Ухвала суду № 140610906, 14.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2026 р. Справа № 911/3887/25

за заявою боржника ОСОБА_1 , Київська область, с. Мощун

(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою від 24.12.2025 р. б/н (вх. № 8398, 24.12.2025 р.) про відкриття справи про її неплатоспроможність.

Зазначену заяву, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 р., передано до розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2025 р. прийнято заяву боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; проведення підготовчого засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі призначено на 14.01.2026 р.; викликано в судове засідання, яке відбудеться 14.01.2026 р., ОСОБА_1 , явку останньої визнано обов`язковою; вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2026 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, попереднє засідання господарського суду призначено на 25.02.2026 р.

12.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від АТ КБ "Приватбанк" надійшла кредиторська заява.

13.02.2026 р. через систему "Електронний суд" ТОВ "Кредити готівкою" надійшла кредиторська заява.

18.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшов звіт про виконану роботу та заява про надання дозволу на залучення спеціаліста, який має ліцензію на проведення оціночної діяльності.

23.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи акут опису майна боржника.

24.02.2026 р. через "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшли відомості щодо результату розгляду кредиторських вимог.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2026 р. розгляд кредиторської заяви АТ КБ "Приватбанк", розгляд кредиторської заяви ТОВ "Кредити готівкою", розгляд заяви керуючого реструктуризацією боргів боржника про надання дозволу на залучення спеціаліста, який має ліцензію на проведення оціночної діяльності призначено, розгляд справи у попередньому засіданні відкладено на 25.03.2026 р.; встановлено строк до 18.03.2026 р. для подання боржником пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторської заяви АТ КБ "Приватбанк" та кредиторської заяви ТОВ "Кредити готівкою", з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.

27.02.2026 р. на поштову адресу суду від АТ КБ"Приватбанк" надійшов лист-повідомлення про рахунки боржника.

02.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшов звіт про результати перевірки декларації боржника.

03.03.2026 р. через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшли відомості щодо боржника та членів її сім`ї.

16.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи проекту плану реструктуризації.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2026 р. розгляд кредиторської заяви АТ КБ "Приватбанк", розгляд кредиторської заяви ТОВ "Кредити готівкою", розгляд заяви керуючого реструктуризацією боргів боржника про надання дозволу на залучення спеціаліста, який має ліцензію на проведення оціночної діяльності, розгляд справи у попередньому засіданні відкладено на 22.04.2026 р.; встановлено строк до 15.04.2026 р. для подання боржником пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторської заяви АТ КБ "Приватбанк" та кредиторської заяви ТОВ "Кредити готівкою", з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.

30.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло уточнене повідомлення про результати вимог кредиторів.

20.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від боржника надійшло повідомлення про результати вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2026 р. визнано кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника ОСОБА_1 на суму 39 567,79 грн., з яких: 5 324,80 грн. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 34 242,99 грн. підлягають задоволенню у другу чергу, визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредити готівкою" до боржника ОСОБА_1 на суму 12 337,30 грн., з яких: 5 324,80 грн. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 7 012,50 грн. підлягають задоволенню у другу чергу, судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 20.05.2026 р.

04.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Фінансова компанія "Процент" надійшла кредиторська заява.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2026 р. розгляд кредиторської ТОВ "Фінансова компанія "Процент" призначено на 20.05.2026 р.; встановлено строк до 15.05.2026 р. для подання боржником та керуючим реструктуризацією боргів пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "Процент", з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.

07.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку ринкової вартості легкового автомобіля.

14.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів.

18.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшли заяви про долучення до матеріалів справи документів, клопотання про відкладення підсумкового судового засідання.

19.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів та звіт про виконану роботу.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2026 р. визнано кредиторські вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Процент" до боржника ОСОБА_1 на суму 23 639,80 грн., з яких: 5 324,80 грн. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 18 315,00 грн. підлягають задоволенню у другу чергу, в іншій частині кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" відхилено, судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 01.07.2026 р.

25.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про доручення документів до матеріалів справи, звіт про виконану роботу

29.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява про відкладення розгляду справи, заява про доручення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2026 р. судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 05.08.2026 р.

03.08.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.08.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2026 р. судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 14.10.2026 р.

13.08.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання про перерахування з депозитного рахунку основної грошової винагороди за виконання повноважень та клопотання про затвердження плану реструктуризації.

31.08.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла кредиторська заява.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2026 р. розгляд клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника про перерахування з депозитного рахунку основної грошової винагороди за виконання повноважень та клопотання про затвердження плану реструктуризації, розгляд кредиторської заяви ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" призначено на 14.10.2026 р.; встановлено строк до 07.10.2026 р. для подання боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторської заяви ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.

29.09.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів.

12.10.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання щодо залишення без розгляду заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

У судове засідання з`явився керуючий реструктуризацією боргів боржника, інші учасники справи, належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу та заявників кредиторських вимог не перешкоджає проведенню судового засідання.

Розглянувши матеріали, проаналізувавши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2026 р., у відповідності до приписів частини шостої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом (№ публікації 78186).

З пропущенням, встановленого частиною першою ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, 30-денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі до суду з вимогами до боржника звернулось ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" на суму 13 237,50 грн.

Розглянувши кредиторську заяву ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами на суму 13 237,50 грн., проаналізувавши подані на їх підтвердження докази, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів заяви, 15.07.2024 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" (нова назва ТОВ "ІННОВА-НОВА", відповідно до повідомлення від 10.09.2025 р. за вих. № 251009-1) (далі Товариство та/або Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі Боржник та/або Позичальник ) укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4639910724 (далі Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (п. 2.1. Кредитного договору).

Відповідно до умов Кредитного договору (розділ 2):

2.2. Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

2.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 500 грн. 00 коп. Тип кредиту кредит.

2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком № 1 до цього Договору.

Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

2.6. Тип процентної ставки фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування Кредитом.

Також відповідно до п. 7.3 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору за порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього Договору або в день дострокового повернення Кредиту у повному обсязі.

Згідно з п. 7.5. Кредитного договору нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про захист прав споживачів". Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 15.07.2024 р. або наступний за ним календарний день.

Отже, як вказує заявник кредиторських вимог, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги надав Довідку ТОВ "ФК "Контрактовий дім" (з яким укладено договір № 160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг з приймання та переказу платежів та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772 рк від 29.04.2023 р.).

Водночас станом на дату подання заяви Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 13 237,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. заборгованість за тілом; 9 487,50 грн. заборгованість по процентам; 1 250,00 грн. заборгованість по пені.

Крім того, 06.03.2026 р. між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (надалі Фактор ) та ТОВ "ІННОВА-НОВА" (надалі Клієнт) укладено Договір факторингу № 06032026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "ІННОВА-НОВА" відступило своє право вимоги за Кредитним договором ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

За умовами п. 2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до п. 2.3. Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання Прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

З метою дотримання вимог Закону України "Про захист персональних даних" до матеріалів справи кредитором долучено копію Витягу з Реєстру прав вимог від 06.03.2026 р. за Договором факторингу № 06032026 від 06.03.2026 р.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Враховуючи зазначене, до Кредитора відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором № 4639910724 від 15.07.2024 р., загальна сума заборгованості якого становить 13 237,50 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 9 487,50 грн.; заборгованість за нарахованою пенею 1 250,00 грн.

Боржник заперечень щодо заявлених вимог не подав. Водночас арбітражний керуючий у повідомленні про результати розгляду грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" зазначив про наявність підстав для їх часткового визнання.

Згідно з повідомленням арбітражного керуючого, визнанню підлягають грошові вимоги кредитора в частині основного боргу та процентів за кредитними договорами, а також судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Водночас арбітражний керуючий заперечив щодо включення до складу кредиторських вимог неустойки (штрафу, пені) у розмірі 1 250,00 грн., зазначаючи, що відповідні нарахування здійснені у період дії воєнного стану, а тому суперечать положенням пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Крім того, арбітражний керуючий заперечив щодо включення до складу кредиторських вимог витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., вважаючи заявлену суму неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на їх виконання, ціною заявлених вимог та значенням справи для сторони.

Щодо вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" в частині стягнення з боржника основної суми заборгованості та нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, за кредитним договором сторони погодили всі істотні умови правочину, зокрема розмір кредиту, валюту (грошову одиницю) зобов`язання, строк та порядок його повернення, розмір і порядок нарахування відсотків, а також інші умови кредитування.

Укладення договору здійснювалося шляхом підписання їх Боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує волевиявлення останнього на приєднання до визначених умов та прийняття на себе відповідних зобов`язань.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга ст. 1054 ЦК України).

Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень частини першої ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, матеріали справи свідчать про неналежне виконання боржником умов укладеного кредитного договору в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

Зокрема, заборгованість боржника за Кредитним договором № 4639910724 від 15.07.2024 р. становить 11 987,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 500,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами 9 487,50 грн.

Зазначені вимоги визнані керуючим реструктуризацією, не заперечені боржником та є такими, що підлягають визнанню судом у заявленому розмірі.

Щодо вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до боржника в частині стягнення пені у розмірі 1 250,00 грн. суд зазначає таке.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити пеню, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 р. у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 р., яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Також, згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 р. розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинності 24.12.2023 р. Зміни чи виключення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України не здійснювалося.

Також, вказаним Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 р. у Законі України "Про споживче кредитування" у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" пункт 6 викладено в такій редакції: "6. У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 р. до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Отже, на час розгляду справи в суді є чинними положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, на необхідності застосування яких вказує керуючий реструктуризацією боргів боржника, та положення пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є ЦК України (частина друга статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 р. у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 р. у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 р. у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 р. у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 р. у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, Верховним Судом вже викладалися. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 р. у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 р. у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 р. у справі № 758/5318/23.

За викладених обставин, з аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що на укладений між кредитором та боржником договір, розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а відтак позичальник ( ОСОБА_1 ) звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця штрафних санкцій на суму 1 250,00 грн., а нараховані позикодавцем штрафні санкції, що передбачені відповідним договором, підлягають списанню позикодавцем.

Відтак вимоги щодо визнання вимог в частині нарахованої пені не визнаються судом.

Крім того, оцінюючи заявлені кредитором вимоги в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., суд враховує таке.

Згідно із частиною першою ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої ст. 123 ГПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 р. у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 р. у справі № 908/100/21.

Як встановлено судом, на підтвердження понесених на правничу допомогу витрат кредитором надано суду укладений з Адвокатським об`єднанням "Квадра право" договір про надання правничої допомоги № 15042026 від 15.04.2026 р., детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 23.08.2026 р. та акт прийому-передачі наданих послуг від 23.08.2026 р.

Відповідно до частини першої ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною третьою ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги № 15042026 від 15.04.2026 р. адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору.

Так, у відповідності до умов зазначеного договору та за наданими детальним описом виконаних робіт та актом про надання правничої (правової) допомоги до зазначеного договору, адвокатом було надано наступну правничу допомогу:

1. Підготовка, подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами та супроводження справи (4 год.) 7 000,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

В даному контексті суд звертається до правової позиції, зазначеній у додатковій постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Поряд з цим відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Оцінюючи подані на підтвердження понесених кредитором витрат на професійну правничу допомогу докази, суд виходить із принципів обґрунтованості, необхідності, реальності та співмірності судових витрат.

Як вбачається з детального опису виконаних робіт та акта про надання правничої допомоги, адвокатом Остапченко О.В. надано професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою та поданням до суду заяви про визнання грошових вимог кредитора у справі про неплатоспроможність боржника. Зазначені роботи безпосередньо пов`язані з реалізацією кредитором права на звернення до суду, передбачають належну підготовку відповідної заяви та доданих до неї документів і є необхідними для реалізації його процесуальних прав.

Суд бере до уваги характер та обсяг виконаних адвокатом робіт, їх безпосередній зв`язок із розглядом грошових вимог кредитора, а також погоджений сторонами розмір винагороди. Водночас, визначаючи суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує загальний розмір заявлених кредиторських вимог, який становить 13 237,50 грн., а також заперечення арбітражного керуючого щодо розміру таких витрат.

За таких обставин суд вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі не відповідатиме критеріям співмірності та розумності з огляду на співвідношення їх розміру із загальною сумою заявлених грошових вимог. При цьому таке визначення розміру витрат не свідчить про неналежність чи недостатність виконаної адвокатом роботи, а зумовлене необхідністю дотримання справедливого балансу інтересів кредитора та боржника і недопущення покладення на останнього надмірного фінансового тягаря.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, до 5 000,00 грн. Крім того, оскільки грошові вимоги кредитора визнано судом частково, витрати на професійну правничу допомогу також підлягають визнанню та відшкодуванню пропорційно до розміру визнаних грошових вимог.

За таких обставин, за результатами дослідження наданих кредитором доказів в сукупності з іншими матеріалами справи, суд визнає Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" кредитором ОСОБА_1 з грошовими вимогами, що, з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, становлять 21 862,30 грн., з яких: 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору та 4 550,00 грн. витрат на правничу допомогу підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 11 987,50 грн. підлягають задоволенню у другу чергу.

Крім того, відповідно до вимог частини четвертої ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Суд звертає увагу ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", що у зв`язку з пропуском встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку для заявлення грошових вимог, товариство є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Отже, з урахуванням установлених обставин справи та визнання судом кредиторських вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання керуючого реструктуризацією боргів боржника організувати та провести збори кредиторів боржника з метою прийняття рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника або звернення до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням визнаних судом кредиторських вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

З огляду на необхідність проведення зборів кредиторів та подання до суду рішення, прийнятого за результатами їх проведення, суд відкладає судове засідання, призначене для розгляду питання щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника або переходу до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі про неплатоспроможність на 02.12.2026 р.

Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 на суму 21 862,30 грн., з яких: 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору та 4 550,00 грн. витрат на правничу допомогу підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 11 987,50 грн. підлягають задоволенню у другу чергу.

2. В іншій частині кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" відхилити.

3. До реєстру вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 підлягають внесенню кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" на суму 21 862,30 грн., з яких: 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору та 4 550,00 грн. витрат на правничу допомогу підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 11 987,50 грн. підлягають задоволенню у другу чергу.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника організувати та провести збори кредиторів боржника для прийняття рішення: про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, з урахуванням визнаних судом кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп". Відповідний протокол подати до суду у строк до 25.11.2026 р.

5. Судове засідання з розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкласти на "02" грудня 2026 року об 11:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.

6. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а заяви та клопотання в письмовій формі відповідно до частини другої ст. 169 та ст. 170 ГПК України, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування в заявах по суті відповідно до статті 161 ГПК України.

7. Повноваження представників учасників судового процесу мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом або засновниками - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

8. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

Примірники даної ухвали надіслати: боржнику, керуючому реструктуризацією, кредиторам та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 15.10.2026 р.

Суддя А.В. Лопатін