Ухвала суду № 140614306, 13.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 жовтня 2026 року Справа 160/21214/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі №160/21214/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової) виходячи із грошового забезпечення без врахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою від 12 грудня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі № 160/21214/25 повернув скаржнику.

Відтак, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25 набрало законної сили 12 грудня 2025 року.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій, зокрема, зазначено, що 17.12.2025 року в інтересах клієнта було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду у цій справі. в позивача вичерпано всі способи захисту прав щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 160/21214/25. Станом на 02.06.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 160/21214/25 не виконано. Відтак, вбачається ухилення Військової частини НОМЕР_1 від виконання рішення суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/21214/25 - задовольнив.

Встановив судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення цієї ухвали.

На виконання ухвали суду, Військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення суду у справі №160/21214/25.

Військова частина НОМЕР_1 у звіті про виконання рішення суду зазначила, що представником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 подано рапорт на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року справа №160/21214/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 . Відповідно до довідки-розрахунок від 25 грудня 2025 року №7740/ФЕС ОСОБА_1 , який згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №183 від 26.06.2025 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Виплатити компенсацію за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Разом: 53+42=95 діб, котра була виплачена йому в розмірі 83329,73 грн. При перерахуванні грошового забезпечення шляхом додавання суми додаткової винагороди беремо за базу останній повний розмір грошового забезпечення (листопад 2024 р.) Додаткова винагорода у місяць звільнення ОСОБА_1 становить 0,00 грн. Недоплата по грошовій компенсації ОСОБА_1 за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток по рішенню суду №160/21214/25 складає: 0,00 грн. Позивачу у місяць звільнення, а саме у листопаді 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168. Військовою частиною НОМЕР_1 під час проведення розрахунку належних позивачу виплат було враховано фактичні обставини проходження ним військової служби та проведені відповідні перевірки нарахувань. За результатами проведення перевірок було встановлено вищезазначену обставину, а саме не отримання позивачем додаткової грошової винагороди у місяць звільнення, а тому підстави для проведення додаткового нарахування та виплати за цим показником відсутні. Отже, розмір грошової компенсації, що підлягає виплаті позивачу за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі №160/21214/25 становить 0,00 гривень. Відповідно, заява позивача про встановлення (продовження) судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-другої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд зазначає, що звіт Військової частини НОМЕР_1 складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.

Частиною третьою статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до звіту відповідача про виконання рішення суду та долучених до нього доказів, позивачу на виконання рішення суду здійснено перерахунок компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової), при цьому, застосований розмір одноденного грошового забезпечення склав 877,155 грн, який був розрахований шляхом ділення розміру грошового забезпечення за листопад 2024 року на 30 календарних днів, що підтверджується довідкою-розрахунком №7740/ФЕС від 25.12.2025.

Разом з цим, суд наголошує, що такий порядок розрахунку компенсації за невикористані дні відпусток суперечить чинному законодавству.

Так, при здійсненні перерахунку компенсації за невикористані дні відпусток на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25 відповідач мав керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок №100) та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).

Так, відповідно до п. 7 Розділу IV Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Відповідно до п.п. 5,6 Розділу XXXI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Відтак, при виконанні рішення суду у цій справі відповідач мав обрахувати середньоденний розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, обрахованого шляхом ділення розміру грошового забезпечення за останні 12 місяців перед звільненням, на 30 календарних днів.

При цьому, як було встановлено у рішенні в цій справі, відповідно до особової картки позивача за 2023, 2024 року, позивачу у цьому періоді виплачувалась додаткова грошова винагорода, що передбачена постановою КМУ №168.

Відтак, грошове забезпечення за останні 12 місяців перед звільненням позивача має включати також додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою КМУ №168.

Відтак, рішення суду в цій справі не виконане.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виконання рішення суду у цій справі, суд дійшов висновку, що рішення не виконано, а, отже поданий звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Судом враховується, що фінансування відповідача здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України через Міністерство оборони, яке є головним розпорядником бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду залишається не виконаним, необхідним є встановлення відповідачу нового строку для надання звіту про виконання судового рішення як в частині розрахунку суми компенсації, так і в частині її виплати, на три місяці, з дня отримання цієї ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25.

Звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк - три місяці з дня отримання даної ухвали для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №160/21214/25.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна