Ухвала суду № 140608500, 15.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 Справа №607/22294/26 Провадження №2-з/607/75/2026Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря с/з Кочмар С.М., розглянувши заяву адвоката Кавійчик Віти Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Старуніверсал Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів доручення інвестиційного будівництва та застосування наслідки недійсності таких договорів, -

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кавійчик В.П., звернувся в суд із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Старуніверсал Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просять суд:

Визнати недійсним договір доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-1 від 20.08.2024 року.

Застосувати наслідки недійсності договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-1 від 20.08.2024 року, повернути нерухоме майно у власність Обслуговуючому кооперативу «Старуніверсал Плюс» (попереднє найменування - Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім»), код ЄДРПОУ 43900885 квартиру АДРЕСА_1 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, номер запису 59859596 прийняте державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Визнати недійсним договір доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-2 від 20.08.2024 року.

Застосувати наслідки недійсності договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-2 від 20.08.2024 року, повернути нерухоме майно у власність Обслуговуючому кооперативу «Старуніверсал Плюс» (попереднє найменування - Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім»), код ЄДРПОУ 43900885, квартиру АДРЕСА_2 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, номер запису 59871755 прийняте державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Визнати недійсним договір доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-3 від 20.08.2024 року.

Застосувати наслідки недійсності договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-3 від 20.08.2024 року та повернути нерухоме майно у власність Обслуговуючому кооперативу «Старуніверсал Плюс» (попереднє найменування - Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім»), код ЄДРПОУ 43900885, квартиру АДРЕСА_3 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, номер запису 59872136 прийняте державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Визнати недійсним договір доручення інвестиційного будівництва №04/09/2024-1 від 04.09.2024 року.

Застосувати наслідки недійсності договору доручення інвестиційного будівництва №04/09/2024-1 від 04.09.2024 року та повернути нерухоме майно у власність Обслуговуючому кооперативу «Старуніверсал Плюс» (попереднє наймення Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім»), код ЄДРПОУ 43900885, квартиру АДРЕСА_4 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, прийняте державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Разом із позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_5 за реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна 3139091661040 загальною площею 192,2 кв. м, житловою площею 72.1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; квартиру АДРЕСА_7 за реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна 3139106061040, загальною площею 94,8 кв. м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . А також на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_4 .

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що предметом спору по даній справі є визнання недійсними договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-1 від 20.08.2024 року, договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-2 від 20.08.2024 року, договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-3 від 20.08.2024 року, договору доручення інвестиційного будівництва №04/09/2024-1 від 04.09.2024 року. Вони стосуються квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_10 . Зокрема, укладення вказаних вище договорів на ОСОБА_4 - одного із засновника обслуговуючого кооперативу та дружину іншого засновника, директора на час одержання безпідставно набутих коштів ОСОБА_5 - було пов?язане із уникненням виконання рішення суду у справі №607/12733/24, яким вирішено стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпідставно набуті кошти у сумі 1500000 (один мільйон п?ятсот тисяч) гривень, а також інфляційні втрати у сумі 192982 (сто дев?яносто дві тисячі дев?ятсот вісімдесят дві) гривні 48 копійок та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 78233 (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять три) гривні 10 копійок; стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 15140 (П`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень, що й було дійсною метою вчинення правочинів.

У ході слухання справи у суді апеляційної і касаційної інстанції Відповідач - Обслуговуючий кооператив «Старуніверсал Плюс» (Обслуговуючий кооператив «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім» за попередньою назвою) - вчинив низку дій щодо виведення активів зі своєї власності та внаслідок цих дій позбувся всього майна і коштів, змінна найменування, засновників, місця реєстрації з Тернополя на Краматорськ.

Позивач вказав, що така поведінка Відповідачів є явно недобросовісною та тягне за собою невиконання рішення суду у справі №607/12733/24, що є порушенням ст. 129-1 Конституції України, ст. 2 ЦІК України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Представник заявника вважає, що є підстави вважати, що вказані квартири внаслідок подальших фраудаторних договорів можуть бути відчужені на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як випливає з Інформації нерухомого майна витяг від 01.10.2026, то квартира АДРЕСА_11 вже один раз відчужена, покупець ОСОБА_3 (договір купівлі - продажу від 22.08.2025) і передана в іпотеку Ощадбанку.

Суд, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Як вбачається із відповіді №3453713 від 15.10.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_6 на підставі договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-3, посвідченого державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Згідно відповіді №3453676 від 15.10.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_6 на підставі договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-2, посвідченого державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Згідно відповіді №3453618 від 15.10.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 на підставі договору доручення інвестиційного будівництва №20/08/2024-1, посвідченого державним реєстратором Підгороднянської сільської ради, Тернопільської області Шпендак Юлією Романівною.

Також, згідно відповіді №3453758 від 15.10.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2025 посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. Вказана квартира на підставі іпотечного договору від 22.08.2025 перебуває в іпотеці. Іпотекодержатель Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №726/822/21.

Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 сформульована правова позиція відповідно до якої обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, предметом позову поданого позивачем є визнання недійсними договорів доручення інвестиційного будівництва та застосування наслідків недійсності таких договорів, з метою забезпечення подальшого виконання рішення суду від 20.11.2024 про стягнення із Обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Затишний дім» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 1786355,58 грн., оскільки як стверджує представник позивача, укладення вказаних договорів було пов`язане із уникненням виконання рішення суду у справі №607/12733/24.

Слід зазначити, в заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду, тоді як не вжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник позивача, як на необхідність забезпечення позову посилається на те, що накладення арешту на майно є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане.

Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Тож, проаналізувавши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та її підстави, а також зміст заявлених позовних вимог та підстави позову, дослідивши надані суду матеріали справи, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Враховуючи викладене заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

За змістом ч. 8 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам, а також відсутність обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Кавійчик Віти Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Старуніверсал Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів доручення інвестиційного будівництва та застосування наслідки недійсності таких договорів - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме:

1. квартиру АДРЕСА_1 ;

2. квартиру АДРЕСА_2 ;

3. квартиру АДРЕСА_3 .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_4 .

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Копію ухвали направити до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46002, tvdvs@ukr.net), Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (бульвар Тараса Шевченка, 3, 1 поверх, м. Тернопіль, 46001, upravlinnyareestracii@gmail.com) для негайного виконання.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 3 (три) роки з дня її постановлення, тобто з 15.10.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Старуніверсал Плюс», адреса місця знаходження: вул. Героїв України, 14, м. Краматорськ, Краматорський район Донецька область, код ЄДРПОУ 43900885.

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич