Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
15 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7263/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СВІФТДРАЙВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «СВІФТДРАЙВ» (далі ПП «СВІФТДРАЙВ») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 13.05.2026 №1409-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «СВІФТДРАЙВ».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.05.2026 отримав оскаржуваний наказ, в якому в якості підстав до проведення перевірки зазначено підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункти 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі ПК України), з врахуванням підпунктів 69.2, 69.2-2 пункті 69 ПК України, у зв`язку з ненаданням ПП «СВІФТДРАЙВ» пояснень та документального підтвердження на запит від 27.02.2026 №872/12/03-20-07-02-12.
Позивач зазначає, що підставою для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є податкова інформація, що свідчить про порушення платником податків законодавства, при чому у запиті обов`язково зазначаються порушення цим платником законодавства.
В запиті зазначено, протягом 2025-2026 років позивачем придбано 1150 транспортних засобів, коли реалізовано 1327 одиниць, однак, на думку позивача сам факт придбання товару менше ніж продажу не свідчить і не може свідчити про можливі порушення чинного законодавства.
Стосовно неспівпадіння даних Сервісних центрів МВС та даних ЄРПН позивач зазначає, що чинним законодавством не заборонено бізнес модель, при якій продавець здійснює не пост продаж транспортних засобів, а купівлю на замовлення клієнта з одночасною передоплатою.
Отримавши кошти від покупця за договором в силу приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України (дата виникнення податкових зобов`язань дата зарахування коштів від покупця) та пунктом 201.1 статті 201 ПК України (плата податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН) в ПП «СВІФТДРАЙВ» виникає обов`язок щодо складення та реєстрації відповідної податкової накладної за правилом «першої події, що відповідає чинному законодавству.
В подальшому, у визначені відповідним договором строки ПП «СВІФТДРАЙВ» здійснює пошук, імпорт та поставку відповідного товару (транспортного засобу, спецтехніки, устаткування тощо), відтак дані ЄРПН не збігатись даним Сервісних центрів МВС, що відповідає чинному законодавству.
Позивач вважає, що був позбавлений надати вмотивовані пояснення щодо зауважень контролюючого органу, оскільки зазначена в запиті інформація є лише констатацією показників діяльності без аналізу даних, прив`язки до норм чинного законодавства, яке ним порушено.
Позивач наголошує, що не проігнорував запит податкової, а надав відповідь 31.03.2026 №3103/26, в якій наведено частково пояснення та мотивація не надання документів.
Також податковий орган зазначає про невідповідність задекларованих показників у податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ, проте в супереч норм даного пункту не зазначає ані яких саме показників та не зазначає конкретних декларацій в яких виявлено розбіжність і яких показників.
Позивач вказує, що за відсутності чіткої мотивації надсилання запиту із значенням чітких норм законодавства, які можуть бути порушені, чітких показників визначених і зазначених в декларацій, які мають розбіжності будь-яка відповідь чи пояснення упереджено можуть трактуватись як ненадання пояснень.
Таким чином, у запиті не вказано про будь-які порушення ПП «СВІФТДРАЙВ» податкового чи іншого законодавства, що можуть стати підставою для витребування документів. Які і не вказано наявність інших підстав, зазначених у статті 73 ПК України для надіслання запиту.
На думку позивача, якщо наявне порушення вимог законодавства, то податковий орган має вказати, якого саме законодавства, яка норми матеріального права порушена, під яку міру відповідальності та санкцію підпадає підприємство, якого кодексу. Цього у запиті не зазначено, що звільняє позивача від обов`язку у наданні відповіді на такий запит разом з поясненнями викладених припущеннями та документами.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала, мотивуючи тим, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно призначило документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «СВІФТДРАЙВ» у зв`язку з ненаданням платником податків пояснень та документального підтвердження на запит від 27.02.2026 №872/12/03-20-07-02-12. Згідно Балансу по ПП «СВІФТДРАЙВ» станом на 31.12.2024 запаси становлять 83,6 тис. грн., а станом на 31.12.2025 в сумі 198 165,3 тис. грн. ПП «СВІФТДРАЙВ» протягом 2025-2026 років придбано 1150 транспортних засобів на загальну суму 600211481,8 грн., коли реалізовано в даному періоді всього 1327 одиниці. Разом з тим, за проведеним співставленням задекларовані ПП «СВІФТДРАЙВ» в Єдиному реєстрі податкових накладних операції з реалізації транспортних засобів не відповідають наявним відомостям Єдиного державного реєстру транспортних засобів Сервісного центру МВС України.
Представник відповідача зазначила, що відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на належним чином оформлений письмовий запит контролюючого органу є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. При цьому запит містив конкретні обставини можливих порушень, підстави його направлення та перелік документів, що підлягали наданню, а тому відповідав вимогам, встановленими законодавством.
У зв`язку з ненаданням запитуваних пояснень і документів ГУ ДПС у Волинській області видало наказ від 13.05.2026 №1409-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Копію наказу та повідомлення від 13.05.2026 №397 про початок перевірки було направлено поштою та отримано платником податків особисто. Відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а призначення перевірки не порушує прав позивача саме по собі. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зокрема постанови від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 та від 25.04.2024 року у справі №160/10828/22, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову через відсутність підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним.
Позивач подав додаткові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги та наголосив що запит має бути сформований у відповідності до всіх встановлених норм, з попередньо проведеним аналізом інформації, з чітким посиланням на порушення, факти, тощо. Саме лише посилання на показники, без прив`язки до норм, які порушені, без зазначення відповідних господарських операцій (які встановлюються за наслідком проведення аналізу інформації податковим органом) та вимога надати документи, які не можуть підтверджувати ці показники не може тягнути жодних наслідків для платника податків.
29.07.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що наказ ГУ ДПС у Волинській області від 13.05.2026 №1409-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «СВІФТДРАЙВ» який є предметом розгляду даної справи, як акт індивідуальної дії вичерпав свою дію та реалізований його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права позивача.
Позивач подав письмові заперечення на вказане клопотання.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ГУ ДПС у Волинській області звернулося до позивача із запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 27.02.2026 №874/12/03-20-07-02-12, в якому просило протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати пояснення та їх документальне підтверджених (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсязі якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) з повноти та правомірності декларування показників фінансовій та податковій звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток період за період 01.01.2025 по 01.03.2026.
Листом від 31.03.2026 №3103/26 позивач повідомив, що не вбачає підстав для надання документів за даним запитом, та вважає себе звільненим від обов`язку в наданні відповіді на даний запит, з додавання документів, з огляду на те, що у запиті не вказано про будь які порушення ПП «СВІФТДРАЙВ» вимог податкового чи іншого законодавства, можуть стати підставою для витребування документів, як і не вказано наявність інших підстав, зазначених у статті 73 ПК України, для надіслання запиту.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 13.05.2026 №1409-п на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 та з врахуванням підпунктів 69.2, 69.2-2 пункті 69 ПК України, у зв`язку з ненаданням ПП «СВІФТДРАЙВ» пояснень та документального підтвердження на запит від 27.02.2026 №874/12/03-20-07-02-12 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 15.06.2026 тривалістю 5 робочих днів.
Про проведення перевірки позивача проінформовано шляхом надіслання засобами поштового зв`язку на адресу ПП «СВІФТДРАЙВ» копію наказу від 13.05.2026 №1409-п та повідомлення №397 від 13.05.2026, яке було вручено позивачу.
В період з 15.06.2026 по 19.06.2026 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2025 по 28.02.2026, зазначених у листі від 27.02.2026 №874/12/03-20-07-02-12, за результатами якої складено акт від 26.06.2026 №17152/07-02/45593157.
Вищевказаний акт перевірки було надіслано на поштову адресу ПП «БУДСЕЙЛ».
Вважаючи наказ начальника ГУ ДПС у Волинській області від 13.05.2026 №1409-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СВІФТДРАЙВ» протиправним, представник позивача звернувся із даним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктами 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України передбачено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно пункту 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.
Необхідно зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 відступила від висновків про те, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.
Водночас, у зазначеній постанові судова палата сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Підстав для відступу від правової позиції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, Верховний Суд у цій справі не знаходить.
В продовження наведеного, необхідно звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №816/228/17 ухвалила постанову від 08.09.2021, в якій зазначено таке.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу на те, що у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, відповідно до якого неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду не погодилась із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та прямо зазначила про неможливість оскарження наказу про проведення перевірки та дій щодо призначення та проведення перевірки, якщо відповідний наказ реалізовано.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що за наслідком проведеної перевірки, передбаченої оскаржуваним наказом від 13.05.2026 №1409-п, ГУ ДПС у Волинській області складено акт про результати документальної позапланової перевірки від 26.06.2026 №17152/07-02/45593157, яким встановлено порушення податкового законодавства.
Отже, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2026 року по справі №640/227/19.
Отже, встановивши факт того, що оскаржуваний позивачем наказ про проведення перевірки реалізований (тобто перевірка проведена, акт складений), врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки суд не має повноважень в межах цієї справи надавати оцінку правомірності/протиправності оскаржуваного наказу, а також діям контролюючого органу під час її призначення і проведення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи обставини цієї справи, а також зважаючи на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 та постанові Верховного від 01.04.2026 по справі №640/227/19, суд дійшов висновку, що провадження в даній справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом Приватного підприємства «СВІФТДРАЙВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. О. Андрусенко
Судове рішення № 140613361, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/7263/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: