Ухвала суду № 140593185, 14.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9914/19

Провадження № 1-кс/643/7757/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018220000000605 від 13.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в:

02 жовтня 2026 року обвинувачений подав заяву про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018220000000605 від 13.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В обґрунтування заявленого відводу обвинувачений зазначив, що його права протягом восьми років на досудовому розслідуванні та в Салтівському районному суді міста Харкова неодноразово грубо порушувалися, що впливає на перебіг об`єктивного розгляду по даній справі і порушило принцип розумності розгляду справи. Обвинувачений вважає, що суддя ОСОБА_4 допустила дії, які виключають її участь по даній справі і проявила свою уперередженість. Суддя ОСОБА_4 в порушення КПК України: допустила участь по справі потерпілого ОСОБА_5 , який не може бути визнаним потерпілим, оскільки не є близьким родичем; неодноразово порушувала права захисника ОСОБА_6 (не видавала диски із записами судових засідань); неодноразово в судових засіданнях не давала висловитися захиснику, переривала його виступи, навмисно закінчувала судові засідання; кілька разів суддя висловлювала необгрунтовані претензії захиснику.

Обвинувачений та захисник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від обвинуваченого надійшла заява, в якій просив розглядати його заяву про відвід по справі за його відсутності та за відсутності його зазисника адвоката ОСОБА_6 у зв`язку із зайнятістю.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив заяву, в якій просив клопотання про відвід судді Салтівського районного суду м. Харкова розглядати без нього, у задоволенні просив відмовити, оскільки доводи, зазначені у заяві, не є підставою для відводу судді у кримінальному провадженні.

Суддя Салтівського районного районного суду м. Харкова ОСОБА_4 не надала пояснень щодо заявленого відводу.

Дослідивши мотиви заявленого відводу, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

З 21.06.2019 в провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено автоматичний розподіл справи, 25.07.2023 справу розподілено в провадження судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд вважає, що заявлений відвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження необ`єктивності судді при розгляді кримінального провадження, а незгода із такими рішеннями реалізується шляхом їх оскарження до вищестоящої судової інстанції. При цьому суд зауважує, що до компетенції судді суду першої інстанції під час розгляду заяви про відвід судді не відноситься вирішення питання щодо законності процесуальних дій і процесуальних рішень іншого судді тієї ж судової інстанції.

Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу головуючого по справі ОСОБА_4 у процесі розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було. Обставини, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді відсутні, жодного факту упередженого ставлення судді не зазначено та не доведено заявником, в зв`язку із чим, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.75, 76, 80, 81 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018220000000605 від 13.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1