Ухвала суду № 140598842, 14.10.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1621/26

Провадження по справі №1-кс/498/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Слідчий суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянув скаргу ОСОБА_2 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

13 жовтня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Великомихайлівського районного суду Одеської області із скаргою на бездіяльність начальника відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та начальника слідчого відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ознайомившись із заявою слідчий суддя вважає, що скарга подана без дотримання правил підсудності, оскільки слідчий відділ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Роздільна, Одеська область, що територіально відноситься до Роздільнянського районного суду Одеської області.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування

З матеріалів скарги встановлено, що оскаржуються дії начальника відділення № 1 слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та начальника відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Так, місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування є місце розташування територіального підрозділу ( управління), який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального підрозділу ( слідчого відділу), який такого статусу не має, до структури якого входять відповідний орган досудового розслідування.

Відповідно до ЄДРПОУ слідчий відділ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області є структурним підрозділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 5 м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область, ідентифікаційний код юридичної особи 41411592. Так, ОСОБА_4 є начальником відділення №1 слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області як органу досудового розслідування.

Таким чином, слідчий відділ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, розташований у м. Роздільна, як орган досудового розслідування, перебуває в межах територіальної юрисдикції Роздільнянського районного суду Одеської області.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Однією із засад, що є спільними для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 13.05.2021 у справі №308/5417/21 (пр. № 51-2380впс21).

Положеннями статті 34 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

Враховуючи викладене, слідчий суддя, дійшов висновку, що подана скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Великомихайлівського районного суду Одеської області, а відповідно підлягає поверненню для подачі до належного суду.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 38, 132, 295-1, 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути заявнику.

Повернення скарги не позбавляє особи, яка її подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1