Ухвала суду № 140595948, 09.10.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1635/26

провадження №2-р/457/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича про роз`яснення ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 18 вересня 2026 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Матвіїв В.М. звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про роз`яснення ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 18 вересня 2026 року про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви просить роз`яснити ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 18 вересня 2026 року про забезпечення позову у цивільній справі №457/1635/26. Зазначає, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Toyota Highlander», 2021 року випуску на який суд наклав арешт та він разом з дружиною використовує його для щоденних потреб. Резолютивна частина ухвали не визначає чи обмежує накладений арешт право власника володіти та користуватися транспортним засобом, чи вправі ним користуватися члени сім`ї власника та інші особи, яким власник передав автомобіль у користування, а також чи допускає ухвала вилучення автомобіля у власника, його опечатування чи передачу на зберігання іншим особам. Тому просить роз`яснити ухвалу суду зазначивши що: Накладений арешт на автомобіль «Toyota Highlander», 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , полягає у забороні власнику розпоряджатися ним (відчужувати, передавати в заставу чи в інший спосіб обтяжувати); Арешт не обмежує права власника ОСОБА_1 володіти та користуватися зазначеним транспортним засобом, а також права членів його сім?ї та інших осіб, яким власник у встановленому законом порядку передав транспортний засіб у користування, керувати та користуватися ним; Ухвала не передбачає вилучення транспортного засобу у власника та передачу на зберігання іншим особам чи обмеження права користування ним.

Судом не встановлено підстав для виклику учасників справи в судове засідання у відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 18 вересня 2026 року заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Highlander», 2021 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 .

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним розясненням. Між тим, необхідність такого розяснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Розяснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб.

В об`єктивному значенні право власності це право суб`єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.

У суб`єктивному значенні право власності це система правових норм, які закріплюють належність матеріальних благ визначеним суб`єктом, й регулюють володіння, користування та розпорядження ними, а також захист компетентності власника.

Зміст права власності складається з компетентності власника щодо володіння (може бути як законним, так і незаконним), користування та розпорядження певною річчю (ст. 317 ЦК України).

Тож до компетентності власника належать: право володіння; право користування; право розпорядження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У частині першій статті 150ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Арешт майна є правовим механізмом, який використовується для забезпечення інтересів держави або третіх осіб, наприклад, кредиторів або жертв злочину. Метою арешту є перешкодити власнику розпорядитися майном або передати його іншій особі, оскільки це може завдати шкоди інтересам держави або третіх осіб.

Згідно з ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів)боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Процедура реалізації арешту є виключною дискрецією (обов`язком) виконавця.

Великою Палатою Верховного Суду та касаційними судами сформовано сталу практику про те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На підставі статей 1, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний самостійно застосувати весь спектр наданих йому законом повноважень для реалізації судового рішення.

А тому твердження відповідача про неможливість виконання рішення суду є надуманими та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Ухвала судді є зрозумілою і обґрунтованою, такою, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, у рішенні вирішено заявлені учасником вимоги, тобто останнє постановлене у відповідності з вимогами ЦПК України.

Крім того, відповідач просить роз`яснити виконавцю як виконувати рішення суду, однак сам виконавець не звертався з відповідною заявою, тобто останньому рішення є зрозумілим.

Таким чином, підстави, передбачені ст. 271 ЦПК України для роз`яснення рішення відсутні, а тому в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матвіїва В.М. слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 269, 271 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича про роз`яснення ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 18 вересня 2026 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя: В. І. Марчук