YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Шевченківський районний суд міста Києва

Ухвала суду № 140596710, 12.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

12.10.2026

Номер справи

761/40550/26

Номер документу

140596710

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОРОМІ-ТРАНС"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/40550/26

Провадження № 1-кс/761/24191/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, в межах кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

В своєму клопотанні заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, в межах кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року, було накладено арешт на майно належне ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), яке не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження.

На думку заявника арешт на майно накладеного необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав просив слідчого суддю його задовольнити.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Прокурор подав заяву, в якій просив проводити розгляд клопотання без його участі.

Заслухавши пояснення заявника, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001103 від 08.11.2022 року.

В межах вказаного кримінального провадження, згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме, на транспортні засоби, що на праві власності належать ТОВ «Авторомі-Транс» (ЄДРПОУ 33898189) - кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користуванням вказаним майном, а саме, на:

-сідловий тягач марки Volvo FH 12 12777, 2016 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SKO 24, 2011 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_4 ;

-сідловий тягач марки DAF XF 105.410 12902, 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SKO 24, 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SCB, 2011 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SKO 24, 2012 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 ;

-сідловий тягач марки DAF XF 105.410 12902, 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_13 , № шасі НОМЕР_14 ;

-сідловий тягач марки Volvo FH 460 12777, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_15 , № шасі НОМЕР_16 ;

-напівпричіп марки ZASLAW D-654, 2014 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_17 , № шасі НОМЕР_18 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SKO 24L, 2022 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_19 , № шасі НОМЕР_20 ;

-сідловий тягач марки Volvo FH 400 12780, 2009 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_21 , № шасі НОМЕР_22 ;

-сідловий тягач марки Volvo FH 12777, 2022 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_23 , № шасі НОМЕР_24 ;

-сідловий тягач марки Volvo FH500 12777, 2021 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_25 , № шасі НОМЕР_26 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ SKO 24L, 2020 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_27 , № шасі НОМЕР_28 ;

-напівпричіп марки FLIEGL SDS 390, 2014 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_29 , № шасі НОМЕР_30 ;

-напівпричіп марки KOGEL S24, 2008 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_31 , № шасі НОМЕР_32 ;

-сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 480 12777, 2010 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_33 , № шасі НОМЕР_34 ;

-сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 500 DXI 12780, 2007 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_35 , № шасі НОМЕР_36 ;

-сідловий тягач марки Volvo FH 12777, 2016 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_37 , № шасі НОМЕР_38 ;

-напівпричіп марки KRONE SD, 2008 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_39 , № шасі НОМЕР_40 ;

-сідловий тягач марки DAF модель XF 105.460 12902, 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_41 , № шасі НОМЕР_42 ;

-напівпричіп марки KRONE SDK 27, 2008 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_43 , № шасі НОМЕР_44 ;

-сідловий тягач марки DAF модель XF 95.430 12580, 2006 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_45 , № шасі НОМЕР_46 ;

-напівпричіп марки SCHMITZ модель SKO 24, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_47 , № шасі НОМЕР_48 ;

-напівпричіп марки Montracon DR-21094, 2000 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_49 , № шасі НОМЕР_50 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на майно було накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

В той же час з матеріалів клопотання вбачається, що арештоване майно не належить ОСОБА_4 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.09.2026 єдиним учасником Товариства (частка 100 000,00 грн, 100 % статутного капіталу) та його кінцевим бенефіціарним власником (прямий вирішальний вплив, 100 %) є ОСОБА_5 . Вона ж є керівником Товариства.

ОСОБА_4 не є ні учасником, ні керівником, ні кінцевим бенефіціарним власником Товариства і частки в ньому не має. За хронологією реєстраційних дій зміни до складу учасників зареєстровано 17.10.2023, зміни щодо керівника - 12.04.2024, а відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності (структура власності від 17.05.2024) - 20.05.2024.

Крім того, для мети, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК (забезпечення конфіскації майна як виду покарання), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого (ч. 5 ст. 170 КПК). Конфіскація майна як вид покарання полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 59 КК України). Транспортні засоби зареєстровані за Товариством і належать йому на праві власності. Товариство є самостійною юридичною особою, власником свого майна та відповідає за своїми зобов`язаннями цим майном (ст. 96, ч. 1 ст. 115 ЦК України). Статус учасника чи «кінцевого бенефіціарного власника» не робить фізичну особу власником майна товариства: учасник має лише корпоративні права (частку), а не право власності на активи юридичної особи. Отже, транспортні засоби не могли бути предметом конфіскації як покарання, призначеного фізичній особі, а арешт з цією метою не мав правової підстави.

В той же час, арешт майна юридичної особи можливий, зокрема, коли щодо неї здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру (п. 4 ч. 2, ч. 6 ст. 170, ст. 96-3 КК України). Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 332 та ст. 362 КК, до переліку ст. 96-3 КК не належать, провадження щодо Товариства не розпочиналось, представник юридичної особи не залучався. Відомостей протилежного слідчому судді надано не було.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський Суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, яке належить ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним їй майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на вищевказане майно, накладено 03 травня 2024 року, проте на поточний момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, кримінальне провадження щодо ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189) не здійснюється, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків застосування такого заходу та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності свідчить про те, що підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення, як арешт вищезгаданого майна відсутні.

Також відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - адвоката ОСОБА_3 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

Таким чином, слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді надані. Жоден учасник судового розгляду не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

У той же час, уповноважений прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000001103 від 08.11.2022 року та слідчий, не надали даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надав доказів того, що такий захід забезпечення як арешт майна, належного на праві власності ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), виправдовує подальше втручання держави у право на мирне володіння належним їй майном.

Отже, в ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке на праві власності належить ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), виправдовує завдання кримінального провадження чи відповідає загальним засадам та свідчить, що таке втручання органу досудового розслідування у володіння майном є тим необхідним фактором, який би міг з урахуванням інших доказів встановити причетність осіб до кримінального правопорушення, за ознаками вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року.

Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, в межах кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 28, 170-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Авторомі-Транс" (код ЄДРПОУ 33898189), про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, в межах кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, який було накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у справі № 761/16271/24, в межах кримінального провадження № 12022000000001103 від 08.11.2022 року, на: