Ухвала суду № 140601173, 14.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/617/26

Номер провадження 2/142/584/26

У Х В А Л А

(про відкриття провадження)

14 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши позовну заяву Піщанської селищної ради Вінницької області, що знаходиться в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 36, до ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , про витребування нерухомого майна, з доданими до неї матеріалами, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Піщанської селищної ради Вінницької області, подпна її представником адвокатом Лукавським Анатолієм Вікторовичем, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: фізична особа -підприємець ОСОБА_2 ,про витребування нерухомого майна, в якій представник просить суд витребувати від ОСОБА_1 частину земельної ділянки загального користування,що передана йому у власність згідно рішення 32 сесії 8 скликання Піщанської селищної ради від 28 квітня 2023 року, кадастровий номер 0523255100:03:002:0768, площею 0,0028 га.

Позовні вимоги представник позивача обгрунтовує тим, що у 2024 році до Піщанської селищної ради звернулися жителі селища Піщанки з усними скаргами на те, що житель селища ОСОБА_1 перешкоджає користуванню громадською криницею по АДРЕСА_1 з тих підстав, що криниця є його власністю і він має намір установити огорожу та припинити доступ до неї. Зважаючи на те, що наведеною криницею користується значна кількість жителів селища Піщанки та працівників районної лікарні, для врегулювання конфліктної ситуації селищною радою було створено комісію, яка вивчила викладені у скаргах громадян обставини з виїздом до місця розташування криниці. За результатами роботи комісії 24.10.2024 року було складено акт обстеження земельної ділянки, у якому викладено висновки такого змісту: «Виникла необхідність в обстеженні земельної ділянки та матеріалів технічної документації і розгляді на земельній комісії у зв`язку зі зверненням громадян, яким перешкоджають проходу по землях загального користування до громадської криниці. Проаналізувавши матеріали та виїхавши на місце, комісією було встановлено, що частина земельної ділянки загального користування увійшла до складу земельної ділянки приватної власності гр. ОСОБА_1 . Комісія дійшла висновку про необхідність зміни конфігурації земельної ділянки приватної власності без зміни її площі, надавши громадянам прохід до криниці». Вказує, що виготовлена технічна документація із землеустрою була затверджена рішенням № 1460 32-ї сесії 8-го скликання Піщанської селищної ради від 28 квітня 2023 року, і земельну ділянку з кадастровим номером 0523255100:03:002:0768, площею 0,1500 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 передано у власність власнику житлового будинку за цією ж адресою - ОСОБА_1 . Наведеним рішенням сесії питання про зміну цільового призначення земельної ділянки або її частини в порядку, передбаченому статтею 20 Земельного кодексу України, не вирішувалося. Із такою заявою до Піщанської селищної ради ОСОБА_1 не звертався. У результаті землевласнику ОСОБА_1 протиправно було передано у власність частину земельної ділянки загального користування, на якій розташована громадська криниця. Криниця розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , перебуває на балансі Піщанської селищної ради, а на її утримання селищною радою виділяються відповідні кошти. Встановлено, що протиправне відчуження земельної ділянки загального користування та громадської криниці сталося через те, що визначення меж земельної ділянки розробником технічної документації із землеустрою проводилося за відсутності представника Піщанської селищної ради, за вказівкою ОСОБА_1 , а підпис представника селищної ради про погодження меж земельної ділянки було проставлено без перевірки визначених меж на місці. Зважаючи на те, що помилки в технічній документації із землеустрою допущено, зокрема, з вини представників органу місцевого самоврядування, Піщанська селищна рада та ФОП ОСОБА_2 виготовили нову технічну документацію із землеустрою, у якій без зміни площі земельної ділянки та її кадастрового номера вилучено частину земельної ділянки, на якій розміщена громадська криниця, площею 0,0028 га. ОСОБА_1 , як власнику земельної ділянки, було запропоновано узгодити зміни в Державному земельному кадастрі, однак він категорично відмовився, посилаючись на те, що спірна криниця належить йому. Посилаючись на положення ст. 83 ЗК УКраїни, відповіднно до яких землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю, у комунальній власності перебувають:а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди та інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності, незалежно від місця їх розташування, до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо), представнк позивача вказує, що рішення 32-ї сесії 8-го скликання Піщанської селищної ради від 28 квітня 2023 року № 1460 є протиправним. З огляду на те, що відповідач відмовляється вирішити питання в позасудовому порядку, єдиним способом відновлення порушеного права територіальної громади на володіння земельною ділянкою загального користування та громадською криницею є звернення до суду. Посилаючись на судову практику, Великої Палати Верховного Суду, викладено в постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 щодо способу захисту в разі незаконного отримання частини земельної ділянки та необхідності повернення виключно цієї частини зазначила таке, представнк позивача вказує, що усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду щодо неефективності такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, оскільки в такий спосіб не буде поновлено порушене право або законний інтерес позивача. Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, яке не відповідає закону, не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому під час розгляду справи, у якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним або що таке рішення не оскаржене чи відповідну позовну вимогу не пред`явлено. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia «суд знає закони». Тому суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно надати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її в мотивувальній частині судового рішення. Також зазаначає, що усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто ухвалення рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц). Велика Палата Верховного Суду наголошує, що витребування як належний спосіб захисту не може бути застосоване щодо всієї земельної ділянки відповідної площі. Така вимога може розглядатися лише щодо тієї частини земельної ділянки, яка протиправно перейшла у власність відповідача. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що віндикаційний позов дає змогу більшою мірою вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання принципу пропорційності та балансу інтересів, а також дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів. Вказує, що статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які потрібно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, який має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. У пункті 71 рішення від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зауважила, що зазначені вище гарантії стосуються випадків, коли, діючи добросовісно, особа набула майнове право, зокрема право власності, від держави чи територіальної громади, які діяли під впливом помилки. Тоді як недобросовісна поведінка набувача майна у приватну власність або недобросовісна поведінка як набувача, так і відчужувача відповідного майна не є набуттям права приватної власності під впливом помилки органу влади та не зумовлює такого набуття. Більше того, повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар. Виходячи з позицій, викладених у наведених судових рішеннях у цій категорії справ, досліджуючи, чи добросовісно діє особа набувач майна, суду слід з`ясувати, чи могла така особа знати або обґрунтовано припускати, зокрема, що земельна ділянка, яку вона набуває, та розташоване на ній громадське майно належать Піщанській територіальній громаді й не можуть бути передані у власність. Застосовуючи викладені позиції Верховного Суду до обставин, наведених у позовній заяві, представник позивача зазначає, що відповідачу було відомо про те, що земельна ділянка та розташована на ній громадська криниця належать Піщанській територіальній громаді й є об`єктами загального користування. А тому, вилучення із власності відповідача земельної ділянки площею 0,0028 га не порушує його права на мирне володіння майном, оскільки визначений чинним законодавством розмір земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,1500 га надається відповідачу у власність за зміненою технічною документацією із землеустрою та не завдає йому будь-яких збитків. Згідно з даними технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого Тульчинським МЕТІ 20.05.2002 року, криниця не входить до складу будівель, які перебувають у власності ОСОБА_1 або входять до складу будівель зазначеного домоволодіння.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2026 року вказану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В. В. та присвоєно єдиний унікальний номер 142/617/26.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві зазначено фізичну особу, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 13 серпня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Первинний запит був отриманий представником Піщанської селищної ради Вінницької області 14 серпня 2026 року, що підтверджується підписом про отримання у відповідній розписці.

У зв`язку з ненадходженням на адресу суду інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ні поштовим, ні електронним зв`язком, судом повторно 22 вересня 2026 року було направлено до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

28 вересня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 2281 від 23 вересня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 в реєстрі територіальної громади Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області не зареєстрований.

28 вересня 2026 року судом було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

14 жовтня 2026 року на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь в якій зазначено, що ОСОБА_1 не значиться зареєстрованийм на території Вінницької області.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності суддею 14 жовтня 2026 року було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та відповідно до відповіді № 3447180 від 14 жовтня 2026 року з ЄДДР встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Беручи до уваги, що дана справа підсудна Піщанському районному суду Вінницької області, суд не вбачає підстав, які б перешкоджали прийняттю позовної заяви до розгляду та відкриттю провадження у справі.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

На виконання вимог, викладених в ч. 1 ст. 196 ЦПК України, де зазначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, в даній справі слід призначити підготовче судове засідання, про дату і час якого повідомити учасників справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 196 ЦПК України, дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, окрім іншого строк для подання відповідачем відзиву на позов; трок надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Керуючись ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження в цивільній справі за позовом Піщанської селищної ради Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Розпочати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 14 годину 00 хвилин 11 листопада 2026 року в залі № 2 Піщанського районного суду Вінницької області (с-ще Піщанка Вінницької області, вул. Вишнева, 5).

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачу строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У строк для подання відзиву відповідач має право подати зустрічний позов.

Встановити третій особі строк для надання посянень щодо позову з викладенням своїх аргументиів і міркувань та наданням відповідних доказів на підтримку або заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Зобов`язати третю особу одночасно із надісланням (наданням) пояснень до суду надіслати (надати) копії таких пояснеь та доданих доних документів іншим учасникам справи.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на веб-сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0219

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: