Ухвала суду № 140613778, 13.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 рокуСправа №160/21956/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

за участі секретаря судового засідання Беседі Г.Р.

за участі:

представника позивача Ольховський О.Г.

представника відповідача не з`явився (повідомлений належним чином)

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/21956/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

21.09.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/21956/24 в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:

1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №160/21956/24 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: якого саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано при перерахунку та в якій послідовності його збільшено на коефіцієнти 1,197 і 1,0796; розміру пенсії, що фактично виплачується Позивачу щомісяця, починаючи з 13.02.2024; сум пенсії, донарахованих за минулий період, дат і сум їх фактичної виплати та залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати.

2. На підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

3. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту або неподання звіту у встановлений судом строк - накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, половина суми якого відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України стягується на користь Позивача, а також встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

4. За наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата ОСОБА_1 пенсії у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу.

Вказана заява мотивована тим, що фактично позивачу виплачується пенсія, обчислена із показника середньої заробітної плати, похідного від показника 3764,40 грн станом на 01.10.2017 (7994,47 грн - з 01.03.2024; 8913,83 грн - з 01.03.2025; 9992,40 грн - з 01.03.2026), а саме: 8183,48 грн - з 01.03.2024; 8619,67 грн - з 01.04.2024; 9578,95 грн - з 01.03.2025; 10704,35 грн - з 01.03.2026; 11087,64 грн - з 01.04.2026.

Тобто відповідач продовжує застосовувати саме той підхід, який постановою від 21.01.2025 визнано таким, що не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, станом на день подання цієї заяви постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24 не виконана, що прямо підтверджується листами самого відповідача.

Ухвалою від 30 вересня 2026 року суд призначив до розгляду заяву до розгляду у судовому засіданні на 08 жовтня 2026 року о 14:30 год.

08.10.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало пояснення , де вказує, що сума доплати пенсії за період з 13.02.2024 року по 28.02.2024 року складає 1,49 грн та виплачена 23.07.2025 року, через ПАТ КБ Приватбанк.

За період з 01.03.2024 по 31.03.2024 в результаті проведеного перерахунку за рішенням суду виникла переплата пенсії в сумі 1087,00 грн, яка відповідно ч.1 ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування утримана по 20 % від розміру пенсії в липні 2025 року. Була переглянута пенсійна справа та проведено перерахунок згідно із рішенням суду з 13.02.2024 року. В результаті перерахунку нараховано доплату в сумі 1089,74 за березень 2024 року, яка буде нарахована на відомість листопада 2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги заяви пор встановлення судового контролю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд встановив таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року по справі № 160/21956/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі № 160/21956/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/21956/24 - скасовано та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії починаючи з 13 лютого 2024 р. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, а з 01 березня 2024 р. в розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 13 лютого 2024 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, а з 01 березня 2024 року в розмірі 1,0796, та у зв`язку із цим провести їй перерахунок та виплату пенсії за віком.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині періоду з 01 травня 2020 року по 12 лютого 2024 року включно - залишено без розгляду.

На адвокатський запит представника позивача від 18.06.2026 № 16552- 06/2026 Відповідач листом від 26.06.2026 № 0400-010303-8/122447 надав власні розрахунки, з яких убачається таке:

для обчислення пенсії позивача враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 20162018 роки у розмірі 6188,89 грн; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,91793;

на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 160/21956/24 ОСОБА_1 з 13.02.2024 проведено перерахунок пенсії … із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 (6188,89 грн х 1,197 = 7408,10 грн), загальний розмір пенсії з 13.02.2024 - 7600,42 грн;

з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії … із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,0796 (6188,89 грн х 1,0796 = 6681,53 грн), загальний розмір пенсії з 01.03.2024 - 7096,48 грн;

при проведенні перерахунку на виконання вищезазначеної постанови розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується, у зв`язку з чим перерахунок на виконання судового рішення фактично не застосовано.

Відповідач повідомив суд, що була переглянута пенсійна справа та проведено перерахунок згідно із рішенням суду з 13.02.2024 року. В результаті перерахунку нараховано доплату в сумі 1089,74 за березень 2024 року, яка буде нарахована на відомість листопада 2026 року.

Доказів повного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 160/21956/24, відповідач суду не надав.

На теперішній час виплата пенсії не поновлювалась і не виплачувалась.

Надаючи оцінку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 382 КАС України, якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).

Відповідно до ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.97 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Суд зазначає, що доказів постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24, відповідач до суду не надав.

З огляду на викладене суд погоджується з твердженнями представника позивача про те, що на дату подання до суду заяви в порядку статті 382 КАС України відповідач не виконав належним чином постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24, тобто на теперішній час виплата пенсії не поновлювалась і не виплачувалась, що підтверджується наданими пояснення відповідача від 07.10.2026 року.

Таким чином, на момент розгляду поданої заяви про встановлення судового контролю, докази повного виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.

Процесуальне законодавство не обмежує суд строками, які він встановлює для подання такого звіту.

З огляду на викладене, суд вважає можливим встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24 та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення суду в повному обсязі, а саме: з якого саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано при перерахунку та в якій послідовності його збільшено на коефіцієнти 1,197 і 1,0796; розміру пенсії, що фактично виплачується Позивачу щомісяця, починаючи з 13.02.2024; сум пенсії, донарахованих за минулий період, дат і сум їх фактичної виплати та залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати.

Стосовно вимог позивача За наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата ОСОБА_1 пенсії у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу, суд вказує, що у заяві заявник посилається, зокрема, на ст. 382 та ст. 378 КАС України.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із статтею 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, як видно норми статей 382 та 378 КАС України містять різні за своєю правовою природою процесуальні інструменти, які застосовуються на стадії виконання судового рішення або після його ухвалення, і кожен із них має самостійне призначення, підстави застосування та процесуальний порядок розгляду.

По-перше, стаття 382 КАС України передбачає механізм судового контролю за виконанням судового рішення, який полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Це не є способом зміни рішення або порядку його виконання, а виключно інструментом контролю за вже визначеним обов`язком.

По-друге, стаття 378 КАС України регламентує питання відстрочення, розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання. Йдеться про процесуальні дії, які безпосередньо впливають на механізм реалізації судового рішення, змінюючи умови або спосіб його виконання.

Таким чином, зазначені процесуальні інструменти: мають різну правову природу; переслідують різні цілі (контроль, зміна порядку виконання); регламентуються окремими нормами КАС України; передбачають різні строки та процедури розгляду.

Кожна із зазначених статей регулює окремий інститут: контроль, зміну виконання. Їх одночасне застосування не є можливим, оскільки вони не є взаємодоповнюючими в межах одного процесуального звернення.

Зокрема, встановлення судового контролю (ст. 382) передбачає, що спосіб і порядок виконання вже визначені та не потребують коригування. Водночас вимога про зміну способу виконання (ст. 378) свідчить про необхідність саме перегляду цих умов. Тобто одночасне заявлення цих вимог є логічно суперечливим.

Об`єднання таких вимог ускладнює їх розгляд і суперечить принципу процесуальної визначеності.

Оскільки кожен із зазначених інститутів врегульований окремою статтею КАС України, має самостійне призначення та різний процесуальний порядок застосування, їх поєднання в одній заяві є юридично необґрунтованим та поєднання вимоги про встановлення судового контролю зі зміною способу виконання рішення є взаємовиключними за своєю суттю. Оптимальним є подання окремих заяв залежно від конкретної процесуальної потреби.

То в цій частині заяви слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, у суду наразі відсутня потреба у додатковому стимулюванні відповідача до виконання рішення, шляхом накладення штрафу, водночас, згаданих захід контролю може бути застосований у разі подальшого нехтування у виконанні судового рішення в повному обсязі.

З огляду на встановлені обставини справи заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 160/21956/24 - задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21956/24 та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення суду в повному обсязі, а саме: з якого саме показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано при перерахунку та в якій послідовності його збільшено на коефіцієнти 1,197 і 1,0796; розміру пенсії, що фактично виплачується Позивачу щомісяця, починаючи з 13.02.2024; сум пенсії, донарахованих за минулий період, дат і сум їх фактичної виплати та залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати.

Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 13.10.2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук