Ухвала суду № 140613764, 13.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 рокуСправа № 160/18217/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного управління надання безоплатної правничої допомоги Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № В-БВПД/005/02.2.5.-03/2 від 13.11.2025;

- зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правничу допомогу згідно Закону україни «Про безоплатну правничу допомогу» за заявою від від 11 квітня 2025 року про палання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 позовну заяву передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07.10.2026 справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2026 передана для розгляду судді Ремез К.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2026 у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору відмовлено, підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені позивачкою у заяві про поновлення пропущеного з поважних причин строку, визнано неповажними, а позовну заяву залишено без руху з наданням позивачці десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням дати отримання копії оскаржуваного наказу, причин пропуску строку та доказів їх поважності, а також документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн або клопотання про звільнення від сплати судового збору (зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати) з доказами майнового стану.

12.10.2026 на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2026 до суду надійшло клопотання позивачки про долучення документів, до якого додано уточнену заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку з додатками та уточнене клопотання про звільнення від сплати судового збору з додатками.

Згідно з частиною 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Перевіривши подані позивачкою документи, суд встановив таке.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, позов залишається без руху; при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд оцінює тривалість пропущеного строку, те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку, а також поведінку особи протягом цього строку, дії, які вона вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду (постанова Верховного Суду від 06.04.2026 у справі № 460/2933/24).

У уточненій заяві про поновлення строку позивачка зазначає, що копію наказу Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2 вона отримала у грудні 2025 року звичайною поштовою кореспонденцією разом із листом відповідача від 21.11.2025 № 005/02.2-03/3053. Відправлення звичайною (простою) поштовою кореспонденцією не передбачає фіксації дати його вручення адресату, а доказів, які б свідчили про отримання позивачкою оскаржуваного наказу в іншу дату, матеріали справи не містять.

Далі позивачка зазначає, що 13.05.2026 вона звернулася до відповідача із заявою про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва її інтересів у суді з питання скасування наказу від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2. Наказом відповідача від 19.05.2026 їй надано безоплатну вторинну правничу допомогу, і дорученням від 22.05.2026 № 3-04-2026-001533ЦАС для надання такої допомоги призначено адвоката Куценка Валерія Анатолійовича. Позовну заяву, заяву про поновлення строку та клопотання про звільнення від сплати судового збору, підготовлені адвокатом, позивачка отримала 24.06.2026 і 26.06.2026 особисто подала до суду.

На підтвердження цих обставин позивачка надала копії листа відповідача від 21.11.2025 № 005/02.2-03/3053, наказу від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2, своєї заяви про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 13.05.2026, доручення від 22.05.2026 № 3-04-2026-001533ЦАС і примірника позовної заяви з відміткою про дату його отримання від адвоката.

Оцінивши наведені причини та подані докази, суд зазначає таке.

По-перше, шестимісячний строк звернення до суду, обчислений з грудня 2025 року, сплинув у червні 2026 року, а позовну заяву подано 26.06.2026. Отже, строк звернення до суду пропущено на незначний період - не більше ніж на двадцять п`ять днів.

По-друге, у межах строку звернення до суду позивачка вчинила дії, спрямовані на підготовку до звернення до суду: звернулася до відповідача - органу, на який законом покладено забезпечення доступу до правосуддя осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, із заявою про надання такої допомоги саме для оскарження наказу від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2. Факт звернення підтверджується не лише копією заяви, а й дорученням від 22.05.2026 № 3-04-2026-001533ЦАС, виданим на підставі наказу відповідача від 19.05.2026 з питання скасування саме цього наказу.

По-третє, тривалість процедури призначення адвоката, підготовки ним позовної заяви та передання її клієнтові не залежала від волі позивачки. Після отримання підготовлених адвокатом документів 24.06.2026 позивачка звернулася до суду через два дні 26.06.2026, тобто діяла добросовісно і без зволікань.

По-четверте, суд враховує, що позивачка є особою з інвалідністю III групи та внутрішньо переміщеною особою.

Наведені обставини відрізняють цю справу від справи № 460/2933/24, у якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неповажність причин пропуску строку, оскільки позивачка не надала доказів того, що упродовж тривалого часу (десяти місяців) вона вчиняла дії, пов`язані з поданням позову. У цій справі позивачка такі докази надала, а пропущений строк є незначним.

За таких обставин суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а строк звернення до суду таким, що підлягає поновленню.

Щодо судового збору.

За подання позовної заяви позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що визначено ухвалою суду від 08.10.2026.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умов, визначених цією частиною, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву (пункт 1). Відповідно до частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Частиною 3 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», законодавець визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для цього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Водночас норми частини 1 статті 133 КАС України та частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є самостійними і не конкурують між собою: суд за клопотанням позивача, враховуючи його майновий стан, може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору за подання адміністративного позову на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/263/23).

З поданих позивачкою документів вбачається, що за 2025 рік їй виплачено пенсію по інвалідності у загальній сумі 39190,00 грн (довідка про доходи № 9884 9384 5138 5831, сформована 10.10.2026). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 09.10.2026 за окремі місяці 2025 року позивачці також нараховувалися соціальні виплати з відповідних бюджетів. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2026 № 497549083 відомості про належні позивачці речові права на нерухоме майно відсутні. Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.06.2025 № 150/25/1357/Р позивачці безстроково встановлено III групу інвалідності. Шлюб позивачки розірвано у 1999 році, позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи.

Розмір судового збору (1331,20 грн) становить близько 3,4 відсотка річного розміру пенсії позивачки за 2025 рік, а з урахуванням соціальних виплат - ще менше. Отже, умова, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, відсутня, а тому підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI немає. Посилання позивачки на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018 суд відхиляє, оскільки це рішення стосується оподаткування пенсій, а не визначення розміру доходів особи для цілей статті 8 Закону № 3674-VI.

Разом з тим, оцінюючи майновий стан позивачки в цілому, суд враховує, що єдиним джерелом її доходу є пенсія по інвалідності в розмірі 3323,00 грн на місяць та соціальні виплати, вона не має у власності нерухомого майна, проживає одна, є особою з інвалідністю та внутрішньо переміщеною особою. За таких обставин одночасна сплата судового збору до відкриття провадження може обмежити доступ позивачки до правосуддя, тому суд вважає за можливе на підставі частини 1 статті 133 КАС України відстрочити позивачці сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі, задовольнивши її клопотання частково.

Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Отже, недоліки позовної заяви усунуто, і вона вважається поданою 26.06.2026. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

Так, відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що ця справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 121, 122, 123, 133, 169, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного з поважних причин строку задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) до ухвалення рішення у цій справі.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 12.11.2026 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Янгеля, 4.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Ремез К.І.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовних матеріалів.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 11 статті 44 КАС України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя К.І. Ремез