Рішення № 140595082, 09.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13676/26

Провадження № 2/756/9905/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

09 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

за участі секретаря - Донеско А.Є.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договору № 010/12571/82/955519 від 7 грудня 2020 року, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту на загальну суму 66 336 грн 69 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор) та АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Клієнт) укладено договір факторингу від 17 липня 2025 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, водночас подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином. Про причини неявки не повідомив.

На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

7 грудня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 010/12571/82/955519, відповідно до якого кредитодавець відкрив банківський рахунок НОМЕР_2 із встановленим кредитним лімітом у розмірі 3 000 грн. строк кредиту становить 48 місяців. Проценти за користування кредитом становлять 45% річних (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору Клієнт призначає банк вигодонабувачем для отримання страхових виплат за Договором добровільного страхування життя.

Відповідно до умов заяви №010/12571/82/955519 від 7 грудня 2020 року на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1701 від 25 вересня 2017 року, такий укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя».

Термін дії договору дорівнює терміну дії укладеного між страхувальником та вигодонабувачем кредитного договору. Страховий тариф - 0,7% від суми залишку заборгованості за кредитним договором на перше число місяця що відповідає даному періоду страхування, згідно умов пункту 3.6 Договору для розрахунку страхового платежу за кожен місяць.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою за період з 9 жовтня 2020 року по 20 листопада 2025 року.

З матеріалів справи вбачається часткове погашення суми заборгованості, зокрема, 10 лютого 2026 року відповідач сплатив комісію за надання кредиту у розмірі 15 грн, 11 лютого 2026 року сплатив тіло кредиту у сумі 5 грн, та комісії за обслуговування кредиту розмірі 730 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №010/12571/82/955519, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 66 336 грн 69 коп. наданого кредиту.

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №114/2-78 (зі змінами, передбаченими додатковою угодою №10 від 22 червня 2026 року), у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників №2 від 20 листопада 2025 року до Договору факторингу №114/2-78 «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №010/12571/82/955519, у сумі 66 336 грн 69 коп.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладається у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Також суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах № 910/10254/18, № 910/16143/18, № 554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 287-289 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 66 336 (шістдесят шість тисяч триста тридцять шість) грн 69 коп. та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 9 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА