Рішення № 140615012, 14.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6486/26 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного (спеціального) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту відповідач), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 2) в якій позивач, просить суд:

- скасувати арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № АМ 621871 від 25.02.2009, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8498201 від 26.02.2009 та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження;

- скасувати арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № АМ 621698 від 02.03.2009, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8530536 від 10.03.2009 та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження.

30.06.2026 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 про скасування арешту - залишено без руху.

08 липня 2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження.

09 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд - у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відзив обгрунтовано тим, що відповідач не є правонаступником Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, виконавчі провадження не передавалися на виконання до відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Основним Законом Держави України, проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зазначене, також підтверджується процесуально наданим та гарантованим правом на звернення до Суду та способами судового захисту, проголошених у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України). Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

ОСОБА_1 звернувся за захистом порушених прав до Запорізького окружного адміністративного Суду у зв`язку з наступним.

Позивач має зареєстроване місце проживання у місті Бердянськ, Запорізька область.

Відомо, що за загальним правилом місцем виконання рішення (проведення виконавчих дій) є місце проживання боржника.

Проте, повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти незалежної Держави Україна постала причиною введення на всій території України воєнного стану на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні». Станом на сьогодні правовий режим воєнного стану продовжує діяти та розповсюджується на всю територію України.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 був затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987).

Відповідно до вказаного Переліку місто Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Запорізької області є тимчасово окупованим з 27.02.2022.

Оскільки всю територію міста Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, внесено до тимчасово окупованих російською федерацією територій України з метою недопущення несанкціонованого доступу до інформації, що містяться в Системі, її функціонування призупинено для працівників Бердянського ВДВС. Також відповідно до наказів Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 18.03.2022 працівникам Бердянського ВДВ встановлено простій в роботі до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.2022 № 2297/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2022 за № 621/37957) внесено зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року з № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).

Відтак у пункт 4 розділу І Інструкції абзац сьомий викладено в наступній редакції під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з частиною першою статті 24 Закону є територія, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, або територія, включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови зміни ним місцезнаходження, яке не підпадатиме під Перелік, або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Після абзацу сьомого доповнено новими абзацами восьмим - десятим такого змісту: у разі визначення Міністерством юстиції України органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до Переліку, адміністратор автоматизованої системи виконавчого провадження на підставі письмового повідомлення

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України забезпечує такому органу державної виконавчої служби доступ до виконавчих проваджень, які перебувають (перебували) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія України або територія, включена до Переліку.

Виконавче провадження, яке перебуває (перебувало) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія або територія, включена до Переліку, приймається до виконання визначеним Міністерством юстиції України органом державної виконавчої служби на підставі доручення або резолюції начальника управління забезпечення примусового виконання рішень, якому підпорядкований визначений Міністерством юстиції України орган державної виконавчої служби, які надаються за результатами розгляду звернення сторони виконавчого провадження або іншої особи або доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Наказом Міністерства юстиції України № 2869/5 від 08.07.2022 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень» визначено, що під час дії воєнного стану відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснюється примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція, зокрема, Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

У квітні 2026 році при здійснені правочину купівлі-продажу нерухомого майна, позивачем отримано інформацію, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні наступні записи:

1. Тип обтяження: арешт нерухомого майна

Реєстраційний номер обтяження: 8498201

Зареєстровано: 26.02.2009 10:56:05 за № 8498201 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 40, (061)213-08-94, 224-02-67

Підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АМ 621871, 25.02.2009, відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, старший державний виконавець А.С. Арабаджи 66557

Об`єкт обтяження: невизначене майно, Все нерухоме майно

Власник: ОСОБА_1

Заявник: Відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, Код: 35036491, 71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи, 60

2. Тип обтяження: арешт нерухомого майна

Реєстраційний номер обтяження: 8530536

Зареєстровано: 10.03.2009 16:50:33 за № 8530536 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 40, (061)213-08-94, 224-02-67

Підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АМ 621698, 02.03.2009, відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, старший державний виконавець Арабаджи A.C. 66557

Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно

Власник: ОСОБА_1

Заявник: Відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, Код: 35036491, 71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи, 60

Проте станом на сьогодні відповідно до офіційної інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження триваючих/відкритих виконавчих проваджень, де б боржником виступав ОСОБА_1 не існує.

Судом встановлено, що відомості, щодо правових підстав реєстрації вищеназваних арештів нерухомого майна, відсутні відповідні постанови державного виконавця, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, постанови про накладення арештів та постанови про закінчення відповідних виконавчих проваджень.

Триваючі арешти нерухомого майна без поточних належних правових підстав порушують права громадянина України.

06 травня 2026 року правник, здійснюючи збір інформації та підтверджуваних документів з метою захисту порушених прав Позивача, вчинив адвокатський запит до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У отриманій відповіді від 12.05.2026 на вищезазначене звернення адвоката запитувача повідомили контактні дані Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

18 травня 2026 року засобами електронного спілкування адвокат скерував, аналогічний вищезгаданому зверненню, запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

19 червня 2026 року правником отримано відповідь № 15401/26 від 22.05.2026 на запит адвоката, яка містить наступну інформацію:

«…

До 05.01.2017 збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії здійснювалось за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі ЄДРВП), який було запроваджено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», що набрав чинності 01.06.2003 втратив чинність 05.01.2017.

Наразі ЄДРВП є окремим спецрозділом - архівною складовою частиною Системи, що містить відомості про виконавчі провадження, які були зареєстровані в ЄДРВП.

…

Так, Управлінням за параметрами пошуку «Сичіков Антон Олегович, РНОКПП НОМЕР_1 » в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено наявність записів про обтяження, про які йдеться у Вашому адвокатському запиті.

…

У вказаному записі відсутня будь-яка інша інформація, щодо підстав накладення арешту на майно ОСОБА_1 , зокрема, номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа.

За підсумками перевірки фактів, викладених у запиті, з даних Системи, зокрема її окремого спецрозділу, за параметрами пошуку: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 » Управлінням встановлено, що на примусовому виконанні в Бердянському відділі державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Бердянський ВДВС) перебували виконавчі провадження:

- № 5870899, відкрите 14.11.2007 з примусового виконання судового наказу від 12.10.2007 № 2н-947, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЦБК АБ «ТАС Бізнесбанк» заборгованість в сумі 9 086,58 грн, яке 04.03.2009 було завершено, на підставі: «майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено». У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 5871051, відкрите 14.11.2007 з примусового виконання судового наказу від 12.10.2007 № 2н-947, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТАС Бізнесбанк судовий збір в сумі 25,50 грн, яке 23.03.2009 було завершено, на підставі: «майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено». У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 5871195, відкрите 14.11.2007 з примусового виконання судового наказу від 12.10.2007 № 2н-947, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТАС Бізнесбанк і.т.з. 15,00 грн, яке 23.03.2009 було завершено, на підставі: «майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено». У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 17112421, відкрите 28.01.2010 з примусового виконання виконавчого листа від 14.01.2010 № 2-4651, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «МетаБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 20 061,31 грн, яке 28.02.2011 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (далі Закон № 606-XIV), в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 23798075, відкрите 11.11.2010 з примусового виконання постанови від 21.10.2010 № АР 191645, виданої ВДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 170,00 грн, яке 29.04.2011 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 27636769, відкрите 19.07.2011 з примусового виконання постанови від 23.05.2011 № АР1 120801, виданої ВДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 850,00 грн, яке 27.04.2012 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 48 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. В межах вказаного виконавчого провадження 10.11.2011 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- № 29078311, відкрите 06.10.2011 з примусового виконання постанови від 21.10.2010 № АР 191645, виданої ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 170,00 грн, яке 27.04.2012 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 48 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 33490788, відкрите 20.07.2012 з примусового виконання постанови від 21.10.2010 № АР 191645, виданої ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 170,00 грн, яке 31.07.2012 було закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 33492419, відкрите 20.07.2012 з примусового виконання постанови від 23.05.2011 № АР1120801, виданої ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 850,00 грн, яке 29.08.2013 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 34717963, відкрите 15.10.2012 з примусового виконання постанови від 21.10.2010 № Ар191645, виданої ДПС ДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 170,00 грн, яке 29.08.2013 було закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. В межах вказаного виконавчого провадження 22.11.2012 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- № 42640692, відкрите 26.03.2014 з примусового виконання виконавчого листа від 26.02.2014 № 310/10402/13-ц, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 612,15 грн, яке 23.06.2015 було завершено на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. В межах вказаного виконавчого провадження 16.06.2015 були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- № 43273098, відкрите 13.05.2014 з примусового виконання постанови від 21.10.2010 № АР 191645, виданої ДПС ДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 170,00 грн, яке 24.12.2014 було завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 48014483, відкрите 07.07.2015 з примусового виконання виконавчого листа від 04.03.2015 № 310/10912/14-к, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 2 926,30 грн, яке 14.09.2015 було закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, в редакції, що була чинна на момент вчинення виконавчої дії. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 50458686, відкрите 15.03.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 310/8567/14-ц від 31.03.2015, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 50 500,00 грн, яке 03.11.2021 було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону. В межах вказаного виконавчого провадження 03.04.2020, 10.04.2020 були винесені постанови про арешт коштів боржника, відомості про накладення арешту на майно боржника відсутні;

- № 5678830, відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 2-5301, виданого 10.09.2007 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, яке 28.08.2019 було завершено на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 37 Закону. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 48704097, відкрите 14.09.2015 з примусового виконання виконавчого листа № 310/877/15-ц, виданого 06.08.2015 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів за зобов`язанням, забезпеченням порукою, в розмірі 11 528,63 грн, а також витрати пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 243,60 грн, а всього 11 772,23 грн, яке 27.04.2020 було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника;

- № 56618049, відкрите 15.06.2018 з примусового виконання постанови № 0077/11200/18, виданої 17.04.2018 Запорізькою митницею ДФС, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Запорізької митниці штраф у розмірі 8 500,00 грн, яке 27.04.2020 було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону. У вказаному виконавчому провадженні відсутні відомості про арешт майна боржника.

Враховуючи викладене, неможливо достеменно встановити, в межах яких саме виконавчих проваджень та для забезпечення яких саме виконавчих документів було прийнято рішення про накладення арешту постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № АМ 621871 від 25.02.2009, № АМ 621698 від 02.03.2009.

…

Отримати будь-які пояснення, інформацію, або документи з приводу вказаних виконавчих проваджень, зокрема, виконавчого провадження, безпосередньо у Бердянському ВДВС наразі немає можливості.

…»

Аналіз відомостей, наданих органом державної виконавчої служби, свідчить про наявність достатніх підстав для скасування арештів нерухомого майна, зареєстрованих у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 26.02.2009 на підставі постанови № АМ 621871 від 25.02.2009 та 10.03.2009 на підставі постанови № АМ 621698 від 02.03.2009.

Так, спірні арешти були зареєстровані у лютому та березні 2009 року, а тому об`єктивно могли бути накладені виключно в межах виконавчих проваджень, які перебували на виконанні станом на відповідні дати.

Із відповіді органу державної виконавчої служби вбачається, що на той момент існували лише такі виконавчі провадження: № 5870899, № 5871051 та № 5871195, відкриті 14.11.2007 року на виконання судового наказу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.10.2007 № 2н-947, а також виконавче провадження № 5678830 щодо стягнення аліментів.

При цьому орган державної служби зазначив, що у зазначених виконавчих провадженнях відсутні будь-які відомості про винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, тобто така виконавча дія в межах наведених проваджень не вчинялась.

Водночас інші виконавчі провадження, на які посилається державна виконавча служба у своїй відповіді, були відкриті лише у 2010-2018 роках, тобто після винесення спірних постанов від 25.02.2009 та 02.03.2009, а відтак не могли бути правовою підставою для накладення арештів, зареєстрованих у лютому та березні 2009 року.

Таким чином, надана Відповідачем-1 інформація підтверджує неможливість встановлення виконавчого провадження, в межах якого були винесені постанови № АМ 621871 від 25.02.2009 та № АМ 621698 від 02.03.2009, а також відсутність документального підтвердження факту накладення таких арештів у будь-якому з виконавчих проваджень, що перебували на виконанні у відповідний період.

За таких обставин подальше існування арештів, які обмежують право власності Позивача, не ґрунтується на належних та допустимих доказах, не підтверджене матеріалами виконавчих проваджень та суперечить принципу правової визначеності. Збереження в державних реєстрах обтяжень, походження та процесуальна підстава яких не можуть бути встановлені суб`єктом владних повноважень, є невиправданим втручанням у право мирного володіння майном.

Отже, спірні арешти підлягають скасуванню, оскільки державним органом не підтверджено ані виконавче провадження, в межах якого вони були накладені, ані факт вчинення відповідної виконавчої дії щодо арешту майна боржника, а всі виконавчі провадження, які могли існувати на момент винесення постанов від 25.02.2009 та 02.03.2009, не містять відомостей про застосування такого заходу примусового виконання.

Викладені обставини підтверджуються документами, копії яких долучені до дійсного позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід керується наступним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно Позивача, регламентувались Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в чинній редакції від 07.10.2008 (далі при згадуванні Закон № 606-XIV)

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 7 Закону № 606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 5 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України № 606-ХІV, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 606-XIV підлягає примусовому виконанню.

В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

02.06.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно із статтею 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно до частин 4 і 5 статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, чинне на даний час законодавство визначає обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду.

Сукупний аналіз правових норм, що втратили свою дію, проте були чинні в відповідний момент, зазначені вище арешти підлягають скасуванню відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 не зважаючи на відсутність можливості встановити або спростувати факт протиправності дій, бездіяльності, чи рішення Відповідачів в даній справі, позаяк за правилами частини четвертої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а Позивач позбавлений права звернутися до суду з цивільним позовом в порядку частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, так як не є особою, яка може вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику більш того процедура оскарження дій державного виконавця також не може бути використана, як правовий інструмент, у зв`язку з низкою зазначених факторів (тимчасовою окупацією міста Бердянськ, простою відділу державної виконавчої служби, яка виступала суб`єктом вчинення процесуальної дії, відсутність правонаступництва Бердянського ВДВС, відсутність інформації, щодо виконавчого документа, примусове виконання якого потягло за собою накладення арешту тощо).

Також за правилами частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод № 1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Як і поняття «цивільних прав і обов`язків», концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ «Броньовський проти Польщі»). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 а також рішення «Брумареску проти Румунії»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування (рішення ЄСПЛ у справах: «Максименко та Герасименко проти України» від 16.05.2013, «Андрій Руденко проти України» від 21.12.2010, «Сук проти України» від 10.03.2011, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, «Новоселецький проти України» від 22.02.2005).

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Крім того є правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 2/1522/11652/11, що викладена у Постанові від 14.05.2025, яка стосується дійсного спору в розрізі необхідності встановити обставини нашої локальної справи та наявності повноважень суду на зняття арешту, що був ініційований виконавчою службою.

Окрім того, суд звертає увагу на наступні правові висновки Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 14 серпня 2023 року у справі № 927/322/14: 1) наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном; 2) незняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні після закінчення виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту; 3) закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії; 4) застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17 (адміністративне провадження № К/9901/3382/21), принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує, в першу чергу тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, а також з`ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані обставини свідчать про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 та 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43315529), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування арешту, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № АМ 621871 від 25.02.2009, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8498201 від 26.02.2009 та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження.

Скасувати арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № АМ 621698 від 02.03.2009, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 8530536 від 10.03.2009 та внести до Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження.

Апеляційні скарги на судове рішення може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 14 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький