Ухвала суду № 140615581, 13.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1233/26

Провадження № 1-кп/156/112/26

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі кримінальне провадження № 12026030520000402 від 16 серпня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.3 ст.382 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.3 ст.382 КК України.

Підготовче судове засідання призначено на 13.10.2026 о 13:10 год.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 терміном на 60 днів.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286-1 та ч.3 ст.382 КК України. Обставини, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються доказами, що містяться у кримінальному провадженні №12026030520000402 від 16.08.2026 року.

17.08.2026 слідчим суддею Нововолинського міського суду Волинської області постановлено ухвалу, згідно якої стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.10.2026 року з подальшим утриманням в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» з визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680,00 грн.

Як зазначає сторона обвинувачення, на даний час існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується.

В обгрунтування ризику, передбаченому у п.1 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор зазначає, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання немає, натомість обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів, вчинених у стані алкогольного сп`яніння, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, усвідомлюючи, що з високою вірогідністю буде переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, зазначає, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомир) Територіального управління ДБР, розташованому у місті Хмельницький, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026240020002671 від 12.08.2026 за ч.5 ст.407 КК України відносно ОСОБА_4 , оскільки останній самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , та незаконно перебуває за її межами. Також, ОСОБА_4 будучи раніше судимим 29.09.2025 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.1 ст.382, ч.1 ст.286-1 КК України до покарання у виді штрафу 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, вчинив новий умисний злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а саме - умисне невиконання вироку суду, що набрав законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 382 КК України. В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в якій пасажири отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В обгрунтування ризику, передбаченому п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зазначає, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків, показаннями яких суд може обгрунтовувати свої рішення лише у разі їх сприйняття безпосередньо під час судового розгляду, а тому до того часу існує високий ризик здійснення обвинуваченим на них незаконного впливу з метою схиляння до давання завідомо неправдивих показань в суді, перешкоджання прибуттю до суду, вчиненню інших дій на користь обвинуваченого.

В обгрунтування ризику, передбаченому у п.4 ч.1 ст. 177 КПК України зазначає, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків, перешкоджати збору відомостей, які характеризують його особу, вчиняти інші дії з метою затягування слідства та судового розгляду.

В обгрунтування ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначає, що ОСОБА_4 у даному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також злочину вчиненому в стані алкогольною сп`яніння, в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

Попередній факт притягнення до кримінальної відповідальності свідчить про те, що ОСОБА_4 , на шлях виправлення не став, та з високою вірогідністю буде продовжувати злочинну діяльність.

В підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з`явилася, в телефонному режимі повідомила суд, що вона не може з`явитися до приміщення Іваничівського районного суду за станом здоров"я, оскільки постраджала внаслідок ДТП, що вчинене обвинуваченим.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що обвинувачений не має місця реєстрації, є таким, що самовільно покинув військову частину та по даному факту внесено відомості в ЄРДР, раніше судимий за анаогічний злочин до покарання у виді штрафу, який на даний час не сплачено.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки в нього значно погіршилося здоров`я. Ствердив, що він має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, має місце фактичного проживання у м.Нововолинськ, оскільки проживає у квартирі своєї дружини, є військовослужбовцем та хоче працювати. Зауважив, що призначений йому попереднім вироком суду штраф сплатив ще у 2025 році. Просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме призначити домашній арешт у нічний час доби.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні повністю підтримав позицію свого підзахисного. Наголосив, що ОСОБА_4 визнає вину, шкоду заподіяну потерпілій відшкодував повністю, є батьком чотирьох дітей, має місце постійного проживання, тому просив суд обрати його підзахисному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а підготовче судове засідання відкласти на іншу узгоджену дату у зв"язку з відсутністю потерпілої.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Судом встановлено, що 14.10.2026 року закінчується строк дії ухвали Нововолинського міського суду Волинської області про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд враховує положення пунктів 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, інкриміноване особі, підлягає врахуванню як один із суттєвих критеріїв при обранні запобіжного заходу. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Вивчивши заявлене прокурором клопотання, суд вважає, що ризики, існування яких були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати. ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчинені тяжкого та нетяжкого злочинів та у зв"язку з цим перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, враховуючи незаконне залишення ним військової частини в якій він проходить військову службу. Також на переконання суду існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки будучи засудженим за аналогічний злочин, він знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення. Наведене вище виправдовує подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 цього запобіжного заходу. Наявність вказаних ризиків також підтверджується самою особою обвинуваченого, який перебуває в статусі «дезертир» (перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), останній немає постійного джерела доходу, зареєстрованого місця проживання, тому підстав для застосування на даній стадії - підготовче судове засідання, більш м`якого запобіжного заходу, як клопотали обвинувачений та його захисник судом не встановлено. Доказів на підтвердження того, що обвинувачений є батьком чотирьох дітей, має постійне місце проживання у квартирі дружини суду не надано.

Крім цього суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France), заява № 12369/86, від 26.06.1991, п. 39, визнав, що реальна небезпека чинення тиску на свідків може таки бути на початку справи, але з часом вона значно зменшується й врешті зникає зовсім.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законом процедуру отримання показань від осіб, які є учасниками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Наведене свідчить, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом від них показань та дослідження їх судом.

Враховуючи, що свідки у кримінальному провадженні залишаються недопитаними, відтак суд погоджується з стороною обвинувачення, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які зазначені у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 17.08.2026 року застосовано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Луцький слідчий ізолятор" строком на 60 днів з визначеним розміром застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680,00 гривень.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставин їх вчинення, дані про особу обвинуваченого та наявні ризики, приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає, що вказані обставини у своїй сукупності, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, а тому строк запобіжного заходу відносно останнього необхідно продовжити на 60 днів із можливістю внесення застави.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, на підставі ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає, що розмір застави визначений ухвалою Нововолинського міського суду від 17.08.2026 року слід залишити без змін, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Оскільки потерпіла не з`явилася у підготовче судове засіданні з поважних причин, будь-яких заяв та клопотань про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність не подала, враховуючи клопотання учасників кримінального правадження, суд приходить до висновку про необхідність відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 186, 193, 194, 197, 315 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі "Луцький слідчий ізолятор", тобто до 11 грудня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680,00 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA358201720355259001500002504, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Нововолинськ, Володимирського району, Волинської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити начальнику ДУ "Луцький слідчий ізолятор", для відома та виконання.

Підготовче судове засідання відкласти на 16:00 год 22 жовтня 2026 року.

На ухвалу суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду, ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

СуддяОСОБА_1