Рішення № 140614916, 15.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/21698/25

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 із позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського відділу про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення з даним позовом до суду стала відмова в оформлені та видачі ОСОБА_2 , 2010 р.н., паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що після досягнення її дитиною 15-річного віку вона звернулась з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, однак, отримала відмову відповідача, яка обґрунтована тим, що відповідно до постанови КМУ від 25.03.2015 року № 302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а тому, за відсутності відповідного рішення суду у відповідача відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Вважаючи таку відмову протиправними діями, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, територіальним підрозділом якого є відповідач, подало відзив на позов, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог, обґрунтувавши свою позицію тим, що на момент подання заяви ОСОБА_2 досяг 15-річного віку, відтак, з урахуванням частини 2 статті 21 та частини 4 статті 21 Закону України № 5492-VI від 20.11.2012 року "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" заявник підлягає документуванню паспортом громадянина України лише у формі картки з безконтактним електронним носієм. Крім того, УДМС наголошує, що до заяви на виготовлення паспорта повинна бути надана згода на обробку персональних даних для проведення процедури ідентифікації особи. Звертає увагу УДМС і на те, що паспорт зразка 1994 року може бути видано лише по досягненню 16-ти років, яких позивач на момент подання заяви не досяг.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.02.2010 виконавчим комітетом Малинівськоїї сільської ради Малинського району Житомирської області. Батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Як стверджує ОСОБА_1 , як законний представник своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , по досягненню дитиною 15-річного віку вона звернулася до Малинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою від імені сина про оформлення та видачу паспорта зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, подавши до заяви свідоцтво про народження дитини дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

У відповідь на вказану заяву листом № С-4/6/1824-25/1824/274-25 від 12.08.2025 року Малинським відділом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області позивачу повідомлено, що 16-річного віку, з якого видається паспорт громадянина відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", він на момент подання заяви не досяг, тому звернення за оформленням та видачею паспорта є передчасним. Натомість, запропоновано оформити паспорт громадянина України у спосіб та у формі, визначеній нормами чинного законодавства для осіб, які досягли 14-річного віку.

Розглянувши цю заяву по суті, відповідач фактично відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року для її неповнолітньої дитини. Єдиною підставою для такої відмови, виходячи із змісту листа, стало виключно недосягнення заявником 16 років.

Не погодившись з наданою територіальним підрозділом УДМС відповіддю та вважаючи, що її дитина має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, законний представник звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" № 2235-ІІІ від 18.01.2001 року (далі Закон № 2235-ІІІ) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Аналогічну норму містить стаття 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яка визначає, що паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься, зокрема, паспорт громадянина України, та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XIIзатверджено "Положення про паспорт громадянина України" (далі - Положення № 2503-XII).

Згідно з пунктом 1 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 3 Положення № 2503-XIІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.

Отже, вищенаведеними нормами законодавства передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Як передбачено пунктами 3, 8 Положення № 2503-XII, терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання паспорта громадянина України, зокрема, у формі книжечки.

При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Крім того, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

З аналізу наведених норм слідує, що відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не вбачається.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Судом встановлено, що спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача щодо оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, через недосягнення заявником 16-річного віку. Проте, суд критично ставиться до таких доводів відповідача, враховуючи наступне.

Дійсно, на момент звернення до територіального органу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області ОСОБА_2 ще не виповнилося 16 років.

Відповідно до пункту 2 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

"Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

Водночас, частиною 2 статті 21 Закону України № 5492-VI передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Таким чином, вимогами Закону України № 5492-VI та Положення № 2503-XII фактично по-різному врегульовано вік, з якого особа може отримати паспорт громадянина України.

Враховуючи викладене та з урахуванням положень частини 3статті 7 КАС України, які передбачають, що у разі невідповідності правового акта Закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, суд дійшов висновку, що за обставин цієї справи застосуванню підлягають саме положення Закону № 5492-VI (як правового акта, який має вищу юридичну силу), яким вікове обмеження на оформлення та видачу паспорта громадянина України визначено з 14-річного віку.

Також варто вказати про імперативність приписів Закону № 5492-VI, відповідно до вимог яких встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 року у справі № 420/4049/20, та у подальшому підтримана у постановах від 17.05.2023 року у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023 року у справі № 380/16510/22 за подібних правовідносин із справою, що розглядається.

Отже, відмова відповідача в оформленні ОСОБА_2 паспорта у вигляді книжечки є неправомірною.

Одночасно суд зауважує, що 15.01.2026 ОСОБА_2 вже досяг 16-річного віку. Однак, наведена обставина не впливає на висновок суду щодо протиправності оскарженої відмови відповідача.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № Пз/9901/2/18, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи вказану справу, дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Суд також зауважує, що відповідно до пункту 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Як стверджує позивач та це не спростовано ні відповідачем, ні УДМС в Житомирській області, ОСОБА_1 звернулася саме з заявою, в якій, як законний представник своєї неповнолітньої дитини, просила оформити та видати її сину паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", що узгоджується з повноваженнями його як законного представника, встановленими приписами частини 2 статті 154 Сімейного кодексу України. Доказів прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі паспорта саме у зв`язку з ненаданням таких документів, матеріали справи не містять.

Окремо суд зауважує, що положення пункту 13 Постанови № 2503-ХІІ не встановлено вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.

Відтак, відсутність рішення суду не є законодавчо визначеною підставою для відмови громадянину України у видачі паспорта у формі книжечки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що викладена у листі від 12.08.2025 року відмова відповідача у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України" №2503-XII, не відповідає критеріям правомірності, визначених в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд оскаржувану відмову слід визнати протиправною та зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України".

При цьому, обираючи саме такий спосіб захисту у цій справі (зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки), судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10.09.2019 у справі №803/1376/17, від 10.09.2019 року у справі № 803/941/17, а також Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З огляду на те, що законний представник неповнолітньої звільнена від сплати судового збору в силу вимог пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року, а доказів понесення інших витрат не надано, підстави для розподілу судових витрат за частиною 1 статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005; код ЄДРПОУ 37808497) в особі Малинського відділу (пл. Соборна, 12А, м. Малин, Житомирська область, 11600) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Малинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, які полягають в оформленій листом від 12.08.2025 року відмові у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, передбаченої "Положенням про паспорт громадянина України", що затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

Зобов`язати Малинський відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

15.10.26