Ухвала суду № 140609531, 14.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/22747/26

Провадження №1-кс/523/9126/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської, службової діяльності та проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025160000001156 від 06.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Алмалик Ташкентської області Республіки Узбекистан, узбекистанця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонер, на час інкримінуюмого кримінального правопорушення обіймав посаду директора благодійної організації «Благодійний фонд «Долоні Півдня», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської, службової діяльності та проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_4 , розглянувши матеріали кримінального провадження №12025160000001156 від 06.11.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 361 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 .

Відповідно до даного клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , в невстановлений час, але не раніше березня місяця 2023 року, розпочав активну волонтерську діяльність із надання безоплатної допомоги населенню та військовим формуванням Збройних сил України, створивши Благодійну організацію «Благодійний Фонд «Миротворча Одеса». Використовуючи вказану Благодійну організацію, ОСОБА_7 організовано ввезення на митну територію України предметів безоплатної, в тому числі гуманітарної допомоги, зокрема транспортних засобів, продуктів харчування тощо.

В подальшому, у невстановлений час, але не пізніше березня місяця 2025 року, ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_8 , який до 14.08.2025 обіймав посаду начальника управління протидії контрабанди наркотиків та зброї Одеської митниці Державної митної служби України та був обізнаний в митному законодавстві, в тому числі щодо особливостей ввезення на територію України гуманітарної допомоги. Надалі, під час дії воєнного стану, введеного на всій території України, у ОСОБА_8 не пізніше 28.10.2025 виник злочинний умисел на отримання незаконного прибутку з метою власного збагачення та збагачення третіх осіб, шляхом продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, а саме споживчих непродовольчих товарів швейних/трикотажних виробів, ввезених на територію України в спрощеному порядку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №953 від 05.09.2023. Для реалізації умислу ОСОБА_8 розробив злочинний план, який полягав в незаконному використанні товарів (предметів) гуманітарної допомоги, ввезених на територію України для неприбуткових організацій, у тому числі Благодійної організації «Благодійний фонд «Долоні Півдня» код ЄДРПОУ: 45990682 (далі БО «БФ «Долоні Півдня») та подальшого їх продажу фізичним особам за готівкові грошові кошти.

Розуміючи, що реалізація злочинного плану потребує залучення інших осіб, які будуть діяти за його вказівками та будуть об`єднанні загальною метою - отримання незаконного прибутку, ОСОБА_8 , у невстановлений час, але не пізніше 28.10.2025, створив організовану злочинну групу та керував нею, залучивши до вказаної протиправної діяльності в якості виконавців ОСОБА_7 (який являється представником БО «БФ «Долоні Півдня» за довіреністю) та ОСОБА_9 , з якими знайомий тривалий час.

В свою чергу, ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного плану залучив до протиправної діяльності як учасника організованої групи ОСОБА_6 , який за вказівкою ОСОБА_8 та за допомогою ОСОБА_7 заснував Благодійну організацію «Благодійний фонд «Долоні Півдня» (код згідно ЄДРПОУ: 45990682) (далі БО «БФ «Долоні Півдня») та був призначений на посаду Голови з 09.10.2025, та в подальшому заснував Благодійну організацію «Благодійний фонд «Волонтерські крила» (код згідно ЄДРПОУ: 46172282) (далі БО «БФ «Волонтерські крила») та був призначений на посаду Голови з 17.02.2026.

Відповідно до Розділу 7 статуту БО «БФ Долоні Півдня», затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 09.10.2025 та Розділу 7 статуту БО «БФ Волонтерські крила», затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 17.02.2026 органами управління Фонду є:

- загальні збори учасників Фонду;

- Голова Фонду;

- наглядова рада Фонду.

Положеннями Розділу 9 статуту БО «БФ Долоні Півдня» передбачено, що Виконавчим органом Фонду є Голова, який обирається (призначається) Загальному зборами. Голова здійснює управління поточною діяльністю Фонду і несе відповідальність за ефективність його роботи. Пунктом 9.2 статуту визначено, що Голова Фонду забезпечує виконання рішень Зборів та Наглядової ради Фонду, здійснюється господарське управління майно та коштами, виконує інші повноваження в межах, затвердженими Загальними зборами, у тому числі:

- вирішує питання про падання конкретної за змістом, іменної за призначенням допомоги її набувачам;

- організовує виконання рішень, розпоряджень Загальних зборів;

- організовує збір благодійних пожертвувань та внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій;

- визначає форми, об`єкти, суб`єкти і обсяги благодійної допомоги;

- засновує засоби масової інформації, займається видавничою діяльністю;

- здійснює керівництво діяльністю Фонду і затверджує плани роботи Фонду;

- розпоряджається фінансовими і матеріальними ресурсами Фонду, розглядає і вносить на затвердження Загальних зборів кошториси доходів і видатків Фонду, звіти про надходження і витрати коштів;

- визначає форми і розміри оплати праці штатних працівників Фонду;

- здійснює координацію діяльності представництв Фонду;

- заслуховує та затверджує звіти відділень, філії та/або представництв Фонду;

- офіційно представляє Фонд без довіреності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими особами в Україні та інших державах;

- укладає від імені Фонду договори та інші правочини з урахуванням обмежень, встановлених Статутом або рішеннями Загальних зборів;

- забезпечує виконання рішень і доручень органів управління Фонду;

- відкриває і закриває рахунки Фонду в банках та інших фінансових установах, підписує банківські ті інші фінансові документи;

- затверджує штатний розклад, украдає трудові та цивільно-правові договори, звільняє працівників згідно з законодавством, видає накази та інші обов`язкові для працівників Фонду акти і керує їхньою діяльністю;

- звітує органам управління про поточну діяльність Фонду;

- приймає рішення щодо інших поточних питань діяльності Фонду та здійснює інші адміністративні функції, спрямовані на реалізацію статутних завдань Фонду;

- має право видавати іншим особам довіреності на вчинення юридичних дій від імені Фонду;

- підписує від імені Фонду будь-які документи, діє від імені Фонду без довіреності представляє його інтереси у відносинах з державними органами і громадськими організаціями, науковими, культурно-просвітницькими установами, комерційними структурами, організаціями, окремими громадянами;

- має право підпису фінансових документів Фонду, кошторисів доходів і видатків, звітів, листів та інших ділових документів, претензій, позовних заяв та інших документів до суду та інших державних установ та органів;

- відкриває та закриває банківські рахунки, здійснює господарське управління майном та коштами Фонду, укладає від імені Фонду угоди, договори, видає обов`язкові для виконання накази та розпорядження, видає довіреності;

- видає необхідні для здійснення діяльності Фонду накази, розпорядження та вказівки, обов`язкові для всіх працівників та учасників Фонду;

- приймає та звільняє з роботи штатних працівників Фонду, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення;

- затверджує зразки печаток, штампів, бланків, символіки Фонду;

- затверджує внутрішні документи Фонду, його організаційну структуру, чисельність штатного апарату;

- здійснює будь-які інші дії, необхідні для діяльності Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відтак, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду Голови БО «БФ «Долоні Півдня» з 09.10.2025 та Голови БО «БФ «Волонтерські крила» з 17.02.2026 та розумінні ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Зазначені особи, а саме - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , переслідуючи корисливі мотиви, дали свою добровільну згоду на участь разом із ОСОБА_8 у зазначеній протиправній діяльності шляхом виконання активних дій.

Таким чином, ОСОБА_8 , розуміючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , об`єднавшись єдиною метою отримання незаконного прибутку, та створив організовану групу.

Особистісні якості ОСОБА_8 , такі як комунікабельність, управлінські якості, вміння маніпулювати іншими і використовувати їх у своїх цілях, виконувати різні ролі, а також його лідерські якості впливали на поведінку останнього, сприяючи зайняттю пріоритетного місця в ієрархії організованої групи.

ОСОБА_8 як організатор розробив план вчинення злочину, який доводив до відома інших учасників групи; визначив схему реалізації злочинного плану; планував і керував діями всіх учасників злочину; безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів, розробляв та реалізовував схеми приховування незаконної діяльності від правоохоронних органів; розподіляв кошти, отримані від продажу гуманітарної допомоги між іншими учасниками злочину, організував несанкціоновану зміну інформації в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги з метою декларування товарів для подальшого незаконного продажу.

ОСОБА_7 виконував роль виконавця; безпосередньо приймав участь у вчиненні злочину, виконував вказівки ОСОБА_8 ; здійснював контроль під час проходження митного контролю на пункті пропуску «Орлівка»; на підставі документів благодійної організації здійснював отримання гуманітарної допомоги за кордоном та проходження митного контролю на пункті пропуску «Орлівка», проводив розвантаження товарів (предметів) гуманітарної допомоги на території складських приміщень, з яких в подальшому відбувалось переміщення товарів з метою незаконної реалізації.

ОСОБА_10 виконував роль виконавця; безпосередньо приймав участь у вчиненні злочину, виконував вказівки ОСОБА_8 ; здійснював отримання гуманітарної допомоги за кордоном; підшукував фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, яким в подальшому збував товари (предмети) гуманітарної допомоги з метою незаконної реалізації; передавав отримані грошові кошти ОСОБА_8 для подальшого розподілу; вживав заходи контрспостереження та запобігання викриття злочинної діяльності.

ОСОБА_6 виконував роль виконавця; за вказівками ОСОБА_8 використовував своє службове становище засновника та директора (Голови) благодійних організацій для передачі права користування та розпорядження товарами гуманітарної допомоги для подальшого їх продажу; здійснював отримання товарів (предметів) гуманітарної допомоги як керівник благодійної організації, підписував документи, що надавали ОСОБА_7 право безперешкодного виїзду через державний кордон України з метою отримання товарів (предметів) гуманітарної допомоги; будучи службовою особою Головою БО «БФ «Долоні Півдня» та БО «БФ «Волонтерські крила» передав ключі користувача автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги невстановленій особі для подання митних декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, підтверджував митним органам приналежність товарів до категорії гуманітарної допомоги, укладав правочини шляхом затвердження особистим підписом актів приймання передачі гуманітарної допомоги на Благодійну організацію «Благодійний Фонд «Рідний берег», що фактично позбавило обов`язку звітування Благодійну організацію «Благодійний Фонд «Долоні Півдня» щодо передачі гуманітарної допомоги потребуючим особам та надавало учасникам групи безперешкодну можливість збуту предметів (товарів) гуманітарної допомоги на території промислового ринку «7 кілометр».

Розроблений ОСОБА_8 злочинний план полягав у наступному:

- підшукання донорів, визначення розміру та виду гуманітарної допомоги;

- організація несанкціонованої зміни інформації в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги під час реєстрації митних декларацій про перелік товарів (предметів), що визнаються гуманітарною допомогою;

- ввезення предметів (товарів) гуманітарної допомоги - швейних/трикотажних виробів на митну територію України, одержувачами якої являлися неприбуткові організації, у тому чиcлі БО «Долоні Півдня» та БО «Волонтерські крила»;

- підшукання фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, яким збувалась гуманітарна допомога;

- приховування незаконного використання гуманітарної допомоги шляхом складання актів приймання-передачі партій предметів гуманітарної допомоги до БО «БФ «Рідний берег»;

- продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги;

- розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

Учасники організованої групи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою приховування злочинної діяльності вживали комплекс заходів конспірації, спрямованих на унеможливлення своєчасного виявлення їхньої причетності до вчинюваних кримінальних правопорушень, а також на створення формальної видимості законності.

З метою приховування фактичного використання предметів гуманітарної допомоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на виконання вказівок

ОСОБА_8 зверталися до органів митної служби, прокуратури з повідомленнями про протиправні дії працівників Одеської митниці під час митного оформлення гуманітарної допомоги, щоб унеможливити ідентифікацію товарів та подальший його рух.

Для неможливості проведення перевірок з боку контролюючих органів щодо законності дій представників Благодійної організації в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 організував оформлення актів приймання передачі предметів гуманітарної допомоги на БО «БФ «Рідний берег» з метою звітування перед Міністерством соціальної політики. В подальшому, БО «БФ «Рідний берег» не мав обов`язку фактичного звітування щодо передачі гуманітарної допомоги потребуючим особам, що фактично надавало учасникам групи безперешкодну можливість продажу предметів (товарів) на території промислового ринку «7 кілометр».

Фінансове забезпечення діяльності організованої групи здійснювалося за рахунок готівкових грошових коштів, отриманих від фізичних осіб підприємців, яким реалізовувались предмети гуманітарної допомоги на території промислового ринку «7 кілометр».

Грошові кошти безпосередньо отримував ОСОБА_10 та передавав їх для подальшого розподілу ОСОБА_8 . Розподіл коштів здійснювався організатором наступним чином: ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримували суму у процентному співвідношенні від отриманих внаслідок злочинної діяльності кошті, а ОСОБА_6 фіксовану суму.

Створена організована група характеризується ознаками стійкості, що проявляються у стабільності складу її учасників, узгодженості їх дій, тривалості існування та систематичному характері спільної протиправної діяльності. Діяльність групи мала організований та послідовний характер і здійснювалася орієнтовно з жовтня 2025 року щонайменше по квітень 2026 року та фактично у вказаний проміжок часу здійснила продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, ввезених на територію України по митним деклараціям UA500420/2025/000400 від 20.11.2025, UA500420/2025/000435 від 03.12.2025, UA500420/2025/000445 від 15.12.2025, UA500420/2025/000471 від 28.12.2025, UА500420/2026/0000005 від 14.01.2026, UА500420/2026/0000010 від 20.01.2026, UА500420/2026/0000013 від 23.01.2026, UA500420/2026/000018 від 27.01.2026, UA500420/2026/000022 від 01.02.2026, UA500420/2026/000031 від 11.02.2026, 26UA120001000VYH4 від 12.04.2026 та 26UA120001000WWFH7 від 16.04.2026 на загальну суму 57 183 205 (п`ятдесят сім мільйонів сто вісімдесят три тисячі двісті п`ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.

На підставі зібраних доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», у межах кримінального провадження № 12025160000001156 від 06.11.2025, слідчим за погодженням з прокурором 12.10.2026 повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:

- рапортом ст. о/у УСР в Одеській області ДСР НП України про виявлення кримінального правопорушення;

- протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 269 КПК України спостереження за річчю та місцем, на яких зафіксовані факти перевезення товарів гуманітарної допомоги, оформлених по митним деклараціям БО «БФ «Долоні Півдня» до місць тимчасового зберігання складських приміщень за адресами: місто Одеса, вулиця Генерала Афанасьєва, 3/5, Одеська область, Одеський район, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 48Ш, Одеська область, Одеський район, с. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 10-В, місто Одеса, вулиця Брестська, 55, АДРЕСА_3 , з кадастровим номером ділянки 5123755200:01:002:0005, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, 10, місто Одеса, провулок Прохорівський 4 та подальше переміщення до місць реалізації торгівельних павільйонів, які розташовані на території промислового ринку «7 кілометр»;

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено аркуш паперу формату А4 з питаннями та відповідями щодо перевезення гуманітарної допомоги БФ;

- інформацією з Одеської митниці та наданими копіями митних декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якої являються БО «БФ «Долоні Півдня» та БО «БФ «Волонтерські крила», декларант директор обох організацій ОСОБА_6 із додатком носієм інформації з фотозображеннями товарів під час оформлення акту огляду гуманітарної допомоги;

- протоколом огляду матеріалів кримінального провадження №42025160000000247 від 06.11.2025, з якого вбачається звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів щодо блокування гуманітарної допомоги;

- інформацією Міністерства соціальної політики та наданими копіями актів-приймання передачі гуманітарної допомоги від директора БО «БФ «Долоні Півдня» ОСОБА_6 до директора БО «БФ «Рідний берег» ОСОБА_12 ;

- протоколом допиту свідка працівника Одеської митниці ОСОБА_13 , який підтвердив факт перебування під час митного оформлення гуманітарної допомоги, отримувачем якої являється БО «БФ «Долоні Півдня», ОСОБА_7 , який намагався не допустити детального огляду ввезеного товару, а також погрожував скаргами на дії митників під час оформлення гуманітарного товару та ОСОБА_6 , який не виконував ніяких дій без координації ОСОБА_7

- протоколом допиту свідка працівника Одеської митниці ОСОБА_14 , який підтвердив факт перебування під час митного оформлення гуманітарної допомоги, отримувачем якої являється БО «БФ «Долоні Півдня», ОСОБА_7 , який намагався не допустити детального огляду ввезеного товару, а також погрожував скаргами на дії митників під час оформлення гуманітарного товару та ОСОБА_6 , який не виконував ніяких дій без координації ОСОБА_7 ;

- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії в порядку ст. 260 КПК України аудіо-відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_7 , яким підтверджено факт взаємодії останнього з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під час оформлення товарів гуманітарної допомоги, їхнього перевезення, а також зберігання в складських приміщення, координація дій ОСОБА_6 як директора БО.

- протоколом ідентифікації тюків баулів на виконання постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, а саме тюки баули, які завезені на території України в якості гуманітарної допомоги 27.03.2026 та в подальшому вказані тюки 30.03.2026 вилучені в ході проведення обшуку контейнеру магазину № НОМЕР_1 на території промринку «7кілометр»

- запитом та відповіддю на запит з Одеської митниці із наданням копій поданих представниками Благодійної організації «Благодійний фонд «Долоні Півдня» митних декларацій;

- висновками експертів Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/104-6975-ТВ, за результатами проведення судових товарознавчих експертиз за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», відповідно до яких визначено суми вартості партій товарів гуманітарної допомоги, які були отримані представниками Благодійної організації «Благодійний фонд «Долоні Півдня» та фіктивно були передані актами приймання передачі благодійної допомоги до Благодійної організації «Благодійний фонд «Рідний берег»;

- іншими доказами у своїй сукупності.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав захисника, під час ухвалення рішення просив врахувати його стан здоров`я, оскільки має ряд захворювань, на підтвердження чого надав на огляд медичну документацію.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.

При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку щодо наявності наступних ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі понад п`ять років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, так як усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 201-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Водночас, враховуючи те, що Одеська область межує з Республікою Молдова та не визнаною Придністровською Молдавською Республікою в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, є реальні ризики того, що підозрюваний може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території іншої держави, так як являється чоловіком віком понад 60 років, керівником декількох Благодійних організацій та має можливість безперешкодного перетину державного кордону України.

Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції, задля припинення можливості переховуватися від суду і слідства та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_6 буде саме тримання під вартою. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що на теперішній час в ході досудового розслідування не встановлено місцезнаходження оригіналів документів, а саме актів приймання передачі гуманітарної допомоги від БО «БФ «Долоні Півдня» до БО «БФ Рідний Берег», а тому підозрюваний ОСОБА_6 , у разі перебування на свободі, може мати можливість знищити вказані документи, які мають істотне значення для досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, оскільки у зв`язку з врученням підозрюваному копій матеріалів, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб. Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи не під вартою, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них, в тому числі відносно працівників Одеської митниці, якими проводилось оформлення декларацій, поданих для отримання Благодійною організацією «Благодійний Фонд «Долоні Півдня», директором якої являється підозрюваний.

Разом з цим, наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень та перебуваючи на свободі, матиме можливість підтримувати зв`язок з такими особами, сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування, а як наслідок ухилення від кримінальної відповідальності. А також може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання обов`язків покладених на нього більш м`якими запобіжними заходами, у разі необхідності явки до слідчого, слідчого судді та суду.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у зв`язку з тим, що спільна злочинна діяльність організованої групи у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 була припинена виключно діями правоохоронних органів.

Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.

Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

В той же час, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

До цього, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, думку учасників, враховуючи майновий стан підозрюваного, пенсійний вік, кількість епізодів злочинної діяльності, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою у вигляді 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є максимальним розміром, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 182 КПК України, зможе забезпечити належну процессуальну поведінку підозрюваного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської, службової діяльності та проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 30.10.2026 року включно, взявши під варту в залі суду.

Конвоювання ОСОБА_6 до місця утримання покласти на оперативних співробітників Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі - 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2026 року 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого з визначеною періодичністю, а саме кожної середи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ст. 182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 30.10.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1