Ухвала суду № 140593565, 14.10.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

14.10.2026

Справа № 721/656/26

Провадження 2-п/721/4/2026

У Х В А Л А

Путильський районний суд Чернівецької області в складі

головуючої судді Стефанко У. Д.

представника заявниці Чутченка С. О.

представника позивача Рокетської С. В.

за участю секретаря судових засідань Штефюк Т. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чутченко Сергій Олексійович, про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 27.08.2026 у цивільній справі № 721/656/26 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 27.08.2026 у цивільній справі №721/656/26 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.09.2021 у розмірі 184734,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

23.09.2026 року через систему "Електронний суд" відповідачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чутченко С. О., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення від 27.08.2026 посилаючись на те, що вона з поважних причин не з?явилася у судове засідання та не подала відзив на позовну заяву, оскільки судом не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Вказала, що не проживає за адресою свого місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) на яку судом надсилалася судова кореспонденція. З 06.07.2017 року проживає в смт. Кути Косівського району Івано-Франківської області. Суд не мав підстав вважати надсилання кореспонденції на адресу її місця реєстрації, належним повідомленням, не переконавшись у фактичному врученні такої кореспонденції саме їй.

Крім того зазначила, що позивачем АТ "Приватбанк" здійснено нарахування заборгованості всупереч умовам договору, збільшено ліміт без її волевиявлення та без оцінки кредитоспроможності. Позивач щомісяця перетворював нараховані проценти на нове "тіло кредиту", хоча умови договору цього не передбачають. Право позивача нараховувати відсотки припинилося зі спливом строку кредитування, у період воєнного стану позичальник звільнений від відповідальності за ст. 625 ЦК України, розрахунок наданий позивачем не дозволяє перевірити базу нарахування процентів. Крім цього позивач не пред?являв їй вимоги про дострокове повернення кредиту.

Просила скасувати заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 27.08.2026 у справі 721/656/26, призначити справу до розгляду за загальними правилами встановленими ЦПК України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з?явилася, судом повідомлена про час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник заявниці Чутченко С. О. заяву про перегляд заочного рішення суду підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

У судовому засіданні представник позивача АТ КБ "Приватбанк" Рокетська С. В. просила заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення, оскільки заявницею та її представником не надано доказів, які б слугували підставою для її задоволення та скасування заочного рішення. Твердження представника заявниці про неотримання судової кореспонденції Єфремовою О. В. та власні розрахунки щодо нарахування відсотків за користування кредитом суперечать доказам досліджених судом та викладених у заочному рішенні.

Заслухавши учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини на які посилалася заявниця, як на підставу перегляду заочного рішення, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.06.2026 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" через систему "Електронний суд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачці за місцем її реєстрації. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідачка отримала особисто копію ухвали суду - 15.07.2026.

Заочним рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 27.08.2026 у цивільній справі №721656/26 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.09.2021 у розмірі 184734,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності одночасно двох умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Даючи оцінку доводам представника відповідачки, на які остання посилається у заяві про перегляд заочного рішення, про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не повідомленої належним чином про день та час розгляду справи, суд виходить з наступного.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України (№ 2)», заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення у справі «Трудов проти росії» від 13.12.2011).

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону, отримання ОСОБА_1 особисто копії ухвали суду за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи саме у день вручення судової повістки, відповідно до поштового повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 направлено копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі № 721/656/26 від 01.07.2026, відповідно до якої справу призначено до розгляду на 10:30 год 27.08.2026, та відповідачку, як учасника справи, викликано у судове засідання на вказану дату за зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 . Ухвала суду вручена відповідачці ОСОБА_1 15.07.2026, що підтверджується повідомленням про вручення з відміткою про вручення адресату "особисто" (а.с. 62).

Тлумачення пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про особисте отримання фізичною особою поштового відправлення під розписку за адресою її місця реєстрації вважається врученням судової кореспонденції цій особі у день такого вручення.

Отже ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, з огляду на що, доводи відповідачки про непроживання її за адресою місця реєстрації та неотримання судової кореспонденції є безпідставними.

Пунктом першим статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов`язки цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»),

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 05.01.2001 зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999.

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Отже, як убачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, однак не скористалася свої правом подати відзив на позовну заяву із зазначенням своїх міркувань щодо викладеної позиції позивача в позовній заяві, які було враховано судом при ухваленні рішення 27.08.2026. Таким чином твердження відповідачки про неналежне її повідомлення судом щодо розгляду справи є безпідставним.

Крім того, відповідачкою ОСОБА_1 не надано доказів, що були б підставою для задоволення заяви про скасування заочного рішення, які мають істотне значення для вирішення справи. Відповідачка у заяві про перегляд заочного рішення суду наводить власне бачення спірних правовідносин, однак її доводи не підкріплені відповідними доказами, а тому не дають підстав вважати, що у разі скасування заочного рішення та розгляду справи за загальними правилами, суд може дійти іншого висновку щодо спірних правовідносин.

На підставі викладеного, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачкою не доведено та не надано будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення. Доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення, зводяться лише до незгоди з ухваленим рішенням суду.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що заява відповідачки ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 287 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чутченко Сергій Олексійович про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 27.08.2026 у цивільній справі № 721/656/26 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено о 15:00 год 14.10.2026.

Суддя Уляна СТЕФАНКО