Рішення № 140614332, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/10718/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/10718/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 21 доба, за 2022 рік - 3 доби, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 34 доби), з урахуванням індексації та додаткової винагороди згідно Постанови № 168; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 передбаченої законодавством (Порядком № 260) доплати за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 30.09.2024; визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у невключенні до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обраховується пенсія, індексації та додаткової грошової винагороди згідно Постанови № 168; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 доплати, передбаченої Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 21 доба, за 2022 рік - 3 доби, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 34 доби), з урахуванням індексації та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 30.09.2024; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена Постановою № 168 ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату передбачену Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за шість місяців.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач проходив службу у відповідача. Позивач зазначає, що за час проходження служби йому не була нарахована та виплачена в повному розмірі індексація грошового забезпечення, доплата за службу у нічний час, доплата на період дії карантину, передбачена Постановою № 375. Також одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористані частини щорічних оплачуваних відпусток були нараховані та виплачені з грошового забезпечення без урахування індексації та додаткової винагороди згідно Постанови № 168. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10718/26. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.05.2026 року заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що ГУНП у правовідносинах з позивачем, пов`язаних з нарахуванням та виплатою йому одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, індексації грошового забезпечення поліцейського за період з 07.11.2015 до 01.11.2017, доплатою за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 по 30.09.2024, доплати передбаченої Постановою КМУ № 375 діяло в межах повноважень, в спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством, та не порушувала законних прав позивача, а відтак заявлені позовні вимоги та вимоги про виплату середнього заробітку за час затримки є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

25.05.2026 року до суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду у справі № 160/10718/26.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з березня 2003 року по 06.11.2015, а також в Національній поліції України з 07.11.2015 по 30.09.2024 на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно витягу із наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.09.2024 року № 1065 о/с капітана поліції ОСОБА_1 (0048861), старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції, звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 30 вересня 2024 року, установивши йому преміювання за вересень 2024 року у розмірі 197,719 відсотків. Невикористана частина щорічної відпустки за 2021 рік складає: основної 7 діб, додаткової 14 діб. Невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік складає: основної 0 діб, додаткової 3 доби. Невикористана частина щорічної відпустки за 2023 рік складає: основної 16 діб, додаткової 15 діб. Невикористана частина щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час складає: основної 23 доби, додаткової 11 діб. Стаж служби в поліції: 22 роки 05 місяців 19 днів. Стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 22 роки 05 місяців 19 днів. Стаж служби для призначення пенсії: у календарному обчисленні: 22 роки 05 місяців 19 днів; загальнотрудовий стаж: 27 років 10 місяців 23 дні.

Згідно довідки про грошове забезпечення та інші виплати старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 № 1817982026 від 13.05.2026 (1564144), зокрема за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року не було виплачено індексацію грошового забезпечення, за період з 01.03.2021 року по 31.07.2023 року не було виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення, відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року №375 за службу в особливих умовах у період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, за період з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року не було виплачено доплату за службу в нічний час.

Відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 170 від 18.05.2026 року вбачається, що правові підстави для нарахування та виплати сум індексації грошового забезпечення за період проходження служби в ГУНП в Дніпропетровській області з 07.11.2015 по жовтень 2017 року (до набрання чинності Постанови № 782 2017) відсутні.

Згідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 171 від 18.05.2026 року відсутні правові підстави щодо включення сум індексації грошового забезпечення до щомісячних складових грошового забезпечення, з яких проводиться обчислення пенсії. Враховуючи, що згідно пункту 15 Порядку № 775 2022 додаткова винагорода, визначена Постановою № 168 2022, є саме одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, відсутні правові підстави щодо врахування сум такої додаткової винагороди для обчислення пенсії. Одночасно відсутні правові підстави для направлення до Пенсійного фонду України уточненої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168.

Відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 172 від 18.05.2026 року зокрема вбачається, що у 2021 році ОСОБА_1 встановлено та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ 375 2020 (з урахуванням кількості днів/діб/змін протягом яких він залучався до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах) у розмірах: - 50% грошового забезпечення за січень 2021 року 5 724,25 грн; - 50% грошового забезпечення за лютий 2021 року (з 1 по 09 лютого 2021) 1 821,70 грн. Звернуто увагу, що у період з 10 лютого 2021 року по 25 березня 2021 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці, та відповідно не залучався до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян в особливих умовах. Стосовно 2022 та 2023 років повідомлено, що Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-IХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а також Законом України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» взагалі не передбачено виділення коштів для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2. Одночасно відсутні рішення Кабінету Міністрів України щодо збільшення виділених у 2021 році з Державного бюджету України коштів для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На поточний момент відсутні Закони України, постанови Кабінету Міністрів України та будь - які інші нормативно - правові акти щодо виділення бюджетних асигнувань на виплату поліцейським Національної поліції України додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної постановою № 375 2020 за 2022 та 2023 роки.

Згідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 173 від 18.05.2026 року на підставі довідок обліку несення служби в нічний час, наданих до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області, доплату за службу в нічний час ОСОБА_1 було нараховано та виплачено: у жовтні 2021 року за вересень 2021 року у сумі 178,98 грн; у листопаді 2021 року за жовтень 2021 року у сумі 231,13 грн; - у грудні 2021 року за листопад 2021 року у сумі 268,47 грн; у лютому 2022 року за грудень 2021 року у сумі 241,38 грн; у лютому 2022 року за січень 2022 року у сумі 208,61 грн; у березні 2022 року за лютий 2022 року у сумі 32,81грн; у квітні 2022 року за березень 2022 року у сумі 180,00 грн; у травні 2022 року за квітень 2022 року у сумі 250,00 грн; у червні 2022 року за травень 2022 року у сумі 238,64 грн; у липні 2022 року за червень 2022 року у сумі 208,81 грн; у серпні 2022 року за липень 2022 року у сумі 156,25 грн; у вересні 2022 року за серпень 2022 року у сумі 38,04 грн; у жовтні 2022 року за вересень 2022 року у сумі 238,64 грн; у листопаді 2022 року за жовтень 2022 року у сумі 125,00 грн; у грудні 2022 року за листопад 2022 року у сумі 119,32 грн; у січні 2023 року за грудень 2022 року у сумі 208,81 грн; у лютому 2023 року за січень 2023 року у сумі 178,98 грн; у березні 2023 року за лютий 2023 року у сумі 178,98 грн; у червні 2023 року за травень 2023 року у сумі 164,35 грн; у липні 2023 року за червень 2023 року у сумі 229,09 грн; у серпні 2023 року за липень 2023 року у сумі 180,00 грн; у вересні 2023 року за серпень 2023 року у сумі 164,35 грн; - у вересні 2023 року перерахунок за лютий 2023 року у сумі -178,98грн; у жовтні 2023 року за вересень 2023 року у сумі 30,00 грн; - у листопаді 2023 року за жовтень 2023 року у сумі 171,82 грн; - у грудні 2023 року за листопад 2023 року у сумі 85,91 грн; у травні 2024 року за квітень 2024 року у сумі 171,82 грн; у червні 2024 року за травень 2024 року у сумі 219,13 грн; - у липні 2024 року за червень 2024 року у сумі 240,63 грн; - у серпні 2024 року за липень 2024 року у сумі 180,71 грн; у вересні 2024 року за серпень 2024 року у сумі 208,81 грн; у жовтні 2024 року за вересень 2024 року у сумі 250,00 грн. Повідомлено, що за інші періоди служби у підрозділах ГУНП в Дніпропетровській області до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області не було надано жодної довідки обліку несення служби ОСОБА_1 в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260 2016 з зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин у нічний час. Таким чином відсутні підстави вважати, що доплату за службу в нічний час ОСОБА_1 недоотримано, а також відсутні підстави для нарахування та виплати йому доплати за службу в нічний час за періоди, за які фактичний час несення ОСОБА_1 служби в нічний час не підтверджено графіками чергувань та довідками обліку з зазначенням кількості фактично відпрацьованих у нічний час годин.

Відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 178 від 18.05.2026 року вбачається, що додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168 2022, визначено саме одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, відсутні правові підстави щодо врахування сум такої додаткової винагороди для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за дні невикористаних відпусток.

Листом Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1830772026 від 14.05.2026 (1568816) повідомлено, що у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання, журнали розстановка сил та засобів, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події, несення служби на блокпостах відділу поліції за період з 2015 по 2022 роки були знищені в установленому порядку.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані чергові оплачувані відпустки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168, протиправною бездіяльність щодо невиплати доплати за службу у нічний час, ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення, ненарахування і невиплати доплати, передбаченої Постановою № 375, невиплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначає служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Щодо невиплати індексації грошового забезпечення, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 5 статті 94 Закону України "Про національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

При цьому порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до вказаної постанови № 1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Так, починаючи з листопада 2015 внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад позивача не збільшувався, з огляду на що саме листопад 2015 є базовим місяцем для визначення індексації, а отже підстави для застосування іншого базового місяця відсутні.

Згідно довідки про грошове забезпечення та інші виплати старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 № 1817982026 від 13.05.2026 (1564144) вбачається, що зокрема за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року не було виплачено індексацію грошового забезпечення.

Отже, за встановлених обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.

Індексація має бути проведена саме за період до 31.10.2017 року включно, оскільки з 01.11.2017 року відповідачем вже було здійснено нарахування індексації грошового забезпечення позивача, відповідно позовні вимоги в цій частині (01.11.2017 року) задоволенню не підлягають.

Щодо невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення, відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року №375 за службу в особливих умовах у період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Постановою №375 врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1 Постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (надалі - Порядок №485).

У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку №485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким приписано керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків, забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ними.

Як було зазначено вище, відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 172 від 18.05.2026 року зокрема вбачається, що у 2021 році ОСОБА_1 встановлено та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ 375 2020 (з урахуванням кількості днів/діб/змін протягом яких він залучався до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах) у розмірах: 50% грошового забезпечення за січень 2021 року 5 724,25 грн; 50% грошового забезпечення за лютий 2021 року (з 1 по 09 лютого 2021) 1 821,70 грн. Звернуто увагу, що у період з 10 лютого 2021 року по 25 березня 2021 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці, та відповідно не залучався до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян в особливих умовах. Стосовно 2022 та 2023 років повідомлено, що Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-IХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а також Законом України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» взагалі не передбачено виділення коштів для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2. Одночасно відсутні рішення Кабінету Міністрів України щодо збільшення виділених у 2021 році з Державного бюджету України коштів для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На поточний момент відсутні Закони України, постанови Кабінету Міністрів України та будь - які інші нормативно - правові акти щодо виділення бюджетних асигнувань на виплату поліцейським Національної поліції України додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної постановою № 375 2020 за 2022 та 2023 роки. Бюджетні програми у 2022 та 2023 в Україні для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не відкривалися. Відповідно бюджетні асигнування для ГУНП в Дніпропетровській області для виплати доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не виділялися.

З наявних в матеріалах справи доказів та відзиву відповідача вбачається, що в період з березня 2020 року по лютий 2021 року позивач мав право на додаткову доплату, яка була нарахована та виплачена відповідачем, про що зазначена зокрема у довідці №172 від 18.05.2026 року, а в періоди з березня 2021 року по липень 2023 року таке право у нього було відсутнє у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування на виплату даного виду доплати.

Верховний Суд в постанові від 30.09.2025 року у справі № 520/5196/22 зазначив, що суди мають дослідити, чи змінились функціональні обов`язки та характер роботи позивача у спірних періодах, оскільки без з`ясування й перевірки вказаних обставин неможливо достовірно встановити наявність/відсутність у позивача права на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву не надано доказів, що позивач в періоди з березня 2021 року по липень 2023 року не виконував службові обов`язки в умовах дії карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року.

Особливу специфіку роботи ОСОБА_1 , яка виконувалась з березня 2020 року по лютий 2021 року (місяці, за які було нараховано та виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах), та її відмінності від роботи, які виконувалась у спірний період (з березня 2021 року по липень 2023 року), тобто місяці, за які не було нараховано та виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах, не було змінено. Обсяг роботи, який внаслідок безпосереднього виконання позивачем обов`язків, який забезпечував життєдіяльність населення, у зв`язку з чим у нього був безпосередній контакт з громадянами - не змінився.

Посада, яку займав позивач, відповідала встановленим зазначеною Постановою №375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Отже суд зазначає, що відповідачем жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача в місяцях, в яких йому було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, від 30 квітня 2025 року у справі №600/2758/22.

Таким чином, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вчинило протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за періоди часу з 26.03.2021 року по 30.06.2023 року, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за періоди часу з 26.03.2021 року по 30.06.2023 року.

В задоволенні позовних вимог в частині періоду з 01.03.2021 року по 25.03.2021 року суд відмовляє, оскільки як було зазначено вище, відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 172 від 18.05.2026 року позивач період з 10 лютого 2021 року по 25 березня 2021 року перебував у щорічній відпустці, та відповідно не залучався до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян в особливих умовах.

Щодо доплати за службу у нічний час за період служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських:1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 встановлений обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Таким чином, відповідно до вимог вказаної постанови Кабінету Міністрів України №988 та положень Порядку №260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп.3 п.5 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України №988.

Для розрахунку доплати за службу в нічний час мають значення розмір посадового окладу та кількість фактично відпрацьованих годин нічної служби.

Згідно довідки про грошове забезпечення та інші виплати старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 № 1817982026 від 13.05.2026 (1564144), зокрема за період з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року не було виплачено доплату за службу в нічний час.

Згідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 173 від 18.05.2026 року на підставі довідок обліку несення служби в нічний час, наданих до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області, доплату за службу в нічний час ОСОБА_1 було нараховано та виплачено: у жовтні 2021 року за вересень 2021 року у сумі 178,98 грн; у листопаді 2021 року за жовтень 2021 року у сумі 231,13 грн; - у грудні 2021 року за листопад 2021 року у сумі 268,47 грн; у лютому 2022 року за грудень 2021 року у сумі 241,38 грн; у лютому 2022 року за січень 2022 року у сумі 208,61 грн; у березні 2022 року за лютий 2022 року у сумі 32,81грн; у квітні 2022 року за березень 2022 року у сумі 180,00 грн; у травні 2022 року за квітень 2022 року у сумі 250,00 грн; у червні 2022 року за травень 2022 року у сумі 238,64 грн; у липні 2022 року за червень 2022 року у сумі 208,81 грн; у серпні 2022 року за липень 2022 року у сумі 156,25 грн; у вересні 2022 року за серпень 2022 року у сумі 38,04 грн; у жовтні 2022 року за вересень 2022 року у сумі 238,64 грн; у листопаді 2022 року за жовтень 2022 року у сумі 125,00 грн; у грудні 2022 року за листопад 2022 року у сумі 119,32 грн; у січні 2023 року за грудень 2022 року у сумі 208,81 грн; у лютому 2023 року за січень 2023 року у сумі 178,98 грн; у березні 2023 року за лютий 2023 року у сумі 178,98 грн; у червні 2023 року за травень 2023 року у сумі 164,35 грн; у липні 2023 року за червень 2023 року у сумі 229,09 грн; у серпні 2023 року за липень 2023 року у сумі 180,00 грн; у вересні 2023 року за серпень 2023 року у сумі 164,35 грн; - у вересні 2023 року перерахунок за лютий 2023 року у сумі -178,98грн; у жовтні 2023 року за вересень 2023 року у сумі 30,00 грн; - у листопаді 2023 року за жовтень 2023 року у сумі 171,82 грн; - у грудні 2023 року за листопад 2023 року у сумі 85,91 грн; у травні 2024 року за квітень 2024 року у сумі 171,82 грн; у червні 2024 року за травень 2024 року у сумі 219,13 грн; - у липні 2024 року за червень 2024 року у сумі 240,63 грн; - у серпні 2024 року за липень 2024 року у сумі 180,71 грн; у вересні 2024 року за серпень 2024 року у сумі 208,81 грн; у жовтні 2024 року за вересень 2024 року у сумі 250,00 грн. Повідомлено, що за інші періоди служби у підрозділах ГУНП в Дніпропетровській області до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області не було надано жодної довідки обліку несення служби ОСОБА_1 в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260 2016 з зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин у нічний час. Таким чином відсутні підстави вважати, що доплату за службу в нічний час ОСОБА_1 недоотримано, а також відсутні підстави для нарахування та виплати йому доплати за службу в нічний час за періоди, за які фактичний час несення ОСОБА_1 служби в нічний час не підтверджено графіками чергувань та довідками обліку з зазначенням кількості фактично відпрацьованих у нічний час годин.

Листом Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1830772026 від 14.05.2026 (1568816) повідомлено, що у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання, журнали розстановка сил та засобів, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події, несення служби на блокпостах відділу поліції за період з 2015 по 2022 роки були знищені в установленому порядку.

Заперечення відповідача про неможливість нарахування доплати за відсутності довідки обліку суд оцінює критично. Оформлення такої довідки є обов`язком керівника підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, а не самого поліцейського. Невиконання органом поліції власного обов`язку з належного обліку фактично відпрацьованого в нічний час службового часу та оформлення відповідної довідки не може бути підставою для позбавлення поліцейського гарантованого права на оплату такої служби. Аналогічного підходу дотримується Верховний Суд, який у постанові від 26.10.2023 у справі № 260/1213/19 підтримав висновки про обґрунтованість вимог про стягнення недоплаченої доплати за службу в нічний час за підтверджені нічні зміни.

Також щодо тверджень відповідача про, що до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області не було надано жодної довідки обліку несення служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При цьому, суд застосовує принцип "належного урядування" який висвітлений у тому числі в пунктах 70, 71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), відповідно до яких, зазначений принцип зокрема передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Суд зауважує, що невиконання структурними підрозділами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області свого обов`язку щодо складання та подання відповідних довідок, за відсутності належного контролю з боку керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, не може мати негативних наслідків для позивача у вигляді невиплати доплати, на яку останній має право, а відтак такі доводи відповідача суд оцінює критично та не бере до уваги.

Отже, за встановлених обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за періоди з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за періоди з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року.

В задоволенні позовних вимог в частині періодів з 01.03.2021 року по 25.03.2021 року, з вересня 2021 року по березень 2023 року, з червня 2023 року по грудень 2023 року, з травня 2024 року по жовтень 2024 року, суд відмовляє, оскільки як було зазначено вище, відповідно довідки УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області № 172 від 18.05.2026 року позивач період з 10 лютого 2021 року по 25 березня 2021 року перебував у щорічній відпустці, а відповідно до довідки про грошове забезпечення та інші виплати старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 № 1817982026 від 13.05.2026 (1564144), зокрема за періоди з вересня 2021 року по березень 2023 року, з червня 2023 року по грудень 2023 року, з травня 2024 року по жовтень 2024 року було виплачено доплату за службу в нічний час.

Щодо позовних вимог в частині нарахування позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за не використані дні відпустки, без врахування індексації та додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 №168, суд зазначає наступне.

Статтею 92 Закону України "Про Національну поліції України" передбачено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За приписами частини 9 статті 93 Закону України "Про Національну поліції України", поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров`я (через хворобу) або у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.

Відповідно до частини 10 статті 93 Закону України "Про Національну поліції України" поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.

Частинами 1, 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліції України" передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу.

На виконання вимог статті 94 Закону №580-VII та постанови №988, Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

В силу абзацу 1 пункту 6 розділу VIІІ Порядку №260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Відповідно до пункту 8 Порядку №260, поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.

Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168, яка в редакції прийняття у пункті 1 визначала: установити, що на період дії воєнного стану, серед інших, поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до звільнення отримував додаткову винагороду передбачену постановою № 168, що не заперечується відповідачем.

При звільненні позивачу нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні вищевказаних відпусток та одноразову грошову допомогу при звільненні, розмір якої визначений без врахування вищевказаної додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 15 Порядку №775, додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання, чи є додаткова винагорода, передбачена постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, варто врахувати, що п.1 постанови №168 передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

З огляду на зміст пункт 1 постанови №168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.

У спірних правовідносинах додаткова винагорода, передбачена постановою 168, у встановленому законом порядку та окремим нормативним актом (Порядком №775) віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення. Як наслідок, така додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок одноразової допомоги при звільненні та компенсації за всі невикористані дні відпустки поліцейському.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.02.2026 у справі №420/77/25, від 17.04.2026 року у справі №420/39934/24 в подібних правовідносинах.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Оскільки додаткова винагорода, запроваджена постановою №168, нормативно віднесена до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, вона позбавлена ознак постійності та не входить до структури місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпусток.

Враховуючи, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена постановою №168, має тимчасовий (непостійний) характер, так як установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, суд робить висновок про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, визначеної постановою №168.

Аналогічно не підлягають до задоволення заявлені позовні вимоги в частині включення додаткової винагороди, визначеної постановою №168, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за не використані дні відпустки.

Щодо включення сум індексації для розрахунку грошової компенсації позивачу за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

У силу статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії державні соціальні гарантії" є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У силу частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно із частиною 6 статті 5 Закону № 1282-ХІІ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Згідно із пунктом 3 розділу І "Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення, зокрема, поліцейських, для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, суд зазначає, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 24.10.2018 по справі № 820/3211/17, в якій суд касаційної інстанції за наслідками дослідження аналогічних обставин дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення поліцейських, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при компенсації за невикористані дні відпусток та при виплаті допомоги при звільненні.

Враховуючи викладене, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 2021 рік 21 доба, за 2022 рік 3 доби, за 2023 рік 31 доба, за 2024 рік 34 доби), без урахування індексації грошового забезпечення та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 2021 рік 21 доба, за 2022 рік 3 доби, за 2023 рік 31 доба, за 2024 рік 34 доби), з урахуванням індексації грошового забезпечення та враховуючи фактично виплачені суми.

За наведених підстав підлягають задоволенню вимоги позивача щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточненої довідки про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення.

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за шість місяців, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач зокрема посилається на положення статті 117 КЗпП України фактично вказуючи на наявність підстав для нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд враховує, що нормативно-правовими актами не врегульовано порядок виплати грошового забезпечення за час затримки розрахунку з особою, звільненою зі служби в поліції, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України, оскільки загальні норми підлягають застосуванню лише за умови неврегульованості правовідносин нормами спеціального законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №823/1023/16, від 30 квітня 2020 року у справі №140/2006/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а, у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 320/6659/18.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 88952400) підсумувала, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Оскільки, ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні

Суд звертає увагу на те, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є можливим за наявності двох умов, а саме: - факту невиплати належних працівникові сум при звільненні; - факту проведення з працівником остаточного розрахунку.

Відповідачем нарахування і виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення, доплати за службу у нічний час, індексації грошового забезпечення, доплати, передбаченої Постановою № 375 на виконання цього рішення не здійснена, а тому позовні вимоги про зобов`язання нарахування і виплату середнього заробітку за шість місяців є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем частково доведено обґрунтованість пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А, ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період часу з 26.03.2021 року по 30.06.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період часу з 26.03.2021 року по 30.06.2023 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за періоди з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за періоди з 07.11.2015 року по 31.08.2021 року, з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 2021 рік 21 доба, за 2022 рік 3 доби, за 2023 рік 31 доба, за 2024 рік 34 доби), без урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 2021 рік 21 доба, за 2022 рік 3 доби, за 2023 рік 31 доба, за 2024 рік 34 доби), з урахуванням індексації грошового забезпечення та враховуючи фактично виплачені суми.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невключення до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обраховується пенсія, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська