Рішення № 140613438, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа №160/22101/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДПРОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 047250023954 від 09.04.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 27.07.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 30.09.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, та призначити пенсію за віком з 09.04.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.04.2026 останній звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09.04.2026 № 047250023954 відмовлено в призначені пенсії за віком з підстави відсутності необхідного страхового стажу. Також, пенсійним органом не було зараховано до загального страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності 27.07.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 30.09.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003

Не погоджуючись з прийнятими пенсійним органом рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

27.07.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №52348/26), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що Головним управлінням було прийняте рішення № 047250023954 від 09.04.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності 27.07.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 30.09.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків за вказаний період. Зарахування до трудового стажу фізичних осіб-підприємців періоди проведення підприємницької діяльності зараховується на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, або довідки, виданої податковою інспекцією про перебування на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку. Належними доказами, якими підприємець може підтвердити стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; підтвердженням трудового стажу до 1 січня 2004 року є наявність доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.

Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 15.10.2026.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 та прийнято рішення №047250023954, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком.

В даному рішенні зазначено наступне:

Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить становить 60 років.

Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 33 роки.

Право на призначення пенсії за віком пвсля досягнення віку 63 роки мають особи за наявністю страхового стажу з 01.01.2028 від 25 років.

Страховий стаж становив 24 роки 5 місяців 18 днів, страховий стаж для визначення права 30 років 3 місяці 23 дні.

До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності 27.07.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 30.09.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків за вказаний період.

Відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стосовно позовної вимоги зарахувати до загального страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 27.07.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 30.09.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2003, суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №382645 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата проведення державної реєстрації 27.07.1995.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058 (до 01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. (далі Реєстр застрахованих осіб).

Статтею 11 Закону № 1058 визначено категорії осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема це фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законодавством, що діяло до 01.01.2004, зокрема Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб.

Статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Так, для зарахування місяця до страхового стажу ФОП повинен сплатити ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за цей місяць, що дорівнює 22% від мінімальної заробітної плати. Якщо внесок був меншим, місяць зараховується до стажу пропорційно сплаченим внескам або не зараховується взагалі, якщо є заборгованість.

Згідно листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.01.2025 №4931/6/04-36-24-17-16 вбачається, що відповідно до реєстраційних даних ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ у м. Покрові) з 27.07.1995 р. по 18.01.2017 р. Станом на 23.01.2025 року ФОП ОСОБА_1 має стан 12 - КОР пусті, але не закриті. Згідно наявних баз даних ДПС України ФОП ОСОБА_1 в періоді: з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. - здійснював діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»; 3 01.01.2012р. по 31.12.2016 р. здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; з 01.01.2017 р. по 18.01.2017 р. - перебував на загальній системі оподаткування. Наявність інших документів та відомостей, які свідчать про систему оподаткування, на якій ФОП ОСОБА_1 перебував в періоді з 27.07.1995р. по 31.12.2009р. в ГУ ДПС у Дніпропетровській області не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №382645 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати мінімальних страхових внесків за вказаний період. Також, з матеріалів справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про систему оподаткування, на якій ФОП ОСОБА_1 перебував в періоді з 27.07.1995р. по 31.12.2009р.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком з 09.04.2026 року, суд зазначає, що призначення пенсії позивачу залежить від достатності необхідного страхового стажу. Згідно наявної інформації, страховий стаж позивача становив 24 роки 5 місяців 18 днів на день звернення за призначенням пенсії, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про обгрунтованість рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 047250023954 від 09.04.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю на день звернення позивача необхідного страхового стажу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат між сторонами зі сплати судового збору у даній справі не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДПРОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 15.10.2026.

Суддя О.В. Царікова