Ухвала суду № 140612245, 05.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/34908/26

Провадження 1-кс/127/13291/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ВінницяСлідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023020000000785 внесеного до ЄРДР 12.10.2023, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020000000785 від 12.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що на території Вінницької, Київської та Черкаської областей функціонують взаємопов`язані групи осіб, діяльність яких спрямована на незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою їх подальшого збуту на території України.

Відтак, 30.09.2026, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2026 у справі № 127/32303/26, проведено санкціонований обшук за адресою проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон в полімерному чохлі марки «Iphone 11» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № NPU5265284;

- грошові кошти 3000 доларів США, купюрами номіналом по «100» із номерами: QG42853144A, PL21806364K, PF22187217L, LB30195086V, PF79050683J, QF3077818B, QL87404122C, QK51041439B, MC06902612A, QJ21931795A, PF69555961K, LC20975971B, PG63503699B, PK44785945I, PE43500499D, PE55588129C, MB78659893A, QB06133925C, PL78392360P, MD88373277A, PK89506113C, LB43420773F, PL35915061C, QF11788589B, LH16384414C, PE07684646D, QL58931924A, LL78533056A, LB89615153G, ML23909067E, які поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № NPU5265285.

Вилучений мобільний телефон та грошові кошти мають значення при доведенні обставин вчинення описаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи, що вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку домоволодіння речі та грошові кошти мають у кримінальному провадженні значення речового доказу, а також можуть бути використані при проведенні експертиз, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, сплати витрат за проведенні експертиз, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження виникла необхідність у накладенні на нього арешту, а тому, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, однак як зазначено у заяві прокурора ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду клопотання власника майна повідомлено належним чином.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, яке вилучене 30.09.2026 у ході проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та постановою слідчого, зазначені вище предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023020000000785, оскільки вони мають значення речових доказів та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 30.09.2026 у ході проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на:

- мобільний телефон в полімерному чохлі марки «Iphone 11» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № NPU5265284;

- грошові кошти 3000 доларів США, купюрами номіналом по «100» із номерами: QG42853144A, PL21806364K, PF22187217L, LB30195086V, PF79050683J, QF3077818B, QL87404122C, QK51041439B, MC06902612A, QJ21931795A, PF69555961K, LC20975971B, PG63503699B, PK44785945I, PE43500499D, PE55588129C, MB78659893A, QB06133925C, PL78392360P, MD88373277A, PK89506113C, LB43420773F, PL35915061C, QF11788589B, LH16384414C, PE07684646D, QL58931924A, LL78533056A, LB89615153G, ML23909067E, які поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № NPU5265285.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Арешт майна може бути скасований підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя