Рішення № 140613497, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа №160/16444/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, після перерахунку пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року у справі №160/21227/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 №142 від 28.04.2025 наданої Службою зовнішньої розвідки України, з урахуванням усіх надбавок, доплат та індексацій, без обмеження загальної підсумкової суми пенсії максимальним розміром, та без застосування до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» віж 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі №160/21227/25, яке набрало законної сили 18.02.2026, зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 №142 від 28.04.2025, наданої Службою зовнішньої розвідки України, з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем у квітні 2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021. За результатами такого перерахунку фактичний розмір нарахованої пенсії перевищив десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, однак її виплата здійснюється із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії. Так, згідно з протоколом (розрахунком) пенсії за пенсійною справою № 0408022414 станом на 01.03.2026 пенсія нарахована у загальному розмірі 42 783,22 грн, проте до виплати визначена у сумі 25 950,00 грн. Таким чином, відповідач здійснює нарахування пенсії у повному розмірі з урахуванням усіх надбавок, доплат та індексацій, однак фактично виплачує її із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії. 14.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про виплату позивачу перерахованої пенсії на виконання рішення суду у повному фактично нарахованому розмірі, з урахуванням усіх надбавок, доплат та індексацій, без обмеження максимальним розміром пенсії. Листом №0400-010202-8/96628 від 21.05.2026 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило у задоволенні такої заяви, посилаючись на положення статті 43 Закону №2262-ХІІ та зазначаючи, що рішенням суду у справі №160/21227/25 окремо не передбачено виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Разом із зазначеним листом відповідач надав протоколи (розрахунки) перерахунку пенсії та розрахунок доплати заборгованості, що виникла за період з 01.08.2021 до 31.03.2026. Зазначені документи підтверджують факт застосування відповідачем обмеження максимальним розміром пенсії як при здійсненні поточних виплат, так і при визначенні розміру заборгованості. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

30.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі №160/21227/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.08.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 44722,08 грн, яке зазначено у довідці від 28.04.2025 за № 142, наданій Службою зовнішньої розвідки України. Також зазначеним рішенням суду не було зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії та доплати обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі Порядок №821). Доплата пенсії на виконання рішення суду (відкладена) за період з 01.08.2021 до 17.02.2026 становить 198 491,58 грн, з яких у квітні 2026 виплачено 100,00 грн, у травні 2026 виплачено 100,00 грн. Доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили (поточна) за період з 18.02.2026 до 31.03.2026 становить 4 573,06 грн, з яких виплачено у квітні 2026 - 877,00 грн, у травні 2026 - 780,00 грн, за період з 01.04.2026 до 31.05.2026 становить 5142,96 грн. Розмір пенсійної виплати позивача, який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, станом на 01.05.2026 складає 25950,00 грн. Враховуючи зазначене, у відповідності з вимогами Порядку №821, виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду та різницю між перерахованим розміром на виконання рішення суду та отриманим розміром буде проведено в межах виділених бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 12.08.2026 зупинено провадження у справі №160/16444/26 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №320/51895/25.

Ухвалою суду від 14.10.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.10.2026 закрито провадження у справі №160/16444/26 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 без застосування до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821; повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі №160/21227/25 позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом №0400-010202-8/124209 від 30.06.2025, щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 №142 від 28.04.2025, наданої Службою зовнішньої розвідки України;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 №142 від 28.04.2025 наданої Службою зовнішньої розвідки України, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у адміністративній справі №160/21227/25 залишено без змін.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 21.05.2026 №0400-010202-8/96628 повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі №160/21227/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.08.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 44722,08 грн, яке зазначено у довідці від 28.04.2025 за № 142, наданій Службою зовнішньої розвідки України. Також зазначеним рішенням суду не було зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії та доплати обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі Порядок №821). Доплата пенсії на виконання рішення суду (відкладена) за період з 01.08.2021 до 17.02.2026 становить 198 491,58 грн, з яких у квітні 2026 виплачено 100,00 грн, у травні 2026 виплачено 100,00 грн. Доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили (поточна) за період з 18.02.2026 до 31.03.2026 становить 4 573,06 грн, з яких виплачено у квітні 2026 - 877,00 грн, у травні 2026 - 780,00 грн, за період з 01.04.2026 до 31.05.2026 становить 5142,96 грн. Розмір пенсійної виплати позивача, який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, станом на 01.05.2026 складає 25950,00 грн. Враховуючи зазначене, у відповідності з вимогами Порядку №821, виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду та різницю між перерахованим розміром на виконання рішення суду та отриманим розміром буде проведено в межах виділених бюджетних асигнувань.

Матеріали справи містять копії розрахунків по пенсійній справі позивача станом на:

- 01.01.2026, з якої вбачається, що пенсія ОСОБА_1 нараховується в розмірі 40 188,22 грн, а виплачується в сумі 25 950,00 грн;

- 01.03.2026, 01.05.2026 з яких вбачається, що пенсія ОСОБА_1 нараховується в розмірі 42 783,22 грн, а виплачується в сумі 25 950,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з обмеженням граничного розміру, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон №2262-ХІІ.

Закон №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

На підставі пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.

За наведених обставин, станом на час розгляду цієї справи обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону № 2262-ХІІ не застосовуються.

Таким чином, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру, є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1064,96 грн, що документально підтверджується квитанцією №2353-5439-0490-0593 від 11.06.2026.

Враховуючи, що позивачу повернуто 532,48 грн сплаченого судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог, а в іншій частині позовних вимог адміністративний позов задоволено, судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову до суду, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №142 від 28.04.2025, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар