Ухвала суду № 140596847, 27.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34950/26

Провадження № 1-кс/761/21092/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання представника ТОВ «Фортісек» - адвоката ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100100001161, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Фортісек» - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100100001161, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, в частині нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2754540780000) та нежитлового приміщення № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2754527380000), за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ТОВ «Фортісек» (код ЄДРПОУ 43988954).

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Обов`язок доведення свого процесуального статусу належить особі, що звертається до суду з відповідним клопотанням, у відповідності до положень ст. 22 КПК України, та не може покладатись на один і той самий орган чи службову особу, тобто слідчого суддю.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року накладено арешт, зокрема, на нежитлове приміщення № 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2754540780000) та нежитлове приміщення № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2754527380000), за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ТОВ «Фортісек» (код ЄДРПОУ 43988954).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Таким чином, положення ст. 174 КПК України містять вичерпний перелік осіб, які наділені правом заявляти клопотання про скасування арешту майна, до кола яких належать підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в тому числі під час підписання та подання клопотання, обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.

Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

За правилами ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст. 641, ч. 5 ст. 642 КПК України повноваження на участь у провадженні представників юридичних осіб, які є потерпілими, чи щодо яких здійснюється провадження, або третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, можуть підтверджуватися: документами, передбаченими статтею 50 КПК України, - якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи, яка є власником майна.

Як визначено ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

При цьому, як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, його підписано адвокатом ОСОБА_2 , яким на підтвердження своїх повноважень, до матеріалів клопотання надано лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, при цьому матеріали клопотання не містять ані копії ордеру, ані копії договору із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, а отже зазначений адвокат не має повноважень на підписання та подання клопотання слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва в інтересах ТОВ «Фортісек».

Таким чином, з наданих до клопотання доказів не встановлено будь-яких доказів, які б свідчили, що адвокат ОСОБА_2 є суб`єктом звернення з клопотанням про скасування арешту майна, перелік яких визначено ч. 1 ст. 174 КПК України, а відтак, особою, що подала клопотання, у даному випадку не підтверджено наявності процесуальних повноважень на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином, приймаючи до уваги, що адвокатом ОСОБА_2 до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він є належною особою, яка у відповідності до вимог ст. 174 КПК України, наділена правом та уповноважена звертатись до суду з клопотанням в інтересах ТОВ «Фортісек», слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна слід повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 170, 174, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТОВ «Фортісек» - адвоката ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100100001161, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1