Ухвала суду № 140613838, 13.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32420/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, заборону вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з наступними вимогами:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення 67-ї сесії VIII скликання Обухівської селищної ради від 06.10.2026 року «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності...» у частині надання дозволу на проведення інвентаризації земель з подальшим формуванням земельних ділянок на територію, яка відповідає координатам та графічним матеріалам земельної ділянки, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою під городництво від 23.02.2026 (яка була предметом розгляду у справі № 160/23953/26);

заборонити відповідачу Обухівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, яка відповідає координатам та графічним матеріалам, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою під городництво від 23.02.2026 (яка була предметом розгляду у судовій справі Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/23953/26 рішення по справі від 06.10.2026 року ) до виконання рішення суду по справі № 160/23953/26 від 06.10.2026 року, щодо повторного розгляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту зумлеустрою для надання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду для городництва.

Також 12.10.2026 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд До набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони:

1.Обухівській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338339), виконавчим органам ради та будь-яким залученим нею землевпорядним організаціям - вчиняти будь-які дії щодо розробки, погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації або формування земельних ділянок на територію площею 0,60 га, яка відповідає графічним матеріалам, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою від 23.02.2026. Державним кадастровим реєстраторам територіальних органів Держгеокадастру вчиняти будь-які дії щодо здійснення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі (з присвоєнням кадастрових номерів) земельних ділянок, територія яких повністю або частково накладається на територію площею 0,60 га, яка відповідає графічним матеріалам, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою від 23.02.2026, на яку претендує ОСОБА_1 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від. 06.10.2026 року по справі № 160/23953/26.

2.Заборонити відповідачу Обухівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, яка відповідає координатам та графічним матеріалам, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою під городництво від 23.02.2026 (яка була предметом розгляду у судовій справі № 160/23953/26) до виконання рішення суду по справі № 160/23953/26 від 06.10.2026 року, щодо повторного розгляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для надання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду для городництва.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 у справі № 160/23953/26 відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача щодо відведення 0,60 га під городництво (01.07). Однак, оскаржуваним рішенням відповідача від 06.10.2026 року відповідач запустив процедуру інвентаризації масиву, до якого входить земельна ділянка з координатами, на яку претендує позивач згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10. 2026 року по справі № 160/23953/26, з метою зміни їх цільового призначення на житлову забудову (02.01). Якщо до моменту вирішення даної справи по суті відповідач (через підрядну землевпорядну організацію) встигне розробити технічну документацію, а кадастровий реєстратор внесе ці дані до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера та коду 02.01(під будівництво), об`єкт спору (вільна земля під городництво) буде юридично та фактично знищений.

У разі формування земельної ділянки із цільовим призначенням 02.01 відповідач під час повторного розгляду заяви позивача (на виконання рішення суду у справі № 160/23953/26) матиме стовідсоткову, формально законну підставу для відмови (ч. 3 ст. 123 ЗК України - невідповідність цільового призначення). Таким чином, відповідач формально «виконає» судове рішення (шляхом повторного розгляду заяви), проте сам судовий захист, за яким звертався позивач, втратить будь-який практичний сенс.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, у постановах Верховного Суду від 09.01.2025 по справі № 600/1928/24-а, від 14.01.2025 у справі № 280/9045/24.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Судом установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 у справі № 160/23953/26 позов адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення шістдесят третьої сесії восьмого скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.06.2026 № 1614 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва». Зобов`язано Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області, для подальшого отримання її в оренду для городництва, та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Отже, рішенням суду у справі № 160/23953/26 зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області, для подальшого отримання її в оренду для городництва, та прийняти відповідне рішення.

Рішення суду не набрало законної сили.

Як зазначає представник позивача, 06 жовтня 2026 року, на пленарному засіданні 67-ї сесії VIII скликання відповідач прийняв рішення щодо проведення інвентаризації земель, яким був затверджений офіційний Проект рішення від 22 вересня 2026 року під назвою «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності». Зазначене рішення сторона позивача до суду не надала.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, формування земельних ділянок, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями:

а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;

б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву;

виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.

Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, представник позивача фактично просить суд вжити заходи забезпечення позову з метою забезпечення виконання рішення суду у справі № 160/23953/26, оскільки, як він сам зазначає, у разі формування земельної ділянки із цільовим призначенням 02.01 відповідач під час повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення суду у справі № 160/23953/26 формально виконає рішення суду, проте сам судовий захист, за яким звертався позивач, втратить практичний сенс.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову в одній справі, яким фактично буде забезпечено позов в іншій справі, є неприпустимим.

Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, забезпечення позову можливе і на стадії апеляційного оскарження рішення. Тобто позивач не позбавлений можливості вжити заходів щодо забезпечення позову у справі № 160/23953/26.

Також суд зазначає, що позивач не надав доказів очевидної протиправності рішення відповідача щодо інвентаризації земель. Судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Підсумовуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, заборону вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун