Рішення № 140613454, 14.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа №160/20689/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 31; ЄДРПОУ 44168316) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

15.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України, щодо визначення та виплати сум заробітної плати (грошового забезпечення), грошової винагороди, відпустки, індексації та грошової компенсації за невикористані дні відпусток та інших виплат, які залежать від посадового окладу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 24 січня 2024 року по 18 червня 2026 року без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 гривень, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; у 2025 році у розмірі 3028 гривень, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; у 2026 році у розмірі 3328 гривень встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168316, адреса: вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116), нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 24 січня 2024 року по 18 червня 2026 року заробітну плату (грошове забезпечення), грошову винагороду, відпустку, індексацію та грошову компенсацію за невикористані дні відпусток, інші виплати, які залежать від посадового окладу у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн.; у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 грн.; у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що останній у період з 24.01.2024 по 18.06.2026 проходив службу у Бюро економічної безпеки на різних посадах, та згідно наказу №177-к/ДСК-ДП від 11.06.2026 він був звільнений зі служби в БЕБ України. Вважає, що йому було визначено посадовий оклад у розмірі меншому, ніж передбачено ст.31 Закону України «Про бюро економічної безпеки України, тобто, без дотримання згаданої статті та без дотримання постанови КМУ №1068 за пунктом другого якого Умов оплати праці БЕБ - передбачено, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. А оскільки статтями 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2024р. та на 01.01.2025р. становив 3028 грн., а на 01.01.2026 3328,00 грн., відповідачем у період з 24.01.2024 по 18.06.2026 протиправно здійснювалась йому виплата грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 грн. з урахуванням того, що такого прожиткового мінімуму Законом України «Про прожитковий мінімум» не передбачено, що, на переконання позивача, є порушення вищенаведених вимог ч.2 та ч.3 ст.31 Закону про БЕБ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №50805/26), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» затверджено, зокрема, умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України (далі Умови оплати праці і грошового забезпечення БЕБ). Пунктом 2 зазначених Умов передбачено, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт. Коефіцієнт посадового окладу для працівників центрального апарату БЕБ становить: 22 для посади старшого детектива 22,5 для посади керівника відділу у складі департаменту, Тобто 2102 грн *22= 46 244 грн, 2102 грн *22,5 = 47 295 грн, і є розмірами посадових окладів позивача на відповідній займані посаді в БЕБ. Як вбачається з конструкції норм статті 7 законів України про Державний бюджет на відповідний рік, законодавець спочатку встановлює з 1 січня відповідного року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у певному розмірі, а потім диференціює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежно від цільового призначення його застосування, зокрема для визначення посадових окладів суддів та працівників інших державних органів, як показника, що використовується для розрахунку відповідного окладу. Водночас звертаємо увагу суду, що у законах України про Державний бюджет України на 2022-2025 роки законодавець прямо передбачав винятки щодо поширення абзацу шостого статті 7 на окремі органи державної влади, тоді як Бюро економічної безпеки України до такого переліку не включалося. Натомість у Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» законодавець змінив редакцію відповідної норми та об`єднавши в одному положенні суддів, прокурорів окружної прокуратури та працівників інших державних органів, передбачивши застосування єдиного показника на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року. Таким чином, об`єднання зазначених категорій у межах однієї норми зумовлене однаковим механізмом та функціональним призначенням відповідного показника, зокрема, як для суддів, так і для працівників інших державних органів оплата праці, яких регулюється спеціальними законами. Фактично законодавець усунув попередню невизначеність та закріпив єдиний підхід до застосування статті 7 Закону України про державний бюджет на відповідний рік при визначенні посадових окладів вищенаведених категорій населення.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд справу розглядати в загальному позовному провадженні за участі представника БЕБ.

06.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №50874/26), в якій позивач заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.

11.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №52210/26).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 у задоволенні клопотання Бюро економічної безпеки України про розгляд справи №160/20689/26 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 14.10.2026.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Бюро економічної безпеки.

Згідно із наказом БЕБ від 23.01.2024 № 9-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 прийнятий на службу в БЕБ та призначений на посаду старшого детектива Головного підрозділу детективів, з посадовим окладом згідно із штатним розписом у розмірі 46 244 грн на місяць та присвоєно ОСОБА_1 спеціальні звання середнього начальницького складу- лейтенант Бюро економічної безпеки України.

Наказом БЕБ від 28.02.2024 № 25-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 призначено у порядку просування по службі як переможця конкурсу на посаду керівника… відділу…Головного підрозділу детективів, з 28.02.2024, з посадовим окладом згідно із штатним розписом у розмірі 47 295 грн на місяць.

Наказом БЕБ від 15.03.2024 № 38-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 переведено на рівнозначну посаду керівника…відділу…Головного підрозділу детективів, з 15.03.2024, з посадовим окладом згідно із штатним розписом у розмірі 47 295 грн на місяць.

Відповідно до наказу БЕБ від 11.06.2026 № 117-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 звільнений із служби в Бюро економічної безпеки України згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1333 (за власним бажанням), 18.06.2026, з виплатою грошової компенсації за невикористані дні відпусток.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у не нарахуванні та не виплаті позивачеві сум грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328,00 грн. що є порушенням його прав та інтересів, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частина 1 статті 14 Закону № 1150-ІХ визначає, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Стаття 19 Закону № 1150-ІХ встановлює, що до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

В свою чергу, згідно зі статтею 31 Закону № 1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Кабінетом Міністрів України Постановою від 06.10.2021 за № 1068 затверджені Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі - Умови №1068).

Згідно з п. 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частина третя статті 31 Закону України № 1150-ІХ та п. 2 Умов № 1068.

З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року справа № 120/1196/19-а.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14 та від 25 травня 2022 року справа №120/1 196/19-а. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії», заява № 10519/03).

Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 за №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями ст.1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Положеннями ст. 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки» разом із установленням на 01.01.2024 року прожиткового мінімуму у розмірі 3028,00 грн., на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн., на 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн., був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

Слід зазначити, що зміни до Закону № 1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом № 1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас, приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону №1150-ІX.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки» не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 року у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі №360/503/21, від 02.06.2023 року у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 року у справі №280/1233/22, від 24.07.023 року у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 року у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 року у справі №240/3795/22.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що грошове забезпечення позивача за період з 24.01.2024 по 18.06.2026 мало обчислюватися з урахуванням положень абзацу 4 частини 1 ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет на 2024, 2025 та 2026 роки», якими було визначено величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року та з 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн, з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

За встановлених судом обставин дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті позивачеві грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 років у розмірі 3028 грн, та на 01.01. 2026 у розмірі 3328,00 грн., визначеного абзацом четвертим частини першої статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки», є протиправними.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1331,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 31; ЄДРПОУ 44168316) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України, щодо визначення та виплати сум заробітної плати (грошового забезпечення), грошової винагороди, відпустки, індексації та грошової компенсації за невикористані дні відпусток та інших виплат, які залежать від посадового окладу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 24 січня 2024 року по 18 червня 2026 року без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 гривень, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; у 2025 році у розмірі 3028 гривень, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; у 2026 році у розмірі 3328 гривень встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168316, адреса: вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116), нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 24 січня 2024 року по 18 червня 2026 року заробітну плату (грошове забезпечення), грошову винагороду, відпустку, індексацію та грошову компенсацію за невикористані дні відпусток, інші виплати, які залежать від посадового окладу у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн.; у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 грн.; у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 31; ЄДРПОУ 44168316) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 31; ЄДРПОУ 44168316) судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 14.10.2026.

Суддя О.В. Царікова