Рішення № 140613195, 15.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2026 р. Справа № 120/14320/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2026 року пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нараховувати та виплачувати з 01.03.2026 року пенсію ОСОБА_1 з основним розміром, визначеним на момент призначення пенсії, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2026 року по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що застосування обмежень до пенсії, призначеної за Законом України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII), призводить до виплати пенсії в меншому розмірі, ніж нараховано, та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 18.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на статтю 30 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі Постанова №1778). Вважає, що чинність зазначених положень і перевищення пенсією десяти прожиткових мінімумів зумовлюють обов`язковість застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.

Згідно з розрахунком на 01.03.2026 основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення у сумі 59807,00 грн., тобто 41864,90 грн. Індексацію 2026 року враховано в сумі 2595,00 грн. Розмір пенсії з урахуванням індексацій та збільшення основного розміру становить 59324,88 грн., а з надбавками 60153,38 грн.

Надалі в розрахунку зазначено суму 53009,03 грн. «з урахуванням максимального розміру пенсії». До цієї суми застосовано коефіцієнти за Постановою №1778, унаслідок чого підсумок пенсії до виплати визначено в розмірі 34216,31 грн. Отже, документ відображає як зменшення загальної нарахованої суми до застосування коефіцієнтів, так і подальше зменшення виплати за Постановою №1778.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.06.2026, зареєстрованою 29.06.2026 за вхідним №19405/К-0200-26, щодо виплати пенсії без оскаржуваних обмежень.

У відповіді на заяву Головне управління повідомило, що коефіцієнти за Постановою №1778 застосовуються до пенсії позивача з 01.01.2026. Відповідач послався на відсутність у Єдиному державному реєстрі ветеранів війни відомостей про безпосередню участь позивача в заходах, перелічених у пункті 2 Постанови №1778. Також зазначив, що з березня 2026 року проведено перерахунок за постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова №236), з урахуванням рішення суду від 14.04.2026, однак із застосуванням пункту 1 Постанови №1778.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №120/10688/25 визнано протиправними дії щодо обмеження пенсії позивача з 01.03.2025 максимальним розміром і застосування коефіцієнтів за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Відповідача зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 без зазначених обмежень, з урахуванням виплачених сум.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 19 і 46 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти на підставі та в межах закону й забезпечувати право особи на соціальний захист. Умови пенсійного забезпечення позивача визначає Закон №2262-XII. Частиною третьою статті 1-1 зазначеного Закону встановлено, що зміна умов і норм такого забезпечення здійснюється виключно шляхом внесення змін до нього та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 30 Закону №4695-IX передбачає у 2026 році під час воєнного стану виплату пенсій, зокрема призначених за Законом №2262-XII, із застосуванням коефіцієнтів до суми перевищення десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. На виконання зазначеної статті пунктом 1 Постанови №1778 встановлено коефіцієнти 0,5; 0,4; 0,3; 0,2 та 0,1 до відповідних частин пенсії.

Застосування таких коефіцієнтів призводить до невиплати частини нарахованої пенсії та змінює обсяг пенсійного забезпечення, гарантований спеціальним законом. Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.06.2026 у справі №580/1002/26 та від 20.07.2026 у справі №560/1321/26, застосування статті 30 Закону №4695-IX і Постанови №1778 до пенсій за Законом №2262-XII є протиправним обмеженням права на належний соціальний захист. У таких правовідносинах застосуванню підлягають норми спеціального пенсійного закону. Суд враховує зазначений висновок відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Отже, чинність Постанови №1778 та тимчасовий характер установлених нею обмежень не є достатніми підставами для зменшення пенсії позивача. Посилання відповідача на відсутність відомостей про позивача в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни також не обґрунтовує такого зменшення. Неправомірність застосування коефіцієнтів до пенсії за Законом №2262-XII не залежить від наявності права на виняток, передбачений пунктом 2 Постанови №1778.

Разом з тим, вирішуючи питання правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які обмежували пенсію десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та встановлювали на 2016 рік максимальний розмір пенсії 10 740 грн. Зазначені положення втратили чинність із дня ухвалення рішення.

Також, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано неконституційними також положення статті 2 Закону №3668-VI в частині обмеження пенсій, призначених за Законом №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Відповідні положення втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення.

Отже, станом на 01.03.2026 обидві норми, які передбачали зазначене обмеження, втратили чинність. Тому застосування відповідачем максимальної межі пенсії на підставі цих норм є протиправним.

З наданого розрахунку вбачається, що нарахована пенсія позивача становила 60 153,38 грн. Після застосування максимального обмеження її розмір зменшено до 53 009,03 грн, а після застосування коефіцієнтів за Постановою №1778 до виплати визначено 34 216,31 грн. Таким чином, відповідач застосував обидва обмеження, неправомірність яких установлена судом.

Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII та Постанови №236 пенсія позивача підлягає індексації з 01.03.2026. Згідно з розрахунком відповідач нарахував індексацію в сумі 2 595,00 грн, однак виплату проіндексованої пенсії здійснював із застосуванням зазначених обмежень. Тому порушене право підлягає відновленню шляхом виплати пенсії з урахуванням уже нарахованої індексації без максимального обмеження та коефіцієнтів за Постановою №1778.

Щодо вимоги про збереження основного розміру пенсії суд враховує, що за наданим розрахунком пенсію обчислено виходячи із 70% грошового забезпечення. Застосовані обмеження зменшили суму до виплати, не змінивши зазначеного відсотка. Отже, усунення цих обмежень має здійснюватися зі збереженням основного розміру пенсії та нарахованих підвищень, надбавок й індексації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір". Інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, не встановлено, тому розподіл судових витрат за статтею 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Зодчих, 22, ЄДРПОУ: 13322403) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.03.2026 пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зі збереженням основного розміру пенсії, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", та виплатити різницю між належним і фактично виплаченим розміром пенсії за період з 01.03.2026 до дня проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович