Рішення № 140595088, 12.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9485/25

Провадження № 2/756/673/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договорів № 515079 від 16 лютого 2021 року та №3826726 від 18 квітня 2021 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту на загальну суму 72 562 грн 86 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Факторинг партнерс» (далі - Фактор) та ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «СЛОН КРЕДИТ ТР» (далі - Клієнти) укладено договори факторингу від 31 січня 2025 року та 26 липня 2024 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Факторинг партнерс» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

18 квітня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3826726, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 15 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 3 000 грн та проценти у розмірі 1,70% від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Договору).

Пунктами 1.5.1, 1.5.2 Договору визначено, що комісія за надання кредиту складає 3 000 грн, яка нараховується за ставкою 15% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом складають 5 100 грн, які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктами 1.6, 1.7 Договору передбачено, що стандартна (базова) ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «R88361».

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується довідкою від 23 квітня 2025 року, з якої вбачається, що кредитодавець перерахував кредитні кошти у сумі 20 000 грн на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер операції № 8f6bd430-f820-44a7-be67bf1ce5a0b121_637543464452361228.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №3826726, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 8 071 грн наданого кредиту.

26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників від 26 липня 2024 року до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 3826726, у сумі 8 071 грн.

16 лютого 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 515079, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 36 875 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_2 , строком на 1095 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту, сплатити проценти у розмірі 25% від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 29 500 грн на користь споживача на його банківський рахунок № НОМЕР_2 , та у розмірі 7 375 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до пункту 3.5 Договору.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% у день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договору нарахування процентів за договором здійснюється у межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний у Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбаченні Договором. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Розмір процентної ставки, встановлений у пункті 1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений.

Кредитний договір укладено у письмові формі та підписаний відповідачем особисто фізичним підписом.

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 4561 від 16 лютого 2021 року, з якої вбачається, що кредитодавець перерахував кредитні кошти у сумі 29 500 грн на рахунок відповідача № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №515079, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 26 256 грн 17 коп. наданого кредиту, 6 564 грн 04 коп. відсотків за видачу кредиту, та 31 671 грн 65 коп. відсотків за користування кредитом, а всього 64 491 грн 86 коп.

31 січня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №31012025, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників від 31 січня 2025 року до Договору факторингу № 31012025 від 31 січня 2025 року ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 515079, у сумі 64 491 грн 86 коп.

Загальна сума заборгованості становить 72 562 грн 86 коп.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладається у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Також частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог.

Зокрема, суд вважає належними, допустимими і достатніми доказами, які містяться у матеріалах справи, щодо наявної кредитної заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором.

При цьому суд, виходячи з вимог статті 204 ЦК України презюмує правомірність правочину сторін, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і не вбачається підстав для визнання такого недійсним.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Крім того, враховуючи те, що позивач надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро та підтвердив здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги, керуючись вимогами частини 3 статті 137 та статті 142 ЦПК України, суд вважає необхідним також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Вирішуючи питання співмірності таких витрат, суд враховує вимоги частини 4 статті 137 ЦПК України та правий висновок, викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 422 грн 40 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість у сумі 72 562 (сімдесят дві тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 86 коп. та 27 422 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ - 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 12 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА