Ухвала суду № 140610582, 13.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/5468/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39В, код ЄДРПОУ 03594342)

про визнання договору удаваним, зобов`язання вчинити дії

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2) про визнання договору удаваним, зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування позову представником позивача зазначається, що позивач має майновий інтерес в оспорюванні договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "НВП "Світло" від 30.01.2014 р. (включаючи додаткову угоду від 30.01.2014 р.), оскільки такий договір вчинений з порушенням переважного права позивача на купівлю частки у статутному капіталі товариства, приховує реально укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що, у свою чергу, зумовлює право позивача на переведення на нього прав та обов`язків покупця такої частки у статутному капіталі ТОВ "НВП "Світло".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 відкрито провадження по справі №910/5468/26 та призначено підготовче засідання на 16.06.2026.

10.06.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано відзив на позовну заяву, 15.06.2026 клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 відкладено розгляд справи на 14.07.2026.

13.07.2026 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2026 відкладено розгляд справи на 04.08.2026.

27.07.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано клопотання про зупинення провадження по справі.

04.08.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 та третьою особою сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 відкладено розгляд справи на 15.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2026 відкладено розгляд справи на 06.10.2026.

06.10.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про зупинення провадження по справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2026 відкладено розгляд справи на 13.10.2026.

13.10.2026 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, клопотання про закриття провадження по справі.

В підготовчому засіданні 13.10.2026, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про зупинення провадження у даній справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні 13.10.2026 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 - помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_4 від 02.07.2026.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; . 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Предметом спору у даній справі № 910/5468/26 є реалізація права вимоги позивача про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки.

За доводами представника позивача, право вимоги про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки (ч. 4 ст. 362 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), яке виникло внаслідок порушення переважного права померлого власника частки ОСОБА_1 :

- є майновим правом, воно виникло в момент укладення 30.01.2014 р. удаваного договору дарування частки, а насправді - договору купівлі-продажу частки з порушенням переважного права, і є вимогою майнового характеру;

- входить до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України, оскільки не є особисто пов`язаним із позивачем правом;

- переходить до спадкоємця з моменту відкриття спадщини, незалежно від стадії судового розгляду.

Враховуючи викладене, правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, допускають правонаступництво.

За приписами частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

У свою чергу, процесуальне правонаступництво - це заміна особи, яка бере участь в процесі як сторона, іншою особою (правонаступником), яке займає процесуальне становище вибула сторона. При цьому, при вступі (залученні) в процес правонаступника нове провадження у справі не порушується, оскільки процесуальне правонаступництво характеризується тим, що правонаступник продовжує участь в процесі, займаючи правове становище попередника.

Особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Суд залучає до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує.

З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що у даній справі наявні підстави, передбачені як нормами матеріального права, так і процесуального закону для залучення у справі правонаступника (правонаступників) позивача - ОСОБА_1 .

Заперечення відповідача 2 не приймаються судом до уваги та спростовуються викладеним.

Пунктом першим частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктами 1, 2 частини першої статті 227 цього Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункт 1 частина 1 статі 229 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника позивача про зупинення провадження в справі до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників) померлого позивача - ОСОБА_1 , в зв`язку з чим подана заява про закриття провадження по справі не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 52, 195, 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 910/5468/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло", про визнання договору удаваним, зобов`язання вчинити дії, до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 .

2. Запропонувати учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у даній справі.

3. Відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до апеляційної інстанції відповідно до ст ст. 256-258 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 14.10.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА