Рішення № 140613481, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/8063/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М.за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В.за участі:представника позивача представника відповідача представника третьої особиПроскурякової І.М. Кіц Д.О. Чичик Д.Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 27 березня 2025 року № 0165070708 на суму 491 864 (чотириста дев`яносто одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні) грн. 00 копійок.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що за наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в м.Києві складено акт фактичної перевірки від 07.03.2025 №20007/26/15/07/3642004032, в якому ГУ ДПС в м. Києві встановило, що суб`єкт господарювання здійснює діяльність в сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі технічно складними побутовими товарами та аксесуарами до них, без використання програмного реєстратора розрахункових операцій.

Перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію з придбання MacBookFir М3 за ціною 61 499,00 грн.

Перевіряючими в акті зазначено, що у ході проведення перевірки проведено опис залишків товарів, які знаходяться в реалізації в магазині, на загальну суму 129 500 грн. 00 коп., але документи, які підтверджують походження та надходження даного товару, відсутні та до перевірки не надані.

Таким чином, на думку відповідача, суб`єктом господарювання не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 129 500,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі вищезазначеного Акта перевірки від 07.03.2025 року №20007/26/15/07/3642004032 винесено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2025 року №0165070708 на суму 491 864 грн. штрафних санкцій на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абз. 1, 2, 3 п. 1 ст.17, ст. 20 Закон України №265/95-ВР від 06 липня 1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (з змінами та доповненнями).

Штрафні санкції застосовано з наступних підстав:

1) вид порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). а саме: проведення розрахункових операцій з продажу товарів на загальну суму 241 736,00 грн. без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).; відповідальність передбачена: п.1 ст.17 Законом України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за порушення, вчинене вперше. 480,00 х 100% - 480,00 грн., 150 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. 241 256,00 х 150% = 361 884,00 грн.; фінансові санкції (сума в гривнях): 362 364 грн. 00 коп.;

2) вид порушення: п. 12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Виявлено необлікованих товарів на суму 129 500,00 грн.; відповідальність передбачена: ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації; фінансові санкції (сума в гривнях) 129 500 грн. 00 коп.

ФОП ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0165070708 від 27.03.2025 року на суму 491 864 грн., оскільки розрахункова операція проведена за допомогою платіжного сервісу «Вчасно.Каса» в якій процес реєстрації чека здійснено в автоматичному режимі, крім того, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи та не здійснює господарську діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, відтак на нього не поширюється норма щодо ведення обліку товарних запасів, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/8063/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року, з урахуванням усунення недоліків, заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.04.2026 року на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління ДПС у м. Києві направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

23.04.2026 року відповідачем та третьою особою отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

07.05.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві, головним державним інспектором ДПС у м. Києві Панченко Олександром та головним державним інспектором ДПС у м. Києві Паладієм Андрієм, на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 06.02.2025 року № 938-п, виданого ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2 п.п. 80.2.3 п.п. 80.2.4. п.п. 80.2.7 ст. 80 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, проведена фактична перевірка господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Направлення на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 були вручені особисто ФОП, а саме: ОСОБА_1 , що підтверджується підписом у направленнях.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України та було розпочато перевірку.

Працівниками ГУ ДПС в м. Києві на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 06.02.2025 №938-п та направлень на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В ході проведення перевірки встановлені порушення:

п. 1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму - 129 500,00 грн.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №20007/26/15/07/3642004032 від 07.03.2025 в якому відображено вказані порушення.

Відповідно до вимог пункту 86.7 статті 86 ПКУ - у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Другий примірник акту фактичної перевірки було надано особисто ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.

Перед початком перевірки 11.02.2025 року о 14 год. 54 хв. було проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі, а саме: «МасВоок air М3» - 1 шт., на загальну суму - 61 499,00 грн., але операцію через ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не видано.

Крім того, у ході перевірки на запит від 05.03.2025 року надано банківські виписки, відповідно до яких встановлено, що з 25.09.2024 по 28.02.2025 проводились продажі згідно договору «Еквайрингу» на загальну суму 180 237,00 грн., у тому числі перша операція 25.09.2024 на суму 480,00 грн., де зазначені операції через ПРРО не проводились.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в сумі 129 500,00 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Враховуючи вищезазначене, вказана норма поширюється на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, та які не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів.

Між тим, під час проведення фактичної перевірки було здійснено продаж технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а саме: «MacBook air m3» - 1 шт. на загальну суму - 61 499,00 грн.

Відповідно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2017 №231, ноутбук відноситься до коду УКТЗЕД 8517 13 00 00.

Порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не надання первинних документів в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться на господарському об`єкті ( на ГО ведеться реалізація технічно складних побутових товарів та інших товарів). Згідно опису товару від 05.03.2025 року на господарському об`єкті станом на 05.03.2025 року знаходились ТМЦ на суму 129 500, 00 грн. за ціною реалізації.

Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів технічно складних побутових товарів, що зобов`язує відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем, з посиланням на норми чинного законодавства, винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 року №0165070708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 491 864,00 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/8063/26 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

22.05.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у м.Києві надійшли пояснення щодо позову, в яких представник третьої особи не погоджується з доводами позивача, вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, з огляду на таке.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві, головним державним інспектором ДПС у м. Києві Панченко Олександром та головним державним інспектором ДПС у м. Києві Паладієм Андрієм, на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 06.02.2025 року № 938-п, виданого ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2 п.п. 80.2.3 п.п. 80.2.4. п.п. 80.2.7 ст. 80 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, проведена фактична перевірка господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

У ході перевірки, у відповідності до п. 80.2 ст. 80, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, було пред`явлено службові посвідчення, копію наказу від №938-п, та направлення на проведення фактичної перевірки від №6114, №6115 господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , особисто власнику ФОП, а саме ОСОБА_1 , де вищезазначена особа зробила відмітку про це.

Відповідно пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 8 Закону №265/95-ВР визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перед початком перевірки 11.02.2025 року о 14 год. 54 хв. було проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі, а саме: «МасВоок аir M3» - 1 шт., на загальну суму - 61 499,00 грн., але операцію через ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не видано.

Крім того, в ході перевірки на запит від 05.03.2025 року надано банківські виписки, відповідно до яких встановлено, що з 25.09.2024 по 28.02.2025 проводились продажі згідно договору «Еквайрингу» на загальну суму 180 237,00 грн., у тому числі перша операція 25.09.2024 на суму 480,00 грн., де зазначені операції через ПРРО не проводились.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Перевіркою встановлено порушення пункту 12 статті З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в сумі 129 500,00,00 грн.

Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів технічно складних побутових товарів, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, з посиланням на норми чинного законодавства, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 №0165070708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 491 864,00 грн.

З урахуванням зазначеного, представник третьої особи вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 №0165070708 є законним та обґрунтованим, а фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав, у межах повноважень контролюючого органу та з дотриманням встановленої процедури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 року визначено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №160/8063/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року клопотання представника третьої особи та представника позивача про участь представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено та ухвалено: провести судове засідання по адміністративній справі №160/8063/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення о 10 годині 00 хвилин 30 липня 2026 року та наступні судові засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля 4, у залі судового засідання №4.

06.08.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ФОП ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з доводами відповідача та третьої особи, вважає їх необґрунтованими та помилковими, враховуючи наступне.

Щодо акту фактичної перевірки, представник позивача зазначила наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Представник позивача зазначила наступне, що як підставу для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у наказі ГУ ДПС у м. Києві від 06 лютого 2025 року №938-п зазначено п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року "Про ціни та ціноутворення", зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.

Згідно з п.1 - наказано повести фактичні перевірки платників податків/ об`єктів, зазначених у додатках 1-48, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

У наказі зазначено обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 06.02.2025 року № 286/26-15-07-07-00-12.

Пунктом 2 наказу визначено заступнику начальника управління - начальнику відділу контролю за готівковими операціями управління фактичних перевірок ОСОБА_2 організувати проведення фактичних перевірок, зазначених у пункті 1 наказу, протягом лютого-березня 2025 року.

У додатку №29 до наказу ГУ ДПС в м. Києві від 06 лютого 2025 року №938-п платником податків, який підлягає фактичній перевірці, зазначено ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 тривалість перевірки не має перевищувати 10 діб.

З вищенаведеного наказу витікає висновок, що передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених пп. 80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, є письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Як вбачається, наказ ГУ ДПС у місті Києві від 06 лютого 2025 року №938-п Про проведення фактичних перевірок прийнятий на підставі доповідної записки управління фактичних перевірок від 06.02.2025 року № 286/26-15-07-07-00-12.

Таким чином, ГУ ДПС у місті Києві отримало інформацію від управління фактичних перевірок, що входить до його структури, при цьому як одна із підстав прийняття наказу зазначено як письмове звернення покупця (пп. 80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України).

Щодо застосування РРО, представник позивача зазначила наступне.

Правомірність призначення фактичної перевірки має оцінюватися не лише за формальним зазначенням норм Податкового кодексу України, а й з урахуванням наявності конкретних фактичних підстав, які стали підставою для її проведення. Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 вказав, що підстава для фактичної перевірки має бути належно визначена в наказі про її проведення, а сам наказ повинен містити відомості, достатні для розуміння обґрунтованості перевірки.

У даному випадку в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 06.02.2025 №938-п, як підставу зазначено, зокрема, підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, однак контролюючим органом не наведено конкретної інформації або даних, які б підтверджували надходження письмового звернення покупця чи іншої належної підстави, передбаченої законом. Саме посилання на норму закону без розкриття фактичних обставин не дає змоги перевірити обґрунтованість призначення перевірки.

Крім того, у матеріалах справи не простежується належна конкретизація періоду діяльності, який підлягав перевірці, а також зв`язок між зазначеними у наказі підставами і фактично встановленими обставинами. За таких умов допущені порушення процедури призначення та проведення перевірки є істотними, оскільки могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу та законність прийнятого за її результатами рішення.

Із розрахунку не вбачається за можливе встановити, за яке саме із порушень до позивача було застосовано штраф.

Щодо висновків контролюючого органу про проведення контрольної розрахункової операції з продажу товарів на загальну суму 61 499,00 грн. без застосування РРО та/або ПРРО, представник позивача зазначає наступне.

У акті в п. 2.2.19. зазначено, що додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки, а саме зазначено, що перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію з придбання MacBookFir М3 за ціною 61 499,00 грн.

У спірному акті перевірки зафіксовано, що розрахункову операцію проведено 11.02.2025 о 14 год. 54 хв., операцію через ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не видано.

Таким чином, відповідач зробив висновок, що розрахункова операція з придбання МасВоок Air М3 за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 18-21 проведена без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка.

Разом з тим, Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві в акті перевірки зазначено в додатках чек.

Якщо дослідити вказаний чек можна встановити наступне.

Як вбачається, вказаний чек сформований за допомогою програми «Вчасно.Каса».

Так, представник зазначає, що це програмний РРО «Вчасно.Каса» - це зручний сервіс, що допоможе ФОП видавати фіскальні чеки та працювати за вимогами законодавства України. Тобто, система «Вчасно.Каса» працює як цифровий посередник між вашим пристроєм (смартфоном, комп`ютером чи касою) та сервером Державної податкової служби (ДПС).

У системі «Вчасно.Каса» процес реєстрації чека в податковій (ДПС) відбувається повністю автоматично у режимі реального часу.

Програма автоматично підписує цей електронний документ вашим електронним підписом (КЕП/Печаткою), який ви завантажили в систему. Це підтверджує, що чек видали саме ви.

«Вчасно.Каса» миттєво відправляє підписаний пакет даних на сервер ДПС (фіскальний сервер). Податкова перевіряє дані та присвоює чеку унікальний фіскальний номер.

Представник позивача звертає увагу, що неможливо користуватися сервісом «Вчасно.Каса» (або будь-яким іншим ПРРО) і при цьому «не відправляти» чеки. Програма технічно заблокована для видачі фіскальних чеків без їх реєстрації на серверах ДПС.

Крім того, представник позивача зазначає, що у системі ПРРО (програмний РРО) паперовий чек не є обов`язковим, якщо ви надали його в електронному вигляді.

Закон України прирівнює електронний чек до паперового.

Варіанти передачі чека покупцю (без друку) за допомогою вказаної програми:

- QR-код на екрані (просто показуєте екран свого смартфона, планшета чи ноутбука.

Покупець сканує код своєю камерою і миттєво відкриває свій офіційний чек на сайті податкової).

- Месенджери та SMS (можна ввести номер телефону клієнта, і система надішле йому посилання на чек у Viber або через SMS).

- Електронна пошта (вводите Email - і клієнт отримує лист із посиланням або PDF-файлом чека).

Пряме посилання (можете просто скопіювати лінк на чек і скинути його клієнту в Telegram, Instagram чи будь-який інший чат).

Тобто в акті фактичної перевірки не заперечується факт проведення розрахункової операції.

У свою чергу у розрахунку штрафних санкцій вказано, що позивачем розрахункові операції взагалі не проводяться через РРО.

Дана обставина спростовується чеком, який є в матеріалах справи.

Отже, притягнення до відповідальності за зазначене порушення є протиправним.

Таким чином, твердження щодо того, що позивач проводив розрахункові операції з продажу товарів без застосування ПРРО не відповідає дійсності.

Представник позивача зауважує, що податковим органом ніяким чином не доведено, що будь-яким фізичним особам-підприємцям заборонено користуватися сервісом «Вчасно.Каса» (або будь-яким іншим ПРРО).

Крім того, як встановлено представником позивача, в Україні діють інші аналоги.

Найпопулярнішими та найзручнішими аналогами таких сервісів в Україні є Checkbox, Вчасно.Каса, Cashalot, СОТА Каса та безкоштовний державний ПРРО від податкової - і ніякий аналог не заборонений в законодавстві України.

Поряд із тим, пункт 1 статті 17 Закону про РРО не встановлює відповідальності за проведення розрахункової операції через РРО, що не зареєстрований належним чином.

Отже, пункт 1 статті 17 Закону про РРО не може бути застосованим до платника податків за проведення розрахункової операції через РРО, що не зареєстрований належним чином, оскільки такого роду випадок виходить за межі правового регулювання даної норми.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 .

11.08.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача не погоджується з доводами представника позивача, вважає їх необґрунтованими та помилковими, враховуючи наступне.

Наказ ГУ ДПС у місті Києві від 06 лютого 2025 року №938-п "Про проведення фактичних перевірок" прийнятий на підставі доповідної записки управління фактичних перевірок від 06.02.2025року№ 286/26-15-07-07-00-12.

Таким чином, ГУ ДПС у місті Києві отримало інформацію від управління фактичних перевірок, що входить до його структури, при цьому, як одна із підстав прийняття наказу, зазначено письмове звернення покупця (пп. 80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України).»

ГУ ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з даними висновками представника позивача., оскільки наказ на проведення фактичної перевірки, саме магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де проводить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , був винесений на підставі пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України.

Підставою для фактичної перевірки була доповідна записка управління фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві №286/26-15-07- 07-00-12 від 06.02.2026 року «Про необхідність проведення фактичних перевірок».

Сам наказ "Про проведення фактичної перевірки" від 11.02.2026 року №662-п було прийнято на підставі пп.80.2.2, п.80.2 ст. 80 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України. Мета перевірки: здійснення контролю за дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Крім того, відповідач звертає увагу суду на правові позиції Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 судом зазначено про достатність відображення в наказі підстави для проведення фактичної перевірки як нумераційного позначення відповідного пункту статті Податкового кодексу України без розкриття його змісту.

Верховний суд касаційну скаргу ГУ ДПС задовольнив повністю, рішення судів попередній інстанцій скасував та у позові ТОВ було відмовлено повністю.

Призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об`єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, який містить покликання на порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати.

Окрім зазначеного, Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року по справі №460/1239/19 (адміністративне провадження № К/9901/31029/19) також зазначив, що не зазначення конкретної підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020 відмітив, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Крім того, Верховний суд у постанові від 09 вересня 2024 року у справі №280/6832/23 дійшов наступного висновку:

«73. У матеріалах справи міститься доповідна записка від 03 квітня 2023 року № 790/08-01-07-09-06 про наявні підстави відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки TOB «АПЕЛЬМОНПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968) за адресою об`єкта господарювання: м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6.

Листом ДПС України від 13 жовтня 2022 року №12358/7/99-00-07-04-02-07 (вх.№2064/8 від 18 жовтня 2022 року) повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, проведених через РРО/ПРРО без забезпечення режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД, згідно додатку.

Отже, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 року).

Колегія суддів зазначає, що перевірка, яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону № 265/95-ВР, Положення № 13 відповідає предмету, встановленому у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Доводи скаржника, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є цілком безпідставними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки, таких обставин не викладено і позивачем».

Наказ від 06.02.2025 року №938-п ГУ ДПС у м.Києві про проведення фактичної перевірки не є предметом даної справи, позивачем оскаржується саме податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 №0165070708.

Направлення на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 вручені особисто власнику ФОП, а саме: ОСОБА_1 , що підтверджується підписом у зазначених направленнях.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України та було розпочато перевірку.

Так, працівниками ГУ ДПС в м. Києві на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 06.02.2025 №938-п та направлень на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У ході проведення перевірки встановлені порушення:

п. 1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95);

п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму - 129 500,00 грн.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №20007/26/15/07/3642004032 від 07.03.2025 в якому відображено вказані порушення.

З урахуванням вищезазначеного, податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 №0165070708 є законним, обґрунтованим та складеним у відповідності до норм чинного законодавства, а тому, на думку представника відповідача, відсутні підстави для його скасування.

24.08.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача додатково зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що фактична перевірка позивача призначена Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями.

Разом з тим, вищезазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80).

Представник позивача звертає увагу суду, що наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 06 лютого 2025 року №938-п «Про проведення фактичних перевірок» не містить посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Так, приймаючи наказ від 06 лютого 2025 року №938-п «Про проведення фактичних перевірок», контролюючий орган обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, проте жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

При цьому ситуація, при якій контролюючим органом за відсутності будь-якої конкретної підстави для проведення фактичної перевірки буде призначений такий вид податкової перевірки, створює для платника негативні наслідки у вигляді правової невизначеності, коли контролюючий орган без конкретно визначених підстав може у будь-який момент прийняти рішення про проведення перевірки.

Отже, відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавляє платника податків можливості визначитися щодо законності підстав її призначення.

Позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 11.07.2022 в справі №120/5728/20-а.

Представник позивача зауважує, що враховуючи правову позицію Верховного Суду, вищевказані обставини вказують на те, що наказ від 06 лютого 2025 року №938-п не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Оскільки відповідач, приймаючи вказаний наказ, обмежився лише посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, однак, при цьому не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, не зазначив наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для проведення фактичної перевірки, то це свідчить про формальний підхід контролюючого органу до оформлення наказу.

Одночасно представник позивача звертає увагу, що Верховним Судом в постанові від 21 квітня 2026 року у справі № 160/2957/24 (касаційне провадження № К/990/49150/24) у подібних правовідносинах сформований висновок, що така інформація (зі ЗМІ та доповідна записка) не є такою, що отримана в установленому законодавством порядку від визначеного кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Зазначена інформація не аналізувалася державним органом або органом місцевого самоврядування, як-от наприклад Державною податковою службою України, шляхом вивчення наявної податкової інформації, виявлення ризиків несплати податків, порушення вимог податкового або іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, та, як наслідок, оформлення листа з ініціюванням відповідного контрольного процесу тощо.

Крім того, представник позивача зауважує, що під підставою призначення перевірки слід розуміти не порядковий номер підпункту, пункту, статті, а безпосередню інформацію, відомості та інші обставини, що обумовили необхідність застосування певної норми.

У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПКУ під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

Матеріали справи не містять (відповідачем не надано) доказів, що підтверджують наявність інформації про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та яка є підставою для проведення фактичної перевірки.

Отже, відповідач не обґрунтував, що зумовило необхідність проведення перевірки позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, представник позивача зауважує, що суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 19.11.2019 у справі №160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі №825/1747/17

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення та інші рішення, прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню

З огляду на зазначене, проведена фактична перевірка позивача не породжує правових наслідків у вигляді оформлення результатів перевірки.

Акт про результати фактичної перевірки позивача від 07.03.2025 №20007/26/15/07/3642004032 відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом в справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

У свою чергу, податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2025 року №0165070708 на суму 491 864 грн. не може вважатись правомірним, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/8063/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на 30 днів та призначено дату наступного судового засідання.

17.09.2026 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник третьої особи просить долучити до матеріалів справи: копію доповідної записки від управління фактичних перевірок від 06.02.2025 року №286/26-15-07-07-00-12, яка містить відомості про підстави проведення перевірки.

30.09.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначає доводи щодо нікчемності доповідної записки, обґрунтовуючи позицію наступним.

Норма пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлює чітку імперативну вимогу: перевірка може бути призначена за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення.

Представник позивача, зауважує, що внутрішні документи ДПС не є інформацією від державних органів:

У Додатку №29 до Наказу єдиним джерелом інформації стосовно позивача вказано: «Доповідна записка від 06.02.2025 № 283/26-15-07-07-03-09».

Доповідна записка №286 є лише внутрішнім документом того ж управління.

Внутрішні листи, рапорти, доповідні або аналітичні записки посадових осіб податкового органу, адресовані власному керівнику, не є інформацією отриманою від сторонніх державних органів чи органів місцевого самоврядування.

Податковий орган не може виступати суб`єктом отримання інформації від самого себе.

Абстрактність та відсутність фактичних даних у Доповідній записці №283:

Зі змісту доповідної записки інспекторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що вони провели «аналіз даних Системи обліку РРО» та зробили абстрактний висновок про «можливі факти порушення порядку проведення розрахунків».

Доповідна записка не містить жодного конкретного факту, первинного документа, чека чи дати порушення щодо позивача.

У постанові від 21 квітня 2026 року у справі № 160/2957/24 Верховний Суд сформував висновок, що внутрішня доповідна записка чи внутрішньо системний аналіз ДПС не є інформацією, отриманою у встановленому законом порядку від державних органів, а тому не створює законних підстав за п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Щодо обліку товарних запасів (129 500,00 грн.), представник позивача зазначив, що позивач був ФОП на спрощеній системі (2 група, без ПДВ).

Відповідно до абз.3 п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР обов`язок обліку виникає виключно у разі торгівлі ТСПТ за Переліком КМУ № 231.

Зарядні станції (EcoFlow), Power Bank, навушники та кабелі не належать до ТСПТ за Переліком № 231 (коди УКТЗЕД 8507, 8518, 8504 відсутні в Переліку).

Крім того, самостійне складання інспекторами ДПС «Опису залишків» замість вимоги проведення інвентаризації, є виходом за межі повноважень (постанови ВС від 06.02.2020 №807/1556/17, від 19.11.2020 № 160/10237/19).

Останнє судове засідання в справі відбулося 01.10.2026 року об 14:00.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, позов ФОП ОСОБА_1 просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи викладені у поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві: головним державним інспектором ДПС у м. Києві Панченко Олександром та головним державним інспектором ДПС у м. Києві Паладієм Андрієм, на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 06.02.2025 року № 938-п, виданого ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2 п.п. 80.2.3 п.п. 80.2.4. п.п. 80.2.7 ст. 80 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, проведена фактична перевірка господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Направлення на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 вручені власнику ФОП, а саме: ОСОБА_1 , що підтверджується підписом у направленнях.

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в м.Києві складено акт фактичної перевірки від 07.03.2025 №20007/26/15/07/3642004032, в якому ГУ ДПС в м.Києві встановило, що суб`єкт господарювання здійснює діяльність в сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі технічно складними побутовими товарами та аксесуарами до них без використання програмного реєстратора розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що перед початком перевірки 11.02.2025 року о 14 год. 54 хв. проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі, а саме: «МасВоок Air 3» - 1 шт. на загальну суму - 61 499,00 грн., однак операцію через ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не видано.

Крім того, у ході перевірки на запит від 05.03.2025 року надано банківські виписки, відповідно до яких встановлено, що з 25.09.2024 по 28.02.2025 проводились продажі згідно договору «Еквайрингу» на загальну суму 180 237,00 грн., у тому числі перша операція 25.09.2024 року на суму 480,00 грн., де зазначені операції через ПРРО не проводились.

Перевіряючими в акті зазначено, що у ході проведення перевірки проведено опис залишків товарів, які знаходяться в реалізації в магазині, на загальну суму 129 500 грн. але документи, які підтверджують походження та надходження даного товару, відсутні та до перевірки не надані.

ФОП ОСОБА_1 не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 129 500,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акта перевірки від 07.03.2025 року №20007/26/15/07/3642004032 винесено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2025 року №0165070708 на суму 491 864 грн., штрафні санкції встановлені на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України абз. 1, 2, 3 п. 1 ст.17, ст. 20 Закон України №265/95-ВР від 06 липня 1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (з змінами та доповненнями).

Штрафні санкції застосовано з наступних підстав:

1) вид порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). а саме: проведення розрахункових операцій з продажу товарів на загальну суму 241 736,00 грн. без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).; відповідальність передбачена: п. 1 ст. 17 Законом України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за порушення, вчинене вперше. 480,00 х 100% - 480,00 грн., 150 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. 241 256,00 х 150% = 361 884,00 грн.; фінансові санкції (сума в гривнях): 362 364 грн. 00 коп.;

2) вид порушення: п. 12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Виявлено необлікованих товарів на суму 129 500,00 грн.; відповідальність передбачена: ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації; фінансові санкції (сума в гривнях) 129 500 грн. 00 коп.

ФОП ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0165070708 від 27.03.2025 року на суму 491 864 грн., оскільки розрахункова операція проведена за допомогою платіжного сервісу «Вчасно.Каса» в якій процес реєстрації чека здійснено в автоматичному режимі, крім того, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи та не здійснює господарську діяльність з продажу технічно складних побутових товарів, відтак на нього не поширюється норма щодо ведення обліку товарних запасів, а наказ на перевірку винесено за відсутності законних підстав, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Функції контролюючих органів (територіальних органів ДПС) визначені статтею 191 ПК України, серед яких:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;

19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;

19-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом;

19-1.1.54. здійснюють інші функції, визначені законом.

Права контролюючих органів (територіальних органів ДПС) визначені статтею 20 ПК України, серед яких:

20.1.10. здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

20.1.14. у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

20.1.19. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства. контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

20.1.26. користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

20.1.41. складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом;

20.1.43. проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

20.1.46. під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації;

20.1.49. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві: головним державним інспектором ДПС у м. Києві Панченко Олександром та головним державним інспектором ДПС у м. Києві Паладієм Андрієм, на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 06.02.2025 року № 938-п, виданого ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2 п.п. 80.2.3 п.п. 80.2.4. п.п. 80.2.7 ст. 80 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, проведена фактична перевірка господарського об`єкту за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Направлення на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 вручені власнику ФОП, а саме: ОСОБА_1 , що підтверджується підписом у направленнях.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 року в справі №520/3328/2020 зазначив, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки.

При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України та розпочато перевірку.

Так, працівниками ГУ ДПС в м. Києві, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 06.02.2025 №938-п та направлень на проведення перевірки від 04.03.2025 №6114, №6115 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №20007/26/15/07/3642004032 від 07.03.2025 року та відображено наступні порушення:

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму - 129 500,00 грн.

На підставі акту фактичної перевірки №20007/26/15/07/3642004032 від 07.03.2025 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 року №0165070708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 491 864,00 грн.

Щодо порушення п. 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, суд зазначає наступне.

Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із термінами, визначеними статтею 2 Закону №265/95-ВР:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів, операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Відповідно пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 8 Закону №265/95-ВР визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З матеріалів справи вбачається, що перед початком перевірки 11.02.2025 року о 14 год. 54 хв. проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі, а саме: «МасВоок Air m3» - 1 шт. на загальну суму - 61 499,00 грн., однак операцію через зареєстрований ПРРО не проведено, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не видано.

Крім того, у ході перевірки на запит від 05.03.2025 року надано банківські виписки, відповідно до яких встановлено, що з 25.09.2024 по 28.02.2025 проводились продажі згідно договору «Еквайрингу» на загальну суму 180 237,00 грн., у тому числі перша операція 25.09.2024 року на суму 480,00 грн., де зазначені операції через зареєстрований ПРРО не проводились.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Штрафні санкції застосовано за порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій з продажу товарів на загальну суму 241 736,00 грн. без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).; відповідальність передбачена: п.1 ст.17 Законом України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за порушення, вчинене вперше. 480,00 х 100% - 480,00 грн., 150 відсотків вартості проданих з порушеннями. встановленими цим пунктом. товарів (робіт. послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. 241 256,00 х 150% = 361 884,00 грн.; фінансові санкції (сума в гривнях): 362 364,00 грн.

Щодо порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Судом вбачається, що перевіркою встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в сумі 129 500,00 грн.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 ПК України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 визначені правила ведення обліку товарних запасів та поширюються на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/ або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

У пункті 2 розд. І Порядку №496 наведені значення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:

місце продажу (господарський об`єкт) - стаціонарний або будь який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

місце зберігання - стаціонарний або будь який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуги).

Згідно пункту 1 розділу II Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Порядком №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Згідно вимоги пункту 8 розд. II Порядку №496 під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

А отже, вказана норма поширюється на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість та які не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів.

Між тим, під час проведення фактичної перевірки здійснено продаж технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а саме: «MacBook Air m3» - 1 шт., на загальну суму - 61 499,00 грн.

Відповідно переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному (обслуговуванню) або гарантійній заміні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231, ноутбук відноситься до коду УКТЗЕД 8517 13 00 00.

Згідно опису товару від 05.03.2025 року на господарському об`єкті станом на 05.03.2025 року знаходились ТМЦ на суму 129 500, 00 грн. за ціною реалізації.

Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів технічно складних побутових товарів, що зобов`язує відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

Штрафні санкції застосовано за порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Виявлено необлікованих товарів на суму 129 500,00 грн.; відповідальність передбачена: ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування рестораторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації; фінансові санкції (сума в гривнях) 129 500 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0165070708 від 27.03.2025 року на суму 491 864,00 грн. є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 4980,64 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 13.04.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Олійник