Постанова № 140615576, 13.10.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №161/16459/26

Провадження №3/155/474/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Мандзі В.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Агро Фонд», у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 передано за підсудністю до Горохівського районного суду Волинської області.

До Горохівського районного суду Волинської області 26 серпня 2026 року надійшли вищевказані матеріали справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення №002328/16 від 21 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , який є керівником ТОВ «Агро Фонд», вчинив правопорушення, яке полягало у порушенні порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме порушено вимоги п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.п. 140.5.51 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із внесеними змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 №246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 38204615 гривень, у тому числі за 2021 рік у сумі 3700288 гривень, за 2022 рік у сумі 877925 гривень, за 2023 рік у сумі 18169157 гривень, за 2024 рік у сумі 12925327 гривень, за 2025 рік у сумі 2531918 гривень. Пункт 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2831167 гривень, в тому числі за серпень 2021 рік в сумі 655003 гривень, жовтень 2021 рік в сумі 987687 гривень, листопад 2021 рік в сумі 1188477 гривень та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1деклараці наступного звітного (податкового) періоду) за грудень 2025 рік в розмірі 613616 гривень. Пункт 103.2, п.103.4, п.103.5, п.п.141.4.1. п.п.141.4.2, п.п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого не утримано і не внесено до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб в загальній сумі 955504,56 гривень.

На адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , 12 жовтня 2026 року надійшло клопотання в якому зазначив, що протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено з порушенням інструкції складання протоколу, а також вимог ст.256 КУпАП, а саме відсутні чіткі відомості дати вчинення адміністративного правопорушення. Не встановлено та не зазначено в чому полягали саме дії ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Агро Фонд», невиконання яких тягне за собою відповідальність передбачену ч.1 ст.163-1 КУпАП. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долученого беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 . Також не було долучено повний текст акту перевірки №369/33-00-0701/39137820 від 21 липня 2026 року, на який посилається головний державний інспектор відділу планових перевірок управління податкового аудиту Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в постанові про адміністративне правопорушення №002328/16 від 21 липня 2026 року до матеріалів адміністративної справи не надано. Враховуючи наведене просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, у разі не закриття справи повернути до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків для належного оформлення та доопрацювання.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Мандзя В.І., просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з причин наведених в поданому клопотанні.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.163-1 КУпАП, як відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивна сторона ч.1 ст.163-1 КУпАП, передбачає, зокрема, порушення правил ведення податкового обліку. Загальні правила ведення податкового обліку визначені в Главі 2 «Податкова звітність» (ст.ст. 46-51) ПК України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні - цим кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19.

Одним із невід`ємних прав платника податків згідно із пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України є право подавати контролюючому органу письмові заперечення до акта перевірки в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Згідно з пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Суд зауважує, що податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо виявлених порушень в діяльності платника податків. Разом з тим, платник податків не позбавлений права оскаржувати такі висновки шляхом подання заперечень до акта перевірки.

До протоколів про адміністративні правопорушення долучено 3 (три) сторінки (з 317-ти) акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №369/33-00-07-01/39137828 від 21 липня 2026 року. Фактично тільки на підставі цього документа (єдиного доказу) був складений протокол про адміністративні правопорушення.

Отже, суд констатує, що висновки податкового органу, викладені в акті податкової перевірки, на підставі якого були складений протокол про адміністративні правопорушення, не може вважатися безапеляційно доведеними та остаточними. Відповідь на них вправі надавати комісія контролюючого органу з питань розгляду заперечень (в ході розгляду заперечення до акта перевірки) та/або адміністративний суд (за результатами вирішення спору про оскарження податкового повідомлення-рішення).

Крім того, суб`єкт правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КупАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 в період інкримінованого правопорушення, був суб`єктом вказаного правопорушення, тобто працював директором ТОВ «Агро Фонд», а саме в період, за який проводилась перевірка.

Статтею 278 КУпАП, регламентовано, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено особу, яка бере участь у розгляді справи, про часі місце її розгляду.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, податковим органом надано частину акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №369/33-00-07-01/39137828 від 21 липня 2026 року, протокол про адміністративне правопорушення №002328/16 від 21 липня 2026 року.

Тобто, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є акт, складений за результатами перевірки. Разом з тим, акт не породжує жодних правових наслідків, а є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків, не покладає відповідальність та є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Слід зазначити, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання (Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13).

Тобто, акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Податкове повідомлення-рішення податковим органом до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №002328/6 від 21 липня 2026 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 34, 156, п. 1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст складений 14 жовтня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана