Ухвала суду № 140605611, 08.10.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/450/26

Провадження № 2-п/354/11/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Яремче заяву адвоката Михайлюк Анжели Романівни про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

04.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Михайлюк А.Р. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026, та просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд вказаного рішення суду, скасувати заочне рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 та призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження. В обґрунтування даної заяви зазначено, що про існування заочного рішення суду від 01.06.2026 у справі відповідачка дізналася коли було відкрито виконавче провадження №81782218 від 20.08.2026 року, а повного тексту рішення суду у справі відповідачка взагалі не отримувала, тому наявні підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Окрім цього вказане вище рішення суду необхідно скасувати, оскільки позов є необгрунтованим і безпідставним. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачка фактично підписала кредитний договір, а позивач не довів повний і безперервний ланцюг юридично значущих фактів споживчого кредитування від належного доведення умов до фактичного надання коштів і перевірюваного розрахунку, а тому відсутні належні підстави для покладення на відповідачку обов`язку щодо їх повернення, представництво осіб, які представляють позивача не перевірено. Так подані до суду копії паспорта споживчого кредиту та умов договору та довідка про ідентифікацію містять різну інформацію про одноразовий ідентифікатор, Позивач не надав жодних технічних логів (журналів подій, записів про надсилання й введення OTP-кодів, електронних квитанцій про доставку SMS чи push-повідомлень), які б дозволили суду переконатися, що відповідачка дійсно ознайомилася з відповідною редакцією паспорта споживчого кредиту та умов до акцепту і підтвердила свою волю саме за допомогою OTP-коду, як це передбачено умовами договору й Законом України «Про електронну комерцію». У даній справі, судом не взяті до уваги наведені норми права щодо електронних документів та їх копій, позивачем не надано суду оригіналів електронних договорів з протоколами накладення ЕЦП, як наслідок, не встановлені обставини на підставі допустимих доказів, які б підтверджували підписання кредитних договорів відповідачем. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення відповідачкою договору про надання фінансового кредиту №06628-06/2023 від 06.06.2023 саме на тих умовах та в тій редакції, які надані суду. Також відповідачка не погоджується із наданим розрахунком заборгованості, який містить дату початку заборгованості 06.06.2023 року та кінцеву дату розрахунку 19.10.2023, тобто 135 днів. За цей період первісний кредитор нарахував заборгованість у сумі 55596,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн грн, та за процентами 40596,00 грн за процентною ставкою 1,99% в день. Проте, із урахуванням тіла кредиту у сумі 15000,00 грн та процентної ставки 1,99%, розмір боргу за процентами за вказаний період складе 40297,50 грн. Крім того, сума відсотків, яку позивач заявляє до стягнення є необгрунтованою і надмірною для відповідачки і становить майже в 3 рази більшу суму ніж тіло кредиту. Суду необхідно перевірити умови кредитного договору, щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами в силу ст.18 Закону України «Про захист право споживачів», на предмет їх справедливості.

Ухвалою суду від 09.04.2026 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2026, який не проводився у зв`язку із зайнятістю суду у розгляді кримінального провадження.

08.10.2026 представник відповідачки подала до суду клопотання, у якому просила судове засідання проводити у відсутності відповідачки та її представника. Подану заяву про перегляд заочного рішення підтримують та просять задовольнити.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та долучені до неї докази та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Заочним рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 у справі №354/450/26 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №06628-06/2023 від 06 червня 2023 року у сумі 55596 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 00 коп, сплачений судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп та 8000 (вісім тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 283 ЦПК України визначено, що відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Згідно з ч.5 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст.272 ЦПК України).

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною сьомою ст.272 ЦПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2509066 від 25.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

15.04.2026 до суду надійшла заява від представника відповідачки адвоката Лисенко В.І. про відкладення розгляду справи для ознайомлення. До вказаної заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 15.04.2026, укладений між адвокатом Лисенко В.І. та ОСОБА_1 , ордер адвоката серії АХ №1341004 від 15.04.2026, в якому зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1368 від 20.12.2005.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка належно повідомлялася про день та час розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» згідно якого судова повістка про виклик у судове засідання на 15.04.2026 вручена Шведюк М.В. особисто 02.04.2026.

Вказане судове засідання було відкладене за клопотанням представника відповідачки адвоката Лисенко В.І. на 06.05.2026 та у подальшому у зв`язку із зайнятістю суду у розгляді кримінального провадження на 25.05.2026, про що представник відповідачки була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету представника відповідачки у підсистемі «Електронний суд», а також трекінгом відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта», згідно якого судова повістка про виклик у судове засідання на 25.05.2026 вручена ОСОБА_1 особисто 23.05.2026.

У судове засідання, призначене на 25.05.2026 відповідачка та її представник не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Відзиву на позов до суду не подали.

Згідно із ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду від 01.06.2026 було направлене представнику відповідачки адвокату Лисенко В.І. через підсистему «Електронний суд» та доставлене до її електронного кабінету 03.06.2026 о 7:00:55 год, а також 03.06.2026 надіслане рекомендованим листом із повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 , яка також вказана як адреса місця проживання відповідачки у заяві про ознайомлення із матеріалами справи, яка надійшла від її представника адвоката Михайлюк А.Р. 28.08.2026 та у заяві про перегляд заочного рішення від 04.09.2026.

Направлена на адресу відповідачки копія заочного рішення суду повернута на адресу суду АТ «Укрпошта» 01.07.2026 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та отримана судом 06.07.2026.

Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 у справі №2-6236/11 сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, днем вручення заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 відповідачці ОСОБА_1 є 03.06.2026, тобто день вручення вказаного судового рішення представнику відповідачки адвокату Лисенко В.І., інформації про відсутність у якої повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 на момент ухвалення заочного рішення до суду на надходило.

Заява про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 подана представником відповідачки адвоката Михайлюк А.Р. 04.09.2026, тобто більш ніж через три місяці з дня його вручення.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідачки вказала, що повне рішення суду ОСОБА_1 не отримувала та дізналась про нього лише з часу відкриття виконавчого провадження, тобто з 20.08.2026.

Інших причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у поданій заяві не наведено.

Відповідно до ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

У статті 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважував, що "одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами" (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20 зазначено, що:

"Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

[…] відсутність у главі 11 "Заочний розгляд справи" розділу III "Позовне провадження" ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 "Процесуальні строки" розділу І "Загальні положення" ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. […]

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення".

У постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №1027/1617/12 зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. Разом з тим, згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт з судовою повісткою, направлений на адресу ОСОБА_1, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 68), тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

У поданій заяві представник відповідачки не зазначила жодної поважної причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також не навела обставин, які б об`єктивно перешкоджали відповідачці отримувати судову кореспонденцію за адресою місця реєстрації, що свідчить про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №686/25147/21, від 13.05.2026 у справі №947/2387/20.

Враховуючи те, що відповідачкою пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а клопотання про поновлення строку не містить жодних поважних причин пропуску цього строку, а також не надання належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюк А.Р. про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.06.2026 слід відмовити, а подану заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України.

Керуючись ст. 126, 127, 258-261, 284, 287-288, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідачки адвоката Михайлюк Анжели Романівни про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Заяву представника відповідачки адвоката Михайлюк Анжели Романівни про перегляд заочного рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 13 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК