Ухвала суду № 140599524, 14.10.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1661/26

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області питання щодо роз`яснення ухвали по кримінальному провадженню № 12024162150001250 за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12026162150000327 стосовно малолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6 класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кілія Одеської області, українця, учня 6-Б класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 24.09.2026 року, клопотання задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під нагляд матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки. Застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи виховного характеру у вигляді - застереження; - передачею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 строком на 2 (два) роки; - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: обмежити перебування поза домівкою у період з 21:00 години до 07:00 години (за виключенням випадків оголошення повітряної тривоги, інших надзвичайних ситуацій, що можуть становити загрозу життю та здоров`ю та у зв`язку із цим залишення домівки для прямування до захисних споруд), заборонити відвідувати у вказаний часовий період парки, кафе та інші розважальні заклади строком на 2 (два) роки..

13.10.2026 року від Ізмаїльської окружної прокуратури надійшла заява про роз`яснення та виправлення описки в ухвалі суду від 24.09.2026 року.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у резолютивній частині ухвали суд зазначив, що строк застосування цих заходів щодо кожного з малолітніх слід обчислювати з дати постановлення ухвали. Такий підхід не узгоджується з положеннями статей 532534 КПК, оскільки фактичне виконання судового рішення має бути пов`язане з моментом набрання ним законної сили, з урахуванням відсутності прямої норми КПК та КК, що передбачає негайне виконання ухвали суду. Фактично в резолютивній частині судом встановлено 2 взаємовиключні строки виконання ухвали суду, - в одному випадку зазначено на строки з дати постанови, а в іншому належно визначені, пов`язані з набранням ухвалою законної сили. Отже, з огляду на відсутність у законі положення про обчислення строку застосування примусових заходів виховного характеру з дати постановлення ухвали та з урахуванням положень статей 532534 КПК, строк застосування таких заходів у цьому кримінальному провадженні має обчислюватися з дня набрання ухвалою законної сили.

Окрім того, закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026162150000327 від 06.04.2026 здійснювалося не шляхом звернення до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а у спеціальному порядку, передбаченому главою 38 КПК у виді подання клопотань про застосування ПЗВХ до вказаних малолітніх осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Водночас у вступній частині оскаржуваної ухвали судом при описі осіб з боку захисту зазначено статус малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як «малолітніх обвинувачених», а їх законних представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як «законних представників обвинувачених». Таке формулювання не відповідає фактичному процесуальному статусу малолітніх осіб та їх представників та спеціальному порядку кримінального провадження, передбаченому главою 38 КПК.

На підставі вищевикладеного, прокурор просив роз`яснити вказану увалу та виправити описку.

Розглянувши заяву прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу,має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних , або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається з ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 24.09.2026, частково задоволено клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12026162150000327 щодо малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, учня 6 класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, раніше не судимого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кілія Одеської області, учня 6-Б класу Кілійського ліцею Кілійської міської ради, раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України (далі за текстом - КК).

До малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом застосовано примусові заходи виховного характеру (ділі за текстом ПЗВХ) у вигляді застереження; передачі під нагляд матері строком на 2 роки; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки (обмеження перебування поза домівкою з 21:00 до 07:00, заборони відвідувати у цей час парки, кафе та інші розважальні заклади) строком на 2 роки.

У резолютивній частині ухвали зазначено, що строк застосування цих заходів щодо кожного з малолітніх слід обчислювати з дати постановлення ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 395 КПК України ухвала суду про застосування примусових заходів виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 534 КПК у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Відповідно до ч. 2 ст. 534 КПК судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Таким чином дана норма містить положення, згідно якого судове рішення у кримінальному провадженні може виконуватися у двох взаємовиключних випадках, перший - коли рішення суду набрало законної сили, другий випадок коли рішення суду підлягає негайному виконанню.

Фактично другий випадок щодо негайне виконання, повинен бути закріплений у відповідній нормі КПК чи КК. Таким чином, кримінальний процесуальний закон чітко розмежовує момент постановлення судового рішення та момент набрання ним законної сили, пов`язуючи його виконання саме з набранням законної сили, якщо таке рішення не підлягає негайному виконанню.

У даному випадку, згідно п. 2 ч. 1 ст. 392 КПК ухвала про застосування примусових заходів виховного характеру відноситься до рішень суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому на дату її постановлення вона не може вважатися такою, що набрала законної сили та не відноситься до переліку рішень суду, якими КПК передбачає негайне їх виконання з моменту постановлення.

Ні положення КПК, в т.ч. глави 38 розділу VI, розділу VIII КПК, які регулюють кримінальне провадження щодо застосування ПЗВХ та процедуру виконання судових рішень, не передбачають, що строк застосування таких заходів починається саме з моменту чи дати постановлення ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 КК до неповнолітнього може бути застосовано, зокрема, застереження, передача під нагляд батьків та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а частиною третьою цієї статті передбачено, що тривалість заходів, передбачених 3 пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Зазначена норма визначає повноваження суду щодо встановлення тривалості заходу, однак не встановлює, що такий строк починає обчислюватися з дати постановлення ухвали, яка ще не набрала законної сили.

Фактично строки і порядок виконання такого рішення суду регулюється виключно процесуальними нормами, передбаченими ч.ч. 1, 2 ст. 534 КПК.

У разі подання апеляційної скарги така ухвала до прийняття рішенням законної сили, згідно ст. 407 КПК, може бути змінена або скасована судом апеляційної інстанції. Водночас за підходу, застосованого судом першої інстанції, певна частина встановленого судом строку заходів ПЗВХ продовжувала б спливати незалежно від результатів апеляційного перегляду і малолітні особи, до яких застосовані такі заходи були б у невизначеному статусі, пов`язаному з тим, що резолютивна частина рішення суду передбачає різні початки строків виконання ухвали.

Фактично в резолютивній частині судом встановлено 2 взаємовиключні строки виконання ухвали суду, - в одному випадку зазначено на строки з дати постанови, а в іншому належно визначені, пов`язані з набранням ухвалою законної сили.

Отже, з огляду на відсутність у законі положення про обчислення строку застосування примусових заходів виховного характеру з дати постановлення ухвали та з урахуванням положень статей 532534 КПК, строк застосування таких заходів у цьому кримінальному провадженні має обчислюватися з дня набрання ухвалою законної сили.

Щодо визначення процесуального статусу малолітніх осіб та їх законних представників.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК до сторони кримінального провадження з боку захисту відносяться (окрім інших): обвинувачений (підсудний), особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 498 КПК кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється у разі вчинення особою після досягнення одинадцятирічного віку та до досягнення віку кримінальної відповідальності суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 500 КПК судовий розгляд у такому провадженні завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Таким чином, законодавцем передбачено окрему процесуальну процедуру розгляду питання щодо застосування примусових заходів виховного характеру, яка за своєю правовою природою не є розглядом обвинувального акта щодо обвинуваченої особи та застосування ПЗВХ не надає автоматично неповнолітнім, стосовно яких передбачено застосування таких заходів, статусу обвинувачених.

Разом із цим, закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026162150000327 від 06.04.2026 здійснювалося не шляхом звернення до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а у спеціальному порядку, передбаченому главою 38 КПК у виді подання клопотань про застосування ПЗВХ до вказаних малолітніх осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

У цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не направлявся, натомість до суду прокурором подано клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

За таких обставин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не набували процесуального статусу обвинувачених у розумінні ч. 2 ст. 42 КПК. Водночас у вступній частині оскаржуваної ухвали судом при описі осіб з боку захисту зазначено статус малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як «малолітніх обвинувачених», а їх законних представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як «законних представників обвинувачених».

У зв`язку з вищезазначеним, заява прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 380 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Заява прокурора про роз`яснення ухвали суду - задовольнити.

Усунути описку суду в ухвалі Кілійського районного суду Одеської області від 24.09.2026 виключивши невірно визначений статус ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як «малолітніх обвинувачених» та зазначити вірний статус «малолітня особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру».

Виключити визначення статусу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як «законних представників обвинувачених» та зазначенням їх вірного статусу «законні представники малолітніх осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру».

Роз`яснити строки виконання ухвали суду від 24.09.2026, з урахуванням положень статей 532534 КПК з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1