Ухвала суду № 140600548, 14.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1039/24

Провадження № 1-кп/513/43/26

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності у межах кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240000652 від 18 червня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, 05 червня 2021 року у ОСОБА_4 та у невстановлених досудовим розслідуванням двох осіб (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження) виник спільний злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, яке зберігалось на відкритій ділянці місцевості північно-західної околиці с. Кулевча Білгород-Дністровського району Одеської області, біля території ПрАТ «Кулевчанський КХП», за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кулевча, вул. Болгарська 166. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 та невстановлені досудовим розслідуванням дві особи, оговоривши між собою план спільних дій, направлених на таємне викрадення чужого майна, тим самим вступивши між собою в попередню змову, впевнившись, що за їх діями ні хто не спостерігає та вони ні ким не помічені, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, цього ж дня, в вечірній час, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 22 год. 22 хв., на автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2170», власника якого встановити не надалось можливим, приїхали до вищезазначеної ділянки місцевості, де знаходився металевий резервуар об`ємом 50 м3, 1991 року виготовлення, власником якого є ФГ «Кулевча», код ЄДРПОУ 37232251, після чого використовуючи невстановлене досудовим розслідуванням обладнання для різання металу, частково його пошкодили шляхом розрізання металу на 12 фрагментів, загальною вартістю 9 280 гривень, котрі намагались викрасти, однак з причин, які не залежали від їх волі, не довели кримінальне правопорушення до кінця, оскільки їх протиправні дії були помічені та припинені свідками.

21 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки сплив строк, протягом якого обвинувачений міг бути притягнутим до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, зазначив, що йому є зрозумілим, що це закриття є не з реабілітуючих підстав.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_7 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з`явився, у попередньому судовому засіданні, яке призначалось на 21 вересня 2026 року просив проводити без його участі. Клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до довідки про доставку, доставлено до особистого кабінету Електронного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до ч. 2 ст. 288 КПК України суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Про судове засідання, яке призначено на 14 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин був повідомлений потерпілий ФГ "Кулевча" та їх представник адвокат ОСОБА_7 , шляхом доставки електронного документу до їх особистих кабінетів Електронного суду 09 жовтня 2026 року, будь-яких заяв або клопотань до суду не подавали.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого стороною захисту клопотання, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченному замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк від трьох до п`яти років або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину (п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України, в редакції як на час вчинення кримінального правопорушення та на час постановлення цієї ухвали).

ОСОБА_4 заперечує вчинення ним дій передбачених ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, однак не заперечує проти закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності.

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо є згода цих осіб на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, а також за умови, що суд роз`яснив їм суть підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження. Вказана правова позиція виказана в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 759/8429/18 від 21 грудня 2021 року, № 552/5595/18 від 29 липня 2021 року, № 577/977/19 від 27 травня 2021 року.

Також, згідно з правовою позицією, відображеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами ст. 49 КК є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Верховний Суд зазначив, про те, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 18 лютого 2025 року в справі № 712/8174/23, даний висновок підтримано також у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2026 року № 569/9419/17).

Також при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України від суду не вимагається встановлення факту, що певне правопорушення мало місце, чи факту вчинення конкретною особою певного кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2024 року №757/11993/22) .

Отже, враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_4 є не тяжким та з моменту скоєння злочину минуло більше 5 років, будь-яких доказів того, що строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності переривався чи зупинявся, у матеріалах справи немає, суд дійшов до переконання, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити і звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Тому, у разі постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду (постанови від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, від 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, від 10 січня 2022 року у справі № 661/2681/18, від 19 грудня 2023 року у справі 378/1005/20, від 08 травня 2024 року у справі № 376/2282/21).

Тому, в зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлену позовну заяву слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню таких же позовів у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Отже, витрати на залучення експертів відносяться до процесуальних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат вироком суду або ухвалою.

Відповідно до положень ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Так, відповідно до звіту про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2107/21 від 22 червня 2021 року по кримінальному провадженню № 12021162240000652 від 18 червня 2021 року, вартість витрат на проведення судової експертизи складає 320 гривень.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок з цього питання, який полягає в тому, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Суд враховує положення вимоги ст.124 КПК України, якою передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а оскільки в даному кримінальному провадженні вирішувалося питання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому судові витрати по справі, пов`язані з проведенням експертизи у сумі 320 гривень, доцільно віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання арештованого майна у кримінальному проваджені суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Керуючи ст ст.4, 5, 44, 49 КК України, ст.ст.284 ч.2 п.1, 285, 286, 288, 369 - 372, 392 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у кримінальному провадженні №12021162240000652 від 18 червня 2024 року, за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12021162240000652 від 18 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, - закрити.

Цивільний позов Фермерського господарства «Кулевча» поданий в особі представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди отриманої внаслідок кримінального правопорушення, - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу право вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2107/21 від 22 червня 2021 року в розмірі 320 гривень, віднести на рахунок держави.

Арешт накладений, як захід забезпечення кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2021 року справа №495/4738/21 (1-кс/495/1554/2021) - скасувати.

Речові докази, а саме: металеві фрагменти, у кількості 12 штук, товщиною металу 10 мм, розмірами 1 м*0,8 м, 1.9 м*1,4 м; 1,3 м*2,2 м; 0,9м *1,9м; 1,5 м*0,9 м; 1,7 м*1,0 м; 1,4 м*0,9 м; 1,4 м * 0,9 м; 1,45 м*0,9 м; 2,1 м*0,9 м; 1,7 м*0,9 м; 1,5 м*0,9 м, загальною вагою 1450 кілограм, які відповідно до розписки зберігається у ФГ «Кулевча», розташованого за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кулевча, вул. Центральна 47, - залишити власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1