Рішення № 140614549, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 640/39869/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

31 грудня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин (далі - Позивач, ТОВ Запоріжмлин) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі Відповідач 1), Державної податкової служби України (далі- Відповідач 2), яким просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 05.10.2021 №320493/39827883 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації ПН від 18.08.2021 №151;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію, податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжмлин» від 18.08.2021 №151.

В обгрунтування позову зазначено, що ТОВ «Запоріжмлин» є юридичною особою приватного права, яке здійснює господарську діяльність відповідно до видів діяльності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.12.2015 зареєстровано платником податків на додану вартість.

Основним видом господарської діяльності Товариства є - Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61).

Позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні складені на покупців.

Однак, Державною податковою службою України було зупинено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

У якості підстави для зупинення у квитанціях зазначено «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були подані письмові пояснення та копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН, за результатом розгляду яких, комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Головне управління ДПС у м. Києві не погодилось з позовом та подало відзив, у якому зазначив, що Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до абзацу 3 пункту 6 Порядку № 1165, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Отже, автоматизованою системою з надсиланням платнику податків квитанції від 13.09.2021 року зупинено реєстрацію податкової накладної №151 від 18.08.2021 року відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної формується в автоматизованому режимі за результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246.

Зазначене кореспондується з нормами Податкового кодексу України, зокрема ст. 201, згідно якої визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної формується автоматично, за результатами опрацювання кожної отриманої податкової накладної, відповідно до положень чинних нормативно-правових актів України та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати принципу обґрунтованості, з метою упередження його неоднозначного трактування.

Квитанція, яку отримав Позивач відповідає вимогам чинного законодавства,а тому рішення комісії контролюючого органу є правомірним, оскільки квитанція має передбачену форму та формується автоматизованою системою, в свою чергу платнику надається перелік документів відповідно до Порядку №520, а саме п.5, де платник податку може подивитися, які документи потрібні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, слід зазначити, що Наказом № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві.

ТОВ «Запоріжмлин» відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень подано повідомлення №1 від 30.09.2021 року про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. При розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження. ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Отже, вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.

З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів.

Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, за результатами розгляду наданих пояснень та наданих до них копій підтверджуючих документів від ТОВ «Запоріжмлин», Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення №3204931/39827883 від 05.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №151 від 18.08.2021 року з підстав: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Підсумовуючи вищенаведене, ГУ ДПС у м. Києві стверджує, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №3204931/39827883 від 05.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №151 від 18.08.2021 року прийняті в межах чинного законодавства, а твердження позивача щодо їх протиправності є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного Головне управління ДПС у м. Києві просить відмовити у задоволенні позову.

Від ДПС України надійшов відзив на позов, у якому зазначив, що автоматизованою системою ДПС України зупинено реєстрацію податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14, 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (далі Порядок №1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки перелічених показників.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 5 Порядок №520 передбачає, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, що може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

ТОВ «Запоріжмлин» відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішення подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, за результатами розгляду яких Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку з : ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На підставі наведеного відповідач 2 вважає позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/39869/21 передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року дану адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 ""Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" надійшла з Луганського окружного адміністративного суду справа № 640/39869/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року зазначену справу прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідив матеріали судової справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжмлин», зареєстровано як юридична особа 09.06.2015, номер запису про державну реєстрацію: 1 103 136 0000 038107, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ (а.с. 109).

Основним видом господарської діяльності Товариства є - Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61).

Позивач зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 1508284500307 (а.с.102).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський хлібокомбінат» укладено договір поставки борошна № 7420п від 01.02.2021 (а.с. 29-30).

Предметом договору є поставка борошна.

18 серпня 2021 року Позивачем на адресу ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» відвантажено борошно пшеничне 2/г, фас 50 кг, кількість 70 мішків, загальною вартістю 34860,00 грн, у тому числі ПДВ 5810,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 18.08.0003 від 18.08.2021 (зворотній бік а.с. 32).

Продукція була отримана по довіреності № 108 від 01.08.2021 (а.с. 32).

Транспортування товару здійснювалося вантажним автомобілем перевізника ТОВ «Агріфуд Експрес» на замовлення ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» (зворотній бік а.с.31).

На виконання зазначеної операції поставки товару складено податкову накладну від 18.08.2021 №151 (а.с.21).

Позивач відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень подано повідомлення №1 від 30.09.2021 про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (а.с. 24).

Судом встановлено, а відповідачами не надано суду заперечень щодо наданих позивачем до матеріалів справи копій первинних документів на підтвердження постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, в якості доказів реальності податкової операції (а.с. 33-108).

За результатами розгляду наданих пояснень та наданих до них копій підтверджуючих документів від ТОВ «Запоріжмлин», Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення №3204931/39827883 від 05.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №151 від 18.08.2021 з підстав: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій контролюючих органів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Після внесення змін до Порядку № 520 процедура розгляду пояснень і документів платника податку передбачає, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі надання платником копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 9 Порядку № 520).

Отже, у редакції Порядку № 520, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено додатковий етап адміністративної процедури - направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Водночас наявність такого етапу не змінює загальних вимог до індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, який має бути прийнятий обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За усталеним підходом Верховного Суду загальними вимогами до акта індивідуальної дії є його обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних фактичних та юридичних підстав його прийняття, а також зрозумілих мотивів, з яких суб`єкт владних повноважень дійшов відповідного висновку.

У справах щодо відмови в реєстрації податкових накладних суд не підміняє собою контролюючий орган і не проводить повноцінної податкової перевірки реальності господарської операції. Водночас суд зобов`язаний перевірити, чи діяв контролюючий орган у межах визначеної процедури, чи надав оцінку поданим платником поясненням і документам, чи навів у рішенні належні мотиви відмови, а також чи не є така відмова формальною.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2026 у справі №380/17115/24 зазначив, що правовідносини, які виникають у межах процедури зупинення та подальшої відмови в реєстрації податкової накладної, не є тотожними податковій перевірці. Моніторинг податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту, однак він не може використовуватися як спосіб заміни податкової перевірки або як підстава для відмови у реєстрації податкової накладної без належної оцінки документів, поданих платником у межах адміністративної процедури.

Суд наголошує, що спірним у цій справі є питання, чи надав контролюючий орган належну оцінку тим документам, які були фактично подані платником, та чи мотивував свою відмову в реєстрації податкових накладних з урахуванням змісту цих документів.

Дійсно, платник податку є учасником відповідної господарської операції та має можливість подати документи, які, на його думку, підтверджують зміст і сутність такої операції. Однак після отримання таких документів саме контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти не формально, а обґрунтовано: оцінити подані документи та вказати, чому вони є недостатніми або неналежними.

Інший підхід фактично створював би для контролюючого органу можливість відмовляти в реєстрації податкових накладних із посиланням на загальні формулювання, не розкриваючи причин неприйняття документів, поданих платником. Такий підхід не відповідає засадам правової визначеності, належного урядування та вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у відзиві на позов Головне управління ДПС у м. Києві зазначив, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій, відображених в спірних податкових накладних.

Суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду підміняти або доповнювати мотиви власного індивідуального акта новими аргументами, які не були зазначені у такому акті. Предметом судового контролю є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на ті фактичні та юридичні підстави, які були покладені в основу його прийняття.

Так, оскаржувані позивачем рішення не містять у собі додаткової інформації щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій.

Оглядом наданих до матеріалів справи документів, суд встановив, що позивачем надано документи на підтвердження не тільки поставки ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» борошна борошно пшеничне 2/г, фас 50 кг, кількість 70 мішків, загальною вартістю 34860,00 грн, у тому числі ПДВ 5810,00 грн., а й придбання пшениці ТОВ "Даріус Агро" (код ЄДРПОУ 44103933), ФГ "ОЛЕНА-2017" (код ЄДРПОУ 41743656), ТОВ НВФ "Оллан-Агро" (код ЄДРПОУ 30336267) на умовах поставки EXW - склад ДП «ДП Агросервіс 2000» м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 113 шляхом переоформлення на картку Покупця. Також надано копію договору зберігання № 0221х від 01.07.2021, укладеного між Позивачем та дП «ДП Агросервіс 2000» щодо зберігання пшениці. ДП «ДП Агросервіс 2000» Позивачу надає послуги з приймання та переміщення зерна на склади згідно договору зберігання № 0221х від 01.07.2021 та договору про надання послуг № 2121у від 02.07.2021.

Суд наголошує, що аналіз змісту оскаржуваного рішення №3204931/39827883 від 05.10.2021 в аспекті підстав відмови в реєстрації податкових накладних дає підставу для висновку, що воно містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної не вистачає.

Вказане рішення, повинно було містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих Позивачем пояснень та доданих до нього документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обгрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Відповідно, оскаржуване рішення №3204931/39827883 від 05.10.2021 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку Позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене суд дійшов висновку наявності законних підстав визнати протиправним та скасувати Рішення від 05.10.2021 №320493/39827883 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації ПН від 18.08.2021 №151.

Щодо способу захисту суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також з огляду на протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову в такій реєстрації, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.

Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки - зареєструвати податкові накладні.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у м. Києві прийняв необгрунтовані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а для відновлення порушених прав є законні підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 151 від 18.08.2021, поданої ТОВ «Запоріжмлин», датою її фактичного надходження.

Щодо розподілу судових витрат, суд ураховує такі норми права.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору, суд ураховує, що Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп), що підтверджується платіжним дорученням №2706 від 22.12.2022 (а.с. 115).

Суд ураховує, що Головне управління ДПС у м. Києві є відокремленим підрозділом ДПС України та не має окремого бюджетного фінансування та перебуває на фінансовому забезпеченні ДПС України.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати Позивача у розмірі 4540,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідачі у своїх відзивах на позов щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу зазначили, що розгляд даної адміністративної справи №640/39869/21 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, а тому витрати не співмірні.

Розглянув заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд встановив таке.

Частиною 3 статті 133 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 139 КАС України).

Частина 5 статті 134 КАС України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За матеріалами позову Позивач уклав з Адвокатським об`єднанням «Калниш, Носова і партнери» договір № 6-АП про надання правової допомоги від 11.09.2017 (а.с. 111-113). Додатковою угодою від 30.12.2020 продовжено строк дії договору до 31.12.2023 (зворотній бік а.с. 113).

Оглядом змісту умов договору № 6-АП про надання правової допомоги від 11.09.2017 встановлено, шо юридичні послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує у гривнях шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює 5800,00 грн (п`ять тисяч вісімсот грн 00 коп) без ПДВ (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 2 числа місяця, наступного за місцем надання юридичних послуг, на підставі виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку. Оплата окремих витрат (відрядження) та інших витрат Адвокатського об`єднання, пов`язаних з виконанням цього Договору, здійснюється за домовленістю Сторін.

Отже, перевірив заявлену позивачем суму витрат на правничу допомогу, надані на їх підтвердження Договір, суд дійшов висновку, що Позивачем не підтверджено понесення ним витрат на правничу допомогу саме за супровід даної справи адвокатом Калнишем В.Г.

З огляду на встановлене, клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.

В обгрунтування клопотання позивач зазначив, що враховуючи практику затягування контролюючим органом виконання судових рішень, що спричиняє значні перешкоди у нормальному веденні господарської діяльності суб`єктами господарювання, Позивач вважає за необхідне також просити суду встановити судовий контроль за виконання рішення суду з метою забезпечення його належного виконання Відповідачем.

Головне управління ДПС ум. Києві заперечувало проти задоволення клопотання про встановлення судового контролю. В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що рішення суду в силу норм чинного законодавства є обов`язковим до виконання, законодавством передбачена відповідальність за не виконання рішення суду, а тому таке клопотання є передчасним.

За вимогами ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч. 2 ст. 381-1 КАС України).

Аналіз наведених норм вказує, що судовий контроль є винятковим або додатковим заходом з метою спонукання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, виконати рішення суду після набрання ним чинності.

Суд має переконатися в реальній потребі такого втручання.

Позивач у клопотання зазначає, але не надає належних та допустимих доказів, у розумінні вимог ст.ст. 73, 74 КАС України, про практику затягування контролюючим органом виконання судових рішень.

З огляну на наведене суд дійшов висновку необгрунтованості клопотання позивача про встановлення судового контролю, та як наслідок наявність законних підстав у задоволенні такого клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 05.10.2021 №320493/39827883 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації ПН від 18.08.2021 №151.

Зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 151 від 18.08.2021, поданої ТОВ «Запоріжмлин», датою її фактичного надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп).

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжмлин про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова