Рішення № 140613462, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа №160/13578/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.04.2026 № 046050006551 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 та № 2 періоди його роботи повний робочий день на підземних роботах з 06.06.1987 по 30.11.1988, з 07.08.1989 по 01.04.1996;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу за Списком № 1 і № 2, в тому числі періодів його роботи повний робочий день на підземних роботах з 06.06.1987 по 30.11.1988, з 07.08.1989 по 01.04.1996 з дати звернення з відповідною заявою (08.04.2026).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 квітня 2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії у зв`язку із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи повний робочий день на підземних роботах на шахті «Красный Октябрь» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля». Рішенням від 15 квітня 2026 року № 046050006551 у перерахунку пенсії відмовлено з тих мотивів, що згідно із записами трудової книжки позивач у спірні періоди працював на шахті «Красный Октябрь», а інформація про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання відсутня. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки його трудова книжка оформлена належним чином, записи в ній виконані послідовно, без виправлень і закреслень, засвідчені підписами та печатками роботодавця і містять відомості про роботу за відповідними професіями повний робочий день на підземних роботах, а також запис про реорганізацію шахти «Красный Октябрь» з посиланням на наказ від 23.12.1994 № 142. Крім того, пільговий характер роботи підтверджений уточнюючими довідками, виданими утримувачем архіву шахти, та наказом підприємства про атестацію робочих місць, за результатами якої підтверджено право відповідних професій на пільгове пенсійне забезпечення.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копії трудової книжки, уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу, довідок про спуски у шахту, наказу про атестацію робочих місць, наказу про реорганізацію шахти, наказу про передачу архівів, індивідуальних відомостей про застраховану особу, військового квитка та оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Позиція відповідача зводиться до того, що заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності; позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.06.2020 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Посилаючись на пункти 3 і 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, та на пункт 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідач зазначає, що згідно із записами трудової книжки позивач у спірні періоди працював на шахті «Красный Октябрь», а інформація про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання відсутня, у зв`язку з чим для зарахування пільгового стажу позивачу необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи згідно з додатком 5 до Порядку № 637 та довідку про реорганізацію. Відповідач також указує, що прийняття рішення про призначення пенсії є дискреційним повноваженням органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 01 червня 2020 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

08 квітня 2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою № 2438 про перерахунок пенсії - зміну надбавки (зарахування стажу за Списком № 1 і № 2).

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке рішенням від 15 квітня 2026 року №046050006551 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що його мотивувальна частина складається з відтворення пункту 3 та пункту 10 Порядку № 383 і пункту 20 Порядку №637, констатації того, що для перерахунку пенсії до заяви позивач додав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2015 № 58 і № 59, видані Структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» за період роботи з 06.06.1987 по 30.11.1988 та з 07.08.1989 по 01.04.1996, а також такого твердження: «Згідно трудової книжки від 04.04.1983 НОМЕР_2 заявник з 06.06.1987 по 30.11.1988, з 07.08.1989 по 01.04.1996 працював на шахті «Красный Октябрь», інформація про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання відсутня». Після цього в рішенні зазначено: «Враховуючи викладене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у проведенні перерахунку відповідно до заяви від 08.04.2026 №2438».

Отже, єдиною фактичною підставою відмови у перерахунку пенсії є твердження про відсутність інформації про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання підприємства.

Водночас із наявних у матеріалах справи доказів судом установлено таке.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена 04 квітня 1983 року, містить записи про роботу позивача на шахті «Красный Октябрь» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»: запис 8 від 06.06.1987 про прийняття учнем гірничого робітника підземного (наказ № 665 від 05.06.1987); запис 9 від 27.07.1987 про переведення гірничим робітником підземним 3 розряду; запис 10 від 04.08.1987 про переведення електрослюсарем підземним 4 розряду (наказ № 896 від 04.08.1987); запис 11 від 30.11.1988 про звільнення від роботи у зв`язку з направленням на навчання до гірничого інституту (наказ № 566/к від 30.11.1988); запис 14 від 07.08.1989 про прийняття електрослюсарем підземним 4 розряду (наказ № 284/к від 07.08.1989); запис 15 від 12.10.1989 про переведення електрослюсарем підземним 5 розряду (наказ № 367/к від 12.10.1989); запис 16 від 01.11.1992 про переведення механіком підземним (наказ № 229/к від 01.11.1992).

Записом 17 від 01 січня 1995 року засвідчено, що у зв`язку з реорганізацією шахта «Красный Октябрь» увійшла до складу шахти «Красный Профинтерн»; підставою внесення запису зазначено наказ по виробничому об`єднанню «Орджонікідзевугілля» від 23.12.1994 №142.

Записом 18 від 22 січня 1996 року засвідчено, що у зв`язку з реструктуризацією вугільної промисловості шахту «Красный Октябрь» виділено в самостійну адміністративну одиницю; підставою внесення запису зазначено наказ від 18.01.1996 № 14.

Записом 19 засвідчено звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату на підставі наказу від 01.04.1996 № 117.

Наказом виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Орджонікідзевугілля» від 23 грудня 1994 року № 142 «Про реорганізацію шахти «Красный Профинтерн» приписано до 01 січня 1995 року завершити реорганізацію шахти «Красный Октябрь» з включенням її до складу шахти «Красный Профинтерн» на правах структурної одиниці - шахтодільниці (пункт 2), для чого директору шахти «Красный Октябрь» оформити переведення трудящих (за списком) на шахту «Красный Профинтерн» з 01.01.1995 за їх згодою, забезпечити своєчасне ознайомлення трудящих з реорганізацією та провести до 01.01.1995 відповідні організаційні заходи (пункт 2.1).

Наказом державного підприємства «Орджонікідзевугілля» від 14 липня 2009 року №169 «Про передачу архівів», виданим у зв`язку з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року про заходи щодо розв`язання проблем, пов`язаних з ліквідацією вугледобувних і вуглепереробних підприємств, та наказом Міністерства вугільної промисловості України 2006 року № 422 «Про передачу архівів шахт», приписано з 01 серпня 2009 року передати архіви ДП «Шахта «Красный Октябрь» та ДП «Шахта «Красный Профинтерн» до структурного підрозділу «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» (пункти 1, 2), а місцезнаходженням архіву № 1 визначено м. Єнакієве, вул. Трестовська, 10 (пункт 4).

До заяви про перерахунок пенсії позивач подав уточнюючі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 березня 2015 року № 58 і № 59, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» (ідентифікаційний код 35012994, Донецька область, м. Єнакієве). Обидві довідки складені за формою додатка № 5 до Порядку № 637.

Довідкою № 58 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на шахті «Красный Октябрь» і виконував гірничі підземні роботи з повним робочим днем під землею: з 06.06.1987 по 27.07.1987 - учнем гірничого робітника підземного (наказ № 665 від 05.06.1987); з 27.07.1987 по 04.08.1987 - гірничим робітником підземним; з 04.08.1987 по 30.11.1988 - електрослюсарем підземним 4 розряду з ремонту підземних установок (наказ №896); усі періоди зазначені як передбачені Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1. Первинними документами, на підставі яких видано довідку, названо особову картку форми Т-2, особовий рахунок та табелі підземних робіт і спусків у шахту.

Довідкою № 59 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на шахті «Красный Октябрь» і виконував гірничі підземні роботи з повним робочим днем під землею: з 07.08.1989 по 12.10.1989 - електрослюсарем підземним 4 розряду (наказ № 284/к), Список № 1, розділ 1, підрозділ 1; з 12.10.1989 по 01.11.1992 - електрослюсарем підземним 5 розряду (наказ № 367), Список № 1, розділ 1, підрозділ 1; з 01.11.1992 і до реорганізації підприємства - механіком (наказ № 229/к) на роботах, пов`язаних із зайнятістю на підземних роботах у розмірі 50 процентів робочого часу, розділ 1, підрозділ 1, код КП 23485, підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; у графі номера Списку для цього періоду зазначено «2». В останньому блоці довідки зазначено, що у зв`язку з реорганізацією шахта «Красный Октябрь» увійшла до складу шахти «Красный Профинтерн» на підставі наказу по виробничому об`єднанню «Орджонікідзевугілля» № 142 від 23.12.1994. Первинними документами, на підставі яких видано довідку, названо особову картку форми Т-2, особовий рахунок та табелі підземних робіт і спусків у шахту.

Обидві довідки містять відмітку про те, що архів шахти «Красный Октябрь» переданий на зберігання до структурного підрозділу «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» на підставі наказу ДП «Орджонікідзевугілля» № 169 від 14.07.2009.

Крім того, позивач подав довідки структурного підрозділу «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» від 10 березня 2015 року № 55, № 56 і № 57, складені на підставі табелів спуску і підйому в шахту, якими помісячно засвідчено кількість фактичних спусків позивача у шахту «Красный Октябрь» за періоди його роботи, у тому числі за 1992-1996 роки. Ці довідки містять таку саму відмітку про передачу архіву шахти на зберігання до структурного підрозділу «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» на підставі наказу ДП «Орджонікідзевугілля» № 169 від 14.07.2009.

У матеріалах справи наявний також наказ шахти «Красный Октябрь» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» від 29 лютого 1996 року № 37 «Про атестацію робочих місць», яким приписано продовжити виконання раніше розроблених заходів зі зниження впливу шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, уведення в експлуатацію новостворених робочих місць здійснювати після їх атестації атестаційною комісією, затверджено запропоновані атестаційною комісією списки професій, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення, та продовжено роботу атестаційної комісії. Долученим до наказу матеріалом засідання атестаційної комісії засвідчено, що в ході атестації виявлено ряд професій і посад, які відповідно до умов праці мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, та вирішено підтвердити таке право за поданим списком професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за позиціями 1010100а, 1010100б, 1010100в і 1010100г.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною п`ятою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Аналогічне за змістом положення міститься в частині шостій статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною другою цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За частиною четвертою цієї статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено також, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Крім того, абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV для осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, встановлено мінімальний розмір пенсії незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI дія цього Закону поширюється, зокрема, на працівників, які видобувають вугілля, зайнятих на підземних роботах повний робочий день, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми свідчать, що зарахування спірних періодів до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, безпосередньо впливає на розмір пенсії позивача, а отже, відмова в такому зарахуванні зачіпає його майнові права.

До 01 січня 2004 року пенсійне забезпечення в Україні здійснювалося за нормами Закону № 1788-XII. Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до абзацу першого пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Абзацом другим цього пункту встановлено, що у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 383 постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, набула чинності з 21.08.92; це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.3 Порядку № 383 установлено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

На час виконання позивачем спірних робіт були чинними Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, а до набрання нею чинності - Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, на який і посилаються уточнюючі довідки за відповідні періоди.

Розділ I Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, має назву «Гірничі роботи» і охоплює, зокрема, видобування корисних копалин; підрозділ 1 цього розділу - «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень». Позицією 1010100а цього підрозділу передбачено «а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах». Позицією 1010100г передбачено «г) Робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді)», а за кодом 1010100г-23485 у переліку професій цієї позиції зазначено «Механіки (старші механіки, змінні механіки)». Приміткою до цього підрозділу визначено, що працівникам, переліченим у підпунктах «г» і «д», зайнятим на підземних роботах менше половини робочого часу на рік (в обліковому періоді), пенсія призначається за Списком № 2.

Натомість розділ I Списку № 2, затвердженого тією самою постановою, має назву «Гірничі роботи» і охоплює добування відкритим способом вугілля, руди та інших корисних копалин, а підрозділ 1 цього розділу має назву «Відкриті гірничі роботи і роботи на поверхні». Робіт, передбачених розділом I Списку № 2, позивач не виконував: усі його посади за спірні періоди пов`язані виключно з роботою під землею.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить із такого.

Отже, єдиний мотив оскаржуваного рішення - твердження про відсутність інформації про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання - не відповідає дійсності і спростовується документами, які були або мали бути в розпорядженні відповідача на момент прийняття рішення.

Відомості про реорганізацію містяться безпосередньо в трудовій книжці позивача: записом 17 від 01.01.1995 засвідчено входження шахти «Красный Октябрь» до складу шахти «Красный Профинтерн» у зв`язку з реорганізацією з посиланням на наказ по виробничому об`єднанню «Орджонікідзевугілля» від 23.12.1994 № 142, а записом 18 від 22.01.1996 - виділення шахти «Красный Октябрь» у самостійну адміністративну одиницю у зв`язку з реструктуризацією вугільної промисловості з посиланням на наказ від 18.01.1996 № 14. Про реорганізацію зазначено і в самій довідці № 59 з посиланням на той самий наказ № 142. Наведене підтверджується також наказом виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» від 23.12.1994 № 142 та наказом ДП «Орджонікідзевугілля» від 14.07.2009 № 169, наявними в матеріалах справи.

Принципово важливим є те, що трудова книжка була подана позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії: відповідач сам посилається на неї в оскаржуваному рішенні і відтворює її реквізити (від 04.04.1983 БТ-І № 9756390) та зміст записів про періоди роботи. Запис 17 про реорганізацію міститься в тій самій трудовій книжці. За таких обставин твердження про те, що «інформація про реорганізацію, правонаступництво чи приєднання відсутня», було недостовірним уже на момент прийняття оскаржуваного рішення, а рішення, побудоване на недостовірній фактичній підставі, не може вважатися обґрунтованим.

Також, оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону щодо змісту адміністративного акта.

Відносини, пов`язані з прийняттям адміністративних актів, урегульовано Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX). Застосовність цього Закону до спірних відносин визнав сам відповідач, пославшись в оскаржуваному рішенні на статті 74 і 75 цього Закону при визначенні порядку набрання рішенням чинності та доведення його до відома особи.

Відповідно до частин першої - третьої статті 8 Закону № 2073-IX адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи; враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи; зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом, при цьому адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 72 Закону № 2073-IX мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. За пунктами 3 і 5 частини другої статті 72 цього Закону у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи, а також детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Статтею 15 Закону № 2073-IX закріплено презумпцію правомірності дій та вимог особи: дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи; сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 87 Закону № 2073-IX протиправним є адміністративний акт, що суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта.

Оскаржуване рішення наведеним вимогам не відповідає. У ньому не зазначено, який саме документ позивач не подав і подання якого документа є необхідним для перерахунку пенсії. У рішенні не наведено жодної правової оцінки поданих уточнюючих довідок від 10.03.2015 № 58 і № 59: не пояснено, чому довідки, складені за формою додатка № 5 до Порядку № 637, не відповідають вимогам пункту 20 цього Порядку, який відповідач сам процитував. Рішення не містить згадки про наказ про атестацію робочих місць від 29.02.1996 № 37, хоча процитований у ньому пункт 10 Порядку № 383 прямо вимагає подання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації. Не дістали в рішенні жодної оцінки й довідки ДП «Орджонікідзевугілля» від 10.03.2015 № 55, № 56 і № 57 про спуски позивача у шахту та інші подані ним документи. Наведення у рішенні трьох цитат нормативних актів і констатація факту подання довідок, після яких без будь-якого аналізу вміщено формулу «враховуючи викладене», не є ані детальною правовою оцінкою обставин, ані чітким зазначенням висновків у розумінні пункту 5 частини другої статті 72 Закону № 2073-IX і не забезпечує особі можливості правильно зрозуміти рішення.

Крім того, суд зазначає, що правомірність адміністративного акта оцінюється виходячи з мотивів, викладених у самому акті. Суб`єкт владних повноважень не може доповнювати або замінювати мотиви прийнятого ним рішення після звернення особи до суду, оскільки в іншому разі особа позбавляється можливості знати справжні підстави втручання у свої права на момент його вчинення і реалізувати право на оскарження, гарантоване абзацом другим частини першої статті 72 Закону № 2073-IX.

Наведена у відзиві вимога надати «уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи згідно додатку 5 Порядку № 637 та довідку про реорганізацію» в оскаржуваному рішенні відсутня. Крім того, такого документа, як «довідка про реорганізацію», не передбачає жодна з норм, якими керувався відповідач: ні пункт 10 Порядку № 383, ні пункт 20 Порядку № 637, ні стаття 62 Закону № 1788-XII. Вимога ж щодо посилання на первинні документи фактично виконана: довідки № 58 і № 59 містять перелік первинних документів, на підставі яких їх видано, - особові картки форми Т-2, особові рахунки та табелі підземних робіт і спусків у шахту.

Також, подані позивачем уточнюючі довідки відповідають вимогам абзацу другого пункту 20 Порядку № 637: у них зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професії (посади); характер виконуваної роботи із застереженням про повний робочий день на підземних роботах; розділ, підрозділ і позицію Списку, до якого включається відповідний період роботи; код Класифікатора професій; а також первинні документи, на підставі яких довідки видано.

Довідки видано структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля», тобто установою, яка на підставі наказу ДП «Орджонікідзевугілля» від 14.07.2009 № 169 є утримувачем архіву шахти «Красный Октябрь». Пункт 1 Порядку № 637 прямо допускає встановлення стажу роботи на підставі документів, виданих архівними установами, а пункт 3 цього Порядку відносить до документів, які приймаються для підтвердження стажу, зокрема довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати. Отже, довідки видані належним суб`єктом.

Суд не залишає поза увагою те, що в довідці № 59 у графі номера Списку для періоду роботи механіком зазначено «2», тоді як наведений у тій самій довідці код Класифікатора професій 23485 належить до позиції 1010100г Списку № 1 («Механіки (старші механіки, змінні механіки)»). Ця розбіжність не може бути підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду з таких мотивів. По-перше, зміст самої довідки визначає Список № 1: у ній зазначено розділ 1 і підрозділ 1, тобто підземні роботи, та код 23485, який у Списку № 2 відсутній. По-друге, записом 16 трудової книжки позивача засвідчено переведення саме механіком підземним, тоді як розділ I Списку № 2 стосується відкритих гірничих робіт і робіт на поверхні; за приміткою до підрозділу 1 розділу I Списку № 1 пенсія за Списком № 2 призначається працівникам, переліченим у підпункті «г», лише за умови зайнятості на підземних роботах менше половини робочого часу на рік. По-третє, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за позицією 1010100г підтверджено результатами атестації робочих місць, проведеної на цьому самому підприємстві. Нарешті, частиною п`ятою статті 114 Закону № 1058-IV передбачено взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, з чого випливає, що визначальними є змістовні характеристики виконуваної роботи, а не номер Списку, механічно проставлений у довідці. За таких обставин зазначення у довідці номера Списку, що не узгоджується з наведеними в ній самій розділом, підрозділом і кодом професії, є недоліком оформлення, який не спростовує документально підтвердженого характеру виконуваної роботи.

З цих же мотивів суд уточнює, що спірні періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, саме за Списком № 1, а не за Списком № 1 та № 2, як про це зазначено в позовній заяві. Усі посади, які обіймав позивач у спірні періоди (учень гірничого робітника підземного, гірничий робітник підземний, електрослюсар підземний, механік підземний), охоплюються позиціями 1010100а і 1010100г підрозділу 1 розділу I Списку № 1, тоді як розділ I Списку № 2 стосується відкритих гірничих робіт і робіт на поверхні, якими позивач не займався. Таке уточнення є уточненням правової кваліфікації спірних періодів, а не частковою відмовою в позові: вимога позивача про зарахування цих періодів до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, вирішується по суті повністю.

Разом з тим, право позивача на зарахування спірних періодів підтверджується і результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Наказом шахти «Красный Октябрь» від 29 лютого 1996 року № 37 «Про атестацію робочих місць» затверджено запропоновані атестаційною комісією списки професій, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення, а матеріалами атестаційної комісії підтверджено таке право за Списком № 1 за позиціями 1010100а, 1010100б, 1010100в і 1010100г. Наказ прийнято 29.02.1996, тобто до 21.08.97, а з його змісту вбачається, що він виданий у зв`язку з неповною реалізацією раніше розроблених на підприємстві заходів зі зниження впливу шкідливих виробничих факторів на робочих місцях та у зв`язку з уведенням в експлуатацію новостворених робочих місць.

Отже, атестацію робочих місць на цьому підприємстві вперше проведено до 21.08.97, а тому за пунктом 4.3 Порядку № 383 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи позивача на цьому підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, до дати видання наказу про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років. Обидва спірні періоди повністю охоплюються цим правилом.

Додатково суд зазначає, що за пунктом 3 Порядку № 383 періоди роботи до 21.08.92 підтверджуються документами про відповідні умови праці і проведення атестації робочих місць не потребують. Період роботи позивача з 06.06.1987 по 30.11.1988 та частина періоду з 07.08.1989 по 20.08.1992 припадають саме на час до 21.08.92 і підтверджені як записами трудової книжки, так і уточнюючими довідками.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не надав суду ані власного розрахунку стажу позивача, ані доказів недостовірності відомостей, наведених в уточнюючих довідках, ані доказів того, що структурний підрозділ «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» не є належним суб`єктом видачі таких довідок. Не спростовано відповідачем і записів трудової книжки позивача.

Крім того, пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), на працівника структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, покладено обов`язок уточнити інформацію про факт роботи і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу, та у разі необхідності роз`яснити порядок підтвердження страхового стажу, а також повідомити про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів. Доказів виконання цих обов`язків відповідач не надав: замість повідомлення позивача про необхідність подання будь-яких додаткових документів орган відмовив у перерахунку пенсії.

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності: за пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів та електронну пенсійну справу. Оскільки заяву позивача розглянуло і оскаржуване рішення прийняло саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, компетентним органом для розгляду цієї заяви і належним відповідачем у справі є саме воно. Водночас за абзацом першим пункту 4.10 Порядку № 22-1 після перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії, чим і забезпечується виплата перерахованої пенсії в межах єдиної системи органів Пенсійного фонду України.

Щодо строку, з якого має бути здійснено перерахунок пенсії, суд зазначає таке. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Оскільки строк, з якого провадиться перерахунок пенсії, безпосередньо визначений законом, зобов`язальна вимога позивача підлягає задоволенню із зазначенням, що перерахунок здійснюється за заявою від 08 квітня 2026 року № 2438 у порядку та з дати, визначених статтею 45 Закону № 1058-IV.

Оцінюючи оскаржуване рішення в сукупності, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без урахування обставин, які мають значення для його прийняття.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 квітня 2026 року № 046050006551 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоди роботи повний робочий день на підземних роботах на шахті «Красный Октябрь» з 06 червня 1987 року по 30 листопада 1988 року та з 07 серпня 1989 року по 01 квітня 1996 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначених періодів за заявою від 08 квітня 2026 року № 2438 у порядку та з дати, визначених статтею 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова