Ухвала суду № 140601699, 13.10.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1630/26

Номер провадження 4-с/736/37/26

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 рокум. КорюківкаКорюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Пархомчук Т.В.,

за участі секретаря Медведєвої Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка в приміщенні суду без фіксації судового процесу, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13.07.2026 звернувся до суду із скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича та просить:

- визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича з приводу ігнорування вимог законодавства України про закінчення виконавчих проваджень, відкритих ним проти скаржника з моменту припинення 27.12.2025 юридичної особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», котра перебувала до 27.12.2025 в статусі стягувача в справі № 736/1003/24 протиправними;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича витрати на правову допомогу при поданні скарги на його протиправні дії та протиправну бездіяльність до Корюківського районного суду в розмірі 3000 грн.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що 03 липня 2026 року він отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого йому стало відомо про те, що стягувач у справі № 736/1003/24 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» з 27 грудня 2025 року ( з 10 год 52 хв) припинило своє існування, а саме воно перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп». Відбулись зміна видів економічної діяльності юридичної особи, зміна місцезнаходження, зміна найменування юридичної особи та зміна установчих документів. Окрім того, приватний виконавець Приходько Ю.М. всупереч вимогам законодавства України починаючи з березня 2025 року до липня 2026 року протиправно стягував з його банківського пенсійного рахунку та банківського рахунку ОСОБА_2 кошти. Скаржник наполягав на тому, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію. Також, наказом № 376 від 28.02.2025 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Він чинний з 20.03.2025. Отже, відповідно до Закону України № 3048-ІХ, що набрав чинності 06.05.2023, заборонено в період дії воєнного стану в Україні відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території Корюківської міської територіальної громади, яка входить до вказаного переліку.

Ухвалою судді Корюківського районного суду від 23.07.2026 скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено до слухання на 15.09.2026.

В судове засідання скаржник не з?явився, про час слухання скарги повідомлений належним чином.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час слухання скарги повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв про слухання скарги у її відсутність не надала.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про час слухання заяви повідомлений належним чином.

Від представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., Прокоф`єва Б.І. до суду надійшов відзив на скаргу, в якому адвокат просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що слід відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав.

Як свідчать Інформація щодо результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП (Дата та час пошуку: 26.08.2026 11:58), в провадженні приватного виконавця Приходька Ю.М. перебували наступні виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 перебував в статусі боржника:

№ АСВП: 77182872, Дата відкриття: 12.02.2025; Стан ВП: Завершено;

№ АСВП: 77183608, Дата відкриття: 12.02.2025, Стан ВП: Завершено;

№ АСВП: 77183760, Дата відкриття: 12.02.2025, Стан ВП: Завершено;

№ АСВП: 77237054, Дата відкриття: 19.02.2025, Стан ВП: Завершено.

Від ТОВ «Дніпрофінансгруп» 22.01.2026 виконавцю надійшла заява про зміну найменування та реквізитів стягувача № 0121/15/Б від 21.01.2026, в якій ТОВ «Дніпрофінансгруп» просило у всіх виконавчих провадженнях за якими стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815 винести постанову про зміну найменування стягувача, зазначивши нове найменування стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815. До заяви було додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.12.2025. Також, у своїй заяві ТОВ «Дніпрофінансгруп» просило внести до автоматизованої системи відомості про зміну: - адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» на нову: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, будинок 9, та в подальшому всю поштову кореспонденцію направляти на нову адресу; реквізитів для перерахування коштів

Постановами приватного виконавця Приходька Ю.М. від 22.01.2026 було внесено зміни у відомості про назву сторони в усіх перелічених вище виконавчих провадженнях (АСВП: 77182872, 77183608, 77183760, 77237054), якими змінено найменування стягувача з Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Дніпрофінансгруп " на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінансгруп".

Також, 22.01.2026 було винесено постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Індекс: 49089 зазначено Індекс: 49001, замість Адреса.Адреса: вул.Автотранспортна, буд.2, офіс 205 зазначено Адреса: вул. Січових стрільців, буд. 9

Судом встановлено, що 13.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» приватному виконавцю надійшла адресована Корюківському районному суду Чернігівської області заява ОСОБА_1 від 11.04.2026, в якій він просив надати роз`яснення та копії документів, на підставі яких приватним виконавцем Приходьком Ю.М. здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп».

Приватним виконавцем Приходьком Ю.М. 20.04.2026 було надано відповідь на заяву з роз`ясненнями та доданими копіями документів, на підставі яких ще 22.01.2026 по ВП № 77183608 було винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження.

Відповідь з додатками направлено поштовим відправленням на зазначену в заяві адресу, а саме: АДРЕСА_1 . Також вказана відповідь була завантажена у систему АСВП та ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися з нею.

04.05.2026 та 07.06.2026 боржник через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» повторно звернувся до приватного виконавця Приходька Ю.М. із тотожними заявами, що також були адресовані Корюківському районному суду Чернігівської області.

Як свідчать матеріали справи листами від 15.05.2026 № 45617 та від 24.06.2026 № 73244 приватний виконавець повідомляв ОСОБА_1 про те, що 13.04.2026 до офісу приватного виконавця надходили заяви ОСОБА_1 № 1, № 2, № 3 від 11.04.2026 з одних і тих же питань, які було розглянуто по суті та направлено відповідь на них на адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Отже відповідь на звернення ОСОБА_1 від 13.04.2026 було надано приватним виконавцем в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме 20.04.2026.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Таким чином, відповідаючи ОСОБА_1 на його повторні звернення з одного й того самого питання, і повідомляючи його про те, що відповідь вже надана, приватний виконавець дотримався вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

Щодо тверджень скаржника про те, що приватний виконань протиправно, починаючи з 27.12.2025 вчиняє виконавчі дії замість завершення виконавчих проваджень на підставі того, що юридична особа стягувача була припинена, суд вкотре зазначає наступне.

Судом встановлено, що 27.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» змінила найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», також відбулась зміна місцезнаходження юридичної особи з 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Автотранспортна, будинок 2, офіс 205 на 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 9 Крім того, відбулась зміна видів економічної діяльності та зміна установчих документів, відповідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань

Згідно з ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно правову форму та назву.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи може зазнавати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Тобто реорганізація юридичної особи це процедура зміни її структури, форми або порядку існування з обов`язковим переходом усіх її прав, обов`язків та майна до правонаступників, а правовий режим ліквідації полягає в юридичному оформлені безповоротного припинення юридичної особи, наслідком якого є повне припинення її діяльності та внесення запису до єдиного державного реєстру. Після цього компанія юридично припиняє своє існування.

В свою чергу, зміна назви юридичної особи тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що надав скаржник до матеріалів скарги, і з якого, як він стверджує, йому стало відомо про припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в реєстрі 27.12.2025 було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. Відомості про припинення юридичної особи ТОВ «Дніпрофінансгруп» шляхом реорганізації, або ж ліквідації у реєстрі відсутні. Зазначене свідчить про те, що посилання скаржника на те, що ТОВ «Дніпрофінансгруп» припило своє існування 27.12.2025 не відповідають дійсності.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Отже, приватний виконавець наділений повноваженнями самостійно змінювати назву сторони виконавчого провадження у разі фактичної такої зміни, не звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що не вбачається підстав для завершення всіх виконавчих проваджень, що перебували у провадженні приватного виконавця Приходька Ю.М., де стягувачем виступає ТОВ «Дніпрофінансгруп» а боржником ОСОБА_1 . З огляду на це посилання ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо посилань ОСОБА_1 на неправомірність списання приватним виконавцем з його рахунків пенсійних коштів, то суд зазначає, що відповідно до абзацу 6 п. 10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №2-812/11, від 07.09.2022 у справі №199/7977/16, від 09.11.2022 у справі №460/2253/19, від 17.11.2022 у справі №331/6440/21, від 28.12.2022 у справі №183/4809/19, від 25.01.2023 у справі №2605/16037/12, від 15.02.2023 у справі №204/75/21, від 24.04.2023 у справі №756/3067/14, від 09.11.2023 у справі №161/7017/15-ц зазначено: «виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь - які кошти на рахунках боржника в банківських установах; «при цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»

У постанові Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №199/6670/15-ц зазначено: «якщо банківська установа відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначила можливість накладення арешту на грошові кошти на банківському рахунку або списання коштів у примусовому порядку й приватний виконавець звернув стягнення на кошти, на які законом не заборонено накладення арешту та/або звернення стягнення, відсутні підстави для задоволення скарги боржника про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на такі кошти»

Також, у вказаній постанові Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №199/6670/15-ц зазначено, що відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом». Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом частини другої статті 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом». Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь - які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» - постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19».

Таким чином, на момент списання грошових коштів АТ «Ощадбанк» визначив можливість накладення арешту на кошти на рахунку, списання коштів в примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконав, тобто не визначив кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення.

Щодо вжиття заходів примусового виконання на території Корюківської міської територіальної громади то суд зазначає наступне.

Особливості примусового виконання рішень у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX визначені пунктами 10-2 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Абзацом п`ятим підпункту 5 пункту 10-2 зазначеного розділу Закону встановлено, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 307 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік).

Корюківська міська територіальна громада входить до цього переліку, та ОСОБА_1 зареєстрований на території Корюківської міської територіальної громади.

Верховний суд у постанові від 27.02.2025 справі № 904/3743/22 зазначив, що аналіз наведених норм свідчить, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17, від 10.05.2023 у справі № 904/1708/22.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження виконавче провадження було відкрито до внесення Корюківської територіальної міської громади до Переліку. Платіжну вимогу було виставлено до АТ «Ощадбанк» головний офіс якого знаходиться 01001, Україна, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12г. Тобто, юридична адреса обслуговуючого Банку не входить до Переліку та із урахуванням правових позицій Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі №910/5953/17, від 10.05.2023 у справі №904/1708/22, від 27.02.2025 у справі №904/3743/22 на цю територію (м. Київ) примусового виконання рішення суду (списання грошових коштів з рахунку Боржника) не розповсюджується відповідна заборона.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у приватного виконавця була відсутня заборона на відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій у провадженнях, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на території зони активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси. А також, оскільки, обслуговуючий рахунок ОСОБА_1 , банк не повідомив державного виконавця про те, що кошти скаржника на рахунку підпадають під заборону до списання, суд не знаходить підстав для визнання протиправними дій, бездіяльності приватного виконавця Приходька Ю.М.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Отже, Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що між Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_3 та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було укладено договір про надання правової допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022. За умовами цього договору клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги виходячи з тарифу 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом роботи на користь клієнта. Клієнт проводить оплату на підставі акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами договору. Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було підписано детальний опис робіт від 12.09.2026 і визначено загальну вартість наданих послуг 6000,00 грн. також адвокатом до заперечень додана квитанція до прибуткового касового ордера від 12.09.2026 на суму 6000,00 грн.

За час розгляду скарги, скаржник повідомлявся про відкладення слухання, а також отримував клопотання про стягнення з нього витрат на правову допомогу, про що свідчать відповідні квитанції про отримання документів в підсистемі «Електронний суд», однак заяв про зменшення суми судових витрат від нього не надходили. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути із скаржника понесені приватним виконавцем судові витрати, як такі що підтверджені належним чином та не спростовані.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 та задоволення клопотання приватного виконавця про стягнення на його користь судових витрат.

Керуючись статтями 44, 258, 259, 260, 268, 450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.. Перемоги, 139 оф. 420, рнокпп НОМЕР_2 ) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В.Пархомчук