Ухвала суду № 140611140, 12.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

12 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/898/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» про розстрочення виконання рішення суду

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАК ІНДУСТРІЯ", м. ДніпродоТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД", м. Харківпростягнення коштів 443013,35 грнза участю представників:

стягувача не з`явився,

боржника Лизогуб Р.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД», про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 443013,35 грн, з яких: основна заборгованість 413276,95 грн, штраф у розмірі 2% - 8265,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 11985,03 грн, 3% річних у розмірі 9485,83 грн, а також витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» (61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, код ЄДРПОУ 39203950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 70, офіс 205, код ЄДРПОУ 43049505) заборгованість у розмірі 413276,95 грн, штраф у розмірі 8265,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 11985,03 грн, 3% річних у розмірі 9485,83 грн та 5316,16 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 залишено без змін.

24.09.2026 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» подано заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 23618 від 25.09.2026), у якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 (повний текст складено 18.06.2026) по справі № 922/898/26 зі сплати грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» в сумі 448329,51 грн, згідно з графіком розстрочення, на період з 31.10.2026 по 31.08.2027.

В обґрунтування доводів заяви боржник посилається на положення ст. 331 ГПК України, а також зазначає, що мають місце об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють та фактично роблять неможливим виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026, шляхом разової дії та/або невідкладно чи у стислі строки. Товариство є виробничим підприємством, але на сьогоднішній день не здійснює виробничої господарської діяльності внаслідок ракетного удару рф та знищення 90 відсотків виробничих потужностей. Власниками Товариства прийнято рішення щодо поступового відновлення господарської діяльності. Виконання зазначеного рішення суду одномоментно та/або невідкладно чи у стислі строки неможливе та призведе до того, що Товариство буде не в змозі закупати необхідні комплектуючі та матеріали для відновлення приміщень та обладнання, а відтак і відновити виробничу господарську діяльність.

Ухвалою суду від 29.09.2026 прийнято до розгляду заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» про розстрочення виконання рішення суду. Призначено судове засідання з розгляду заяви на 12.10.2026 о 12:30 годині. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду.

29.09.2026 через систему «Електронний суд» стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» подано заперечення на клопотання (заяву), відповідь на заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх.№ 24000 від 29.09.2026), у яких просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі № 922/898/26 у повному обсязі, з огляду на її необґрунтованість та відсутність доказів, які б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Наявність у боржника лише бажання сплачувати присуджену суму частинами не є достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення. Боржник не перебуває у процедурі банкрутства та не є неплатоспроможним підприємством, а відтак відсутні підстави вважати, що негайне виконання рішення призведе до припинення його господарської діяльності чи виникнення загрози банкрутства. Боржником не доведено також наявності, станом на дату подачі заяви, надзвичайних обставин, стихійного лиха, форс-мажорних обставин, арешту активів чи інших об`єктивних факторів, які б перешкоджали виконанню рішення. На переконання стягувача, заява боржника про розстрочення виконання рішення суду фактично зводиться до бажання боржника користуватися належними стягувачу коштами ще протягом тривалого періоду часу. Більш того, ще до звернення боржника до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, стягувач пропонував можливість добровільного погашення заборгованості частинами протягом року. Проте, боржник зазначену пропозицію стягувача не прийняв та фактично проігнорував. Також, станом на 29.09.2026 боржник не здійснив жодного платежу в добровільному порядку з метою поступового повернення заборгованості.

09.10.2026 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» подано доповнення та уточнення до заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 25023 від 12.10.2026), у якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 (повний текст складено 18.06.2026) по справі № 922/898/26 зі сплати грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» в сумі 448329,51 грн, згідно з графіком розстрочення, на період з 31.10.2026 по 31.05.2027. Додатково зазначив, що на сьогодні на підприємстві обліковується три штатних працівника та чотирнадцять по сумісництву, ця мінімальна кількість працівників необхідна для підтримання життєдіяльності підприємства енергетика, бухгалтерія, інженери. Загальна сума нарахованого доходу складає 202433,74 грн. Фінансова спроможність відповідача напряму залежить від одного Договору оренди нерухомого майна № 01-01/25 від 01.11.2025. По зазначеному договору відповідач передав в оренду єдину вцілілу, після ракетного удару, будівлю площею 1 000 м2 з орендною платою 500 000,00 грн на місяць. Отже саме за рахунок надходження коштів по Договору оренди відповідач здійснює виплату заробітної плати, оплату електроенергії, підготовку всіх необхідних документів для звернення до суду з позовом до рф про відшкодування збитків, завданих в наслідок військової агресії. Таким чином, виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/898/26, одномоментно, призведе лише до того що Товариство буде не в змозі виплачувати заробітну плату критично важливим працівникам, здійснювати оплату електроенергії, внаслідок чого буде зірвано виконання Договору оренди тощо.

У свою чергу, 09.10.2026 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» подано заяву про долучення додаткових доказів до матеріалів справи № 922/898/26 (вх.№ 25032 від 12.10.2026) та розгляд справи без участі представника позивача, у якій просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі, а справу розглядати без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи доказами та письмовими поясненнями.

Отже, предметом розгляду заяви боржника, з урахуванням уточнень, є розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026, рівними частинами по 40757,23 грн до 31.05.2027.

У судовому засіданні 12.10.2026 представник заявника (боржника) підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

Стягувач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Дослідивши матеріали справи та заяви про розстрочення виконання судового рішення, вислухавши представника боржника, беручи до уваги позицію сторін по справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

08.10.2026 на виконання рішення суду у цій справі від 08.06.2026 Господарським судом Харківської області видано стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» відповідний наказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями ч. 3, ч. 4 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, ч. 5 ст. 331 ГПУ України містить імперативну норму, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що датою ухвалення рішення суду в цій справі, яке проголошувалось за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК ІНДУСТРІЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД», є 08.06.2026, а відтак надання відстрочення чи розстрочення виконання такого судового рішення відповідно до імперативних приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України було б можливим до 08.06.2027 включно.

Крім того, суд зауважує, що згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України суд може задовольнити або відстрочку (перенесення строку), або розстрочку (виконання частинами), базуючись на обставинах, що ускладнюють виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018, від 19.06.2019 у справі № 2-55/10.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що підставою відстрочення чи розстрочення виконання рішення є наявність підстав, які унеможливлюють виконання рішення господарського суду, як то, стихійне лихо, загроза банкрутства чи то відсутність у боржника майна чи грошових коштів, на яке може бути звернуто стягнення.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, беручи до уваги викладене, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін; господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. Разом із цим, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19.

Фінансова нестабільність боржника, не є тими обставинами, з якими приписи процесуального закону пов`язують обов`язок для суду надати розстрочку виконання рішення, оскільки відповідно до загальних положень цивільного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання (ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України).

У постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13 Верховний Суд виснував, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Обставини, на які посилається боржник у своїй заяві, вказують на несприятливість виконання рішення суду саме для нього та можливість настання негативних наслідків для здійснення його господарської діяльності. Водночас, наведені заявником підстави жодним чином не доводять обставини врахування інтересів стягувача у даній справі та відповідно дотримання балансу інтересів між сторонами.

Суд також враховує, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» взятих на себе договірних зобов`язань, а тому обставини, пов`язані з погіршенням його фінансового стану, не звільняють його від обов`язку виконати грошове зобов`язання.

Доказів часткового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/898/26 від 08.06.2026 станом на час розгляду заяви про розстрочення його виконання, матеріали справи не містять.

Боржник не довів свого наміру виконати рішення суду, жодних платежів на погашення заборгованості не вносив. Доказів протилежного суду не надано.

На переконання суду, наведені боржником доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див.§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Тобто, у будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є самостійною підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Натомість боржником не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про суттєве покращення його фінансового стану та настання яких забезпечить повне виконання рішення суду в майбутньому у випадку розстрочення виконання рішення суду.

Рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Разом із цим, суд враховує, що військова агресія проти України та запровадження на території України правового режиму воєнного стану однаково негативно впливають на обидві сторони справи, а тому вони перебувають у рівнозначному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, оскільки наведені боржником аргументи для розстрочення виконання рішення суду не свідчать про винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення та безумовну неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної господарської діяльності боржника, не доводять порядку та можливості виконання такого рішення боржником у майбутньому, тобто не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої боржником (відповідачем) заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 922/898/26.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 234, 235, 236, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ПАК ЛТД» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі № 922/898/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено "15" жовтня 2026 року.

СуддяА.М. Буракова