Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
13 жовтня 2026 рокуСправа № 580/10163/26м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Черкаської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИЛА:
21.09.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36; код ЄДРПОУ: 25212542) (далі позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36; код ЄДРПОУ 38715770) (далі відповідач) про:
визнання протиправним і скасування наказу від 04.11.2019 № 420 Про затвердження ПП Дніпробуд-Центр містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського;
визнання протиправним і скасування наказу від 12.05.2021 №662 Про внесення змін до наказу департаменту архітектури та містобудування від 04.11.2019 №420 Про затвердження ПП Дніпробуд-Центр містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач безпідставно прийняв спірні накази.
Установивши, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, суддя ухвалою від 28.09.2026 позовну заяву Черкаської міської ради залишила без руху та надала строк для усунення виявлених недоліків.
08.10.2026 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків (далі - Заява), в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення з цією позовною заявою, поновити його. Указує, що спірна земельна ділянка за генпланом належить до парків і скверів, де будь-яке капітальне будівництво прямо заборонено законом. Позов спрямований на захист прав громади та мешканців на безпечне довкілля й зупинення знищення зеленої зони, наслідки якого мають тривалий негативний характер.
Розглянувши Заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду з огляду на таке.
Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, суд залишив її без руху та зобов`язав позивача надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску і відповідними доказами. Отримані пояснення позивача свідчать, що метою звернення до суду є захист екологічних прав. Твердження про триваючий характер порушення спірними рішеннями безпідставне, оскільки правова природа вказаних рішень - акти індивідуальної дії, винесені між конкретними учасниками правовідносин забудови. Зважаючи на тривалість строку, протягом якого позивач не ініціював вирішення спору щодо вказаних рішень, такі правовідносини отримали статусу стабільних та у зв`язку з будівельними роботами відповідача породили майнові права ПП Дніпробуд-Центр, скасування спірних в цій справі наказів щодо яких отримає втручання.
Тому належною є правова оцінка з точки дотримання балансу приватно-правових і публічно-правових відносин.
Оскільки поважності причин пропуску строку звернення до суду не доведено сукупністю доказів, підстави для задоволення Заяви, прийняття позовної заяви до розглядута відкриття провадження в адміністративному судочинстві відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. То ж наявні підстави повернути позовну заяву.
Водночас суд акцентує увагу на тому, в чому дійсний зміст спірних правовідносин, яким має бути належний суб`єктний склад учасників для нього, мета позову та які і чиї права підлягають захисту в ньому. Зокрема, але не виключно, скасування містобудівних умов та обмежень суб`єкту господарювання, що виконує будівельні роботи, викликає в нього обов`язок зупинення таких робіт. То ж він має бути серед відповідачів спору.
Частина 1 статті 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Визначальним критерієм для віднесення справи до юрисдикції адміністративного суду є предметно-змістовна характеристика спірних правовідносин. Зокрема, публічно-правовим спором, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, є правовий конфлікт між суб`єктами публічно-правових відносин, який безпосередньо виникає з реалізації їхніх публічно-владних повноважень або захисту публічного інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддя враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У постанові від 02.02.2026 у справі 308/17484/23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду щодо подібних правовідносин дійшов висновків, що незалежно від предмета та підстави позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, у результаті реалізації яких в інших осіб виникають цивільні права та/або обов`язки або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
У таких справах вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України, оскільки фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті реалізації рішення суб`єкта владних повноважень або існувало на час його прийняття.
У наведеній вище Постанові ВС зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).
Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).
Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Тому позивачу варто переглянути фактичні підстави ініціювання позову в адміністративному судочинстві зважаючи, що оскаржувані накази спрямованими на створення конкретних прав і обов`язків для суб`єкта містобудування ПП «Дніпробуд-Центр». Такий спір стосується захисту речових прав та наслідків забудови земельної ділянки, має ознаки приватноправового, що може розглядатися в порядку цивільного (господарського), а не адміністративного судочинства.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Сплата судового збору за звернення з позовом до адміністративного суду позивачем підтверджується наявною у матеріалах адміністративної справи платіжною інструкцією від 14.09.2026 № 10 на суму 6656,00грн. Тому наявні підстави повернути сплачений судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 241, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити повністю у задоволенні Заяви позивача вх. від 08.10.2026.
Повернути позовну заяву Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36; код ЄДРПОУ 25212542) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36; код ЄДРПОУ 38715770) про:
визнання протиправним і скасування наказу від 04.11.2019 № 420 Про затвердження ПП Дніпробуд-Центр містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського;
визнання протиправним і скасування наказу від 12.05.2021 №662 Про внесення змін до наказу департаменту архітектури та містобудування від 04.11.2019 №420 Про затвердження ПП Дніпробуд-Центр містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського.
2. Повернути на користь Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36 Код ЄДРПОУ 25212542 ) з Державного бюджету України сплачений згідно з платіжною інструкцією від 14.09.2026 № 10 судовий збір за звернення до адміністративного суду з позовною заявою на суму 6656,00грн.
3. Копію ухвали направити позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
СуддяАнжеліка БАБИЧ
Судове рішення № 140593749, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/10163/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: