Рішення № 140611224, 01.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/830/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,

представники сторін не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С

про припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С з вимогами про визнання припиненими трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С (код ЄДРПОУ 32570743) та ОСОБА_1 на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням, з 15 травня 2026 року з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що доклав усіх зусиль задля реалізації свого права на припинення трудових відносин - виконав вимоги Кодексу законів про працю України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку припинення трудових відносин з ініціативи працівника, однак внаслідок бездіяльності відповідача, позивач не може припинити трудові відносини з ним та повною мірою реалізувати своє право на працю, окрім як у судовому порядку.

Ухвалою від 22.06.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача та відповідача у призначене судове засідання не з`явилися.

01.09.2026 від відповідача надійшла заява, в якій останній повністю визнає позовні вимоги та вважає за можливе визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С та ОСОБА_1 на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 15.05.2026 з внесенням відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також просить провести розгляд справи без участі відповідача.

01.09.2026 від позивача надійшла заява, в якій останній просить провести розгляд справи без його участі в зв`язку із направленням відповідачем заяви про визнання позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191,192 цього Кодексу.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України).

Перевіривши зміст заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб. Заява про визнання позову від імені відповідача складена та підписана адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, повноваження якого підтверджені ордером (серія СА №1148419 від 01.09.2026) - без обмежень.

Враховуючи визнання позову відповідачем, керуючись ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні без розгляду справи по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив таке.

Рішенням №21/04 від 21.04.2023 (а.с.8) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платник податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ УМВС України в Луганській області 20.02.1998, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С становить 100%) звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_2 з 21.04.2023, призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 29 травня 2003 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) з 22.04.2023 та уповноважено керівника подати документи для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі та на виконання наказу №1 від 22.04.2023 (а.с.8 зворот) позивач відповідно до рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С №21/04 від 21.04.2023 з 22.04.2023 приступив до виконання обов`язків директора товариства, який виконує управлінські функції, здійснює ведення господарської діяльності та діє від Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12-16) засновником (учасником) юридичної особи та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 , органами управління юридичної особи - загальні збори учасників, директор.

31.03.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою (а.с. 17) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С та до його єдиного засновника ОСОБА_3 , в якій просив звільнити від виконання трудових обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С за власним бажанням з 15.05.2026 та для вирішення вказаного питання скликати загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С, які відбудуться 15.05.2026 о 10 год. 00 хв. в місті Черкаси по бульвару Шевченка, 242/1 (офіс 702Б).

Згідно з наданими позивачем доказами (опис-вкладеннями, накладними, рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення) така заява вручена одержувачу ОСОБА_3 04.04.2026 та 10.04.2026 (а.с.17 зворот - 18).

15.05.2026 директор Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_1 склав протокол №2026-11 (а.с.19) про те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С скликані 31.03.2026 не відбулись. На загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С засновник і учасник товариства ОСОБА_3 , розмір частки якої складає 100 % статутного капіталу, тобто 9768512,00 грн - не з`явилась.

Позивач зауважив, що ним виконано усі вимоги, передбачені чинним законодавством щодо можливості припинення трудових правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С, а одноосібний засновник та учасник товариства, будучи попередженим у встановлений законом спосіб про обов`язок прийняття відповідного рішення, цей обов`язок не виконав, відтак, позивач як директор підприємства виконує обов`язки керівника проти своєї волі, тому прийняв рішення звернутись за захистом свої законних прав до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначив, що визначене ст.43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Так, відповідно до ст.ст.2, 5-1 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст.22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст.3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст.4 Кодексу законів про працю України ).

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п.4 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України).

Статтею 38 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.04.2023 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С і на момент судового провадження.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12-16) засновником (учасником) юридичної особи та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 , органами управління юридичної особи - загальні збори учасників, директор.

31.03.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою (а.с. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С та до його єдиного засновника ОСОБА_3 , в якій просив звільнити від виконання трудових обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С за власним бажанням з 15.05.2026 та для вирішення вказаного питання скликати загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С, які відбудуться 15.05.2026 о 10 год. 00 хв. в місті Черкаси по бульвару Шевченка, 242/1 (офіс 702Б), заява вручена одержувачу ОСОБА_3 04.04.2026 та 10.04.2026 (а.с.17 зворот - 18).

15.05.2026 директор Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_1 склав протокол №2026-11 (а.с.18) про те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА НИВА скликані 31.03.2026 не відбулись. На загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С засновник і учасник товариства ОСОБА_3 , розмір частки якої складає 100 % статутного капіталу, тобто 9768512,00 грн - не з`явилась.

З огляду на викладені обставини справи судом встановлено, що у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду, оскільки засновником, власником Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С заява від 23.03.2026 про звільнення позивача з посади за власним бажанням непогоджена, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С скликані 31.03.2026 не відбулись. Відповідно до наведених норм законодавства директор є виконавчим органом підприємства, однак, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч.1-5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, - скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Судом встановлено, що позивачем заявою від 31.03.2026 (отримана 04.04.2026 засновником) належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено засновника відповідача, про скликання загальних зборів учасників товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.

Враховуючи викладене та докази, надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників підприємства про скликання загальних зборів, суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього заходів задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, скликані позивачем на 10 год. 00 хв. 15.05.2026 загальні збори учасників товариства не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Великою Палатою Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як припинення трудових відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про директора Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.25 вказаного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п.3 ч.5 ст.25 вказаного Закону суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі №914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи попереднє рішення суду про задоволення позову в частині визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем, фактична вимога позивача про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С - також підлягає до задоволення.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, положення судової практики, суд визнає обґрунтованими і доведеними обставини, викладені у позовній заяві і з цих підстав позов задовольняє повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за завою позивача залишаються за ним та не стягуються.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 242/1, офіс 702Б, код ЄДРПОУ 32570743) на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 15.05.2026.

Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо відомостей про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ДЕМЕТРА-С (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 242/1, офіс 702Б, код ЄДРПОУ 32570743).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 12 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз