Рішення № 140594330, 14.10.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/9913/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за №254150038389 від 03.08.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з серпня 1972 по жовтень 1974, лютий 1975, з жовтня 1975 по грудень 1978, з січня 1979 по грудень 1985, з січня 1986 по грудень 1991 та з січня 1992 по грудень 1995.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2026 року про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог Порядку №637 при поданні заяви про призначення пенсії, на підтвердження трудового стажу позивачки, останньою, серед інших документів, долучено довідки про заробітку плату №1237/17.1-12, №1236/17.1-12, №1235/17.1-12, №1234/17.1-12 від 01.12.2025 року. Не всі недоліки підтверджуючих документів можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці чи довідках про підтвердження трудового стажу. В даному випадку, відповідач беззаперечно міг встановити факт зайнятості позивачки в спірні періоди, виходячи з даних відображених у наданих довідках.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Третя особа в поясненнях вказує, що за результатами розгляду звернення за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів в результаті розгляду заяви ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та винесено рішення про відмову від 03.08.2026. Отже, Головним управлінням лише прийнято від позивача документи та направлено позивачеві копію відповідного рішення про відмову листом від 04.08.2026 №2500-0205-8/57161.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою також залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 27.07.2026 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Рівненській області прийнято рішення №254150038389 від 03.08.2026 про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення мотивоване тим, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 15. Страховий стаж особи становить 10 місяців 15 днів. В рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: - періоди роботи на заводі «Муздеталь» з серпня 1972 по жовтень 1974, лютий 1975, з жовтня 1975 по грудень 1978 (згідно довідки №1234/17.1-12 від 01.12.2025) з січня 1979 по грудень 1985 (згідно довідки №1235/17.1-12 від 01.12.2025), з січня 1986 по грудень 1991 ( згідно довідки № 1236/17.1-12 від 01.12.2025) та з січня 1992 по грудень 1995 (згідно довідки №1237/17.1-12 від 01.12.2025), оскільки зазначені періоди потребують підтвердження первинними документами. Трудової книжки з відповідними записами про вищевказані періоди роботи заявницею не надано.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

За частиною першою статті 4 Закону 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України Про недержавне пенсійне забезпечення, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.

Зокрема, частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-ХІІ, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні із заявою про призначення пенсії заявницею не було надано трудової книжки.

Натомість разом із заявою було надано довідка від 30.10.2025 року №596 видана Комунальним закладом «Чернігівський професійний будівельний ліцей» Чернігівської обласної ради, атестат №2772 від 15 липня 1972 року, накази про трудову діяльність від 25.07.1972 року №134, від 19.10.1987 року №460, від 22.12.1992 року №251, від 06.10.1986 року №84/к, від 29.09.1994 року №157, від 04.01.1996 року №4, довідки про заробітну плату №1237/17.1-12, №1236/17.1-12, №1235/17.1-12, №1234/17.1-12 від 01.12.2025 року.

З наданих документів судом встановлено таке:

ОСОБА_1 25.07.1972 прийнята на роботу до Чернігівського заводу «Муздеталь»;

19.10.1987 завод «Муздеталь» реорганізований в лісопильно-розкрійне виробництво Чернігівської фабрики музичних інструментів ім. П.П. Постишева;

06.02.1989 на базі лісопильно-розкрійного виробництва Чернігівської фабрики музичних інструментів ім. П.П. Постишева створено Чернігівський завод «Резонанс», позивача звільнено по переведенню на Чернігівський завод «Резонанс»;

29.09.1994 рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради народних депутатів орендне підприємство завод «резонанс» зареєстровано як акціонерне товариство закритого типу завод «Резонанс», позивача переведено з 28.09.1994 на акціонерне товариство закритого типу завод «Резонанс»;

04.01.1996 позивача звільнено з роботи за власним бажанням.

Архівним відділом Чернігівської міської ради видано довідки від 01.12.2025 №1234/17.1-12 про заробітну плату позивача за період з січня 1972 року по грудень 1978 року (довідка видана на підставі первинних документів-відомостей із нарахування заробітної плати за 1972-1978 роки); 01.12.2025 №1235/17.1-12 про заробітну плату позивача за період з січня 1979 року по грудень 1985 року (довідка видана на підставі первинних документів-відомостей із нарахування заробітної плати за 1979-1985 роки); від 01.12.2025 №1236/17.1-12 про заробітну плату позивача за період з січня 1986 року по грудень 1991 року (довідка видана на підставі первинних документів-відомостей із нарахування заробітної плати за 1986-1991роки); від 01.12.2025 №1237/17.1-12 про заробітну плату позивача за період з січня 1992 року по грудень 1995 року (довідка видана на підставі первинних документів-відомостей із нарахування заробітної плати за 1992-1995 роки).

За наведених обставин, додані позивачем документи містять всі необхідні відомості для врахування страхового стажу за періоди роботи на заводі «Муздеталь» з серпня 1972 по жовтень 1974, лютий 1975, з жовтня 1975 по грудень 1978, з січня 1979 по грудень, з січня 1986 по грудень 1991 та з січня 1992 по грудень 1995.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.

Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення позивачу пенсії чи їх уточнення відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Таким чином, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 27.07.2026 прийнято необґрунтоване рішення від 03.08.2026 №254150038389, відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від16.09.2015 у справі №826/4418/14).

А отже, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з серпня 1972 по жовтень 1974, лютий 1975, з жовтня 1975 по грудень 1978, з січня 1979 по грудень, з січня 1986 по грудень 1991 та з січня 1992 по грудень 1995 року та повторно розглянути заяву позивача від 27.07.2026 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі

Відповідно до частини першої статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №254150038389 від 03.08.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з серпня 1972 по жовтень 1974, лютий 1975, з жовтня 1975 по грудень 1978, з січня 1979 по грудень, з січня 1986 по грудень 1991 та з січня 1992 по грудень 1995 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2026 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ( вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, ,33028, код ЄДРПОУ 21084076 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне судове рішення складено 14.10.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА