Рішення № 140613562, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 160/19343/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046050029172 від 18.06.2026 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, визначеного ст. 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 31.07.1995 року по 31.03.2008 року - 12 років 8 місяців, з 26.10.2018 року по теперішній час - 5 років 7 місяців 8 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з 09 червня 2026 року.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження.

29.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

12.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №046050029172 від 18.06.2026 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, визначеного ст. 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страховий стаж особи становить 34 роки 8 місяців. До страхового стажу за наданими документами зараховано всі періоди. Пільговий стаж за Списком № 2 обчислений з урахуванням пункту 4 статті 24 Закону працівників атестації робочих місць за умовами праці для визначення права що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, становить 11 років 5 місяців 28 днів.

Відповідно до витягу з пенсійної справи позивача щодо стажу для розрахунку стажу встановлено, що до пільгового періоду за списком №2 не зараховано період роботи позивача з 31.07.1995 року по 30.09.1997 року, з 26.02.1998 року по 31.03.2008 року та з 01.03.2024 року по 31.05.2026 року, причини не зарахування такого стажу спірне рішення не містить.

Позивач не погоджується із вказаною відмовою відповідача у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу та вважає її такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.08.1993 року:

- 31.07.1995 року прийнята санітаркою обслуговування психічно хворих (наказ №153-к від 31.07.1995 року);

- проведена атестація робочих місць по списку №2 на підставі Пр №92-а від 10.09.1994 року;

- 01.10.1997 року переведена санітаркою-буфетниця по обслуговуванню психічно хворих (наказ №164-к від 01.10.1997 року);

- 26.02.1998 року переведена молодшою медичною сестрою по обслуговуванню психічно хворих (наказ №41 від 26.02.1998 року);

- 06.10.1999 року проведена атестація робочих місць молодша сестра по списку №2 (наказ №97 від 06.10.1999 року);

- на підставі рішення Дніпропетровської облради №301-13/ХХІІ від 20.10.2000 року Гейківська обласна психоневрологічна лікарня перейменовано в обласний комунальний заклад Гейківська психо неврологічна лікарня (наказ №137 від 25.07.2003 року);

- 27.12.2004 року проведена атестація робочих місць молодшої медсестри по списку №2 (наказ №178 від 27.12.2004 року);

- 01.04.2008 року переведена кухонним робітником (наказ №67-к від 12.03.2008 року);

- 01.04.2011 року переведена молодшою медичною сестрою клініко-діагностичної лабораторії (наказ №173-к від 31.03.2011 року);

- 05.04.2013 року на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №426-18/п від 15.03.2013 року обласний комунальний заклад «Гейківська психоневрологічна лікарня» перейменовано в комунальний заклад «Гейківська психоневрологічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради (наказ №140 від 05.04.2013 року);

- 26.10.2018 року переведена молодшою медичною сестрою з догляду за хворими (наказ №555-к від 24.10.2018 року);

- проведена атестація робочих місць молодшої медичної сестри з догляду за хворими за списом №2 на підставі наказу №201 від 15.12.2014 року;

- 19.06.2019 року на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №388-14/VІІ від 19.10.2018 року КЗ «Гейківська психоневрологічна лікарня» ДОР» реорганізовано в комунальне підприємство «Гейківська психоневрологічна лікарня» ДОР

- 12.12.2019 року проведена атестація робочих місць молодшої медичної сестри з догляду за хворими за списком №2 (наказ №234 від 13.12.2019 року);

- 10.01.2020 року на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №551-20/VІІ від 13.12.2019 року змінено назву КП «Гейківська психоневрологічна лікарня» ДОР» на КП «Гейківська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» (наказ №30 від 10.01.2020 року);

- 29.02.2024 року звільнена з роботи по переведенню до КП «ДБКЛ ПД`ДОР за ст.36 п.5 КЗпП України (наказ №23 від 12.02.2024 року);

- Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР 01.03.2024 року прийнята на посаду молодшої медичної сестри палатної у №23 відділення психіатричне (наказ №1-о від 01.03.2024 року);

- 11.03.2024 року проведена атестація робочих місць молодшої медичної сестри палатної за списком №2 (наказ №102/3 від 11.03.2024 року);

- 01.08.2024 року переведена у №25 відділення геронтопсихіатричне на 50 ліжок з них 10 ліжок паліативних (наказ №77-о-г від 31.07.2024 року);

- 09.08.2024 року проведена атестація робочих місць молодшої медичної сестри палатної за списком №2 (наказ №204/1 від 09.08.2024 року);

- 01.11.2024 року відділення у 25 гепонтопсихіатрична 50 ліжок з них 10 ліжок паліативних (центр) змінено на відділення №17 геронтопсихіатричне на 60 ліжок з них 10 ліжок паліативних (наказ №235 від 24.10.2024 року);

- 01.04.2025 року переведена зі штату №17 відділення до штату №24 відділення (наказ №76-о-г від 01.04.2025 року);

- проведена атестація робочих місць молодшої медичної сестри палатної за списком №2 на підставі наказу №102/3 від 11.03.2024 року;

- 19.09.2025 року змінено назву КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР на Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради».

Зазначені записи про прийняття, переведення та звільнення позивача з даних робіт є послідовними, а також скріплені печаткою та підписом відповідальної посадової особи, та є відмітка, що позивач працювала за списком №2 та відмітка про проведення атестації робочого місця, а тому не викликають сумніву у їх достовірності.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

Вищевказані періоди також підтверджуються довідкою Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» №227 від 03.06.2026 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працює повний робочий день в комунальному некомерційному товариству «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради»:

- За період з 31.07.1995 року (наказ №153-к від 31.07.1995 року) по 30.09.1997 рік - санітарка по обслуговуванню психічно хворих. Робота санітарки по обслуговуванню психічно хворих зараховується до пільгового стажу, згідно Списку №2, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991 року, розділ ХХІV, 22600000-17546, робітники, які безпосередньо обслуговують хворих, позиція 226000000в, п.п. «в», «молодший медичний персонал»;

- За період з 01.10.1997 року (наказ №164-к від 01.10.1997 року) по 25.02.1998 рік - санітарка - буфетниця по обслуговуванню психічно хворих. Робота санітарки - буфетниці по обслуговуванню психічно хворих зараховується до пільгового стажу, згідно Списку №2, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991 року, розділ ХХІV, 22600000-17546, робітники, які безпосередньо обслуговують хворих, позиція 22600000в, п.п. «в», «молодший медичний персонал».

- За період з 26.02.1998 року (наказ №41 від 26.02.1998 року) по 31.03.2008 рік - молодша медична сестра по обслуговуванню психічно хворих. Робота молодшою медичною сестрою по обслуговуванню психічно хворих зараховується до пільгового стажу, згідно Списку №2, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», розділ ХХІV, робітники, які безпосередньо обслуговують хворих, позиція 22600000 п.п. «в», «молодший медичний персонал».

- За період з 01.04.2008 року (наказ №67-к від 12.03.2008 року) по 31.03.2011 рік - кухонний робітник. За період з 01.04.2011 року (наказ №173-к від 31.03.2011 року) по 25.10.2018 рік - молодша медична сестра клініко-діагностичної лабораторії.

- За період з 26.10.2018 року (наказ №555-к від 24.10.2018 року) по 29.02.2024 рік(наказ №23-к від 12.02.2024 року) - молодша медична сестра з догляду за хворими. Робота молодшою медичною сестрою з догляду за хворими зараховується до пільгового стажу, згідно Списку №2, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» Список №2, розділ ХХІV «молодший медичний персонал».

- З 01.03.2024 року (наказ №1-о-г п.176 від 01.03.2024 року) по теперішній час - молодша медична сестра палатна. Робота молодшою медичною сестрою палатною зараховується до пільгового стажу, згідно Списку №2, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» Список №2, розділ ХХІV «молодший медичний персонал».

- За період роботи відпусткою по догляду за дитиною, учбовою відпусткою та відпусткою без збереження заробітної плати не користувалась. Пільговий стаж роботи за Списком №2 складає: з 31.07.1995 року по 31.03.2008 року - 12 років 8 місяців, з 26. 10.2018 року по теперішній час 5 років 7 місяців 8 днів.

Підстава для видачі довідки: накази, особова картка форми 11-2 Додаткові відомості: атестація робочих місць затверджена наказами: №92-а від 10.09.1994 року, №97 від 06.10.1999 року, №179 від 27.12.2004 року, №186 від 25.12.2009 року №201 від 15.12.2014 року, №234 від 13.12.2019 року, №102/3 від 11.03.2024 року. Стаж роботи зараховується в подвійному розмірі згідно Закону України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, вказані професії позивача включені до Списку №2, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, постановою КМУ від 11.03.1994 року №162 та відносяться до Списку №2 робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оскільки відповідачем не зазначено причини неврахування відомостей трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо підстав незарахування спірних періодів.

Також, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить відмітки підприємства про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Оскільки відповідачем не зазначено висновок щодо періоду пільгового стажу позивача, не зазначено причини неврахування відомостей трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, та протиправно не зарахував спірні періоди до пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, та те, що трудова книжка містить необхідні записи, що підтверджують пільговий період роботи позивача, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за списком №2 період роботи з 31.07.1995 року по 30.09.1997 року, з 26.02.1998 року по 25.10.2018 року та з 01.03.2024 року по 31.05.2026 року.

При цьому вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 01.10.1997 року по 25.02.1998 року та з 26.10.2018 року по 29.02.2024 року задоволенню не підлягають, оскільки такі періоди зараховані до пільгового стажу позивача за списком №2, що підтверджується розрахунком стажу.

Щодо відмови позивачу у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного віку, суд зазначає наступне.

Дана справа є типовою справою щодо зразкової справи № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021 року, а тому відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи з урахуванням зміни мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частин 2 цього закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У рішенні від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідачем без урахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.

Так, позивач станом на дату звернення до пенсійного органу досягла 50 річного віку, має страховий стаж не менше 20 років (стаж позивача 34 роки 8 місяців) та пільговий стаж по Списку № 2 11 років 05 місяців 28 днів, у зв`язку з чим відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, а відповідач, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права.

Так, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

При цьому суд враховує, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, позивачка має право на призначення пенсії.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії.

Тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з 09 червня 2026 року.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,50 грн., що документально підтверджується квитанцією №0313310006 від 02.07.2026 року.

Враховуючи приписи ст.139 КАС України, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 665,60 грн., бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м.Чернігів, вул.П`ятницька, 83а, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046050029172 від 18.06.2026 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, визначеного ст. 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 періоди роботи з 31.07.1995 року по 30.09.1997 року, з 26.02.1998 року по 25.10.2018 року та з 01.03.2024 року по 31.05.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з 09 червня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв