Рішення № 140613488, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа №160/14579/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій позивачка просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо включення до розрахунку заробітку для обчислення пенсії 19 місяців з «нульовим значенням» (з 30.06.2002 по 31.12.2003), щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 03.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 01.08.2010, щодо застосування відносно неї постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з урахуванням висновків суду у справі виключити період з 30.06.2002 по 31.12.2003 із значенням «0» із розрахунку заробітку позивачки для обчислення пенсії, зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 03.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 01.08.2010 та у зв`язку з цим провести перерахунок й виплату сум пенсії, починаючи з 20.01.2025, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у справі №160/4001/25 на відповідача покладено обов`язок зарахувати до її страхового стажу період навчання з 01.09.1995 по 04.03.1998 та період зайнятості згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , зарахувати до її пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Комишівському психоневрологічному інтернаті з 01.01.2011 по 31.08.2022 і повторно розглянути її заяву від 20.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На виконання цього рішення пенсійний орган у листопаді 2025 року повторно розглянув заяву та прийняв рішення про призначення пенсії, проте, обчислюючи її розмір, включив до розрахунку заробітку 19 місяців, протягом яких позивачка не отримувала жодного доходу і не здійснювала доплати страхових внесків, не зарахував до страхового стажу чотири періоди її роботи, підтверджені записами трудової книжки, та застосував до неї постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, хоча жодне судове рішення не зобов`язувало пенсійний орган призначити їй пенсію.

Позивачка наполягає, що включення до розрахунку заробітку місяців, за які заробітна плата (дохід) не нараховувалась і страхові внески не сплачувались, навіть із «нульовим значенням», суперечить статтям 40, 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і штучно зменшує її середній заробіток, а невключення спірних періодів роботи до страхового стажу штучно зменшує коефіцієнт її страхового стажу, тоді як основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Застосування постанови Кабінету Міністрів України № 821 позивачка вважає безпідставним, оскільки рішенням у справі № 160/4001/25 пенсійний орган зобов`язано лише повторно розглянути заяву та прийняти обґрунтоване рішення, а не призначити пенсію, внаслідок чого їй не виплачено сум пенсії за період з 20.01.2025 та порушено строки виплати щомісячної пенсії. На підтвердження наведених обставин позивачка долучила до позовної заяви копії трудової книжки, протоколу про призначення пенсії, персональної відомості форми ОК-5, розрахунку стажу форми РС-право, розрахунку заробітку для обчислення пенсії, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та скарги від 01.04.2026.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи; відповідачу встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву. У встановлений строк відзив до суду не надійшов.

Ухвалою суду від 07.09.2026 у відповідача витребувано пояснення, а також відомості та документи пенсійної справи щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у справі № 160/4001/25, у тому числі протоколи (витяги з особової справи пенсіонера), за якими можливо встановити, які конкретні періоди роботи увійшли до страхового та пільгового стажу, які саме періоди роботи позивачки не були включені до страхового стажу та підстави такого невключення, які періоди роботи включені до розрахунку заробітку для обчислення пенсії і чи включені до цього розрахунку періоди роботи з «нульовими показниками» заробітку.

На виконання цієї ухвали 18.09.2026 відповідач подав додаткові пояснення у справі, до яких долучив розрахунок заробітку для обчислення пенсії, рішення про призначення пенсії та розрахунок стажу. У цьому документі відповідач навів заперечення проти позову по суті кожної з позовних вимог і просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а тому за своїм змістом він є запереченнями відповідача проти позову.

Відповідач зазначає, що рішення у справі № 160/4001/25 виконано: зараховано період навчання та період зайнятості згідно з трудовою книжкою, зараховано пільговий стаж за Списком № 2, а за наслідками повторного розгляду заяви прийнято рішення № 047050030328 від 10.12.2025 про призначення пенсії. Періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 02.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2010 по 31.07.2010 до страхового стажу не враховано, оскільки в реєстрі застрахованих осіб (форма ОК-5) відсутня інформація про нараховані суми заробітної плати та сплачені страхові внески за ці періоди. До розрахунку заробітку включено весь період з 01.07.2000 по 30.06.2024, у тому числі з «нульовим значенням» - з 01.06.2002 по 30.06.2002 (один місяць, стаж зараховано за даними трудової книжки) та з 01.07.2002 по 31.12.2003 (вісімнадцять місяців, стаж зараховано як період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про нараховані суми заробітної плати. Підстав для додаткового виключення періоду з 01.07.2002 по 31.12.2003 із заробітку відповідач не вбачає через ненадання позивачкою довідки з місця роботи про період відпустки по догляду за дитиною. Відповідач також указує, що прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії належить до його виключної компетенції.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у справі № 160/4001/25, яке, як зазначено у поясненнях відповідача, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 047050030328 від 28.01.2025; відповідача зобов`язано зарахувати до страхового стажу позивачки період навчання з 01.09.1995 по 04.03.1998 згідно з дипломом та період зайнятості згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 ; зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в Комишівському психоневрологічному інтернаті з 01.01.2011 по 31.08.2022; повторно розглянути заяву позивачки від 20.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, та прийняти обґрунтоване рішення.

За наслідками повторного розгляду заяви прийнято рішення № 047050030328 від 10.12.2025 про призначення позивачці пенсії за віком. Згідно з протоколом призначення пенсії (дата-час розрахунку 26.11.2025) середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 12096,56 грн, страховий стаж - 26 років 7 місяців 0 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0,26583, розмір пенсії за віком - 3215,63 грн. У графі «Особливості» цього протоколу зазначено «ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ» та «Рішення суду згідно ПКМУ № 821 - з 10.11.2025 по довічно».

За даними розрахунку стажу форми РС-право і поясненнями відповідача до страхового стажу позивачки не враховано періоди її роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 02.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2010 по 31.07.2010. Єдиною підставою такого невключення відповідач назвав відсутність у реєстрі застрахованих осіб інформації про нараховані суми заробітної плати та сплачені страхові внески за ці періоди. Розбіжність в один день у кінцевих датах двох спірних періодів, наведених у позовній заяві (03.11.2007 та 01.08.2010), зумовлена тим, що ці дні вже увійшли до наступних зарахованих відповідачем періодів, і на суть спору не впливає.

Факт роботи позивачки у спірні періоди підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 : записами № 3-5 про роботу в Авдіївській центральній міській лікарні з 06.10.1999 по 04.07.2005, що охоплює період з 01.01.2004 по 31.12.2004, та записами № 6, 7 про роботу в Комишівському психоневрологічному інтернаті з 11.07.2005, що охоплює періоди з 15.06.2007 по 03.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007 і з 01.01.2010 по 01.08.2010. Періоди роботи в цих самих закладах, що передують спірним і йдуть за ними, відповідачем зараховані.

До розрахунку заробітку для обчислення пенсії відповідач включив весь період з 01.07.2000 по 30.06.2024, у тому числі з «нульовим значенням» 19 місяців: з 01.06.2002 по 30.06.2002, стаж за який зараховано за даними трудової книжки, та з 01.07.2002 по 31.12.2003, стаж за який зараховано як період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За ці місяці заробітна плата (дохід) позивачці не нараховувалась, страхові внески не сплачувались і доплата до мінімального страхового внеску не здійснювалась, що відповідач визнає.

01.04.2026 позивачка звернулася до Пенсійного фонду України зі скаргою на наведені порушення; відповіді на це звернення вона не отримала.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону; суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються лише ті суми виплат, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а також суми, визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати або добровільної сплати страхових внесків. Місяць, за який заробітна плата (дохід) не нараховувалась, страхові внески не сплачувались і доплата не здійснювалась, не містить жодної величини, яка могла б бути врахована за статтею 41 Закону № 1058-IV, а тому такий місяць не підлягає включенню до періоду, за який визначається заробітна плата для обчислення пенсії, навіть із нульовим значенням.

Врахування таких місяців у розрахунковому періоді з показником «0» виходячи з формули обчислення пенсії знижує коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи, що, у свою чергу, зменшує розмір пенсійної виплати. Отже, здійснюючи обчислення розміру пенсії позивачки, відповідач не мав законних підстав для включення до розрахунку її заробітку 19 місяців з «нульовим значенням» за період з 30.06.2002 по 31.12.2003.

Крім того, абзац третій частини першої статті 40 Закону № 1058-IV передбачає, що додатково за бажанням особи можуть бути виключені, зокрема, періоди догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року. Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що за бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

Обставина перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.07.2002 по 31.12.2003 установлена самим пенсійним органом і покладена ним в основу зарахування цього періоду до страхового стажу, що відображено в розрахунку стажу форми РС-право та підтверджено поясненнями відповідача. Отже, ця обставина підтверджена наявними в пенсійній справі документами, а право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 розділу IV Порядку № 22-1).

Правове регулювання обчислення страхового стажу визначено статтею 24 Закону № 1058-IV, за частиною першою якої страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною другою цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Частиною шостою статті 20 цього Закону страхувальників зобов`язано сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з частиною десятою статті 20 цього Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платника єдиного внеску зобов`язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З наведених норм випливає, що обов`язок нарахування та сплати страхових внесків, а також відповідальність за невиконання цього обов`язку закон покладає на страхувальника. Застрахована особа не має можливості впливати на виконання страхувальником цього обов`язку та на повноту відображення відомостей у системі персоніфікованого обліку. Тому відсутність у реєстрі застрахованих осіб відомостей про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески за періоди, факт роботи протягом яких підтверджено трудовою книжкою, не може бути підставою для невключення цих періодів до страхового стажу застрахованої особи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17, згідно з якою позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду його роботи, а також з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, згідно з якою ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за особу у спірні періоди не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії заробітної плати, з якої не нараховані страхові внески. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим обов`язок зарахувати до страхового стажу позивачки період зайнятості згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 покладено на відповідача рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у справі № 160/4001/25. Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а за частиною першою статті 370 цього Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України. Спірні періоди роботи позивачки зафіксовані записами тієї самої трудової книжки, а тому їх невключення до страхового стажу свідчить про виконання зазначеного судового рішення не в повному обсязі.

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (пункт 1 Порядку). Пунктом 2 цього Порядку судові рішення визначено як рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію.

Рішенням у справі № 160/4001/25 на відповідача покладено обов`язок зарахувати відповідні періоди до стажу, повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії та прийняти обґрунтоване рішення. Обов`язку призначити позивачці пенсію або нарахувати їй певні суми пенсійних виплат це судове рішення не встановлювало. Пенсію призначено рішенням самого пенсійного органу за наслідками повторного розгляду заяви, а отже, вона не є пенсією, призначеною на виконання судового рішення в розумінні пункту 2 наведеного Порядку. Підстав для поширення на позивачку визначеного цим Порядком механізму виплати у відповідача не було; до того ж постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046.

Оскільки розмір пенсії позивачки обчислено з порушенням наведених норм, відновлення її порушеного права потребує виключення періоду з 30.06.2002 по 31.12.2003 із значенням «0» із розрахунку заробітку для обчислення пенсії, зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи та проведення перерахунку і виплати сум пенсії, починаючи з 20.01.2025, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 цього Кодексу визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що правомірності оскаржуваних дій відповідач не довів, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо включення до розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 19 місяців з «нульовим значенням» (з 30.06.2002 по 31.12.2003), щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 03.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 01.08.2010 та щодо застосування відносно ОСОБА_1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ЄДРПОУ 21366538) виключити період з 30.06.2002 по 31.12.2003 із значенням «0» із розрахунку заробітку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) для обчислення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 15.06.2007 по 03.11.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 01.08.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сум пенсії, починаючи з 20.01.2025, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ЄДРПОУ 21366538).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова