2026, а позов подано 03.08.2026.

Згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору) відповідач мав погасити 3 000,00 грн. одним платежем 03.12.2026, відсотки мали сплачуватися з 22.12.2025 по 418,50 грн. (24 платежі ) та склали б 10044,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості відповідач 07.01.2026 сплатив 420,00 грн, які були зараховані на погашення пені. Інших платежів не було.

Так в п.8.1.8 п.8 кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених цим Договором.

Детальні умови дострокового повернення кредиту за ініціативою Кредитодавця визначені пунктом 10.2. Розділу 10 ("Порядок дострокового повернення кредиту") Договору про надання грошових коштів у кредит, а саме підпунктами 10.2.1-10.2.4:

- У разі затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення Кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі;

- Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені;

- Сторони погодили, що належним способом направлення повідомлення про затримку виконання зобов`язань, що може призвести до вимоги про дострокове повернення Кредиту, та самої вимоги є розміщення їх в Особистому кабінеті Позичальника та/або направлення на електронну адресу Позичальника, зазначену в цьому Договорі;

- Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення;

- Позичальник здійснює достроково повернення Кредиту та/або сплату платежів, строк сплати яких не настав, протягом 30 календарних днів з дня направлення Кредитодавцем такої вимоги. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Договору, така вимога Кредитодавця втрачає чинність.

Стосовно виконання Товариством своїх обов`язків в частині направлення Відповідачу вимоги про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, сторона Позивача, додає до цієї позовної заяви Вимогу про дострокове повернення кредиту та доказ її направлення Позичальнику на належну йому адресу електронної пошти, зазначену під час укладення Договору про надання грошових коштів у кредит - AUPIR7@GMAIL.COM

На підтвердження виконання умов п. 10.2 Договору Позивач надає довідку про направлення вимоги про дострокове повернення кредиту №275164 від 31.07.2026. Довідку сформовано Товариством для подання до суду після спливу строку, наданого Позичальнику для усунення порушення. Із довідки вбачається, що вимогу про дострокове повернення кредиту було направлено 23.02.2026 о 09:21:00 на адресу електронної пошти Відповідача, зазначену в Договорі, що відповідає п. 10.2.3 Договору.

Отже, Відповідач здійснив останній платіж 07.01.2026, а наступний платіж, строк сплати якого настав 21.01.2026, не сплатив. Станом на 23.02.2026 прострочення становило щонайменше один календарний місяць, що відповідно до п. 10.2.1 Договору дає Позивачу право вимагати повернення кредиту, строк якого ще не настав, у повному обсязі.

Вимогу було направлено 23.02.2026 у спосіб, погоджений сторонами в п. 10.2.3 Договору, із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку для їх вчинення (п. 10.2.2). Тридцятиденний строк для виконання вимоги, передбачений п. 10.2.4 Договору, спливнув 25.03.2026. Протягом цього строку Відповідач порушення не усунув, платежів протягом 30 днів не здійснив, тому вимога не втратила чинності.

Таким чином, станом на 03.08.2026 у Позивача було право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором №1533952671617 від 08.12.2025, зокрема і суми кредиту в розмірі 3000,00 грн .

Шодо інших платежів за кредитним договором.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав у повному обсязі.

Як вже зазначалося згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору) відповідач мав погасити 3 000,00 грн. одним платежем 03.12.2026, відсотки мали сплачуватися з 22.12.2025 по 418,50 грн. (24 платежі ) та склали б 10044,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості відповідач 22.12.2026 мав сплатити 418,50 грн відсотків, проте не сплатив їх, 06.01.2026 відповідач мав сплптити ще 418,50 грн, проте не сплатив їх. 07.01.2026 відповідач сплатив 420,00 грн, які були зараховані на погашення пені. Інших платежів не було.

При цьому в п.9.2.1 Договору встановлено, що у разі недостатності здійснення плптежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця в такій черговості:

- у першу чергу погашається неустойка (пеня чи штраф);

- удругу чергу комісія за видачу кредиту;

- у третю чергу сплачуються прострочені проценти та нарахування визначені в п14.13 Договору ;

- у четверту чергу сплачуються відсотки за користування кредитом;

- у п`яту чергу сплачується сума кредиту.

Отже, сплачені 420,00 грн 07.01.2026 зараховані на погашення пені.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Проте, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже зарахування 420,00 грн на погашення пені є неправомірним, як і нарахування неустойки в сумі 5580,00 грн .

Отже щодо стягнення 5580,00 грн неустойки слід відмовити.

Щодо зарахування 420,00 грн.

За приписами 9.2.1 Кредитного договору у 2 чергу сплачується комісія за видачу кредиту.

Судом встановлено, що 750,00 грн комісія за надання кредиту в розмірі 25% від суми кредиту (3000,00 грн * 25% = 750,00 грн) що нараховані 22.12.2025 на підставі п.4.4 Кредитного договору .

У своїй Постанові Великі Палаті Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зробила висновок, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так п.4.4 Кредитного договору передбачено одноразову комісію в розмірі 25% від за отримання кредиту.

Сума кредиту 3000,00 грн, отже комісія 750,00 грн (3000,00 грн * 25%=750,00 грн)

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Оскільки комісія нарахована 750,00 грн то відповідно 420,00 грн мали бути зараховані на погашення комісії 750,00 грн - 420,00 грн =330, 00 грн

Вимоги, щодо стягнення комісії за надання кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 330,00 грн.

Щодо відсотків.

Оскільки вимогу про дострокове повернення кредиту заявлено 23.02.2026 та протягом 30 днів вона не задоволена з 24.02.2026 припинилося право на нарахування відсотків.

Станом на 23.02.2026 відповідач мав сплатити 2176,20 грн, які є несплаченими отже саме ця суму має бути стягнута з відповідача на користь позивача в якості заборгованості за відсотками за договором про надання грошових коштів у кредит №1533952671617 від 08.12.2025 та відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Враховуючи викладене суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №1533952671617 від 08.12.2025 в сумі 5506,20, яка складається з :

- 3000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту;

-2176,20 грн відсотків за користування кредитом;

-330,00 грн комісій за видачу кредиту.

Інші вимоги задоволенню не підлягають

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.83)

Ціна позову - 15 858,60 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача - 5506,20 грн, що дорівнює 34,72 % від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 924,40 грн (5506,20 грн : 15 858, 60 грн х 2662,40 грн = 924,40 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - Андрущенка Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №1533952671617 від 08.12.2025 року, яка становить 5506 (п`ять тисяч п`ятсот шість) гривень 20 копійок, з яких:

-3000 (три тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

-2176 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 20 копійок - заборгованість за відсотками;

- 330 (триста тридцять) гривень 00 копійок - заборгованість за одноразовою комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору в сумі 924 (дев`ятсот двадцять чотири) гривні 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира або безпосереднньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 39898755, місцезнаходження юридичної особи: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 4-В, під`їзд 1, поверх 2, р/р НОМЕР_5 (Гривня), АТ "ПУМБ", код банку 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Шкиря