Рішення № 140614509, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26319/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Демченко Валентини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Демченко Валентини Іванівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Бюро економічної безпеки України (далі відповідач 1), Територіального управління БЕБ у Полтавській області (далі - відповідач 2) в якому представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 шляхом застосування при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, передбаченої статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: у 2024 році у розмірі 3028 грн, у 2025 році у розмірі 3028 грн;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 із застосуванням при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: у 2025 році у розмірі 3028 грн, у 2026 році у розмірі 3328 грн;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням при обчисленні її розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні виходячи з правильно визначеного розміру грошового забезпечення відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток із застосуванням при обчисленні її розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток виходячи з правильно визначеного розміру грошового забезпечення відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо формування документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1 зокрема грошового атестата та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премію, складених із визначенням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України після проведення відповідних перерахунків підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий грошовий атестат та нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премію для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням складових грошового забезпечення, обчислених відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, з урахуванням результатів перерахунку грошового забезпечення за спірні періоди служби.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач з 05.07.2024 по 19.06.2026 проходив службу в Бюро економічної безпеки України. При цьому, з 05.07.2024 по 26.05.2025 у Територіальному управлінні БЕБ у Полтавській області, де обіймав посаду старшого детектива відділу детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників.

26.05.2025, відповідно до наказу Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 20.05.2025 №9-к/ДСК, позивача направлено для подальшого проходження служби до Бюро економічної безпеки України, де з 27.05.2025 він продовжив службу на посаді детектива Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників Бюро економічної безпеки України.

19.06.2026, наказом Бюро економічної безпеки України від 18.06.2026 року №187-к/ДСК-ДП позивача звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України відповідно до підпункту 7 пункту 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України (за власним бажанням).

Таким чином, з 05.07.2024 по 19.06.2026 нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалися двома окремими юридичними особами: Територіальним управлінням БЕБ у Полтавській області - за період з 05.07.2024 по 26.05.2025; Бюро економічної безпеки України - за період з 27.05.2025 по 19.06.2026.

Після звільнення та подальшого аналізу документів, що стосуються проходження служби та нарахування грошового забезпечення, було встановлено, що протягом усього періоду служби як Територіальне управління БЕБ у Полтавській області за період з 05.07.2024 по 26.05.2025, так і Бюро економічної безпеки України за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 визначали розміри посадового окладу позивача та інших складових грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, яка відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів.

З метою встановлення фактичних обставин нарахування та виплати грошового забезпечення, перевірки правильності застосування відповідачами норм законодавства при визначенні розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та інших складових грошового забезпечення, а також отримання документів, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів позивача, 10.08.2026 та 17.08.2026 представником позивача було направлено відповідні адвокатські запити відповідачу 1 та відповідачу 2.

У відповідь на адвокатський запит відповідачем 2 надіслано лист від 20.08.2026 №АЗ-48/29.14/06-37-26/29.14/06-26/42-26 та додатки до нього копії документів щодо проходження позивачем служби, нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025. Відповідач-2 підтвердив проходження служби позивачем у Територіальному управлінні БЕБ у Полтавській області та повідомив про порядок визначення і нарахування грошового забезпечення, одночасно надавши копії відповідних організаційно-розпорядчих та бухгалтерських документів, з яких вбачається, що під час проходження служби на посаді старшого детектива відділу детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників розмір посадового окладу позивача становив 45193,00 грн.

У свою чергу відповідачем 1 також було надано відповідь - лист від 14.08.2026 №11/15.1/10521-26 та копії документів щодо проходження служби позивачем, нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026.

В наданих на адвокатські запити відповідях та доданих до них документах, відповідачі фактично підтвердили застосування при визначенні посадового окладу позивача однієї і тієї самої розрахункової величини 2102 грн, а саме: відповідач 2 за період з 05.07.2024 по 26.05.2025, відповідач 1 за період з 27.05.2025 по 19.06.2026.

Водночас порядок визначення грошового забезпечення осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, врегульовано окремими спеціальними нормами, які прямо передбачають застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано у відповідачів докази.

27.08.2026 та 01.09.2026 від Територіального управління БЕБ у Полтавській області надійшли письмові пояснення та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до відповідача 2 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Представник позивача подала заперечення від 27.08.2026 та від 01.09.2026. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

02.09.2026 від Територіального управління БЕБ у Полтавській області надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 03.09.2026 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

08.09.2026 від Територіального управління БЕБ у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Служба в БЕБ є державною службою особливого характеру, врегульованою спеціальним законодавством, а тому для визначення посадових окладів осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений абзацом шостим статті 7 законів України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, 2102 грн. Законами про Державний бюджет України на 2022 2025 роки прямо передбачалися винятки щодо непоширення абзацу шостого статті 7 на окремі органи (НАЗК, НАБУ, ДБР), однак Бюро економічної безпеки України до цього переліку не включено. Штатні розписи погоджені Міністерством фінансів України. Відповідач 2 посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24. Також відповідач 2 вважає безпідставними вимоги про виплату компенсації податку з доходів фізичних осіб, оскільки працівники БЕБ не включені до переліку осіб, визначених пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядком № 44, а вимоги щодо індексації необґрунтованими, оскільки індексація нараховувалася відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 з урахуванням того, що законами про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки обчислення індексу споживчих цін встановлено наростаючим підсумком, починаючи відповідно з січня 2024 року та січня 2025 року. Крім того, відповідач 2 наполягає на пропуску позивачем строку звернення до суду.

10.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив Територіального управління БЕБ у Полтавській області, в якій представник позивача зазначила, що відповідач 2 власними доказами підтвердив визначення посадового окладу позивача за формулою 2102 грн х 21,5 = 45193 грн, а наведені ним доводи не спростовують позовних вимог.

16.09.2026 від Бюро економічної безпеки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що відповідно до частини третьої статті 31 Закону про БЕБ, особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» затверджено, зокрема, умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України (далі Умови оплати праці і грошового забезпечення БЕБ).

Пунктом 2 зазначених Умов передбачено, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт. Коефіцієнт посадового окладу для БЕБ на посаді старшого детектива 22.

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Бюро економічної безпеки України визначено статтею 32 Закону про БЕБ, згідно з якою воно здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, передбачених проєктами міжнародної технічної допомоги.

Статтею 7 Законів України «Про Державний бюджет України» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі: у 2024 2025 роках 3028 грн, у 2026 році 3328 грн.

Водночас, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, у всі зазначені роки встановлено у фіксованому розмірі 2102 грн.

З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (стаття 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», для визначення посадових окладів працівників БЕБ застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Відповідний розмір установлений абзацом шостим статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» Також відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто 2102 грн.

Також відповідач заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 21.09.2026 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

17.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив Бюро економічної безпеки України.

22.09.2026 від Бюро економічної безпеки України надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач 1 зазначив, що особи, які мають спеціальні звання БЕБ, є працівниками державного органу, грошове забезпечення яких регулюється спеціальним законом, а тому охоплюються категорією «працівники інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами»; Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» визначає механізм формування посадового окладу, а закон про Державний бюджет України грошовий розмір прожиткового мінімуму, який у цьому механізмі застосовується; правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/9028/24 стосується саме правової природи показника 2102 грн і підлягає врахуванню; судова практика у подібних спорах не є єдиною. Відповідач 1 також вважає вимоги щодо похідних виплат та документів для призначення пенсії невизначеними та передчасними, а строк звернення до суду пропущеним.

22.09.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких вона підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

13.10.2026 від Територіального управління БЕБ у Полтавській області до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 380/890/26.

14.10.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Територіального управління БЕБ у Полтавській області про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив таке.

Наказом Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 29.06.2024 № 23-к/ДСК «Про прийом на службу» ОСОБА_1 прийнято з 05.07.2024 на службу до Бюро економічної безпеки України та призначено на посаду старшого детектива відділу Територіального управління БЕБ у Полтавській області (код посади 14.106) з посадовим окладом відповідно до штатного розпису 45 193 грн на місяць.

Наказом Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 № 350-к/ДСК-ДП позивачу присвоєно спеціальне звання середнього начальницького складу лейтенант Бюро економічної безпеки України з 05.07.2024.

Наказом Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 17.07.2024 № 56дск/РСО-дт позивачу встановлено доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а наказом від 24.07.2024 № 26-к/ДСК оголошено стаж служби для встановлення надбавки за вислугу років, який станом на 05.07.2024 становив 25 років 03 місяці 03 дні.

Наказом Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 20.05.2025 № 9-к/ДСК позивача направлено для подальшого проходження служби до Бюро економічної безпеки України з 26.05.2025, звільнивши з посади старшого детектива відділу Територіального управління БЕБ у Полтавській області.

Наказом Бюро економічної безпеки України від 21.05.2025 № 108-к/ДСК-ДП позивача вважати таким, що з 27.05.2025 приступив до виконання службових обов`язків за посадою детектива Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників Бюро економічної безпеки України з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 44142 грн; наказом від 02.06.2025 № 116-к/ДСК-ДП позивача з 05.06.2025 переведено на іншу посаду детектива цього ж Департаменту (код посади 17.1.654) з тим самим посадовим окладом 44142 грн.

Наказом Бюро економічної безпеки України від 05.02.2026 № 69-к позивачу присвоєно спеціальне звання майор Бюро економічної безпеки України.

Наказом Бюро економічної безпеки України від 18.06.2026 № 187-к/ДСК-ДП позивача звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України 19.06.2026 згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333 (за власним бажанням); вислуга років у календарному обчисленні становить 27 років 02 місяці 16 днів. Цим же наказом позивачу визначено виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 01 рік) та грошову компенсацію за невикористані у 2026 році 13 календарних днів щорічної основної відпустки та 06 календарних днів щорічної додаткової відпустки.

Згідно з довідкою Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 01.09.2026 № 29.14/09-26/17-26 про грошове забезпечення позивача за період з 05.07.2024 по 26.05.2025, карткою особового рахунку та грошовим атестатом, позивачу нараховувалися посадовий оклад у розмірі 45193 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу (22596,50 грн), доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10 відсотків посадового окладу (4519,30 грн), доплата за спеціальне звання (1400 грн), премія, а також індексація доходу.

У наданій відповідачем 2 інформації щодо розрахункової величини, яка використовувалася при визначенні посадового окладу позивача, зазначено, що посадовий оклад старшого детектива визначено шляхом множення коефіцієнта посадового окладу 21,5 на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений абзацом шостим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (2102 грн) та абзацом шостим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (2102 грн).

Згідно з довідкою Бюро економічної безпеки України про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення позивача за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 позивачу нараховувалися посадовий оклад у розмірі 44142 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 22071 грн, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 4414,20 грн, доплата за спеціальне звання, щомісячна премія, індексація доходу; у зв`язку зі звільненням нараховано компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 31471,79 грн, щорічної додаткової відпустки в сумі 14525,44 грн та вихідну допомогу в сумі 18156,80 грн. У довідці прямо зазначено, що посадовий оклад на посаді детектива становить 44142 грн із розрахунку 2102 грн х 21 (коефіцієнт). Аналогічне зазначено у листі Бюро економічної безпеки України від 14.08.2026 № 11/15.1/10521-26, в якому вказано, що прожитковий мінімум для визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, у 2025-2026 роках становить 2102 грн та не змінювався.

Бюро економічної безпеки України оформило та видало позивачу грошовий атестат у зв`язку зі звільненням зі служби, в якому зазначено посадовий оклад у розмірі 44142 грн, доплату за спеціальним званням 2000 грн, надбавку за вислугу років 22071 грн, а також довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії за період з травня 2025 року по травень 2026 року.

Відповідно до протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за пенсійною справою № 0416055850 позивачу з 20.06.2026 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при обчисленні якої враховано посадовий оклад у розмірі 44142 грн.

Таким чином, між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин визначення посадового окладу позивача: Територіальним управлінням БЕБ у Полтавській області 2102 грн х 21,5 = 45 193 грн, Бюро економічної безпеки України 2102 грн х 21 = 44 142 грн. Спірним є питання правомірності застосування відповідачами при визначенні посадового окладу позивача розрахункової величини 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідачі у відзивах та запереченнях наполягають на пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд зазначає, що це питання вже було предметом оцінки суду при вирішенні клопотання Територіального управління БЕБ у Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду. В ухвалі від 04.09.2026 суд дійшов висновку, що позивач станом на 26.05.2025 не був звільненим зі служби, а був направлений для подальшого проходження служби до Бюро економічної безпеки України, тобто продовжив проходження служби в системі БЕБ до 19.06.2026; з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким визнано неконституційним тримісячний строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України; а також того, що грошовий атестат, виданий у зв`язку з направленням до іншого місця служби, не свідчить про отримання позивачем достовірної та документально підтвердженої інформації про розмір усіх спірних щомісячних виплат (постанова Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 240/13196/25).

До суду з цим позовом позивач звернувся 25.08.2026, тобто в межах тримісячного строку з дня звільнення зі служби (19.06.2026). Наведені відповідачами у відзивах та запереченнях доводи не містять нових обставин, які б спростовували висновки суду, викладені в ухвалі від 04.09.2026, а тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, і вирішує спір по суті.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус його працівників, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-IX (далі Закон № 1150-IX).

Згідно зі статтею 19 Закону № 1150-IX до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України. Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 31 Закону № 1150-IX особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Частиною третьою статті 31 Закону № 1150-IX визначено, що особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі Умови № 1068).

Згідно з пунктом 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на коефіцієнт.

Отже, розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначається спеціальним законодавством частиною третьою статті 31 Закону № 1150-IX та пунктом 2 Умов № 1068, які пов`язують його з однією розрахунковою величиною прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року, та водночас гарантують, що такий посадовий оклад не може бути меншим за 20 розмірів цієї величини.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі статтею 4 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено з 1 січня відповідного року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн (абзац четвертий), та окремо прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, 2102 грн (абзац шостий).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується, зокрема, для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Суд зазначає, що жоден із наведених законів про Державний бюджет України не містить прямої вказівки на Бюро економічної безпеки України чи на осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, як на категорію, посадові оклади якої визначаються із застосуванням показника 2102 грн; не зупиняє дію частини третьої статті 31 Закону № 1150-IX та не встановлює, що положення Закону № 1150-IX щодо грошового забезпечення застосовуються лише в частині, що не суперечить закону про Державний бюджет України. Працівників податкових і митних органів законодавець у відповідній нормі назвав прямо, тоді як Бюро економічної безпеки України в ній не згадано.

Водночас Закон № 1150-IX розмежовує правовий режим матеріального забезпечення різних категорій працівників Бюро: особи, які мають спеціальні звання, отримують грошове забезпечення (частина друга статті 31), а для них окремо встановлено гарантію щодо мінімального розміру посадового окладу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (частина третя статті 31). Абзац шостий статті 7 законів про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки стосується посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, і не містить жодного положення, яке б змінювало передбачену спеціальним законом гарантію для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року, становив 3028 грн, а на 1 січня 2026 року 3328 грн. Відтак, мінімальний гарантований частиною третьою статті 31 Закону № 1150-IX розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, у 2024 2025 роках становив 60560 грн (20 х 3028 грн), а у 2026 році 66560 грн (20 х 3328 грн). Натомість посадовий оклад позивача становив 45193 грн у ТУ БЕБ у Полтавській області та 44142 грн у центральному апараті БЕБ, тобто був меншим за мінімальний розмір, гарантований спеціальним законом.

У разі наявності колізії між загальною та спеціальною нормами однакової юридичної сили застосуванню підлягає спеціальна норма (lex specialis derogat generali), а пізніший загальний закон не має переваги над раніше прийнятим спеціальним законом (lex posterior generalis non derogat priori speciali). На необхідності застосування судами вказаних правил подолання колізій наголосив Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020.

Крім того, Конституційний Суд України в рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 неодноразово зазначав, що закон про Державний бюджет України має особливий предмет регулювання, а тому не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і гарантій, передбачених іншими законами України, вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Слід також зазначити, що зміни до Закону № 1150-IX в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання, у спірному періоді не вносилися.

Отже, для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, до уваги має братися прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, а законних підстав для зменшення цієї величини до 2102 грн з метою визначення посадового окладу позивача у відповідачів не було.

Щодо посилань відповідачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас такі висновки підлягають врахуванню у подібних правовідносинах.

У справі № 240/9028/24 предметом спору був розмір суддівської винагороди, порядок визначення якої встановлено законодавством про судоустрій і статус суддів, а закони про Державний бюджет України безпосередньо встановлювали прожитковий мінімум для працездатних осіб, «який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Саме з огляду на наявність такої прямої законодавчої вказівки щодо конкретної категорії осіб та конкретної мети застосування показника Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що бюджетним законом визначено грошовий розмір прожиткового мінімуму для цілей визначення суддівської винагороди.

Натомість у цій справі закони про Державний бюджет України не встановлюють прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, а застосування до позивача показника 2102 грн ґрунтується виключно на віднесенні його відповідачами до узагальненої категорії «працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами». Питання щодо належності осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, до цієї категорії, як і питання співвідношення показника 2102 грн з гарантією, встановленою частиною третьою статті 31 Закону № 1150-IX, предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/9028/24 не було. З цих же підстав не є подібною до спірних правовідносин і справа № 240/7215/24, у якій Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2026 виходила з наявності в законі про Державний бюджет України прямої норми про застосування спеціального закону лише в частині, що не суперечить бюджетному закону.

Таким чином, правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, стосуються інших правовідносин і не спростовують висновку суду про протиправність застосування до позивача розрахункової величини 2102 грн.

Не може бути прийнятий і довід відповідачів про те, що законами про Державний бюджет України на 2022-2025 роки встановлено вичерпний перелік органів (НАЗК, НАБУ, ДБР), на працівників яких не поширюється дія абзацу шостого статті 7, і Бюро економічної безпеки України до цього переліку не включено. Відсутність БЕБ серед винятків сама по собі не є нормативною підставою для віднесення осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, до категорії, на яку поширюється абзац шостий статті 7, та для обмеження гарантії, встановленої частиною третьою статті 31 Закону № 1150-IX. Обмеження прав та гарантій, передбачених спеціальним законом, має ґрунтуватися на прямій нормі закону, а не випливати з тлумачення переліку винятків.

Також суд відхиляє доводи відповідачів щодо погодження штатних розписів Бюро економічної безпеки України Міністерством фінансів України. Штатний розпис є актом організаційно-розпорядчого характеру, який фіксує кінцевий розмір посадового окладу, однак не може змінювати встановлений законом порядок його визначення. Погодження штатного розпису Міністерством фінансів України не створює нормативної підстави для застосування розрахункової величини, не передбаченої спеціальним законом, та не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи діяли відповідачі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 КАС України).

Посилання відповідачів на рішення інших судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені у справах з іншими учасниками, не є обов`язковими для суду при вирішенні цієї справи.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірності застосування при визначенні посадового окладу позивача розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 та дії Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 із застосуванням при визначенні посадового окладу розрахункової величини 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (3028 грн у 2024 та 2025 роках, 3328 грн у 2026 році), є протиправними.

Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону № 1150-IX заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця, доплати за науковий ступінь, премії.

Матеріалами справи підтверджено, що надбавка за вислугу років, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, та премія визначалися позивачу у відсотках від посадового окладу. Відтак заниження посадового окладу призвело до заниження розміру зазначених складових грошового забезпечення.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання кожного з відповідачів за період, протягом якого саме ним здійснювалися нарахування та виплата грошового забезпечення, провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з визначенням посадового окладу на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, та перерахунком складових грошового забезпечення, розмір яких визначається від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум. Суд зазначає, що такий перерахунок не потребує визначення судом нових видів виплат: перерахунку підлягають ті складові грошового забезпечення, які фактично нараховувалися позивачу у спірні періоди на підставі відповідних наказів і розмір яких залежить від посадового окладу, а конкретні суми визначаються відповідачами за даними кожного місяця служби.

З тих самих підстав Бюро економічної безпеки України неправильно визначено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, яка відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наказу від 18.06.2026 № 187-к/ДСК-ДП виплачена в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби, а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, розмір якої визначається виходячи з грошового забезпечення позивача. Оскільки місячне грошове забезпечення позивача на момент звільнення визначено із застосуванням розрахункової величини 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн, дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати цих сум також є протиправними, а відповідач 1 має здійснити їх перерахунок та доплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Бюро економічної безпеки України щодо формування документів для призначення пенсії та зобов`язання відповідача направити нові документи до органу Пенсійного фонду.

Як вже зазначено судом, позивачу з 20.06.2026 призначено пенсію за вислугу років, при обчисленні якої враховано відомості про грошове забезпечення, подані Бюро економічної безпеки України, зокрема посадовий оклад у розмірі 44142 грн.

Оскільки внаслідок перерахунку грошового забезпечення відомості про його складові, зазначені у грошовому атестаті та довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премію, перестануть відповідати належному розміру грошового забезпечення позивача, повне відновлення порушеного права позивача потребує оформлення відповідачем 1 після проведення перерахунку нових документів з урахуванням його результатів та направлення їх до органу Пенсійного фонду України. Суд при цьому не визначає розмір пенсії позивача, питання призначення та перерахунку якої належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Водночас суд не вбачає підстав для окремого визнання протиправними дій Бюро економічної безпеки України щодо формування документів, необхідних для призначення пенсії та зобов`язання відповідача після проведення відповідних перерахунків підготувати й направити до органу Пенсійного фонду нові документи. На час їх оформлення відповідач 1 відобразив у них фактично нараховані позивачу суми, а порушення прав позивача полягає в неправильному визначенні посадового окладу, протиправність якого вже встановлена судом. Обов`язок оформити нові документи є наслідком перерахунку грошового забезпечення, а тому окреме визнання протиправними дій щодо формування документів не є необхідним для відновлення прав позивача. Крім того, вказана вимога спрямована на майбутнє, а у суду відсутні відомості, що відповідач буде ухилятися від покладеного на нього законом обов`язку. Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог. Водночас суд роз`яснює позивачеві, що у разі невиконання відповідачем свого обов`язку щодо направлення до органу Пенсійного фонду нових документів позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом у встановленому порядку.

Щодо вимог про нарахування індексації.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078), та зобов`язати провести її перерахунок.

Абзаци четвертий шостий пункту 5 Порядку № 1078 визначають особливості проведення індексації у разі підвищення грошового доходу (тарифних ставок, посадових окладів) та порядок визначення суми індексації, що підлягає нарахуванню в місяці такого підвищення і після нього.

Як убачається з довідки Територіального управління БЕБ у Полтавській області про нарахування та виплату індексації та довідки Бюро економічної безпеки України про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення, індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася, зокрема ТУ БЕБ у Полтавській області у серпні грудні 2024 року, Бюро економічної безпеки України у 2025 році та у січні 2026 року. Посадовий оклад позивача протягом періоду служби у кожного з відповідачів не підвищувався. Відповідач 2 пояснив обчислення індексації тим, що законами про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки встановлено обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком, починаючи відповідно з січня 2024 року та січня 2025 року.

Позивач не зазначив, за які саме місяці спірного періоду та з порушенням яких саме вимог абзаців четвертого шостого пункту 5 Порядку № 1078 відповідачі не нарахували або неправильно нарахували індексацію, не навів розрахунку чи інших обставин, які б свідчили про порушення відповідачами порядку її проведення, а обмежився посиланням на те, що належний розмір індексації має бути визначений після перерахунку посадового окладу. Водночас сам по собі перерахунок посадового окладу не свідчить про ненарахування індексації у спірні періоди та не є підставою для висновку про протиправну бездіяльність відповідачів щодо її нарахування.

За таких обставин позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення задоволенню не підлягають.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, співробітниками Служби судової охорони, компенсуються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44), пунктом 2 якого визначено коло осіб, яким виплачується така компенсація.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, не належать до кола осіб, визначених пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пунктом 2 Порядку № 44. Ні Закон № 1150-IX, ні Умови № 1068 також не передбачають виплати працівникам Бюро економічної безпеки України компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до статті 7 Податкового кодексу України питання оподаткування, зокрема встановлення податкових пільг, регулюються виключно цим Кодексом, а тому відповідні правила не можуть поширюватися на позивача за аналогією.

Правові висновки Верховного Суду, на які посилається позивач, сформовані у спорах за участі військовослужбовців та поліцейських, на яких дія Порядку № 44 поширюється прямо, а тому не є релевантними до спірних правовідносин.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення та інших виплат із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), згідно з якою хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Демченко Валентини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168316, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116), Територіального управління БЕБ у Полтавській області (код ЄДРПОУ 45030606, місцезнаходження: вул. Решетилівська, 47, м. Полтава, 36007) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 із застосуванням при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у 2024 році 3028 грн, у 2025 році 3028 грн).

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (у 2024 році 3028 грн, у 2025 році 3028 грн), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 із застосуванням при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у 2025 році 3028 грн, у 2026 році 3328 грн).

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (у 2025 році 3028 грн, у 2026 році 3328 грн), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, обчислених виходячи з посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн.

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, виходячи з грошового забезпечення, визначеного відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун