Єдиний державний реєстр судових рішень
2-з/130/24/2026
130/3328/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М. розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
УСТАНОВИВ:
16.09.2026 через систему «Електронний суд» разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Як слідує із позову, позивач та ОСОБА_3 з 2006 року проживали разом як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. В травні 2014 року за спільні кошти ними була придбана квартира в АДРЕСА_1 . З кінця травня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали у цій квартирі, яка на праві власності належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у м. Києві у квартирі ОСОБА_1 , в той час коли вони перебували у відпустці.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Таким чином, ОСОБА_1 вважається такою, що фактично прийняла спадщину, тому не подала офіційну заяву нотаріусу протягом 6 місяців, як спадкоємець, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном померлого ОСОБА_3 ; на сьогоднішній день здійснює оплату комунальних платежів, періодично проживає, користується та утримує квартиру в належному стані, дбає про неї. Інші спадкоємці першої черги за законом відсутні.
Як слідує із заяви про забезпечення позову, 13 лютого 2026 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , за участю заінтересованої особи Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання спадщини відумерлою та прийняв рішення, яким заяву було задоволено.
Визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3 , що складається із квартири за адресою: АДРЕСА_2 . та передати дане майно Северинівській громаді Жмеринського району Вінницької області. (справа № 2- о/130/22/2026). Про дане рішення позивач ОСОБА_1 не знала, її ніхто про його прийняття не повідомляв, в якості заінтересованої (третьої) особи вона до участі в даній справі судом не залучалась. Оскільки у вищевказаному позові позивачки ОСОБА_1 предмет позову в цій справі також стосується майна, що входить до складу спадкової маси після померлого ОСОБА_3 , а саме квартири, то існує велика ймовірність його переоформлення, продажу, відчуження або інші правочини з боку Северинівскої сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Так, представник позивача вважає, що вищенаведене рішення Жмеринського районного суду від 13.02.2026 р. порушили права позивачки ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом, а спадкове майно (квартира) може бути відчужено (передано в користування, оренду тощо) Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області та переоформлено по декілька разів на інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи, ускладнення справедливого та законного прийняття рішення.
Саме ці обставини свідчать про необхідність застосування заходів забезпечення позову. Ризики щодо відчуження спадкового майна та реальне утруднення чи неможливість виконання рішення суду в майбутньому пояснюється наступним.
Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що належала на праві власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову приходить таких висновків.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Інститут забезпечення позову застосовується у цивільному процесі з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, у разі існування підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно п. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пунктів 6 і 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
З огляду на вищезазначене, з урахування доказів наданих представником позивача на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з метою збереження існуючого становища сторін до вирішення спору по суті, слід забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно, адже невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є велика ймовірність відчуження такого майна, та вчинення інших можливих юридичний дій з цим майном.
Підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України для зустрічного забезпечення позову суд не вбачає.
Фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити.
Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що належала на праві власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Судове рішення № 140601066, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/3328/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: