Рішення № 140614276, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26079/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непідготовки та ненаправлення до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 23 995 грн 00 коп. (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень, 00 копійок), сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 9K55-HABE-0C94-X301 від 18.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 23995 грн 00 коп. (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 9К55-НАВЕ-0С94-Х301 від 18.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.11.2025 між нею та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-пролажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1616.

Відповідно до умов Договору позивачем придбано квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33360612101.

Під час укладення Договору позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, що становить 23995,00 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), що підтверджується платіжною інструкцією № 9K55-HABE-0C94-X301 від 18 листопада 2025 року.

Водночас відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками зазначеного збору.

Раніше позивач вже зверталася до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору.

За результатами розгляду попереднього звернення відповідач відмовив у формуванні подання, у зв`язку з чим позивачем було подано позов до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі № 160/10198/26 у задоволенні позову було відмовлено.

Водночас суд прямо зазначив, що такий висновок не позбавляє позивача права повторно звернутися до органу Пенсійного фонду України з відповідним обсягом належних доказів.

З метою виконання зауважень, викладених у зазначеному судовому рішенні, позивач повторно звернулася до відповідача із заявою від 12.08.2026, до якої долучила додаткові документи, отримані від відповідних органів та установ.

Отже, предметом цього позову є нове рішення відповідача, прийняте за результатами повторного звернення та на підставі нового, значно більшого обсягу доказів.

Листом від 19.08.2026 № WEB-04001-Ф-С-26-444761 відповідач повідомив позивача, що підстави для складання подання на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні.

При цьому відповідач зазначив, що долучені до заяви довідки не підтверджують даних про невикористання позивачем житлових чеків за всіма місцями проживання після 1992 року до дати укладення Договору.

Позивач вважає таку відмову та бездіяльність відповідача протиправною.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.09.2026 відповідач надав суду відзив на позов, в обґрунтування якого послався на те, що повернення платникам коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами Державної Казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок № 787).

Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна необхідно надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме:

- довідки про реєстрацію місць проживання після 1992 року;

- довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання після 1992 року.

Щодо інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта», то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН).

Однак, в період до 01.01.2013 року реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Документи для розгляду від позивача надійшли не в повному обсязі, а саме відсутні: довідка про реєстрацію місця проживання після 1992 року по 13.04.2005; довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання після 1992 року по 18.11.2025.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа правом на подання пояснень щодо позову не скористалася.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Мелітопольським МВ ГУМВС України в Запорізькій області 11.07.2012, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.06.2012.

Згідно зі свідоцтвом про народження позивач народилася в селі Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області. Відповідно до атестата НОМЕР_4 позивач у 2006 році закінчила Вознесенську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної ради Запорізької області.

Відповідно до відміток у паспорті позивача та довідки Костянтинівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області від 29.07.2026 № 626/03-08/2026, складеної за відомостями Єдиної інформаційної аналітичної системи, позивач з 13.04.2005 по 28.11.2013 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області 04.05.2000 на ім`я матері позивачки - ОСОБА_4 , остання з 29.08.1984 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому на сторінці 9 паспорта до відомостей про дітей внесено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 12.08.2026 № 2026/013837000 та відміткою в паспорті з 28.11.2013 місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

18.11.2025 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1616, за яким позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33360612101) за 2 399 500,00 грн.

Право власності позивача на вказану квартиру зареєстровано 18.11.2025, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 18.11.2025 № 452525313 (номер відомостей про речове право 62367906).

Відповідно до платіжної інструкції № 9K55-HABE-0C94-X301 від 18.11.2025 позивач сплатила 23995,00 грн з призначенням платежу «101 Збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна» на рахунок ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24140500.

Зазначені обставини також встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі № 160/10198/26.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.07.2026 № 488112527 за позивачем зареєстровано право власності лише на квартиру АДРЕСА_1 . У Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо позивача відсутні.

10.04.2026 позивач вперше звернулася до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору. Листом від 14.04.2026 № 44070-37415/Т-01/8-0400/26 відповідач відмовив у складанні подання та зазначив, що для розгляду заяви позивачу необхідно надати, зокрема, довідку про реєстрацію місця проживання після 1992 року по 28.11.2013 та довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року по 18.11.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі № 160/10198/26 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що до заяви від 10.04.2026 позивач не надала інформаційної довідки з архівною складовою та будь-яких документів щодо невикористання житлових чеків. Водночас суд зазначив, що цей висновок не змінює правової природи сплачених позивачем коштів та не позбавляє її права повторно звернутися до відповідача з відповідним обсягом належних доказів.

12.08.2026 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору, в якій підтвердила, що вона не мала та не набувала права власності на житло, зокрема не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала житло, у тому числі частку у праві спільної сумісної чи спільної часткової власності. До заяви позивач долучила, зокрема:

- засвідчені копії всіх сторінок паспорта та картки платника податків;

- довідку Костянтинівської сільської військової адміністрації від 29.07.2026 № 626/03-08/2026 про реєстрацію місця проживання;

- витяг з реєстру територіальної громади від 12.08.2026;

- лист Мелітопольської районної військової адміністрації Запорізької області від 04.08.2026 № Т-073-Ел, яким звернення позивача про видачу довідки щодо невикористання житлових чеків направлено за належністю до Костянтинівської сільської військової адміністрації;

- лист Костянтинівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області від 03.08.2026 № 650/03-08/2026, згідно з яким територія громади перебуває під тимчасовою окупацією з 24.02.2022, паперові та електронні носії інформації, зокрема форми реєстрації, книги погосподарського обліку, облікові бази та архіви громади залишились на тимчасово окупованій території та є недоступними, у зв`язку з чим військова адміністрація не має можливості надати інформацію щодо використання або невикористання позивачем житлових чеків за період її проживання (реєстрації) на території громади;

- лист Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 12.08.2026 № Т-158-05-1.1./152, згідно з яким видача довідки про невикористання приватизаційних житлових чеків не входить до її повноважень, облік використання житлових чеків здійснюється установами АТ «Ощадбанк», а відповідно до журналу реєстрації рішень органу приватизації запис про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 28.11.2013 по 18.11.2025 відсутній;

- лист філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 28.07.2026 № ЕЛ-63561/104.16-03/2026, згідно з яким довідки про використання/невикористання житлових чеків видаються на підставі паперових Списків та Журналів, однак банк не здійснює видачу таких довідок за місцями проживання громадян на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів;

- лист філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 30.07.2026 № ЕЛ-64385/107.40/0325-05/2026, наданий на заяву позивача щодо інформації про використання/невикористання нею житлових чеків для приватизації житла за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Вознесенка, вул. Городня, буд. 128, згідно з яким довідки видаються на підставі Списків та Журналів, які існують лише в документарній формі, однак наразі АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу таких довідок за місцями проживання громадян у територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів;

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини Реєстру від 30.07.2026;

- копії договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру речових прав, платіжної інструкції про сплату збору та рішення суду у справі № 160/10198/26.

Листом від 19.08.2026 № 97512-76952/Т-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що документи надійшли не в повному обсязі, а саме відсутні довідка про реєстрацію місця проживання після 1992 року по 13.04.2005 та довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року по 18.11.2025, а долучені довідки Добропільської військової адміністрації та філій АТ «Ощадбанк» не підтверджують дані про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року по дату договору купівлі-продажу. З огляду на це відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для складання подання на повернення збору та зазначив, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 дійшов висновку, що якщо особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Отже, вирішальним для цієї справи є питання, чи підтвердила позивач перед відповідачем факт придбання житла вперше у спосіб, визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.

Суд зазначає, що до заяви від 12.08.2026 позивач надала заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру від 30.07.2026, згідно з якою за позивачем зареєстровано право власності лише на придбану 18.11.2025 квартиру, а в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості щодо позивача відсутні. Тим самим позивач усунула недоліки, встановлені рішенням суду у справі № 160/10198/26, в частині відомостей з архівної складової Реєстру.

Посилання відповідача на те, що до 01.01.2013 реєстрація прав власності здійснювалась за заявницьким принципом, суд оцінює критично, оскільки Порядок № 1740 визначає саме відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням його архівної складової як належний доказ відсутності зареєстрованих за особою прав власності на житло. Будь-яких доказів набуття позивачем права власності на інше житло відповідач не надав.

Щодо даних про невикористання житлових чеків суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Як встановлено судом, з 13.04.2005 по 28.11.2013 позивач була зареєстрована в с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, а з 28.11.2013 - у м. Добропілля Донецької області.

Щодо періоду проживання позивача у м. Добропілля, то згідно з листом Добропільської міської військової адміністрації від 12.08.2026 № Т-158-05-1.1./152 за даними журналу реєстрації рішень органу приватизації запис про приватизацію квартири за місцем реєстрації позивача за період з 28.11.2013 по 18.11.2025 відсутній, тобто цей період охоплено відомостями органу приватизації.

Щодо періоду проживання позивача у с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, то Костянтинівська сільська військова адміністрація листом від 03.08.2026 № 650/03-08/2026 повідомила, що територія громади перебуває під тимчасовою окупацією з 24.02.2022, усі паперові та електронні носії інформації, облікові бази та архіви громади залишились на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим надати інформацію щодо використання або невикористання позивачем житлових чеків неможливо. Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», до якої позивач звернулася саме щодо адреси: с. Вознесенка, вул. Городня, буд. 128, листом від 30.07.2026 № ЕЛ-64385/107.40/0325-05/2026 також повідомила, що банк не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян у територіальних громадах, які перебувають у тимчасовій окупації, з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до Списків та Журналів, які існують лише в документарній формі. Аналогічна інформація міститься в листі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» від 28.07.2026 № ЕЛ-63561/104.16-03/2026.

Щодо періоду до 13.04.2005, то суд враховує, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, отримала паспорт громадянина України у 2005 році та у 2006 році закінчила Вознесенську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної ради Запорізької області, тобто до 13.04.2005 позивач була малолітньою, а згодом - неповнолітньою особою. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, а фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може вибрати місце проживання самостійно. Згідно з паспортом матері позивача - ОСОБА_4 остання з 1984 року зареєстрована в АДРЕСА_2 , тобто за тією самою адресою, за якою з 13.04.2005, після отримання паспорта, було зареєстровано місце проживання позивача, а позивач внесена до паспорта матері як її дитина.

Сукупність зазначених доказів (паспорта матері, свідоцтва про народження, атестата) підтверджує, що з народження і до 2013 року позивач безперервно проживала в с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області. Відомості про будь-яке інше місце проживання позивача у цей період у матеріалах справи відсутні, і відповідач на такі обставини не посилається.

Те, що копії паспорта матері, свідоцтва про народження та атестата подані позивачем разом з позовною заявою, не перешкоджає їх оцінці судом, оскільки відповідач у листі від 19.08.2026 сам зазначив, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку, а відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює всі докази, які є у справі. Довідка про реєстрацію місця проживання позивача за цей період, а також дані про невикористання житлових чеків за цим місцем проживання не можуть бути отримані з тих самих причин - через тимчасову окупацію території громади.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території). Тобто сам законодавець, визначаючи порядок підтвердження невикористання житлових чеків, виходить з об`єктивної неможливості отримання таких довідок щодо тимчасово окупованих територій.

Таким чином, позивач вчинила всі залежні від неї дії для отримання документів, передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740: звернулася до органів місцевої влади за всіма місцями свого проживання та до установ АТ «Ощадбанк», які здійснюють облік використання житлових чеків, і отримала від них відповіді. Відсутність довідок щодо періоду проживання на території Костянтинівської сільської територіальної громади зумовлена виключно тимчасовою окупацією цієї території, тобто обставинами, які не залежать від позивача.

Суд зазначає, що вимога відповідача надати документ, отримання якого є об`єктивно неможливим, фактично позбавляє позивача можливості реалізувати передбачене законом право на звільнення від сплати збору, а отже, і право на повернення безпідставно сплачених коштів. Такий підхід не відповідає меті правового регулювання та принципу пропорційності, закріпленому у пункті 8 частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень має приймати рішення з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно з яким державні органи не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу і помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд звертає увагу, що у листі від 19.08.2026 відповідач не навів жодних даних, які б свідчили про використання позивачем житлових чеків чи набуття нею права власності на інше житло, а його відмова ґрунтується виключно на формальній відсутності довідок, отримання яких є неможливим. При цьому відповідач сам зазначив, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

Оцінивши подані позивачем докази в їх сукупності, а саме: заяву позивача про те, що вона не має та не набувала права власності на житло; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням його архівної складової про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на інше житло; відомості органу приватизації про відсутність запису про приватизацію за місцем проживання позивача з 28.11.2013; документи, що підтверджують її проживання з народження до 2013 року на території, яка нині тимчасово окупована, та об`єктивну неможливість отримати за цей період довідки, - суд дійшов висновку, що позивач належним чином підтвердила факт придбання житла вперше.

Суд також зазначає, що рішення у справі № 160/10198/26 не перешкоджає розгляду цієї справи, оскільки предметом оскарження в ній є інша відмова відповідача, надана за результатами розгляду нової заяви позивача від 12.08.2026, до якої долучено інший обсяг доказів.

Отже, позивач не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , а сплачені нею 23995,00 грн є безпідставно сплаченими коштами, які підлягають поверненню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача сформувати та подати до органу Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору суд зазначає таке.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Оскільки органом, що контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є Пенсійний фонд України, саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та подання до органу Державної казначейської служби України подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, що визнає і сам відповідач у відзиві на позов.

За таких обставин відмова відповідача у формуванні та поданні до органу Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу сплаченого збору є протиправною, а позовні вимоги про зобов`язання відповідача сформувати та подати таке подання належать до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності своєї відмови у формуванні подання про повернення позивачу сплаченого збору.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.08.2026 код документи 8425-3534-3850-0714, а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, місцезнаходження: вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1, м. Дніпро, 49000), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 23995,00 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять грн 00 коп.), сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 9K55-HABE-0C94-X301 від 18.11.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 23995,00 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять грн 00 коп.), сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 9K55-HABE-0C94-X301 від 18.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун