Рішення № 140614394, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25204/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури. №21-21вих.-23 від 24.07.2023 у розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63'000 грн., з урахуванням фактично проведених виплат;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21- 21вих.-23 від 24.07.2023 року, у розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63'000 грн з урахуванням фактично проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, яку призначено з 1 листопада 2006 року на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789 XII у розмірі 90% суми місячної заробітної плати.

Після звільнення з органів прокуратури позивачем було отримано у Дніпропетровській обласній прокуратурі Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за вих. №21-21вих.-23 від 24.07.2023, відповідно до змісту якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022, складає 70'000,00 грн.

27.07.2023 подано до відповідача звернення щодо перерахунку пенсії, за яким 31.07.2023 було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням 60% загального проценту розрахунку пенсії від заробітку із обмеженням при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та після перерахунку визначено розмір пенсії за вислугою років у сумі 20'930,00 грн.

19 січня 2024 року позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №160/1828/24 мої позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури за вих. №21-21вих.-23 від 24.07.2023, у розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 27.07.2023 відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Рішення набрало законної сили 02.04.2024.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою вх. №10143/Л-0400-26 від 29.01.2026 з питання виплати пенсії на виконання рішення суду.

Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2026 року №18883-10143/Л-01/8-0400/26 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №160/1828/24 з 27.07.2023 проведено відповідний перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 27.07.2023 по 31.01.2026 у сумі 81'4187,88 грн. Розмір пенсії із застосуванням коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стануз 01.01.2025 становив 32'743,20 грн

На момент здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, -13.01.2026 року ( ця дата зазначена у розрахунку, долученого до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2026 року) ця постанова вже втратила чинність (01.01.2026 року).

Також позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою вх. №10144/Л-0400-26 від 29.01.2026 з питання виконання вказаного судового рішення.

Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.02.2026 року №18398-10144/Л-01/8-0400/26 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №160/1828/24, яке набрало законної сили 02.04.2024, позивачу з 27.07.2023 проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати, яка зазначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури за №21-21вих.-23 від 24.07.2023, без обмеження її максимального розміру. Після проведеного перерахунку розмір пенсії склав 63'000 грн.

Розрахунок пенсійної виплати проведено з урахуванням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Розмір пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів становить 35'364,00 грн.

01.01.2026 року постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану , втратила чинність.

Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 13.01.2026 року, тобто після втрати чинності вказаною постановою, здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2025 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №160/1828/24 із застосуванням коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Враховуючи, що на момент здійснення перерахунку вказана постанова вже втратила чинність, вона ніяким чином не могла застосовуватись при здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2025 року.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", рішення Конституційного Суду України, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано представнику позивача у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему «Електронний суд» належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України та картки платника податків ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 ; інформацію про дату здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 160/1828/24, дату першої виплати пенсії в новому розмірі.

Ухвалою суду від 06.10.2026 позовну заяву адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху після відкриття провадження у справі, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду у електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду за спірний період з 01.01.2025 з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 14.10.2026 продовжено розгляд справи.

03.09.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, яку призначено з 1 листопада 2006 року на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789 XII у розмірі 90% суми місячної заробітної плати.

Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 160/1828/24, яке набрало законної сили 02.04.2024, з 27.07.2023 проведено перерахунок пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати, яка зазначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури за № 21-21 вих.-23 від 24.07.2023, без обмеження її максимального розміру. Після проведеного перерахунку розмір пенсії склав 63000,00 грн.

Згідно зі статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік розміри і порядок застосування коефіцієнтів до призначених, зокрема, за Законом України Про прокуратуру пенсій, які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн), визначаються Урядом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану передбачено, що коефіцієнти застосовуються до частини пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, або суму пенсії, обчислену в солідарній системі, якщо вона більша за 10 розмірів прожиткового мінімуму (тобто коефіцієнти не застосовуються до частини пенсії, обчисленої зі страхових внесків, навіть якщо вона більша за 10 розмірів прожиткового мінімуму). Також коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які збройно захищають / захищали суверенітет, територіальну цілісність України від агресії Російської Федерації починаючи з лютого 2014 року.

Постановою № 1 визначено розміри коефіцієнтів та діапазони прожиткових мінімумів, до яких застосовується той чи інший коефіцієнт.

Доводи позивача про порушення його прав є необґрунтованими, оскільки позивачу здійснили нарахування пенсії в розмірі, який обчислений на виконання рішення суду, із застосуванням до нарахованого розміру пенсії (63000,00 грн) коефіцієнтів при її виплаті відповідно до вимог статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Розмір пенсії, який був перерахований 13.01.2026 по рішенню суду № 160/1828/24, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, з 01.01.2025 склав 32743,20грн. Пенсія у розмірі 63000,00 грн., як і у розмірі 32743,20грн позивачу не виплачувалась. До лютого 2026 року пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 24780,00 грн.

Законних підстав очікувати застосування до позивача іншого регулювання, ніж передбачено вищезазначеними актами, та у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 19 Конституції України, не було, відтак докази порушення прав позивача, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, відсутні.

Розрахунок пенсійної виплати проведено з урахуванням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Розмір пенсії, який був перерахований 13.01.2026 по рішенню № 160/1828/24, з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів становить 35364,00 грн.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Щодо інформації про дату здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 160/1828/24 та дату першої виплати пенсії в новому розмірі, Головне управління повідомляє наступне: -дата здійснення перерахунку пенсії - 13.01.2026; -розмір пенсії після проведеного перерахунку з 27.07.2023 становить 63000,00 грн; -розмір пенсії, який був перерахований 13.01.2026 по рішенню суду № 160/1828/24, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, з 01.01.2025 склав 32743,20грн. ; -розмір пенсії, який був перерахований 13.01.2026 по рішенню № 160/1828/24, з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів становить 35364,00 грн, -пенсія у розмірі 63000,00 грн., як і у розмірі 32743,20грн позивачу не виплачувалась. -до 31 січня 2026 року пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 24780,00 грн. -виплата перерахованої пенсії за рішенням суду проводиться з 01 лютого 2026 року у розмірі 35364,00 грн, з урахуванням положень нормативно-правових актів відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова № 821) та з урахуванням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану. - з 27.07.2023 проведено відповідний перерахунок пенсії та нараховано доплату (заборгованість) за період з 27.07.2023 по 31.01.2026 у сумі 814187,88 грн.

Відповідно до Постанови № 821, яка на даний час скасована, на виконання судового рішення у справі № 160/1828/24, ОСОБА_1 було виплачено в квітні 2026 -100,00 грн., в травні 2026 100,00 грн., в червні 2026 132,00 грн, ухвалою змінено спосіб і порядок виконання в частині виплати по рішенню суду № 160/1828/24, сума 813855,88 грн перебуває на обліку в Головному управлінні Державніої казначейської служби України, обліковується в Головному управлінні, та їх виплата буде проводитись відповідно до Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), яка набрала чинності 28.08.2026.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, яку призначено з 1 листопада 2006 року на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789 XII у розмірі 90% суми місячної заробітної плати, що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України НОМЕР_2 , картки платника податків, матеріалами пенсійної справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 160/1828/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно із довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури за вих. № 21-21вих.-23 від 24.07.2023, у розмірі 60% від заробітної плати із обмеженням при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно із довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури за вих. № 21-21вих.-23 від 24.07.2023, у розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 27.07.2023 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання судового рішення у справі № 160/1828/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 13.01.2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 90 % від суми заробітної плати, яка зазначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури за № 21-21 вих.-23 від 24.07.2023, без обмеження її максимального розміру. Після проведеного перерахунку розмір пенсії склав 63000,00 грн.

Згідно із рішенням Лівобережного ОУПФУ в м. Дніпрі від 11.02.2026 № 912410184369 з 01.01.2025 розмір пенсії ОСОБА_2 склав 63000,00 грн, загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку 90, розшифровка сум на виплату згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025:

- розрахунок пониження по діапазону 1: 1,0 * 23610 = 23610,00 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 2: 0,5 * 2361 = 1180,50 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 3: 0,4 * 4722 = 1888,80 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 4: 0,3 * 9444 = 2833.20 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 5: 0,2 * 9444 = 1888.80 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 6: 0,1 * 13419 = 1341.90 грн;

- виплачується з пониженням на 30256.8грн. згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 у розмірі 32743.20 грн.

Згідно із рішенням Лівобережного ОУПФУ в м. Дніпрі від 11.02.2026 № 912410184369 з 01.01.2026 розмір пенсії ОСОБА_2 склав 63000,00 грн, загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку 90, розшифровка сум на виплату згідно ПКМУ № 1778 від 30.12.2025:

- розрахунок пониження по діапазону 1:1,0 * 25950 = 25950,00 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 2: 0,5 * 2595 = 1297,50 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 3: 0,4 * 5190 = 2076,00 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 4: 0,3 * 10380 = 3114,00 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 5 : 0,2 * 10380 = 2076,00 грн;

- розрахунок пониження по діапазону 6: 0,1 * 8505 = 850,50 грн;

- виплачується з пониженням на 27636 грн згідно ПКМУ № 1778 від 30.12.2025 у розмірі 35364,00 грн.

26.01.2026 ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою, в якій просила повідомити, у зв`язку з чим не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 160/1828/24 щодо розміру пенсії та виконати рішення суду в повному обсязі.

Листом від 19.02.2026 № 18398-10144/П-01/8-0400/26 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 про те, що:

«Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 160/1828/24, яке набрало законної сили 02.04.2024, з 27.07.2023 проведено перерахунок пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати, яка зазначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури за № 21-21 вих.-23 від 24.07.2023, без обмеження її максимального розміру. Після проведеного перерахунку розмір пенсії склав 63000,00 грн.

Розрахунок пенсійної виплати проведено з урахуванням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, якою установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Розмір пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів становить 35364,00 грн…».

Оскільки спірні перерахунки пенсії проведено 13.01.2026, позивач звернулася до відповідача з заявою від 26.01.2026, на яку отримала відповідь від 19.02.2026, до суду звернулася 18.08.2026, шестимісячний строк звернення до суду з цією позовною заявою не пропущено.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 8 Конституції України закріплює визнання та дію принципу верховенства права і розкриває його зміст наступним чином: а) як найвищу юридичну силу Конституції України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; б) як пряму дію норм Основного Закону країни, що передбачає гарантування звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ були врегульовані питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих.

Позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в розмірі 90 відсотків від заробітку.

14.10.2014 прийнято Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.

Питання пенсійного забезпечення почали унормовуватись статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697- VІІ.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8- рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, (рішення № 5-рп/2002).

22.05.2008 Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5- рп/2005, згідно з яким «...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Згідно зі статтею 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік розміри і порядок застосування коефіцієнтів до призначених, зокрема, за Законом України Про прокуратуру пенсій, які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн), визначаються Урядом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 30 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778 (далі по тексту - Постанова № 1778), яка набрала чинності та застосовується з 1 січня 2026 року.

Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування», Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР, «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Законом України «Про Державний бюджету України на 2026 рік», Постановою № 1 та Постановою № 1778 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі зокрема Закону України «Про прокуратуру».

Судом встановлено, що фактичний розмір нарахованої позивачу пенсії з 01.01.2025 та з 01.01.2026 становив 63000,00 грн, разом з тим пенсія виплачується з 01.01.2025 з пониженням на 30256.80 грн згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 у розмірі 32743.20 грн, з 01.01.2026 з пониженням на 27636 грн згідно ПКМУ № 1778 від 30.12.2025 у розмірі 35364,00 грн.

Таким чином, у справі, що розглядається, ключовим є питання щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1 та постанови Кабінету Міністрів України №1778 до правовідносин з виплати нарахованої пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Як зазначено вище, у Постанові № 1 та Постанові №1778 дійсно йдеться про розповсюдження дії їх положень до правовідносин із обмеження розміру пенсії, призначеної, зокрема, за Законом України «Про прокуратуру» та передбачає, що пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Водночас, насамперед Законом України «Про прокуратуру» врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Так, частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76- VIIІ внесені зміни до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, зокрема частину двадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Виходячи з викладеного, з 13.12.2019 частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, що автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії.

У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в Основному Законі України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6).

Згідно з приписами Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85).

Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; судоустрій, судочинство, статус суддів; організація і діяльність прокуратури (пункти 6, 14).

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади; до його повноважень належить, зокрема, вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, соціального розвитку України (частина перша статті 113, пункти 2,3,4 статті 116 Конституції України).

Конституційний Суд України зазначив, що метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.07.016 № 5-рп/2016).

Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. З огляду на це Конституційний Суд України, перевіряючи на відповідність Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону, виходив із такого.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій на її 724-му засіданні 6 жовтня 2000 року, № Rес (2000)19 зазначено, що "у країнах, у яких прокуратура є незалежною від уряду, держава має вжити ефективних заходів для того, щоб гарантувати закріплення в законі суті й обсягу незалежності прокуратури" (пункт 14).

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування та діяльності суддів, а також, зокрема, органів прокуратури, робота яких тісно пов`язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до частини другої статті 92 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України вважав за доцільне конкретизувати свою юридичну позицію, викладену в Рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001, вказавши, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування потребує також сталого фінансування органів прокуратури, зокрема, належного соціального захисту їх працівників та осіб, які вийшли на пенсію. Потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 09.10.2008 № 22- рп/2008, від 23.06.2009 № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення від 20.05.2010 № 14-рп/2010).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону суперечить статті 6, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.

Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі, умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

За усталеною судовою практикою, сформованою у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі № 360/1432/19, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20, у разі наявності колізії між правовими актами різної юридичної сили слід застосовувати ієрархічний підхід, що ґрунтується на ієрархічній системі нормативно-правових актів, основу якої складає Основний закон держави Конституція України, всі інші закони приймаються на підставі та відповідності до Конституції України та не можуть їй суперечити; в свою чергу підзаконні нормативно-правові акти приймаються на підставі та у відповідності до законів України.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України.

Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Враховуючи викладене, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, суд дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про прокуратуру», положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», постанови № 1, статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови № 1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2025 у справі № 380/8835/25, від 06.11.2025 у справі № 460/2027/25, від 10.11.2025 у справі №560/4848/25, від 11.11.2025 у справі №560/5858/25 та від 12.11.2025 у справі № 400/1994/25, в яких спірним було питання щодо виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обмеження виплати нарахованої у розмірі 63000,00 грн пенсії позивача шляхом застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 є протиправним, тому належним способом відновлення порушеного права є:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63000 грн., з урахуванням фактично проведених виплат;

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63000 грн, з урахуванням фактично проведених виплат.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно довідки Дніпропетровської обласної прокуратури. №21-21вих.-23 від 24.07.2023 у розмірі 90% від суми заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром до задоволення не належать, оскільки вже вирішені судом при розгляді справи № 160/1828/24.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що такий перерахунок здійснено, нараховано розмір пенсії 63000 грн, проте виплата обмежена не внаслідок зменшення відсоткового значення, обмеження максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску чи обмеження максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, а виключно у зв`язку з застосуванням понижуючих коефіцієнтів на підставі постанов № 1 та № 1778.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача «виплачувати» пенсію у певному розмірі задоволенню не підлягає, оскільки фактично є вимогою на майбутнє.

Виходячи із завдань КАС України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

В силу приписів статті 5 КАС України захисту в судовому порядку підлягають лише порушені права та законні інтереси, разом із цим захист прав на майбутнє не допускається, що зокрема зазначено Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/25879/24.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та меж заявлениих вимог, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2129,92 грн (дві вимоги немайнового характеру (1331,20 грн х 2) = 2662,40 грн х 0,8 (коефіцієнт зменшення за подання позовної заяви в електронній формі).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення частково, судовий збір у розмірі 1064,96 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Дніпропетровській області на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63000 грн, з урахуванням фактично проведених виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", у щомісячному розмірі 63000 грн, з урахуванням фактично проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська